35/379-07
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 лютого 2008 р. № 35/379-07
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, суддіДерепи В.І.,
суддівГрека Б.М., Стратієнко Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Трансінвестторг"
нарішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.10.2007 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.12.2007 року
у справі№ 35/379-2007
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю транспортно-експедиційного підприємства "Південьінтертранс"
дотовариства з обмеженою відповідальністю "Трансінвестторг"
простягнення 40 953,49 грн.,
за участю представників сторін:
від позивача –Приходько О.І.
відповідача –не з'явився
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11 жовтня 2007 року (суддя Л.Широбокова), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24 грудня 2007 року (судді О.Лисенко, О.Виноградник, О.Джихур) позов задоволено, стягнуто з відповідача 39 434,58 грн. заборгованості, 1 168,61 грн. інфляційних та 350,30 грн. річних у зв'язку з невиконанням зобов'язань по оплаті вартості наданих послуг за договором від 11.10.2006 року № 386.
В касаційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю "Трансінвестторг", не погоджуючись з прийнятими по справі судовими актами, просить їх скасувати, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, а справу передати на новий розгляд до місцевого господарського суду.
У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а постановлені у справі судові рішення –без змін.
Заслухавши представника позивача, розглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарським судом Дніпропетровської області та Дніпропетровським апеляційним господарським судом норм матеріального і процесуального права у вирішенні даного спору, і з урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, цивільні права та обов'язки виникли між сторонами на підставі договору від 11.10.2006 року № 386, за умовами якого ТОВ "Трансінвестторг" доручає, а ТОВ транспортно-експедиційне підприємство "Південьінтертранс" зобов'язується від імені і за рахунок ТОВ "Трансінвестторг" за винагороду, визначену договором, надавати послуги по організації перевезень вантажів (пункт 1.1 договору).
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом статей 599 та 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, яке припиняється виконанням, проведеним належним чином.
На виконання доручення № 1 від 11.10.2006 року в жовтні-листопаді 2006 року зі станції Синельникове-1 Придніпровської залізниці були відправлені 18 вагонів "АРВ" на станцію призначення –Ліски, за перевезення яких з ТОВ транспортно-експедиційне підприємство "Південьінтертранс" в результаті коригування цін було списано 27 496,80 грн. на підставі укладеного з ДП "Придніпровська залізниця" договору № ПР/М/05-31/НЮ-3002п від 28.12.2004 року.
Крім того, ТОВ транспортно-експедиційне підприємство "Південьінтертранс" понесло витрати в сумі 11 193,35 грн., пов'язані з перевезенням по Російським залізницям 12 вагонів (накладні: №№ 46416111, 46416112, 46416113, 46416114, 46416115, 46416116, 46416119, 46416120, 46416039, 46416040, 46416041 та 46416042), які останнє перерахувало OY Scan TransRail LTD на підставі доручення № 1 від 11.10.2006 року, що підтверджується інвойсами № 2007-82 від 13.03.2007 року та № 3212/140307 від 14.03.2007 року.
Остаточні розрахунки між сторонами проводяться після виставлення виконавцю всіх рахунків залізничними адміністраціями та органами, що надають відповідні сертифікати (пункт 5.4 договору).
В силу вимог частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов'язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності.
Таким чином, враховуючи додаткову заборгованість відповідача за попередні періоди в сумі 744,43 грн., господарські суди правомірно дійшли висновку про необхідність стягнення з відповідача 39 434,58 грн. заборгованості, 1 168,61 грн. інфляційних та 350,30 грн. річних у зв'язку з невиконанням зобов'язань по оплаті вартості наданих послуг за договором від 11.10.2006 року № 386.
Отже, посилання скаржника на неправильне застосування господарським судом Дніпропетровської області та Дніпропетровським апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті судових актів є безпідставними.
Інші посилання скаржника в обґрунтування касаційної скарги не підтверджені матеріалами справи, досліджені та спростовуються висновками судів, а тому не приймаються колегією суддів.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені господарськими судами на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих сторонами доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11 жовтня 2007 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24 грудня 2007 року у справі № 35/379-2007 залишити без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Трансінвестторг" - без задоволення.
Зупинення виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11 жовтня 2007 року у справі № 35/379-2007 скасувати.
Головуючий, суддя В.І.Дерепа
Суддя
Б.М.Грек
Суддя
Л.В.Стратієнко
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 28.02.2008 |
Оприлюднено | 11.03.2008 |
Номер документу | 1413380 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Стратієнко Л.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні