Постанова

від 11.01.2011 по справі 2а-13623/10/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА

01025,  м. Київ,  вул. Десятинна,  4/6, тел. 278-43-43

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

місто Київ

 11 січня 2011 року           12:58                               справа № 2а-13623/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клименчук Н.М., при секретарі Пасулька О.М., розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу

за позовом  приватного підприємства «Юнікс»

до Державної податкової інспекції  у Дніпровському районі міста Києва

третя особа Дніпровська районна у місті Києві державна адміністрація

про визнання недійсним Акту про анулювання реєстрації платника ПДВ

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_3, ОСОБА_4,

від відповідача: Оксененко К.П.,

третя особа: не з‘явився.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 11 січня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И В:

          Приватне підприємство «Юнікс»звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва, третя особа Дніпровська районна у місті Києві державна адміністрація про визнання недійсним Акту про анулювання реєстрації платника ПДВ.

Позивачем в обґрунтування позовних вимог зазначено, що підприємство  зареєстровано платником податку на додану вартість у відповідності до пункту 2.2 статті 2, підпункту 9.4 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість»про що було видано свідоцтво від 6 червня 2005 року № 35630565. Однак, відповідачем незаконно анульовано реєстрацію приватного підприємства «Юнікс» як платника податку на додану вартість з 13 липня 2010 року шляхом прийняття акту № 878/29138. Позивач посилається на порушення податковим органом вимог підпункту «г»пункту 9.8 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість»та на відсутність правових підстав для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

 Представником відповідача надано заперечення проти позовних вимог.

Представник третьої особи у судове засідання не з’явився, про причини неявки суду не повідомлено, хоча про час і місце розгляду справи зазначену особу повідомлено належним чином шляхом направлення поштової кореспонденції на адресу, зазначену у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, копія якого наявна в матеріалах справи.

   У зв’язку з відсутністю представника третьої особи та ненаданням витребуваних доказів, розгляд справи відповідно до статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України нормою якої встановлення вирішення справи на підставі наявних в ній доказів.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приватне підприємство «Юнікс»(код ЄДРПОУ 30404106), юридична адреса: 02094, м. Київ, вул. Червоноткацька, буд. 27 А та згідно підпункту 2.2 статті 2, пункту 9.4 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість»було зареєстроване як платник податку на додану вартість, й Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі міста Києва видано свідоцтво № 25630565 та підприємству присвоєно індивідуальний податковий номер 304041026537.

Комісією, створеною Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі міста Києва встановлено, що відповідно електронних відомостей від 23 грудня 2009 року № 106714300070003019 про внесення інформації щодо відсутності юридичної особи за вказаною юридичною адресою (02094, м. Київ, вул. Червоноткацька, буд. 27 А) приватне підприємство «Юнікс»не знаходиться, які надійшли від державного реєстратора Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації про що був складений Акт  від 13 липня 2010 року № 878/29138 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість приватне підприємство «Юнікс».

Відповідно до підпункту «г»пункту 9.8 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість»комісією прийнято рішення про анулювати реєстрацію платника податку на додану вартість з 13 липня 2010 року, зобов’язано позивача повернути податковому органу Свідоцтво та всі його засвідчені копії разом із супровідним листом протягом двадцяти календарних днів від дня прийняття рішення про анулювання.

Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 9.8 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість»встановлено перелік підстав анулювання реєстрації платників ПДВ, а саме: а) платник податку, який до місяця, в якому подається заява про анулювання реєстрації, є зареєстрованим згідно з положеннями підпункту 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 цього Закону більше двадцяти чотирьох календарних місяців, включаючи місяць реєстрації, та має за останні дванадцять поточних календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій, менші за визначені зазначеним підпунктом; б) ліквідаційна комісія платника податку, оголошеного банкрутом, закінчує роботу або платник податку ліквідується за власним бажанням чи за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб'єкта господарювання); в) особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку або стає суб'єктом інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені цим Законом, чи звільняють таку особу від сплати цього податку за рішенням суду або з будь-яких інших причин; г) зареєстрована як платник податку особа обирає відповідно до цього Закону спеціальний режим оподаткування за ставками, іншими, ніж зазначені у статті 6 та статті 81 цього Закону; ґ) особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання; д) установчі документи особи, зареєстрованої як платник податку, за рішенням суду визнані недійсними; е) в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців зроблено запис про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням.

Наведений перелік підстав для анулювання реєстрації платників ПДВ, встановлений пункту 9.8 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість» є вичерпним.

Аналогічна норма щодо підстав для анулювання реєстрації платників податку на додану вартість міститься в пункті 25 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердження наказом Державної податкової адміністрації України від 1березня 2000 року №79.

Як вбачається з Акту, відповідач, при анулюванні реєстрації платників податку на додану вартість керувався підпунктом «ґ»пункту 9.8 статті 9 Закону «Про податок на додану вартість», який передбачає анулювання реєстрації у випадку неподання протягом послідовних дванадцяти податкових місяців податкової декларації, а не відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Суд не бере до уваги посилання відповідача на відсутність позивача за адресою його державної реєстрації, оскільки згідно з оригіналом Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (арк. № ) станом на 14 грудня              2010 року місцезнаходженням юридичної особи є: 02094, м. Київ, вул. Червоноткацька, буд. 27 А.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що посилання відповідача на відсутність позивача за місцем державної реєстрації не може бути в даному випадку підставою для прийняття рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, оскільки приватне підприємство «Юнікс»знаходиться за юридичною адресою.

За таких обставин суд вважає, що у відповідача не виникло права анулювання реєстрації позивача як платника податку на додану вартість. А тому позовні вимоги про визнання недійсним Акту про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість приватного підприємства «Юнікс»підлягають задоволенню.

            Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов‘язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

          Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України  розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

          Керуючись статтями 9, 11, 69, 70, 71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

позов задовольнити.

Скасувати Акт про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість              № 878/29138 від 13 липня 2010 року винесеного Держаною податкової інспекцією у Дніпровському районі міста Києва.

           Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя                                                                                                Н.М. Клименчук