Рішення

від 01.03.2011 по справі 5020/18/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020/18/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

01 березня 2011 року справа № 5020/18/2011

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Пласттрейд»

(пров. 20 партз'їзду, 8/1, м. Черкаси, 18000)

до відповідача –Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Гранд»

(вул. Челнокова, буд. 33, кв. 17, м. Севастополь, 99059)

про стягнення 59 129,66 грн.,

                                                                                                                   Суддя С. М. Альошина

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача – не з'явився,

Від відповідача –Жіркина О.С. –юрист, довіреність від 17.02.2011 (довіреність у справі).

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Пласттрейд»звернулось до господарського суду міста Севастополя із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Гранд»про стягнення 59 129,66 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу  № 130/2010-ПТ від 05.04.2010.

Позивач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, вимоги ухвал суду від 26.01.2011 та від 17.02.2011 не виконав, хоча про час та місце розгляду справи у засіданні суду повідомлений належним чином –рекомендованою кореспонденцією з повідомленням, про причини неявки суд не повідомив.

01.03.2011 о 12 годині 00 хвилин, до розгляду справи у засіданні суду, відповідач передав через канцелярію суду пояснення від 01.03.2011 до позову, в якому позовні вимоги визнав частково, за виключенням суми боргу у розмірі 1 000,00 грн., вказавши, що цю заборгованість ним погашено, про що свідчить квитанція № ПН438 від 01.03.2011, належно завірена копія якої додана відповідачем до цього пояснення.

Також, у цьому поясненні відповідач, посилаючись на складне фінансове становище підприємства, просив суд надати йому розстрочку виконання судового рішення у даній справі на 10 місяців, зі сплатою рівними частками.

Представник відповідача у судовому засіданні з позовними вимогами погодився частково, зокрема, з мотивів, викладених у вищевказаному поясненні відповідача від 01.03.2011 до позову.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, суд

В С Т А Н О В И В :

05.04.2010 між сторонами був укладений договір № 130/2010-ПТ купівлі-продажу.

Відповідно до п. 1.1. цього договору продавець (позивач) зобов'язувався передати у власність покупця (відповідача) профілі і комплектуючі деталі для металопластикових виробів (надалі - товар), асортимент, найменування, кількість і узгоджена сторонами ціна яких вказані в рахунках –фактурах і видаткових накладних продавця, а покупець – прийняти і оплатити товар на умовах цього договору.

Згідно з п. 3.1. договору розрахунки за отриманий покупцем товар на суму              60 000,00 грн. здійснюється покупцем протягом 7 календарних днів з моменту отримання ним товару шляхом перерахування повної вартості партії товару на поточний рахунок продавця.

Вартість товару, яка перевищує суму, вказану в п. 2.1., сплачується покупцем у повному обсязі як 100% передоплата (п. 3.2. договору).

На виконання умов вищевказаного договору, позивач передав відповідачу товар за видатковими накладними, належно завірені копії яких наявні у матеріалах справи, тобто виконав свої зобов'язання у повному обсязі.

Відповідач, у порушення умов договору, свої зобов'язання перед позивачем виконав не у повному обсязі, у зв'язку з чим за ним, за даними позивача, утворилась заборгованість у сумі 59 129,66 грн., що також не заперечується відповідачем.

Вищевикладене свідчить про наявність зобов'язання у відповідача перед позивачем.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання  та  інші учасники господарських відносин  повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності   конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити

гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Однак, як було зазначено вище, відповідач у поясненні від 01.03.2011 до позову вказав на те, що ним 01.03.2011 було погашено 1 000,00 грн. заборгованості, що підтверджено квитанцією № ПН438 від 01.03.2011, належно завірена копія якої додана відповідачем до цього пояснення.

Оскільки спір між сторонами в частині стягнення 1 000,00 грн. заборгованості врегульований після звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «Пласттрейд»до суду та порушення провадження у справі, то провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем в сумі                  58 129,66 грн. документально встановлений, підтверджений матеріалами справи та не оспорювався відповідачем, а визнаний ним у вищевказаному поясненні від 01.03.2011 до позову.

За таких обставин позов підлягає задоволенню частково.

Також, як було зазначено вище, відповідач у вищезазначеному поясненні, посилаючись на складне фінансове становище підприємства, просив суд надати йому розстрочку виконання судового рішення у даній справі на 10 місяців, зі сплатою рівними частками.

Проте, відповідно до ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин   справи,  може  відстрочити  або  розстрочити  виконання рішення,   ухвали,  постанови,  змінити  спосіб  та  порядок  їх виконання.

З урахуванням викладеного, суд не знаходить законних підстав для задоволення клопотання відповідача про надання йому розстрочки виконання рішення суду, у зв'язку з чим відмовляє у його задоволенні.

Витрати на державне мито та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі ст. 85 ГПК України, у засіданні суду були оголошені вступна та резолютивна частини рішення, з повідомленням представника відповідача про складення повного рішення 09.03.2011.

Керуючись ст. 49, п. 1-1 частини першої ст. 80, ст. ст. 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України,  суд –

ВИРІШИВ:

1). Позов задовольнити частково.

2). Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Гранд»                     (вул. Челнокова, буд. 33, кв. 17, м. Севастополь, 99059, ідентифікаційний код 36081723,          р/р 2600401188646 у Центральній філії ПАТ «Кредобанк», МФО 325365, або з інших рахунків) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Пласттрейд»                         (пров. 20 партз'їзду, буд. 8/1, м. Черкаси, Черкаська область, 18000, ідентифікаційний код 36994702, р/р 260021931306 у відділенні «Черкаське регіональне управління»                                 АБ «Кліринговий Дім», МФО 300647, або на інші рахунки) 58 129,66 грн. заборгованості, а також 591,30 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3). В іншій частині провадження у справі припинити.

Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

Суддя                                                                                               С. М. Альошина

Рішення складено відповідно до вимог

статті 84 Господарського процесуального

кодексу України  та підписано 09.03.2011.