Постанова

від 19.02.2008 по справі 20-9/190

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

20-9/190

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 19 лютого 2008 р.                                                                                    № 20-9/190  

Вищий господарський  суд  України у складі колегії суддів :

головуючого суддіОвечкіна В.Е.,

суддівЧернова Є.В.,

Цвігун В.Л.,

розглянув касаційне подання

Військового прокурора Севастопольського гарнізону

на постанову від 07.11.07 Севастопольського апеляційного господарського суду

у справі№ 20-9/190 господарського суду м.Севастополя

за позовомКомунального підприємства "Генеральна дирекція Київської міської ради  з обслуговування іноземних представництв"

до28 гарнізонного будинку офіцерів Військово-Морських Сил України

3-ті особи:ТзОВ "Компанія "Інфант"Севастопольська міська рада540 Центральний Військово-морський госпіталь Військово-морських Сил Збройних Сил України

проусунення перешкод в користуванні земельної ділянкою

за участю представників сторін:

від Генеральної Прокуратури України Коцура А.В. заст. нач. відділу посв. №14 від 05.0.05

позивача:  Яцишина О.Ф., довір. у справі

відповідача: Шкодляр В.І. довір. у справі

3-ті особи:

ТзОВ "Компанія "Інфант" –Товстонос В.І., паспорт КА 21391 від 24.06.1996

Севастопольська міська рада –не з'явилися

540 Центральний Військово-морський госпіталь Військово-морських Сил Збройних Сил України - не з'явилися                    

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду  м. Севастополя від 18.09.2007 (суддя С. Рибіна), залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 7.11.2007 (судді: Г. Прокопанич, О. Котлярова,                 О. Дугаренко), позовні вимоги задоволено частково.

Відповідача зобов'язано усунути  перешкоди у користуванні позивачем земельною ділянкою площею 3,105 га, розташованого у районі бухти "Кругла" шляхом демонтажу двох пролетів огорожі. В задоволенні інших позовних вимог –відмовлено. Судові акти мотивовані  ст. 152 Земельного Кодексу України де зазначено, що землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

В касаційному поданні військовий прокурор Севастопольського гарнізону просить скасувати прийняті у справі судові акти, винести нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити. Прокурор вважає, що судами порушені вимоги ст. ст. 43 та 84 Господарського процесуального кодексу України щодо повного з'ясування всіх обставин справи і обгрунтованого відхилення заперечень інших сторін у справі. Судом не встановлено, що огорожа належить відповідачу –28 Гарнізонному будинку офіцерів (далі –28 ГБО); ним не надана правова оцінка акту прийому-передач фондів військового містечка з якого вбачається, що огорожа на баланс 28 ГБО не передавалась.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередніми судовими інстанціями належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм процесуального права, згідно з вимогами ст.1115 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційне подання  не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

10 грудня 2004 року між Севастопольською міською Радою (орендодавець) та Комунальним підприємством "Генеральна дирекція Київської міської ради з обслуговування іноземних представництв" (далі - орендар) були укладені договори оренди № 10/05-а та № 11/05-а нерухомого майна (далі - Договори), відповідно до рішення Севастопольської міської ради №2338  від 19.10.2004 "Про переоформлення права постійного користування земельною ділянкою в довгострокову оренду Комунальному підприємству "Генеральна дирекція Київської міської ради з обслуговування іноземних представництв".

Згідно розділу 1 Договорів орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування нерухоме майно: земельні ділянки для котеджної забудови з обслуговування іноземних представництв, яка розташована за адресою м. Севастополь, в районі бухти Кругла, площею 2,5607 га та площею 0,5443 га.

Строк дії Договорів сторони визначили - 49 років  (п. 3.1 Договору).

02.03.2007 позивач направив лист № Т-105 до орендодавця  -Севастопольської міської Ради. про перешкоди, які здійснені відповідачем в користуванні земельними ділянками позивачу. Севастопольська міська Рада направила даний лист до Управління з контролю за використання і охороною земель у місті Севастополі для проведення перевірки щодо дотримання земельного законодавства.

Згідно актів перевірок Управління з контролю за використанням і охороною земель у місті Севастополі № 29/01/07/МВ від 29.01.2007 та № 342 від 04.04.2007 не було встановлено порушень позивачем земельного законодавства земельних ділянок Крім того в акті знайшов відображення факт неможливості доступу позивача на орендовані земельні ділянки в зв'язку  з тим, що вони огорожні забором.

Судом було встановлено, що дії відповідача перешкоджають позивачу  користуватися земельною ділянкою. Відповідач відмовляється пропускати позивача через КПП, а існуюча огорожа є цільною та фактично поєднує земельну ділянку військового  містечка  та орендовані позивачем землі.

З досліджених судами попередніх інстанцій документів (т.1 арк. 131) встановлений факт перешкоджання відповідачем проїзду до земельної ділянки позивача шляхом перегородження дороги, при тому, що іншим шляхом проїхати неможливо з-за цільної огорожі.

Доводи касаційного подання прокурора про неповне встановлення обставин справи, колегія суддів до уваги не приймає. Факти перешкоджання проїзду позивача були встановлені судами попередніх інстанцій, відсутність своєї вини відповідач не довів, його представник зі змістом акту погодився. Відповідно до вимог ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, додатково перевіряти докази.

Зважаючи на викладене, касаційна інстанція дійшла висновку, що справа розглянута відповідно встановленим обставинам з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Підстави для скасування прийнятих судових рішень відсутні.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційне подання військового прокурора Севастопольського гарнізону залишити без задоволення, а постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 07.11.2007 у справі № 20-0/190 –без змін.

Головуючий                                                                           В. Овечкін

Судді:                                                                                      Є.Чернов

                                                                                                 В.Цвігун