Рішення

від 27.02.2008 по справі 36/73

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

36/73

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  36/73

27.02.08

За позовомВідкритого акціонерного товариства Київського спеціального проектно-конструкторського бюро «МЕНАС»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОФІКС-ЛІГА»

Про стягнення 61 940,00 грн.

Суддя   Т.Ю.Трофименко

Представники:

Від позивача          Саєнко В.В. по довіреності б/н від 01.11.2007р.

Від відповідача     не з'явився

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Відкритого акціонерного товариства Київського спеціального проектно-конструкторського бюро «МЕНАС»до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОФІКС-ЛІГА»про стягнення 61 940,00 грн. у зв'язку з неналежним виконанням умов договорів оренди нежилого приміщення № 1 та № 2 від 01.10.2003р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.01.2008р. порушено провадження у справі № 36/73. Розгляд справи призначено на 06.02.2008р.

У зв'язку з неявкою представника відповідача, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.02.2008р. розгляд справи було відкладено на 27.02.2008р.

В судовому засіданні 27.02.2008р. представник позивача позовні вимоги повністю підтримав.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, письмовий відзив на позов не надав, вимог суду, викладених в ухвалах суду від 15.01.2008р. та від 06.02.2008р., не виконав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року» (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали суду надсилались відповідачу за адресою, зазначеною в витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців серії АБ, № 281598, наданому позивачем.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань  про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило, доказів належного виконання умов договору оренди в частині сплати орендної плати від відповідача не надходило.

На підставі ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва –

ВСТАНОВИВ:

01 жовтня 2003 року між Відкритим акціонерним товариством Київським спеціальним проектно-конструкторським бюро «МЕНАС»(далі позивач, орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОФІКС-ЛІГА»(далі відповідач, орендар) були укладені договори оренди нежилих приміщень № 1 та № 2.

Відповідно до умов даних договорів позивач зобов'язався передати відповідачу в строкове платне користування приміщення за адресою: Київська область, Вишгородський район, село Козаровичі, вул. Кірова, 2, загальною площею 300,0 кв.м. за договором № 1 та 200 кв.м. за договором № 2 для використання під склад.

На виконання умов договору позивач передав відповідачу обумовлені договорами нежилі приміщення, що підтверджується актами приймання-передачі від 01.10.2003р., підписаними представниками сторін.

Строк дії даних договорів сторони визначили з 01.10.2003р. і до 31.09.2004р. (п. 8.2 договорів).

Відповідно до п. 8.6 договорів в разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення договору після закінчення його строку він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах.

Судом встановлено, що зазначені договори оренди, за згодою сторін, неодноразово пролонговувались і припинили свою дію 01.09.2007р.   

Сума орендної плати за користування приміщенням на момент укладення договорів становила 2 100,00 грн. на місяць за договором № 1 та 1 400,00 грн. за договором № 2 (п. 3.2 договорів).

Орендар листом № 23 від 01.12.2004р. просив орендодавця у зв'язку з важким фінансовим становищем зменшити розмір орендованої площі по договору № 1 до 80 кв.м., по договору № 2 до 20 кв.м.

У відповідь на зазначений лист, між сторонами 01.12.2004р. було укладено додаткові угоди № 2 до договорів оренди № 1 та № 2, за умовами яких сторони домовились про зменшення розмір орендованої площі по договору № 1 до 80 кв.м., по договору № 2 до 20 кв.м. та, відповідно, зменшення розміру орендної плати по договору № 1 до 560,00 грн., по договору № 2 до 140,00 грн.

Відповідно до п. 3.1 договорів орендар зобов'язаний сплатити орендодавцеві встановлену договором орендну плату не пізніше 10 числа поточного місяця.

Відповідач свої зобов'язання за договорами оренди в частині сплати орендної плати за період з січня 2004 року по вересень 2007 року виконав неналежним чином, і станом нам день розгляду справи його заборгованість по орендній платі  перед позивачем становить 61 940,00 грн.

У відповідь на заявлену позивачем претензію про сплату заборгованості відповідач листом № 24 від 21.12.2004р. повідомив, що станом на 01.12.2004р. його заборгованість перед позивачем становить 41 640,00 грн.

Відповідач належних доказів відсутності заборгованості по договорам оренди № 1 та № 2 від 01.10.2003р. суду не надав.

Оцінюючи подані позивачем  докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача є такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Як визначено частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу  зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З огляду на викладене суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення заборгованості в сумі 61 940,00 грн.

Витрати, понесені позивачем по сплаті державного мита, та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОФІКС-ЛІГА»(03164, м. Київ, вул. Генерала Наумова, 23-б, код ЄДРПОУ 31956547) на користь Відкритого акціонерного товариства Київського спеціального проектно-конструкторського бюро «МЕНАС»(01032, м. Київ, вул. Старовокзальна, 18, код ЄДРПОУ 00495289) 61 940 (шістдесят одну тисячу дев'ятсот сорок) грн. 00 коп. заборгованості, 619 (шістсот дев'ятнадцять) грн. 40 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                                                        Трофименко Т.Ю.