Рішення

від 18.02.2008 по справі 46/472

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

46/472

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.02.2008 р.   Справа 46/472

За позовомХолдингової компанії “АвтоКрАЗ” у формі відкритого акціонерного товариства

До Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробнича фірма “АННА-Кю.Рі”  

Простягнення 7 440,00 грн.

                                                                                        Суддя Шабунін С.В.

Представники:

Від позивачаФілатова О.П. —представник за довіреністю від 03.01.2008 р.№ 15

Від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Холдингова компанія у формі товариства з обмеженою відповідальністю “АвтоКраЗ” звернулася до ТОВ “НВФ “АННА-Кю.Ри” з позовом від 04.12.2007 р. № 24/17-84 про стягнення 7 440,00 грн. оплати за роботи, які не були виконані.

Провадження у справі за вказаними вимогами порушено ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.12.2007 р. № 46/472 та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 28.01.2008 р.

28.01.2008 р. розгляд справи було відкладено на 18.02.2008 р. зважаючи на неявку в судове засідання представника відповідача та неподання витребуваних судом документів.

У судове засідання, що відбулося 11.02.2008 р., відповідач не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи. Про причину нез'явлення свого представника відповідач суд не повідомив, вимоги ухвал № 46/472 від 17.12.2007 р. та 28.01.2008 р. не виконав, відзиву на позовну заяву не надав, заявлені вимоги не оспорив. Враховуючи вищенаведене та у відповідності до положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про взаємовідносини сторін.

Під час судового розгляду справи представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити, стягнувши з відповідача 7 440,00 грн., що були перераховані на його рахунок в якості попередньої плати у відповідності з  договором № 153-01/2003 від 14.11.2003 р. Позивач зазначає, що ним було виконано свої договірні зобов'язання перед відповідачем, натомість останній порушив умови усної домовленості сторін, а саме, не надав послуги, що були оплачені.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд —

                                                         ВСТАНОВИВ:

14.11.2003 р. між Холдинговою компанією “АвтоКрАЗ” у формі відкритого акціонерного товариства в якості замовника та Товариством з обмеженою відповідальністю “Науково-виробнича фірма “АННА-Кю.Рі” в якості виконавця укладено договір № 153-01/2003, за умовами якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання по виконанню робіт по розробці системи менеджменту якості згідно з вимогами стандарту ISO 17025, підготовці пакету документів та акредитації випробувального центру.           

Виходячи з положень ст. 2 вказаної угоди загальна її вартість становить 7 440,00 грн., зо має бути перерахована у безготівковому порядку шляхом 100 % попередньої плати згідно з виставленим рахунком-фактурою.

Відповідно до п. 3.2 договору кінцевий строк виконання робіт складає шість місяців з дати його підписання. Згідно з додатковою угодою до договору № 153-01/2003 від 28.07.2004 р. даний договір діє до 31.12.2004 р.

Передача оформленої у встановленому порядку документації здійснюється супровідними документами виконавця, а здача-приймання робіт —двостороннім актом (п. 4.1, п. 4.2 договору).       

З матеріалів справи слідує, що позивачем було перераховано відповідачу обумовлену договором № 153-01/2003 суму в розмірі 7 440,00 грн., що стверджується платіжним доручення від 22.12.2003 р. № 8880.  

Частиною 1 ст. 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Виходячи з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є правочини (дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків) та договори (домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків).   

Договір про послуги це ---------

Аналіз наведених положень законодавства дає підстави стверджувати, що дії позивача по перерахуванню 7 440,00 грн. були спрямовані на виконання взятих на себе договірних зобов'язань, що виникли у відповідності з договором про надання послуг від 14.11.2003 р.  

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач, який був належним чином повідомлений про дату, час і місце слухання справи, без поважних причин не надав суду доказів на підтвердження відсутності заявленої до стягнення заборгованості або ж виконання на користь позивача та передачі йому послуг  на суму 7 440,00 грн., у зв'язку з чим, заявлені вимоги про стягнення вказаної суми попередньої плати є обґрунтованими, доведеними відповідними доказами та такими, що підлягають задоволенню.  

Як вбачається з матеріалів позивачем  вживалися заходи досудового врегулювання спору, зокрема, на адресу відповідача направлено претензії № 1/16н-84 від 06.01.2005 р., № 3/16н-84 від 13.03.2007 р. та № 1-16Н-84 від 19.06.2007 р., відповіді на які отримано не було (копії та оригінали квитанцій про направлення поштового відправлення в матеріалах справи).

Частиною 1 ст. 175 Господарського кодексу України встановлено, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарського кодексу  України.

Виходячи з положень ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Нормами ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні  встановлений  строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк  (термін)  виконання  боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який  одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зважаючи на встановлені судом обставини справи та викладені положення діючого законодавства, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Виходячи з положень ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються, при задоволенні позову —на відповідача.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 33, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд —

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробнича фірма “АННА-Кю.Рі” (02068, м. Київ, вул. Анни Ахматової, 6, кв. 1514, ідентифікаційний код 31604193) на користь Холдингової компанії “АвтоКрАЗ” у формі відкритого акціонерного товариства (39631, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Київська, 62, ідентифікаційний код 05808735) 7 440 (сім тисяч чотириста сорок) грн. боргу, 102 (сто дві) грн. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.  

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.  

Суддя                                                                                                            С.В. Шабунін

справа №  46/472

18.02.08

За позовом     Відкрите акціонерне товариство Холдингова компанія "АвтоКрАЗ"

до                     Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "АННА-Кю.Рі"

про                    стягнення 7 440,00 грн.

                                                            Шабунін С.В.