Постанова

від 10.03.2011 по справі 9/258-10-4864

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

9/258-10-4864

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"10" березня 2011 р. Справа № 9/258-10-4864

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді  Михайлова М.В.

суддів Разюк  Г.П., Журавльова О.О.

(Склад судової колегії змінений розпорядженням заступника голови суду від 09.03.2011 року №185)

При секретарі Герасименко Ю.А.

за участю представників сторін:

від прокуратури: Кабанець Р.І., за довіреністю;

від позивача: не з'явився, повідомлений належним чином;

від відповідача: не з'явився, повідомлений належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Центральна збагачувальна фабрика „Октябрська”

на рішення господарського суду Одеської області від 14 січня 2011 року

у справі № 9/258-10-4864

за позовом Відкритого акціонерного товариства „Західенерго”, м. Львів, вул. Козельницька, 15; поштова адреса: Вінницька обл., м. Ладижин, вул. Наконечного, 173

до: 1)Одеської залізниці, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19;

     2)Відкритого акціонерного товариства „Центральна збагачувальна фабрика „Октябрська”, Донецька обл., м. Білицьке, вул. Красноармійська, 1а

про стягнення 2409,86 грн.,-

                                                          ВСТАНОВИВ:  

У листопаді 2010 року Відкрите акціонерне товариство "Західенерго" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Одеської залізниці та Відкритого акціонерного товариства "Центральна збагачувальна фабрика "Октябрська" про стягнення 2 409,86 грн.

Відповідачі проти позовних вимог заперечували, відповідно до відзивів на позов від 01.12.2010р. та 20.12.2010р.

Рішенням господарського суду Одеської області від 14 січня 2011 року по справі № 9/258-10-4864 (суддя Меденцев П.А.) позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Відкрите акціонерне товариство „Центральна збагачувальна фабрика „Октябрська” звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 14 січня 2011 року по справі № 9/258-10-4864 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Свої вимоги скаржник мотивує тим, що суд не повністю з'ясував обставини, що мають значення для справи, та порушив норми матеріального та процесуального права.

Сторони, згідно приписів ст. 98 ГПК України, були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду апеляційної скарги, про що свідчать поштові повідомлення та розписки, матеріали справи дають можливість розглянути справу у відсутності представників відповідачів, а тим паче, що в ухвалі суду апеляційної інстанції від 07.02.2011 року про прийняття апеляційної скарги до провадження  було зазначено, що незабезпечення сторонами в судове засідання своїх представників не буде перешкоджати розгляду апеляційної скарги.

Позивач не скористався своїм правом надання відзиву на апеляційну скаргу відповідача -2, але його представник в судовому засіданні суду апеляційної інстанції від 10.03.2011 року апеляційну скаргу вважає необґрунтованою.

Від сторін, представники яких не з'явились у судове засідання апеляційної інстанції, ніяких клопотань не надходило.

Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Дослідивши  доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та обставини, на які посилається скаржник, а також перевіривши додержання та правомірність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши представника позивача, апеляційний господарський суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, було правильно встановлено господарським  судом та перевірено в ході апеляційного перегляду, між Одеською залізницею-перевізник та  Відкритим акціонерним товариством "Центральна збагачувальна фабрика "Октябрська" у справі укладено договір перевезення, що підтверджується складенням перевізного документа, а саме залізничної накладної № 52679269.

До перевезення було завантажено вугілля кам'яне марки Г-газовий, маса якого зазначена в накладній –268 900 кг, завантаження на рівні бортів.

Судова колегія погоджується з посиланням суду першої інстанції на ст.ст. 11, 202, 205, 206, 908 ЦК України, ст.307 ГК України та зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.1 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998 р.,   Статут   залізниць   України  визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.

Нестача вантажу - це доставка вантажу Одержувачу в меншій кількості, ніж заявлено до перевезення.

Залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для

перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому

підприємству, (стаття 110 Статуту). Залізниця зобов'язана доставити Одержувачу вантаж у

кількості зазначеній у залізничній накладній з урахуванням норми природної втрати та

граничного розходження визначення маси нетто (п. 27 Правил видачі вантажів).

Залізниця несе матеріальну відповідальність за втрату, недостачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення багажу, вантажобагажу, а також за прострочення його доставки, якщо не доведе, що втрата, недостача, псування, пошкодження, прострочення відбулися не з її вини.( стаття 127 Статуту).

Згідно ст. 24 Статуту Вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

За змістом статті 31 Статуту та пунктів 5 і 6 Правил перевезення вантажів у вагонах

відкритого типу вантажовідправник перед навантаженням вантажу у напіввагон повинен

визначити придатність рухомого складу для перевезення вантажу у комерційному відношенні, при завантаженні вантажів, які містять дрібні фракції - усунути щілини та конструктивні зазори напіввагонів, а також вжити заходів щодо запобігання видуванню або висипанню вантажу.          

З матеріалів справи вбачається, що в технічному відношенні, як зазначено в комерційному акті серії АА №036865/297 від 04.09.2009р., вагон був несправний. Тому, господарський суд правильно встановив, що недостача вантажу при його перевезенні виникла з причин, що також залежать від залізниці, оскільки в порушення вимог статті 31 Статуту залізниць України, залізниця подала під завантаження технічно несправний вагон, що в свою чергу й призвело до незбереження вантажу при його перевезенні.

З метою забезпечення збереженості вантажу відповідно до пункту 6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу на їх поверхню може наноситися захисне маркування або застосовуватися покриття чи інше закріплення верхнього шару вантажу. Конструкція відповідних пристроїв і установок, порядок ущільнення вантажів, застосування захисної плівки (емульсії), кріплення та маркування, що забезпечують збереження і свідчать про відсутність втрати вантажу при перевезенні, визначається інструкцією, розробленою відправником і узгодженою з залізницею (пункт 7 названих Правил).

Комерційний акт складається для засвідчення, зокрема, таких обставин: невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах (п.а ч.1 ст.129 Статуту).

За результатами проведеної перевірки, складений комерційний акт БО 646520 від 09.09.2010р., згідно з яким при здійсненні комісійної перевірки і вивантаженні вагону № 67908731 встановлено, що по документах значиться вантаж вагою брутто –не значиться, тара –с-б 23 500, нетто - 67 700, а фактично виявлена вага брутто –87 300, тара –с-б 23 500, нетто - 63 800, тобто встановлено недостачу вантажу 3 900.

Поверхня вантажу ущілена катком, захисна плівка не нанесена, маркування не проводилося. Згідно комерційного акту БО 646520 від 09.09.2010р., зліва по руху потягу, над 2-3 люком є воронкоподібне поглиблення довжиною 1,5 м, шириною 1,5 м, глибиною 1м. Зліва деформована кришка 3-го люка, зазор між кришкою люка та проміжною балкою 50 мм, шириною 50 мм, довжиною 130 мм.

Таким чином, господарський суд дійшов до  вірного висновку, що втрата вантажу можлива, вантажовідправник до навантаження несправність бачити міг, але заходів по усуненню несправності не зробив.

Згідно до ч.1 ст.129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути  підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що заявлена Відкритим акціонерним товариством "Західенерго", підтверджується розрахунком вартості нестачі вугілля марки ДГ-0100, з урахуванням вартості за тонну –621,18 грн., а отже загальний розмір вартості вантажу, якого не вистачає, складає –2 409,86 грн.

Пункт „б” ч.2 ст.130 Статуту залізниць України встановлює, що у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу право на  пред'явлення  до  залізниці  претензій  та  позовів має  одержувач - за умови пред'явлення накладної, комерційного акта і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу. Якщо у складанні комерційного акта відмовлено, замість нього подається документ, що підтверджує скаргу про цю відмову.

Відповідно до п.16 Правил складання актів, затв. Наказом Мінтрансу України від 28.05.2002 р. №334, передбачено, що у разі відмови начальника станції від складання комерційного акту або оформлення акту з порушенням цих Правил одержувач має право до вивезення вантажу зі станції, а при вивантаженні на місцях незагального користування –протягом 24 годин з моменту прийняття від залізниці вагона (контейнера) з вантажем подати про це письмову скаргу начальнику Дирекції залізничних перевезень безпосередньо або через начальника станції.  

До пред'явлення перевізникові позову, що випливає із договору перевезення вантажу, можливим є пред'явлення йому претензії у порядку, встановленому законом, транспортними кодексами (статутами). Позов до перевізника може бути пред'явлений відправником вантажу або його одержувачем у разі повної або часткової відмови перевізника задовольнити претензію або неодержання від перевізника відповіді у місячний строк. До вимог, що випливають із договору перевезення вантажу,  застосовується позовна давність в один рік з моменту, що визначається відповідно до транспортних кодексів (статутів), згідно положень ст. 925 ЦК України.

Відповідно до ст. 1190 ЦК України особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим. За заявою потерпілого суд може визначити відповідальність осіб, які спільно завдали шкоди, у частці відповідно до ступеня їхньої вини.  

Таким чином судова колегія доходить до висновку, що в процесі розгляду справи відповідачами не було доведено належним чином своєї правової позиції та не було надано документальних доказів у відповідності до ст.ст. 4-3, 22, 32-34, 112 ГПК України, які б спростували вимоги позивача у будь - якій частині.

Відповідно до вимог частини 1 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Аналізуючи висновки, зроблені місцевим господарським судом при винесенні оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла до переконання про те, що висновки суду першої інстанції повністю відповідають обставинам справи, суд першої інстанції дав вірну оцінку наданим доказам, справа розглянута у відповідності до діючих норм матеріального та процесуального права і тому підстав для скасування рішення немає.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

Всі  інші  зауваження,  викладені  у  апеляційній  скарзі,  колегія  суддів  не  приймає  до  уваги  з  підстав  викладених  вище.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного суду України, що викладені в п.1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 "Про судове рішення", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

З  урахуванням  наведеного  колегія  суддів  вважає, що  апеляційна  скарга  не підлягає  задоволенню, а  рішення господарського  суду  слід  залишити  без  змін.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -

                                              ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Центральна збагачувальна фабрика „Октябрська”, Донецька обл., м. Білицьке, на рішення господарського суду Одеської області від 14 січня 2011 року по справі № 9/258-10-4864 залишити  без  задоволення,  рішення  господарського  суду  без  змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.   

Повний текст постанови підписаний 12 березня 2011 року.

           Головуючий суддя:                                                                               М.В. Михайлов

           Суддя:                                                                                    Г.П. Разюк

           Суддя:                                                                                     О.О. Журавльов