Постанова

від 26.02.2008 по справі 25/302

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

25/302

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 26 лютого 2008 р.                                                                                    № 25/302  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоПанової І.Ю.

суддівЗаріцької А.О.,Продаєвич Л.В.

розглянувши касаційну скаргу

акціонерного товариства закритого типу "Холтех"

на постанову

Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 6 листопада 2007 року

у справігосподарського суду№ 25/302Дніпропетровської області

за позовомакціонерного товариства закритого типу "Холтех"

до

відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат"

простягнення 146 678, 28 грн.

за участю представників:

відповідача Вошколупа В.Г.,

ВСТАНОВИВ:

          Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від                21 жовтня 2003 року у справі № 25/302 задоволено позов акціонерного товариства закритого типу "Холтех" (далі –АТЗТ "Холтех"), стягнуто з відкритого акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» (далі –ВАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат») на користь ПП "Лугпромсервіс" 146 678, 28 грн. основного боргу та                     1 585, 00 грн. судових витрат.

Рішення набрало законної сили, на його виконання 3 листопада            2003 року видано наказ.

Постановою державної виконавчої служби в Інгулецькому районі                м. Кривий Ріг (далі –ВДВС) від 15 січня 2004 року було відкрито виконавче провадження.

          Постановою ВДВС від тієї ж дати виконавче провадження зупинено на підставі ст.ст. 34-36 Закону України “Про виконавче провадження” від            21 квітня 1999 року № 606-XIV (далі – Закон № 606-XIV ).

6 липня 2007 року ВАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат»у порядку ст. 117 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із заявою про визнання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 3 листопада 2003 року у даній справі таким, що не підлягає виконанню та зобов'язання ВДВС закінчити виконавче провадження з примусового виконання наказу.

          Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від                     27 вересня 2007 року (суддя Чередко А.Є.) заяву ВАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат»задоволено, наказ визнано таким, що не підлягає виконанню, в решті вимог заявника - відмовлено.

          В обґрунтування ухвали суд послався на ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14 травня 1992 року № 2343-ХІІ (зі змінами і доповненнями) (далі –Закон           № 2343-ХІІ), ст. 598 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) та ст. 117 ГПК України.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 6 листопада 2007 року (колегія суддів у складі: Лотоцька Л.О. –головуючий, Бахмат Р.М., Євстигнеєва О.С.) апеляційну скаргу АТЗТ "Холтех" залишено без задоволення, ухвалу суду першої інстанції –без змін.

В обґрунтування постанови суд послався на ст. 14 Закону № 2343-ХІІ, ст. 598 ЦК України та ч. 4 ст. 117 ГПК України.

          Не погоджуючись з прийнятою у справі постановою, позивач подав до Вищого господарського суду України касаційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст. 34, 37, 40, 401 Закону № 606-XIV, ст. 14 Закону № 2343-ХІІ та ст. 598 ЦК України, просить оскаржувану постанову, якою ухвалу суду першої інстанції залишено без змін, скасувати та прийняти нове рішення, яким відповідачу у задоволенні заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, відмовити.

          Перевіривши матеріали справи та доводи касаційної скарги, проаналізувавши застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

          В обґрунтування касаційної скарги позивач зазначає, що ст.ст. 34, 37, 40, 401 Закону № 606-XIV не передбачено повернення виконавчого документа чи припинення виконання рішення суду з підстав вказаних у ст. 14 Закону № 2343-ХІІ, а тому відсутні підстави, які б зумовили закінчення виконавчого провадження по виконанню вказаного вище наказу.

Однак, з таким твердженням позивача погодитися не можна.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 1 лютого 2005 року у справі № Б29/21/05 порушено справу про банкрутство ВАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат», а ухвалою суду від 10 серпня 2006 року затверджено реєстр кредиторів і визнано погашеними вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в строк встановлений для їх подання.  

З матеріалів справи вбачається, що 11 березня 2006 року в газеті «Голос України»№ 45 було опубліковано оголошення про порушення справи про банкрутство ВАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат».

Згідно з п. 15 ст. 11 Закону № 2343-ХІІ після опублікування оголошення про порушення справи про банкрутство в офіційному друкованому органі всі кредитори незалежно від настання строку виконання зобов'язань мають право подавати заяви з грошовими вимогами до боржника відповідно до ст. 14 цього Закону.

Статтею 14 вищевказаного Закону передбачено, що конкурсні кредитори за вимогами, що виникають до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом 30 днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Правові наслідки неподання заяви з грошовими вимогами до боржника у передбачений строк встановлені ч. 2 ст. 14 Закону № 2343-ХІІ, відповідно до якої вимоги конкурсних кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі якою затверджує реєстр вимог кредиторів, а зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Таким чином, грошові вимоги позивача у справі до відповідача підтверджені рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 21 жовтня 2003 року і виникли до 1 лютого 2005 року, тобто до дня порушення провадження у справі про банкрутство ВАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат», а тому грошові вимоги АТЗТ "Холтех" відповідно до ст. 1 Закону № 2343-ХІІ є конкурсними.

Судом також встановлено, що позивач, як конкурсний кредитор по стягненню заборгованості, що виникла до порушення провадження у справі про банкрутство відповідача, не звертався до господарського суду із заявою про визнання його кредитором ВАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат», докази протилежного відсутні в матеріалах справи, а тому дана заборгованість вважається погашеною на підставі ч. 2 ст. 14 Закону                   № 2343-ХІІ.

Наявність судового рішення та наказу про його виконання не звільняло позивача від обов'язку звернення із заявою про визнання його грошових вимог до боржника.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від                   16 листопада 2006 року провадження у справі про банкрутство відповідача припинено у зв'язку із затвердженням між боржником та кредиторами мирової угоди.

Таким чином, заборгованість відповідача у справі, відповідно до ч. 2       ст. 14 Закону № 2343-ХІІ вважається погашеною, у зв'язку з чим підстави для здійснення виконавчого провадження з примусового виконання наказу від          3 листопада 2003 року відсутні.

Посилання позивача в обґрунтування касаційної скарги на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови приписів              ст. 598 ЦК України є необгрунтованими.

Згідно з ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняються частково або в повному обсязі на підставах встановлених договором або законом.

Поряд із Законом України “Про виконавче провадження” до виконавчого провадження підлягає застосуванню Закон України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

В силу ст. 41 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом.

Отже, до відносин, які мали місце в справі про банкрутство, норми ГПК України застосовуються з урахуванням особливостей Закону                      № 2343-ХІІ, як спеціального нормативно-правового акта.  

В даному випадку вказаний Закон встановлює додаткові підстави для закінчення виконавчого провадження, зокрема, в зв'язку з припиненням грошових зобов'язань в силу закону відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України,          ч. 2 ст. 14 цього Закону, у зв'язку з чим ст. 117 ГПК України підлягає застосуванню з урахуванням особливостей вказаного Закону.

Згідно з ч. 4 ст. 117 ГПК України господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню, також і з інших причин.

До таких інших підстав слід відносити погашення грошових вимог відповідно до Закону № 2343-ХІІ.

За приписами ст. 1 вказаного Закону погашеними визнаються задоволені вимоги кредитора, вимоги, щодо яких досягнуто згоди про припинення, у тому числі заміну, зобов'язання або припинення зобов'язання іншим чином, а також інші вимоги, які відповідно до Закону вважаються погашеними.

Отже, у справі про банкрутство вимоги кредиторів є погашеними внаслідок оплати боргу; обміну вимог кредиторів на активи боржника та (або) його корпоративні права; прощення; новації (укладання мирової угоди у справі про банкрутство), а також застосування граничного строку для подання заяви з вимогами до боржника, встановленого ч. 2 ст. 14, ч. 5 ст. 31 Закону № 2343-ХІІ.

Враховуючи наведене, наказ господарського суду Дніпропетровської області від 3 листопада 2003 року на виконання рішення суду від 21 жовтня 2003 року у даній справі є таким, що не підлягає виконанню, оскільки вимоги АТЗТ "Холтех", які підтверджені вказаним рішенням господарського суду Дніпропетровської області та цим наказом, є погашеними на підставі ч. 2          ст. 14 Закону № 2343-ХІІ.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків господарського суду першої інстанції.

З аналізу ст. 117 ГПК України вбачається, що у разі, якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково.

Оскільки вимоги позивача у справі є погашеними і підстави для поновлення виконавчого провадження відсутні, колегія суддів вважає, що постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від                  6 листопада 2007 року у справі № 25/302 винесена з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для її скасування немає.

Керуючись ст.ст. 1115, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу акціонерного товариства закритого типу "Холтех" залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від                  6 листопада 2007 року у справі № 25/302 залишити без змін.

Головуючий                                                                       І.Ю. Панова

         Судді                                                                                   А.О. Заріцька

                                                                                                                       Л.В. Продаєвич