Постанова

від 28.02.2008 по справі 9/246/05-нр

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

9/246/05-НР

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 28 лютого 2008 р.                                                                                    № 9/246/05-НР  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогосуддів:Н. Ткаченко,

Є. Борденюк,

В. Харченка,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргуГоспрозрахункового виробничого торгівельного підприємства (ГВТП) Учнівського споживчого товариства ім. Коларова Миколаївської облспоживспілки

на постановувід 20.11.2007 року

Одеського апеляційного господарського суду  

у справі                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                            № 9/246/05-нр(07)

за позовом Відкритого акціонерного товариства (ВАТ) Енергопостачальної компанії (ЕК) “Миколаївобленерго”

до1) ГВТП Учнівського споживчого товариства ім. Коларова Миколаївської облспоживспілки2) Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) Виробничо-торгівельного підприємства (ВТП) “Тернівський харчокомбінат”

простягнення 100 038, 32 грн.

В судове засідання прибули представники сторін:

позивачаКрижановська І.М. (дов. від 28.12.2007 року)

відповідача-1Гусєв М.М. (дов. від 08.05.2007 року)

Заслухавши суддю-доповідача –Є. Борденюк, пояснення представників сторін та перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство „Енергопостачальна компанія „Миколаївобленерго” в червні 2005р. в особі філії м. Миколаєва звернулось у місцевий господарський суд з позовом до Госпрозрахункового виробничого торгівельного підприємства учнівського споживчого товариства ім. Коларова Миколаївської облспоживспілки про стягнення з останнього заборгованості за спожиту електроенергію у розмірі 128 581,27 грн. та плати за перетікання реактивної електроенергії у сумі 5 745,99 грн.

За уточненими позовними вимогами від 10.08.2005 позивач просить стягнути з відповідача 100 038,32 грн., з яких 74 278,94 грн. заборгованості за активну електроенергію, 20 870,02 грн., донарахування за актом порушення ПКЕЕ від 30.07.2004 та  4 889,37 грн. заборгованості за перетоки реактивної електроенергії. Поставка електроенергії здійснена на підставі договору від 14.11.2000 за № 44/1079.

Позовні вимоги обґрунтовуються наступним.

Відповідач здійснює розрахунки за поставлену електроенергію до 23 числа кожного місяця.

23.06.2004 відповідачї надав до енергопостачальної компанії звіт про використану електроенергію в червні 2004 року, згідно з яким показники електролічильника на день звіту були: 8060, при цьому попередні показники згідно зі звітом за травень становили: 8009. Однак, 07.06.2004 представниками позивача були проведені обстеження приладів обліку позивача, в результаті чого зафіксовані показники електролічильника: 8204, про що складений акт. У зв'язку з наданням недостовірних даних про кількість спожитої електроенергії у травні 2004, відповідачу у червні 2004 року за період з 23.05.2004 по 07.06.2004 зроблений добір згідно з даними контрольного зняття показників. А тому витрати електроенергії склали 48124 квт./год. на суму 11 312,09 грн., яка відображена в рахунку за червень 2004 року.

30.07.2004 представником позивача була проведена перевірка дотримання Правил користування електроенергією (ПКЕЕ), в результаті якої виявлено, що пломби Держстандарту на електролічильнику сфальсифіковані, кріплення кожуха електролічильника з правої сторони тріснуте, пломби-наклейки розривалися, пломба “Спрут” пошкоджена.

За фактом виявленого порушення складений акт від 30.07.2004 на підставі п.7.31 Правил користування електроенергією.

12.08.2004 уповноваженими представниками філії позивача прийняте рішення про перерахунок кількості спожитої електроенергії відповідно до п. п. 2.1., 2.2. Методики обчислення обсягу електричної енергії, недорахованої внаслідок порушення споживачем ПКЕЕ. Сума, нарахована по акту, складає 54 160,94 грн. Відповідачу наданий додатковий розрахунок, який не оплачений.

22.10.2004 позивачем складений протокол про заміну електролічильника, у зв'язку з чим визначення обсягу спожитої електроенергії у листопаді та грудні 2004 року проводилося відповідно до п. 7. 25. ПКЕЕ за середньодобовим обсягом електроспоживання за попередній розрахунковий період.

У зв'язку з зазначеними обставинами, позивач здійснив розрахунок спожитої відповідачем електроенергії за період з 01.05.2004 по 31.12.2004 на суму 141 238 грн., у тому числі ПДВ. Відповідач здійснив оплату на суму 12 657,65 грн. Тобто сума заборгованості за спожиту електроенергію складає 128 581,27 грн.

Крім того, відповідно до Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачами, затвердженої наказом Мінпаливенерго України № 19 від 17.01.2002 та додатку до договору № 5 від 08.10.2003 відповідачу нарахована плата за перетікання реактивної електроенергії у сумі 5 745,99 грн. Загальною сумою заборгованості є 134 327,26 грн.

У зв'язку з тим, що позивачем проведений перерахунок по акту від 30.07.2004 року суми недооблікованої енергії з 54 160,94 грн. на 20 870,02 грн., та, відповідно, плати за реактивну електроенергію з 5 745,99 грн. на 4 889,37 грн., зазначене стало підставою для зменшення розміру позовних вимог.

Матеріалами справи і судами встановлено, що 31 жовтня 2000 року  ВАТ ЕК „Миколаївобленерго” та ТОВ „Терновський харчокомбінат” уклали договір про постачання електричної енергії №44/1079,  за умовами якого позивач зобов'язався постачати цьому відповідачу електроенергію, а цей відповідач зобов'язався своєчасно проводити оплату спожитої енергії за встановленими тарифами в терміни, передбачені цим договором та у відповідності з чинним законодавством.

24 січня 2001 року перший відповідач - споживач за договором №44/1079 від 31.10.2000 р. звернувся з листом до позивача, повідомивши останнього, що ТОВ “Терновський харчокомбінат” перейменований на ГВТП УСТ ім. Коларова відповідно до постанови правління Миколаївської облспоживспілки №127/38 від 01.11.2000 р. (а.с. 74, т. І).

25 липня 2001 року ГВТП УСТ ім. Коларова звернулося до енергопостачальної організації з листом №1088/10, в якому просило перенести дату розрахунку з 16 на 23 число місяця та вважати вказаний лист невід'ємною частиною договору №44/1079 від 31.10.2000р., чим визнало себе стороною по вказаному договору (а.с. 75, т. І).

Щомісячні звіти надходили до енергопостачальної організації саме від ГВТП УСТ ім. Коларова, рахунки на оплату спожитої електроенергії виставлялись також 1-му відповідачу і ним же оплачувались.

При  неодноразовому розгляді справи першим відповідачем не було надано іншого договору, за яким ГВТП УСТ ім. Коларова споживає електричну енергію за адресою  вул. Цілинна, 20.

Право на оплату поставленої електроенергії  енергопостачальною організацією кореспондується з обов'язком іншої сторони - споживача, оплатити отриманий товар (електроенергію), що було здійснено платіжними дорученнями першого відповідача про оплату позивачу спожитої електроенергії (а.с. 95-96, т. І).

Відповідна процедура лежить і в основі експлуатації приладів обліку електроенергії.

При розгляді справи судом було встановлено, що енергопостачальна організація  у період з травня 2004 року по січень 2005 року здійснювала поставку електричної енергії на об'єкти відповідача за адресою вул. Цілинна, 20. Вказаний факт  не заперечується першим відповідачем та підтверджується його звітами, наданими у зазначений період до енергопостачальної організації (а.с. 15, 17, 33, 34, 37, 39, 41, т. І).

Відповідно до ч.1 ст.277 ГК України абоненти користуються електричною енергією з додержанням Правил користування електричною енергією.

Перший відповідач, як встановлено  матеріалами справи, був споживачем електричної енергії, тому виконання Правил користування електричної енергії для відповідача було обов'язковим, як і договору № 44/1079 від 31.10.2000 р., стороною якого він себе визнав, про що зазначено вище, а тому його заперечення, що він отримував електроенергію не по цьому договору спростовується матеріалами справи.

Заперечення 1-го відповідача відносно того, що засіб обліку електроенергії СА4У-И672М №047366 йому не належав і знаходився у приміщенні іншого підприємства також спростовуються матеріалами справи.

Згідно протоколу від 09.04.2004р. лічильник СА4У-И672М №047366 було встановлено за адресою вул. Цілинна, 20, абоненту ГВПТ УСТ ім. Коларова і відповідальність за стан приладу обліку взяв на себе представник 1-го відповідача (а.с.73, т.І).

Згідно до п. 4.10 ПКЕЕ відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб на них покладається на  їх власника або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені згідно з відповідним договором.

При перевірці 30.07.2004р. енергопостачальною організацією було виявлено пошкодження приладу обліку та пломб на ньому, про що  був складений акт порушення №005308.

В акті зазначено, що директор першого відповідача Серебрич А.А. від підпису відмовився, причин відмови не зазначив.

12 серпня 2004 року директор першого відповідача Серебрич А.А. прибув на комісію з лічильником № 047366 і в його присутності було проведено огляд  цього лічильника та  встановлено, що в місці кріплення правого гвинта кожуха прокольна тріщина, гвинт, який кріпить кожух нестандартний, відсутні всі три стопорні шайби, паспортна табличка незакріплена, пломба спрут БВ 3820502 має значні пошкодження. Представник скаржника протокол підписав з зауваженнями “з висновками огляду не згоден”. Після огляду лічильник був опломбований в пакет та повернутий представнику скаржника, про отримання свідчить підпис скаржника на акті огляду. Скаржник незалежної експертизи лічильника не проводив, доказів належного виконання зобов'язань по збереженню приладу обліку не надав, у відзивах не заперечує проти наявності вини підприємства у порушенні п. 4.10, п.7.30 ПКЕЕ.

На підставі акту №005308 від 30.07.2004р. про порушення ПКЕЕ позивач здійснив перерахунок за користування електроенергією, згідно якого обсяг недорахованої електроенергії склав 20870,02 грн.  (з ПДВ).

Вказаний перерахунок проведено позивачем на підставі п.7.30 ПКЕЕ (затверджених НКРЕ від 31.07.96 №28, в редакції постанови НКРЕ 22.08.2002р. №928) та п.п.2.2, 2.1 Методики обчислення електричної енергії, недоврахованої унаслідок порушення споживачем –юридичною особою Правил користування електричною енергією, (затвердженої постановою НКРЕ від 05.12.2001 р. за № 1197).

Справа судами розглядалась неодноразово.

Попередніми судовими рішеннями місцевого господарського суду і апеляційного господарського суду позов був задоволений у повному обсязі.

Постановою Вищого господарського суду України від 24.05.2007 р. попередні судові рішення скасовані, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова мотивована тим, що:

-          до позовної заяви не доданий обґрунтований розрахунок сум, що стягуються;

-          додатком № 5 до договору (а. с. 50 т.1) режим роботи визначений: 1 зміна, а за розрахунком до акту добове споживання електроенергії зазначене як 16 годин, зазначена обставина судами не досліджена;

-          судами не з'ясовані права та обов'язки сторін щодо заміни лічильника та його розумний термін;

-          відсутні пояснення позивача щодо неможливості отримання даних про спожиту електроенергію після заміни електролічильника. Відсутність даних про порядок обміну спожитої електроенергії за серпень, вересень, жовтень 2004 року та відповідного розрахунку обліку спожитої електроенергії у листопаді, грудні 2004 року унеможливлювали встановити господарськими судами попередніх інстанцій обґрунтованість заявлених вимог про стягнення боргу.

Останнім рішенням місцевого господарського суду від 20.09.2007 р. (суддя Василяка К.Л.) позов, у зв'язку з його обґрунтованістю, задоволено у повному обсязі: з Госпрозрахункового виробничого торгівельного підприємства учнівського споживчого товариства ім. Коларова Миколаївської облспоживспілки (першого відповідача) на користь Відкритого акціонерного товариства Енергетичної Компанії  “Миколаївобленерго” стягнуто 74 278,94 грн. боргу за активну електроенергію, 20 870,02 грн. заборгованості за недораховану електроенергію, 4 889,37 грн. боргу за реактивну електроенергію.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 20.11.2007 р. (колегія суддів: Тофан В.М., Журавльов О.О., Михайлов М.В.) рішення господарського суду Миколаївської області від 20.09.2007 р. залишено без зміни з тих же мотивів; ТОВ Виробничо-торгівельного підприємства “Тернівський харчокомбінат” звільнено від відповідальності.

Звертаючись до суду з касаційною скаргою, відповідач-1 посилається на невідповідність висновків судів попередніх інстанцій обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права, а саме ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України, п.п. 3.18, 4.10, 7.23, 7.25, 7.30, 7.31   Правил користування електроенергією та  ст.ст. 17, 24 Закону України "Про електроенергетику".

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов висновку, судові рішення попередніх інстанцій підлягають до скасування, виходячи з такого.

Справа судами розглядалася неодноразово.

За уточненими позовними вимогами позивач просить стягнути з відповідача 20870,02 грн. вартості недоврахованої електроенергії за актом № 005308 від 30.07.2004р., яким встановлено пошкодження електролічильника. Періодом донарахування є 07.06.2004р. –30.07.2004р. Розрахунок здійснений у відповідності до п.7.30 ПКЕЕ та Методики обчислення електроенергії, недоврахованої у наслідок порушення споживачем ПКЕЕ, складовими розрахунку зазначені: потужність працюючих на момент перевірки струмоприймачів –250 кВА;  тривалість роботи обладнання протягом доби –16 год.; коефіцієнт використання струмоприймачів.

Постановою ВГСУ від 24.05.2007р., скасовуючи судові рішення попередніх інстанцій та направляючи справу на новий розгляд, зазначено, що додатком № 5 до договору режим роботи споживача визначений: 1 зміна, тобто 8 годин, а тому судам необхідно було з'ясувати правомірність застосування у розрахунку тривалість роботи обладнання: 16 голин. Ні позивачем, ні судами попередніх інстанцій зазначена обставина не з'ясована, а тому застосування у розрахунку тривалості роботи обладнання суперечить умовам договору.

Наступною вимогою позивача є вимога про стягнення 74278,94 грн. заборгованості по активній електричній енергії за період з 01.05.2004р. по 31.12.2004р.

На вимогу Вищого господарського суду України постановою від 24.05.2007р. про  надання обґрунтованого розрахунку, позивачем подані пояснення по справі (а.с. 84-86, т.2) відповідно до яких, 07.06.2004р. позивачем зафіксовані недостовірні дані про спожиті у травні-червні 2004 року обсяги електроенергії. Зокрема, відповідач надав звіт про використану електроенергію за червень: 8060 кВт.г., тоді як 07.06.2004р. позивачем зафіксовані обсяги 8204 кВт.г. Зазначена обставина стала підставою для збільшення обсягу спожитої відповідачем електроенергії на 48124 кВт.г. на суму 11312,09 грн. Пояснення щодо збільшення обсягу спожитої електроенергії на 48124 кВт.г. відсутні.

Так як у липні та серпні 2004 року відповідач не надавав звіти про використану електроенергію, то позивачем застосоване нарахування за потужністю та тривалістю роботи обладнання на суму 54799,83 грн. Розрахунок відсутній.

Крім того, 30.07.2004р. позивачем встановлений факт пошкодження лічильника на підставі чого здійснене донарахування на суму 20870,02 грн.

Відповідно до пояснень позивача у справі розрахунок у вересні та жовтні 2004 року, проведений позивачем за даними звіту споживача про спожиту електроенергію.

Відповідно до пояснень позивача у справі розрахунок у листопаді та грудні 2004 року проведений позивачем за середньодобовим споживанням попереднього періоду. Розрахунок відсутні.

Зважаючи на те, що електролічильник установлений відповідачу 09.04.2004р., а 07.06.2004р. позивачем проведене контрольне зняття показників лічильника, які становити 8204 кВт.г., і уже 30.07.2004 встановлений факт пошкодження лічильника, то лише період з 09.04.2004р. по 07.06.2004р. може бути періодом для визначення середньодобового споживання електроенергії.

Не з'ясованою залишається обставина щодо дати заміни лічильника. Позивач посилається на заміну лічильника 22.10.2004р., тоді не з'ясованою є обставина обліку електроенергії у листопаді, грудні 2004 року за середньодобовими показниками.

Правила користування електричною енергією не містять умови, яка б визначала строк виконання позивачем обов'язку заміни лічильника. Вказівка Вищого господарського суду України, викладена у постанові від 24.05.2007р. про з'ясування прав та обов'язків сторін щодо заміни лічильника та його розумний термін залишена судами без розгляду. Пошкодження лічильника встановлене 30.07.2004. Позивачем облік спожитої електроенергії за період з липня по грудень 2004 року проведений за умовами Правил користування електричною енергією та Методики обчислення обсягу електричної енергії, недоврахованої унаслідок порушення споживачем ПКЕЕ. Однак не з'ясованими залишилися межі здійснення позивачем цивільних прав (ст. 13 ЦК України).

За таких обставин, колегія суддів ВГСУ дійшла висновку, що судові рішення попередніх інстанцій ухвалені без врахування вказівок, що містилися у постанови Вищого господарського суду України від 24.05.2007р., а тому судові рішення підлягають до скасування, а справу слід направити на новий розгляд.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Госпрозрахункового виробничо-торгівельно підприємства Учнівського споживчого товариства ім. Коларова задовольнити частково.

Рішення від 20.09.2007р. господарського суду Миколаївської області, постанову від 20.11.2007р. Одеського апеляційного господарського суду у справі №9/246/05-нр(07) скасувати.

Справу передати до господарського суду Миколаївської області на новий розгляд.

Головуючий, суддя                                                                  Н. Ткаченко

Судді :                                                                                         Є. Борденюк

                                                                                                     В. Харченко