Постанова

від 31.01.2008 по справі 9/16-380

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

9/16-380

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 31 січня 2008 р.                                                                                    № 9/16-380  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогосуддів:М.Остапенка,Є. Борденюк, Н. Ткаченко,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргуГоловного управління Державного Казначейства (ГУДК) України у Тернопільській області

та касаційну поданняПрокуратури Тернопільської області в інтересах держави в особі відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Тернопільській області та ГУДК України у Тернопільській області

на постановувід 03.10.2007 року

Львівського апеляційного господарського суду

у справі№ 9/16-380

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Промінвестгазбуд"

до1) Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Тернопільського обласного управління юстиції,2) ГУДК України у Тернопільській області

провідшкодування 313363,84 грн. шкоди

В судове засідання прибули представники сторін:

прокурорСавицька О.В. (посв.№ 231)

позивачаЖук В.Г. (дов. від 28.01.2008 року)

відповідача-2Чеканівський В.Р. (дов. від 09.01.2008 року)

Заслухавши суддю-доповідача –Є. Борденюк, пояснення представників сто рін та перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

ТОВ „Промінвестгазбуд" звернулося у січні 2007 р. в суд з позовом до відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції про відшкодування 313 363,84 грн. за завдану неправомірною бездіяльністю відповіда ча-1 шкоду.

На доведення своїх вимог позивач посилається на те, що рішенням господарсь кого суду Тернопільської області від 07.06.2004 р. у справі № 9/32-833 (а.с.7-8) стя гнуто з відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції 311 545,84 грн. та 1 818 грн. судових витрат на користь позивача.

Листом № 220 від 09.12.2004 р. (а.с. 10) наказ про примусове виконання рішен ня № 9/32-833 був направлений для виконання до підрозділу примусового виконан ня рішень ВДВС Тернопільського обласного управління юстиції.

Постановою старшого державного виконавця підрозділу примусового виконан ня рішень ВДВС Тернопільського обласного управління юстиції від 15.12.2004 р. (а.с. 11) відкрито виконавче провадження.

Натомість, в супереч вимог, передбачених ст. 50 Закону України „Про виконав че провадження" та пункту 6.1. Інструкції „Про проведення виконавчих дій", вико навчий документ був повернутий згідно із постановою від 31.03.2005 р. (а.с. 12) старшого державного виконавця стягувачеві з посиланням на відсутність майна та коштів у боржника.

17.08.2005 р. позивач листом № 113 (а.с. 13) вдруге направив до підрозділу примусового виконання рішень ВДВС Тернопільського обласного управління юс тиції  наказ  господарського  суду  для  примусового виконання, але постановою від

23.12.2005          р. (а.с.15) головним державним виконавцем відділу примусового вико-

нання рішень державної виконавчої служби Тернопільської області, з посиланням

на п. 3 ст. 37 Закону України „Про виконавче провадження" - ліквідація боржника,

виконавче провадження було закінчено.

Позивач оскаржив до господарського суду неправомірні дії відділу примусово го виконання рішень ДВС Тернопільської області, які виразилися у поверненні ви конавчого документу стягувачу на підставі постанови, прийнятої 23.12.2005 р. го ловним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Тернопільської області.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 21.08.2006 р. (а.с. 16-18) скаргу ТОВ „Промінвестгазбуд" задоволено частково, і визнано дії відділу при мусового виконання рішень ДВС Тернопільської області в частині повернення стя гувачу виконавчого документа (наказу № 9/23-833 від 21.06.2004 р.) неправомірни ми з посиланням на вказівки ст. 124 Конституції України, ст. 115 ГК України та ст. 40 Закону України „Про виконавче провадження" і зазначив, що відділом примусо вого виконання рішень ДВС Тернопільської області порушено права та охоронюва-ні законом інтереси стягувана.

Водночас, суд відхилив вимоги ТОВ „Промінвестгазбуд" щодо скасування по станови про закінчення виконавчого провадження від 23.12.2005 р. та зобов'язання відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Тернопільсь кої області відкрити виконавче провадження із зазначенням, що боржником є відділ державної виконавчої служби, як правонаступник відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції.

На  виконання  вказаної  ухвали  позивач  направив  згідно  із  листом  № 92 від

04.09.2006          р. (а.с. 19) виконавчий документ до відділу примусового виконання рі-

шень ДВС Тернопільської області для вирішення питання про подальший порядок

виконання рішення суду у встановленому законодавством порядку.

Але 13.09.2006 р. відділ примусового виконання рішень виніс постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження (а.с. 20), посилаючись на положення ст. 26 Закону України „Про виконавче провадження" та на те, що господарський суд ухвалою від 21.08.2006 р. відхилив вимоги про скасування постанови про закінчен ня виконавчого провадження від 23.12.2005 р. та про зобов'язання відділу примусо вого виконання рішень ДВС Тернопільської області винести постанову про відкрит тя виконавчого провадження із зазначенням, що боржником є відділ ДВС м. Терно поля, як правонаступник відділу державної виконавчої служби Тернопільського мі ського управління юстиції.

На думку позивача, неправомірними діями відділу примусового виконання рі шень ДВС Тернопільської області при здійсненні своїх повноважень, що визнані судом, позивачу завдано шкоди у розмірі, що відповідає сумі стягнення за наказом № 9/32-833 від 21.06.2004 р. і становить 313 363,84 грн. і яку просить стягнути з по силанням на ст.ст. 1173, 1174 ЦК України та ст. 86 Закону України "Про виконавче провадження" з Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної вико навчої служби Тернопільського обласного управління юстиції.

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 21.05.2007 р. (суддя Л.Кропивна) позов задоволено, стягнуто за рахунок державного бюджету 313 363,84 грн., як компенсацію шкоди, завданої підрозділом примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Тернопільського обласного управління юсти ції.

Рішення суду мотивовано тим, що позивачем документально доведено ту об ставину, що неправомірні дії відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції, його структурних підрозділів та Державної виконавчої служби Тернопільської області, були предметом судового розгляду, який встановив у їх діях ознаки складу правопорушення та визнав їх такими, що порушуються пра ва позивача, а відповідач-1 відсутність своєї вини у невиконанні рішення суду у формі, встановленій наказом господарського суду, не заперечив, хоча обов'язок до водити відсутність своєї вини у завданій майновій шкоді, покладено частиною 2 статті 1166 ЦК України на особу, яка завдала шкоди.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 03.10.2007 року (колегія суддів: Т. Процик, Н. Галушко, Я. Юрченко) замінено Підрозділ примусо вого виконання рішень ВДВС Тернопільського обласного управління юстиції на Відділ ДВС Головного управління юстиції у Тернопільській області (Підрозділ примусового виконання рішень); рішення господарського суду Тернопільської об ласті від 21.05.2007 р. у справі № 9/16-380 залишено без зміни з тих же мотивів.

Постанова суду мотивована тим, що у ході розгляду даної справи в суді першої інстанції, відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 19.01.2007 року №2к "Про ліквідацію регіональних та територіальних органів державної виконавчої служби" відбулась ліквідація Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Тернопільської області та відповідно до наказу № 22/5 від 26.01.2007 року "Про утворення відділів державної виконавчої служби у складі територіальних управлінь юстиції" утворено Підрозділ примусового вико нання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Тернопільській області.

З огляду на п. 3 постанови Кабінету Міністрів України "Про ліквідацію Депар таменту державної виконавчої служби" від 16.11.2006 року № 1622, п. 1 Положення про Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Рес публіці Крим, головні управління юстиції в областях, місті Києві та Севастополі, за твердженого наказом Міністерства юстиції України від 14.02.2007 року № 47/5 (за реєстровано в Міністерстві юстиції України 14.02.2007 року № 124/13391), п.1 Примірного положення про відділ державної виконавчої служби Головного управ ління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, голо вних управлінь юстиції в областях, місті Києві та Севастополі, затвердженого нака зом Міністерства юстиції України від 12.06.2007 року № 384/5, та керуючись ст. 25 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд здійснив заміну Підрозділу примусового виконання рішень ВДВС Тернопільського обласного управління юстиції на Відділ ДВС Головного управління юстиції у Тер нопільській області (Підрозділ примусового виконання рішень).

Звертаючись до суду з касаційною скаргою ГУДК України у Тернопільській області та з касаційним поданням - Прокуратура Тернопільської області просять рішення та постанову скасувати та постановити нове рішення, яким у позові ТОВ "Промінвестгазбуд" відмовити.

Касаційна скарга ГУДК України у Тернопільській області мотивована тим, що:

-      вимоги щодо вчинення органами Державного казначейства України дій, які не відповідають їхнім повноваженням, як одного із органів державної виконавчої влади, є незаконними, а тому не можуть бути задоволені;

-          сума майнової шкоди не може дорівнювати сумі позову по справі № 9/32-833, а майнова шкода повинна бути чітко розрахована.

Звертаючись до суду з касаційним поданням Прокуратура Тернопільської обла сті не погоджуючись з прийнятими по справі судовими актами, просить їх скасува ти, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, зокрема, ст.ст. 609, 1166 Цивільного кодексу України та порушення процесуальних норм (ст. 24 Господарського процесуального кодексу України).

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин спра ви та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касацій на скарга та касаційне подання підлягають до задоволення, виходячи з такого.

Підставою заявлення позову про відшкодування майнової шкоди є неправомір на бездіяльність органу Державної виконавчої служби щодо примусового виконан ня рішення господарського суду Тернопільської області від 07.06.2004 у справі № 9/32-833. Неправомірність  дій (бездіяльності) органу Державної виконавчої служ би встановлена ухвалою господарського суду Тернопільської області від 21.08.2006.

Рішення господарського суду Тернопільської області від 07.06.2004 у справі № 9/32-833, неправомірна бездіяльність виконання якого призвело до спричинення по зивачу майнової шкоди, прийняте за результатами розгляду позову, поданого ТОВ "Промінвестгазбуд" до ВДВС Тернопільського міського управління юстиції про відшкодування 311545,84 грн. шкоди, заподіяної неправомірною бездіяльністю від повідача щодо примусового виконання наказу господарського суду у справі № 8/264-2855, виданого на виконання рішення від 13.09.2002 про стягнення з ВАТ "Тернопільське об'єднання "Текстерно" на користь ТОВ "Промінвестгазбуд" 311545,84 грн. Неправомірність дій відділу ДВС Тернопільського МУЮ позбавили стягувача своєчасно звернутися з заявою про визнання його кредитором у процедурі провадження у справі про банкрутство ВАТ "Тернопільське об'єднання "Текстер но", тому рішенням від 07.06.2004 присуджено до стягнення з відділу ДВС Терно пільського МУЮ заподіяної шкоди у розмірі присуджених до стягнення з боржника грошових коштів, що становить 311545,84 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірни ми рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правом фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особливості відшкодування шкоди завданої органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, а та кож їх посадовими або службовими особами, визначені положеннями ст. ст. 1173, 1174 ЦК України.

Підставою відшкодування шкоди є її заподіяння. Присуджені до стягнення з боржника на користь кредитора грошові кошти, є майном останнього. Втрата кре дитором можливості отримати своє майно, є його майновою шкодою.

Рішення господарського суду Тернопільської області від 07.06.2004 про стяг нення з органу ДВС на користь ТОВ "Промінвестгазбуд" 311545,84 грн. є рішенням про відшкодування ТОВ "Промінвестгазбуд" майнової шкоди. Бездіяльність органа ДВС щодо виконання рішення про відшкодування шкоди у розмірі присудженої до стягнення, не є діями, що спричинили майнову шкоду, оскільки попереднім рішен ням якраз і присуджено до стягнення відшкодування шкоди. Наслідком бездіяльно сті органу ДВС щодо виконання судового рішення про відшкодування шкоди може бути збільшенням розміру шкоди, про відшкодування якої кредитор вправі заявити. Крім того, позивачем не доведено, що він позбавлений можливості вимагати вико нання судового рішення про відшкодування шкоди.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119-11112 Господарського процесуального кодек су України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Головного Управління Державного казначейства України у Тернопільській області, касаційне подання Першого заступника прокурора Терно пільської області задовольнити.

Рішення господарського суду Тернопільської області від 21.05.2007 року, по станову Львівського апеляційного господарського суду від 03.10.2007 року у справі № 9/16-380 скасувати.

У позові відмовити.

Головуючий, суддя                                                                 М. Остапенко

Судді:                                                                                               Є. Борденюк

     Н. Ткаченко