Рішення

від 18.02.2008 по справі 33/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

33/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№  33/11

18.02.08

Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом                  товариство з обмеженою відповідальністю «Поляріс»

до                               приватного підприємства «Дніпр-спецмонтаж Інвест»

про                               стягнення 82 089,00 грн.

За участю представників сторін:

від позивача:         Павлик О.С. –представник за довіреністю № 6 від 22.01.2008 року;

від відповідача:    Сич О.В. –представник за довіреністю № 46/02 від 04.02.2008 року;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Поляріс»звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до приватного підприємства «Дніпр-спецмонтаж Інвест»про стягнення 82 089,90 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що між ним та відповідачем 18.05.2007 року був укладений договір № 261/05, відповідно до умов якого позивач зобов'язується власними силами, матеріалами, засобами, технікою та устаткуванням якісно виконати роботи на об'єкті по завданню відповідача в строк, зазначений в додатку № 2 до даного договору, а відповідач  зобов'язується надати об'єкти для виконання позивачем робіт, прийняти та оплатити вартість виконаних робіт в обсязі, зазначеному в додатку № 1 та з урахуванням вимог п.5.3. даного договору.

Відповідно до п. 5.4.1. договору № 261/05 від 18.05.2007 року для закупівлі обладнання генпідрядник сплачує 232 536,18 грн. разом з ПДВ протягом 5 банківських днів з дня підписання даного договору.

Пункт 5.4.2. договору № 261/05 від 18.05.2007 року передбачає, що перший авансовий платіж у розмірі 100 000,00 грн. разом з ПДВ сплачується протягом 5 банківських днів з дня підписання даного договору.

06.07.2007 року позивачем на адресу відповідача було надіслало лист № 482 в якому зазначалося, що приватне підприємство «Дніпр-спецмонтаж Інвест»не виконав умови договору № 261/05 від 18.05.2007 року щодо фінансування робіт, що не дає можливості розпочати роботи та ставить під загрозу їх виконання в обумовлені договором строки.

25.07.07 року позивачем на адресу відповідача ще раз був направлений лист № 494 про набір робіт на серпень 2007 року з акцентуванням на необхідність здійснення авансового платежу у розмірі 352 536,18 грн.

08.08.2007 року позивач знову звернувся до відповідача листом № 506 з проханням дотримуватись умов договору, а також нагадав про обов'язок відповідача сплачувати пеню у разі прострочення здійснення обов'язкових за договором № 261/05 платежів. Відповіді на зазначений лист не надійшло.

Незважаючи, що авансування робіт не було проведено, позивачем були виконані роботи по монтажу систем промислової вентиляції та димовидалення на житловому будинку № 1 з вбудованими приміщеннями по проспекту Перемоги, 131 в Святошинському районі м. Києва на суму 7 694,20 грн. на підтвердження зазначеного факту в матеріалах справи наявні: довідка про вартість виконаних підрядних робіт за серпень 2007 року на суму 7 694,20 грн., акт № 1 приймання виконання підрядних робіт за серпень 2007 року на суму 7 932,16 грн., які підписані сторонами.

Підрядні роботи по вищезазначеним документам були оплачені тільки 29.10.2007 року.

Відповідно до п. 9.1. договору № 261/05 від 18.05.2007 року у випадку невиконання або неналежного виконання однією із сторін своїх зобов'язань, відповідно до даного договору, та які заподіяли збитки іншій стороні, винна сторона зобов'язана відшкодувати такі збитки в повному обсязі і в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Пункт 9.2. договору № 261/05 від 18.05.207 року встановлює, що під збитками слід вважати понесені стороною додаткові затрати та втрачену вигоду.

Сума, завданих невиконання умов договору № 261/05 від 18.05.2007 року збитків та пені становить 58 408,25 грн.

Оскільки, дії відповідача призвели до зниження ділової репутації та престижу позивача, зниження до нього довіри, в якого виникли значні труднощі в стратегічному плануванні розвитку тому позивач просить стягнути 10 000,00 грн. моральної шкоди.

У судове зсідання 24.01.2008 року представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва від 21.12.2007 року про порушення провадження по справі № 33/11 не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Представник позивача подав суду документи на вимогу ухвали суду.

Враховуючи те, що неявка представника відповідача перешкоджає вирішенню спору по суті. Суд відклав розгляд справи на 04.02.2008 року.

04.02.2008 року в судовому засіданні представник відповідача надав заперечення, відповідно до яких просить суд припинити провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Судом оголошена перерва до 12.02.2008 року.

В судовому засіданні 12.02.2008 року представник позивача надав клопотання про збільшення розміру позову, відповідно до якого розмір пені становить 40 474,84 грн. та зазначає, що в позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача завдані збитки у вигляді втраченої вигоди у сумі 31 130,21 грн. Із-за допущеної технічної помилки в позовній заяві дана сума не відповідає дійсності. Відповідно до п.4 кошторисної документації, яка є додатком № 1 до договору № 261/05, сума втраченого прибутку становить 26 355,14 грн. враховуючи те, що позивачем були виконані підрядні роботи на суму 7 694,20 грн., а кошторисний прибуток, відповідно до п.9 акту прийому виконаних робіт за серпень 2007 року № 1 від 22.08.2007 року, становить 413,29 грн., розмір втраченої вигоди за договором № 261/05 становить 25 941,85 грн.

Також, представник позивача заявив усне клопотання про відмову в частині позовних вимог щодо стягнення моральної шкоди у розмірі 10 000,00 грн.

Надав виписку з особового рахунку за період з 29.10.2007 року по 29.10.2007 року та додаткові документи.

Та подав клопотання в якому зазначено, що якщо суд встановить факт підписання договору не уповноваженою особою з боку відповідача, то у цьому разі позивач просить суд повідомити органи внутрішніх справ або прокуратури про даний факт.

Суд відмовив в зазначеному клопотанні.

Просив позов задовольнити, стягнути з відповідача неустойку (пеню) у розмірі 40 474,84 грн., збитки у вигляді втраченої прибутку у сумі 25 941,85 грн., правових послуг у розмірі 13 681,65 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 901,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.

Представник відповідача надав заперечення на позовну заяву, в яких зазначив, що враховуючи факт підписання договору та акту приймання виконаних робіт не уповноваженою особою, а також факт недосягнення згоди по такій істотній умові договору підряду як строк виконання робіт, відповідач вважає, що зазначений договір не був укладений та у зв'язку з цим просить припинити провадження у справі. Заперечує проти стягнення неустойки (пені), збитків у вигляді втраченого прибутку, моральної шкоди та вважає їх безпідставними. Тому, просить відмовити у задоволенні позову повністю.

Також, заявив усне клопотання про оголошення повного тексту рішення.

Судом оголошена перерва до 18.02.2008 року.

13.02.2008 року до загального відділу діловодства Господарського суду м. Києва надійшло клопотання від представника приватного підприємства «Дніпр-спецмонтаж Інвест»про призначення судової почеркознавчої експертизи.

В судовому засіданні 18.02.2008 року суд відмовив в клопотанні представника відповідача про призначення почеркознавчої експертизи, оскільки зазначене клопотання подано після закінчення судового розгляду.  

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи  докази суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 статті 837 ЦК України передбачає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Суд не може погодитися із твердженням представника відповідача щодо того, що відповідач не підписував договір № 261/06 від 18.05.2007 року та не перебуває з позивачем у будь-яких договірних відносинах і не брав будь-яких зобов'язань перед позивачем.

Оскільки, в матеріалах справи є документи, а саме: лист № 465 від 15.10.2007 року в якому приватне підприємство «Дніпр-спецмонтаж Інвест»пропонує товариству з обмеженою відповідальністю «Поляріс»укласти додаткову угоду про розірвання договору субпідряду № 261 від 18.05.2007 року у зв'язку з фінансовою неможливістю оплачувати подальші роботи та банківська виписка з особового рахунку позивача за 29.10.2007 року з якої вбачається, що приватне підприємство «Дніпр-спецмонтаж Інвест»перерахувало на рахунок товариства з обмеженою відповідальністю «Поляріс»7 694,20 грн. з призначенням платежу: «сплата за роботи по монтажу вентиляції та димовидалення зг. дог. № 261/05 від 18.05.2007 року». Таким чином, зазначені документи спростовують твердження відповідача.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Вимога позивача про стягнення з відповідача пені у зв'язку з невиконанням відповідачем умов договору № 261/05 від 18.05.2007 року, а саме: п. 5.4.1. та п. 5.4.2 не підлягає задоволенню.     

Оскільки, п.5.4.1. договору № 261/05  від 18.05.2007 року передбачає, що для закупівлі обладнання генпідрядник сплачує по рахунку-фактурі 232 536,18 грн. разом з ПДВ протягом 5 банківських днів з дня підписання даного договору.

Згідно п. 5.4.2. договору № 261/05 від 18.05.2007 року перший авансовий платіж у розмірі 100 000,00 грн. разом з ПДВ сплачується протягом 5 банківських днів з дня підписання даного договору.

Відповідно до п. 9.4. договору № 261/05 від 18.05.2007 року у випадку порушення з вини генпідрядника строків оплати робіт, встановлених даним договором, генпідрядник сплачує субпідряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки національного банку України від несплаченої суми за кожен день прострочення виконання зобов'язання.

Як вбачається з матеріалів справи, передбачений пунктом 5.4.1. договору № 261/05 від 18.05.2007 року рахунок-фактура був виставлений позивачем аж 25.07.2007 року, у зв'язку з цим у відповідача не виникло відповідного зобов'язання.

Щодо нарахування пені на суму авансу у розмірі 100 000,00 грн., то відповідно до п. 9.4. договору № 261/05 від 18.05.2007 року у випадку порушення з вини генпідрядника строків оплати робіт, встановлених даним договором, генпідрядник сплачує субпідряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки національного банку України від несплаченої суми за кожен день прострочення виконання зобов'язання.

Аванс –це грошова сума, яка передається від однієї сторони договору другій стороні у рахунок майбутніх платежів, а оплата робіт –це оплата вже за надані роботи (послуги).

Оскільки, зазначені терміни не є тотожними, тому відповідно до п.9.4 договору № 261/05 від 18.05.2007 року пеня не може бути нарахована.

Також, позивач просить стягнути пеню за прострочення оплати виконаних робіт на суму 178,75 грн.

Пункт 5.4.4 договору № 261/05 від 18.05.2007 року передбачає, що решта коштів від вартості робіт сплачується згідно з актами прийому-передачі виконаних робіт (форми КБ-2в, КБ-3) протягом 15 робочих днів з моменту підписання генпідрядником відповідного акту.

Відповідно до п. 9.4. договору № 261/05 від 18.05.2007 року у випадку порушення з вини генпідрядника строків оплати робіт, встановлених даним договором, генпідрядник сплачує субпідряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки національного банку України від несплаченої суми за кожен день прострочення виконання зобов'язання.

Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч.3 статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

З довідки про вартість виконаних підрядних робіт за серпень 2007 року на суму 7 694,20 грн. та акту № 1 приймання виконання підрядних робіт за серпень 2007 року на суму 7 932,16 грн. вбачається, що вони підписані сторонами 22.08.2007 року.

Зазначені роботи були оплачені 29.10.2007 року, що підтверджується випискою з особового рахунку позивача за 29.10.2007 року.

Враховуючи вищезазначене, моментом прострочення зобов'язання є 13.09.2007 року. Облікова ставка в зазначений період становила: з 01.06.2007 року до 01.01.2008 року –08,0% відповідно до Лист НБУ від 17.05.2007 року № 14-011/1150-5118. Таким чином, сума пені за підрахунками суду становить:

Період заборгованостіСума заборгованості, грн.Кількість днів простроченняСтавка НБУСума пені, грн.

13.09.07-29.10.077 694,20462*08,0%155,15

Таким чином, сума пені в розмірі 155,15 грн. підлягає задоволенню.

Позивач просить стягнути з відповідача збитки у розмірі 25 941,85 грн., обґрунтовуючи свої вимоги тим, що пунктом 4 кошторисної документації, яка відповідно до першого розділу договору № 261/05 від 18.05.2007 року є додатком № 1 до даного договору, встановлений кошторисний прибуток позивача у розмірі 26 355,14 грн. (без урахування 3 % за послуги генпідрядника), який останній отримав би у разі виконання договору. Враховуючи те, що позивачем були виконані підрядні роботи на суму 7 694,20 грн., а кошторисний прибуток, відповідно до п. 9 акту прийому виконаних робіт за серпень 2007 року № 1 від 22.08.2007 року, становить 413,29 грн. (з вирахуванням 3 % за послуги генпідрядника), тому розмір втраченої вигоди становить 25 941,85 грн.

Відповідно до п.9.1 договору № 261/05 від 18.05.2007 року у випадку невиконання або неналежного виконання однією із сторін своїх зобов'язань, відповідно до даного договору, та які заподіяли збитки іншій стороні, винна сторона зобов'язана відшкодувати такі збитки в повному обсязі і в порядку, передбаченому чинним законодавством. Пункт 9.2. договору передбачає, що під збитками слід вважати понесені стороною додаткові затрати та втрачену вигоду.

Згідно п.2 ч.2 статті 22 ЦК України упущена вигода - це доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене.

Відповідно до п.3 ч.1 статті 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

Обов'язковою умовою виникнення у особи права на відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди є те, що сторона, яка вимагає такого відшкодування повинна бути кредитором, і а інша сторона боржником.

Позивач не є кредитором у даних правовідносинах, оскільки не виконав в повному обсязі зобов'язання по договору.

Крім того, позивач, обґрунтовуючи розмір упущеної вигоди, посилається на розмір прибутку, який закладений у договірній ціні –додатку № 1 до договору № 261/05 від 18.05.2007 року. Запланований прибуток і реально отриманий прибуток можуть значно відрізнятися.

Відповідно до ч. 1 статті 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Таким чином, вимога позивача щодо відшкодування збитків у розмірі 25 941,85 грн. є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Згідно з ч.1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Також, позивач просить стягнути з відповідача суму правових послуг в розмірі 13 681,65 грн. На підтвердження зазначеного факту в матеріалах справи наявні: договір про надання юридичних послуг № 31/07-07 від 31.10.2007 року; платіжні доручення № 372 від 27.11.2007 року на суму 9 121,10 грн. та № 374 від 27.11.2007 року на суму 4 560,55 грн.; статут та свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи –товариства з обмеженою відповідальністю «Українська група юридичного консалтингу».

Згідно статті 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:

- при задоволенні позову - на відповідача;

- при відмові в позові - на позивача;

- при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, витрати по сплаті державного мита покладаються:

на позивача в сумі 899,20 грн., на відповідача –1,80 грн.

Витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються:

на позивача в розмірі 117,76 грн., на відповідача –0,24 грн.  

Витрати по сплаті послуг адвоката покладаються:

на позивача в розмірі 13 654,29 грн., на відповідача –27,36 грн.  

 Керуючись ч.1 ст. 33, ст. 44, ч.5 ст. 49, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу  України, Господарський суд міста Києва, –

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з приватного підприємства «Дніпр-спецмонтаж Інвест»(юридична адреса: 02099, м. Київ, вул. Ялтинська, 5-Б, поштова адреса: 04073, м. Київ, вул. Сирецька, 31; м. Київ., вул. Дегтярівська, 43, р/р 26005036963502 у АКІБ «Укрсиббанк»м. Харків, МФО 351005, код ЄДРПОУ: 32823814) або з іншого рахунку, виявленого державним виконавцем, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Поляріс»(юридична адреса: 07300, Київська обл., м. Вишгород, вул. Шолуденко, 1,2 поверх.; поштова адреса: 03680, м. Київ, вул. Академіка Кримського, 27, корп. 8, оф. 312; р/р 26001601020801 в Святошинській філії АКБ  «Київ», МФО 320939, ЄДРПОУ 31575819) пеню в розмірі 155 (сто п'ятдесят п'ять) грн. 15 коп., витрати по сплаті послуг адвоката в розмірі 27 (двадцять сім) грн. 36 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 1 (одна) грн. 80 коп. та 0 (нуль) грн. 24 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а всього 184 (сто вісімдесят чотири) грн. 55 коп.

3.В частині стягнення в розмірі 79 915,83  грн. відмовити.

4.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                                            С.М.Мудрий