Рішення

від 21.02.2008 по справі 28/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

28/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№  28/24

21.02.08

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Розчерк пера”, м. Київ

до          Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробнича фірма „Керефлекс”, м. Київ

про          стягнення 13 632,73 грн.

Суддя Копитова О.С.

При секретарі судового засідання  Ільмухіній Т.Ф.

За участю представників сторін:

від позивача: Коберник А.М., предст., дов. б/н від 15.11.2007 року

від відповідача: не з'явився  

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Розчерк пера” звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробнича фірма „Керефлекс” про стягнення 13 632,73 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що між ним та відповідачем було укладено договір поставки офісних меблів №1708 від 20.08.2007 року, на виконання умов якого ТОВ "Розчерк пера" на розрахунковий рахунок постачальника переведено 13 309,38 грн. попередньої оплати, що становить 60% від суми замовлення. Незважаючи на це, всупереч умовам договору відповідачем у встановлені строки товар поставлений не був.

15.01.2008 року позивач подав до господарського суду м. Києва заяву про зміну підстав позову, у якій просить суд стягнути з відповідача 13 632,73 грн., а саме: 13 309,38 грн. попередньої оплати та 323,35 грн. пені.

Відповідач заперечень проти позову не надав.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 16.01.2008 року порушено провадження у справі.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 07.02.2008 року розгляд справи відкладено на 21.02.2008 року.

 Незважаючи на належне повідомлення про час і місце засідання по справі, в тому числі й на адресу реєстрації, відповідач в судове засідання не з'явився, письмових доказів, пояснень та заперечень по суті спору не надав, вимог ухвали суду не виконав, причини неявки в судове засідання невідомі.

Справа розглядається, згідно статті 75 Господарського процесуального Кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 21.02.2008 року за згодою позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд -

В С Т А Н О В И В :

20.08.2007 року між товариством з обмеженою відповідальністю „Розчерк пера” (надалі по тексту ТОВ „Розчерк пера” ) (Покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю „Науково-виробнича фірма „Керефлекс” (надалі по тексту ТОВ  „Науково-виробнича фірма „Керефлекс”) (Постачальник) було укладено договір поставки офісних меблів №1708 (надалі по тексту Договір), відповідно до умов якого Постачальник зобов'язався поставити та передати у власність Покупця офісні меблі в асортименті, виготовлені за попереднім замовленням Покупця, а Покупець зобов'язався здійснити оплату і прийняти цей товар.

Відповідно до п.1.1 Договору, Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Покупця офісні меблі у асортименті, виготовлені за попереднім замовленням покупця, а покупець зобов'язується своєчасно здійснити оплату і прийняти цей товар на умовах договору.

Згідно з п.2.1 Договору Постачальник зобов'язується поставити товар не пізніше 21 банківського дня з моменту отримання попередньої оплати за даним договором.

Як визначено у п.3.2 Договору форма розрахунків –безготівкова. Форма оплати –попередня оплата на розрахунковий рахунок постачальника (60%), решту (40%) покупець сплачує на протязі 3 банківських днів з моменту отримання товару.

Відповідно до п.7.2 Договору, у випадку, якщо постачальник несвоєчасно поставить товар, він сплачує покупцеві пеню у розмірі облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від недопоставленого товару.

Договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами умов даного договору (п. 9.1 Договору).

В рамках виконання зазначеного договору відповідачем було виставлено позивачеві рахунок–фактуру №001708 від 20.08.2008 року на загальну суму 22 182,30 грн.

Позивач 20.08.2007 року сплатив відповідачу 13 309,38 грн. в якості попередньої оплати за товар по Договору. Зазначене підтверджується платіжним дорученням №971 від 20.08.2007 року (копія в матеріалах справи).

Всупереч положенням Договору відповідач не здійснив поставку товару в обумовлені договором строки, однак гарантував повернути перераховані кошти до 18.10.2007 року, що підтверджується доданою до матеріалів справи належним чином завіреною копією листа за підписом директора відповідача. Проте, на момент прийняття рішення жодних доказів щодо повернення отриманих коштів матеріали справи не містять.

Основні  засади  господарювання  в Україні визначає Господарський кодекс України (надалі по тексту ГК України), який регулює господарські відносини,  що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між  суб'єктами господарювання,  а  також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 ГК України).

     Стаття 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за

відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання  - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

 До    виконання    господарських   договорів   застосовуються відповідні положення  Цивільного  кодексу  України  з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

   Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

   Згідно п.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є  правовідношення,  в  якому  одна  сторона (боржник)   зобов'язана   вчинити   на  користь   другої  сторони (кредитора) певну дію (передати  майно,  виконати  роботу,  надати послугу,  сплатити  гроші  тощо) або утриматися від певної дії,  а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

           Стаття 598 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

          Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням,  проведеним належним чином.

Стаття 530 Цивільного кодексу України встановлює, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

             Відповідно до ст. 712  Цивільного кодексу України  за   договором  поставки  продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку  діяльність,  зобов'язується передати  у встановлений   строк   (строки)  товар  у  власність  покупця  для використання його у підприємницькій діяльності або в інших  цілях, не пов'язаних з особистим,  сімейним,  домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

         До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

          Відповідно до ст. 693 Цивільного кодексу України  якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю  оплатити  товар  до  його передання продавцем (попередня оплата),  покупець повинен здійснити оплату в строк,  встановлений договором  купівлі-продажу,  а  якщо  такий  строк не встановлений договором,  - у строк, визначений відповідно до статті 530  цього Кодексу.

           У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

          Якщо  продавець,  який  одержав  суму  попередньої  оплати товару,  не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати  передання  оплаченого   товару   або   повернення   суми попередньої оплати.

Згідно з ч. 1, п. 3 ч. 3 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.

          Матеріалами справи встановлено, що позивач здійснив відповідачеві передоплату відповідно до умов договору згідно отриманого рахунку фактури, відповідач свого обов'язку щодо поставки товару у строк визначений в договорі не виконав, отриманих коштів не повернув.

Відтак, суд визнає вимоги позивача про стягнення з відповідача суми попередньої оплати по Договору в розмірі 13 309,38 грн. правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

  Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

 Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки.

 Дії відповідача є порушенням грошових зобов'язань, тому є підстави для застосування встановленої договором відповідальності.

При цьому, відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

 Відповідно до п. 7.2 Договору у випадку, якщо Постачальник несвоєчасно поставить товар, він сплачує Покупцеві пеню в розмірі облікової ставки НБУ за кожний день прострочення від недопоставленого товару.

Оскільки судом встановлено факт порушення відповідачем його зобов'язань по Договору та враховуючи положення законодавства України, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача суми пені за  несвоєчасну поставку товару у розмірі 323,35 грн.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, наведених позивачем доводів не спростував.

Судові витрати позивача по сплаті державного мита та витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, ст. ст. 33, 49, 66,67,68, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, договором сторін, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробнича фірма „Керефлекс” (04112, м. Київ, вул. Шамрила, 15-А, кв. 48 ідентифікаційний код 21560358, р/р 26009301241411 в філії Київське відділення „Промінвестбанку”, МФО 322250, або з іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Розчерк Пера” (04074, м. Київ, вул. Автозаводська, 18; код ЄДРПОУ № 24087827; р/р 26003031277400 у АКІБ „УкрСиббанк”, м. Харків МФО 351005) основний борг в розмірі 13 309 (тринадцять тисяч триста дев'ять) грн. 38 коп., пеню в сумі 323 (триста двадцять три) грн. 35 коп., витрати на сплату державного мита в сумі 136 (сто тридцять шість) грн. 33 коп. та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

З дати набрання рішенням законної сили скасувати ухвалу господарського суду м. Києва від 07.02.2008 року про забезпечення позову.

    Суддя                                                                                О. С. Копитова