Постанова

від 29.01.2008 по справі 14/33-06

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

14/33-06

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 29 січня 2008 р.                                                                                    № 14/33-06  

   Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

                Головуючого судді                                   Удовиченко О.С.

                суддів:                                                        Мамонтової О.М.

                                                                                    Хандуріна М.І.  

За участю представників :

від позивача Ілініч М.О. (дов. від 01.01.08р.)          

від відповідача не з'явилися  

розглянувши касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Гніванський завод спецзалізобетону" на постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 11.10.07р.

у справі № 14/33-06

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Гніванський завод спецзалізобетону", м. Гнівань Вінницької області   

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Феміда", м. Вінниця  

про стягнення збитків в сумі 60 000 грн.

                                       В С Т А Н О В И В  :

Рішенням господарського суду Вінницької області від 04.12.06р. у справі № 14/33-06 (суддя Залімський І.Г.) частково задоволено позов ВАТ "Гніванський завод спецзалізобетону" до ТОВ "Юридична компанія "Феміда" про стягнення збитків в сумі 60 000 грн., з відповідача на користь позивача стягнуто 45080,2грн. передплати за договором, 450,80 грн. - державного мита та 88,66 грн. -  витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, в задоволенні позову в частині стягнення 14 919,80 грн. –судом відмовлено.

Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 11.10.07р. (головуючий Ляхевич А.А., судді Вечірко І.О., Зарудяна Л.О.) вказане рішення скасовано щодо задоволення позовних вимог в сумі 45 080,2грн., прийнято нове рішення про відмову у позові в цій частині, в решті - рішення залишено без змін.

Не погоджуючись із прийнятою постановою суду апеляційної інстанції, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить постанову від 11.10.07р. скасувати, а рішення від 04.12.06р. залишити без змін. В обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на порушення та неправильне застосування судом норм матеріального права, зокрема, ст.ст. 162, 203, 210 ЦК УРСР, ст.ст. 390, 392, 393 ЦК України.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судами норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на слідуюче.

З матеріалів справи вбачається, що 07.06.04р. ВАТ "Гніванський завод спецзалізобетону" звернувся до суду з позовною заявою до ТОВ "Юридична компанія "Феміда" про стягнення 60 000грн. збитків, що виникли внаслідок невиконання пункту 2.1 договору від 20.12.02р.

Заявою № 12/7 про зміну предмету позову позивач просив стягнути з відповідача збитки, в зв'язку з неналежним виконанням останнім умов договору від 20.12.02р., розмір збитків при цьому у грошовому вигляді не був самостійно визначений позивачем.

20.12.02р. між Відкритим акціонерним товариством "Гніванський завод спецзалізобетону" (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Феміда" (Виконавець) укладено договір про надання юридичних послуг, відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання щодо надання юридичної допомоги в обсягах та на умовах, передбачених договором.

Згідно п. 2.1 зазначеного договору відповідач зобов'язався виконувати наступну правову роботу: а) перевіряти відповідність вимогам законодавства внутрішніх документів замовника, надавати допомогу замовнику з підготовки та правильного оформлення зазначених документів; б) брати участь у підготовці та укладенні різного роду договорів, що укладаються замовником з іншими підприємствами та громадянами, надавати допомогу щодо організації контролю за виконанням цих договорів, слідкувати за застосуванням передбачених законом та договором санкцій по відношенню до контрагентів, що не виконують договірних зобов'язань; в) організовувати та вести претензійну роботу з матеріалами, підготовленими замовником; г) надавати допомогу з організації та здійснення контролю за дотриманням замовником встановленого чинним законодавством порядку продажу та приймання продукції і товарів за кількістю та якістю; д) представляти у встановленому порядку інтереси замовника в суді, а також в інших органах при розгляді правових питань з правом підписання мирової угоди; е) надавати консультації, готувати висновки, довідки з правових питань, що виникають у діяльності замовника; є) вживати заходи щодо відшкодування збитків, завданих замовнику; ж) інформувати замовника про нове законодавство, що стосується його діяльності.         

Відповідно до пунктів 4.1, 4.2 за виконану відповідачем роботу позивач зобов'язався щомісячно перераховувати 1 000 грн., а за роботу по поверненню коштів від дебіторів сплачувати винагороду у розмірі 15% від суми повернутих коштів. Розрахунки повинні здійснюватися замовником не пізніше 10 числа кожного місяця шляхом перерахування коштів на рахунок виконавця.

Договір від 20.12.02р. про надання юридичних послуг набирає чинності з  моменту його підписання та діє до 31.12.03р. (р. 5 Договору).

В зв'язку з відкриттям процедури банкрутства ВАТ "Гніванський завод спецзалізобетону" угодою від 23.12.02р. сторони доповнили пункт 2.1 підпунктом "з", згідно якого виконавець взяв на себе зобов'язання представляти у встановленому порядку інтереси ВАТ "Гніванський завод спецзалізобетону" в суді, на зборах і комітеті кредиторів, в інших органах при розгляді правових питань, пов'язаних з процедурами банкрутства замовника, приймати участь у розробці необхідних для укладення мирової угоди документів. Вказаний договір доповнено також п. 4.4, яким визначено, що за виконану відповідачем роботу, обумовлену підпунктом "з" п. 2.1, позивач  перераховує на поточний рахунок відповідача 60 000 грн. передоплати.

Платіжним дорученням № 4 від 03.01.03р. позивач перерахував відповідачу 60 000грн. передоплати за юридичні послуги згідно рахунку № СФ-0000084 від 27.12.02р.

Заявою №373/02 від 24.02.03р. та повідомленням №373/02 від 24.02.03р. ВАТ "Гніванський завод спецзалізобетону" повідомило ТОВ " Юридична компанія "Феміда" про розірвання договору та вимагало повернення 60 000 грн.

Листом № 57 від 11.03.03р. відповідач заперечив неналежне виконання умов договору, запропонував позивачеві підписати акт виконаних робіт від 01.04.03р.

Суд касаційної інстанції погоджується з висновком апеляційного господарського суду, що даний договір  не було розірвано і він припинив свою дію 30.12.03р., оскільки згідно ст. 162 ЦК УРСР, чинного на той час, було визначено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається за винятком випадків, передбачених законом; а згоди на розірвання договору в добровільному порядку сторони не дійшли.

Колегія вважає помилковим висновок господарського суду Вінницької області про те, що договір сторін від 20.12.02р. за своєю правовою природою є договором доручення, оскільки предметом договору доручення можуть бути тільки юридичні дії повіреного, а фактичні дії, які виконує повірена особа не мають самостійного значення, так як, лише підпорядковані меті виконання юридичних дій. Правильною, у даному випадку, є думка господарського суду апеляційної інстанції, за якою договір від 20.12.02р. є договором підряду, що має спільні риси з договором доручення. Відтак, апеляційний господарський суд вірно не застосував до спірних правовідносин статті 390, 392, 393 ЦК УРСР.

Відповідно до ст. 203 ЦК УРСР в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання боржником він зобов'язаний відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Під збитками розуміються витрати, зроблені кредитором, втрата або пошкодження його майна, а також не одержані кредитором доходи, які він одержав би, якби зобов'язання було  виконано боржником.

Апеляційним господарським судом було встановлено, що відповідач у виконання угоди представляв інтереси позивача при розгляді справи про банкрутство ВАТ "Гніванський завод спецзалізобетону", зокрема в судових засіданнях 26-28.12.2002р., у засіданні зборів кредиторів 20.01.2003р., піготував проект мирової угоди.

Житомирський апеляційний господарський суд вірно зазначив, що кошти перераховані відповідачу лише за виконання обов'язків, передбачених п.п. "з" п.2.1 договору, отже, доводи позивача з приводу повернення 60 000грн., в якості збитків, заподіяних неналежним виконанням відповідачем інших підпунктів п. 2.1 договору є безпідставними.

Згідно  приписів ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.  

Відтак, колегія погоджується з тим, що суд апеляційної інстанції правильно скасував рішення господарського суду першої інстанції та обґрунтовано відмовив в задоволенні позовних вимог за їх недоведеністю.

Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що оскаржувана постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 1117, 1119 –11111  Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

                                   П О С Т А Н О В И В:    

          Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Гніванський завод спецзалізобетону" залишити без задоволення.

Постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 11.10.07р. у справі № 14/33-06 залишити без змін.

          Справу № 14/33-06 повернути до господарського суду Вінницької області.

Головуючий суддя                                                           О.С. Удовиченко

Судді:                                                                                 О.М. Мамонтова

                                                                                            М.І. Хандурін