Рішення

від 05.02.2008 по справі 42/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

42/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 Справа №  42/24

05.02.08

За позовом Відкритого акціонерного товариства “Укренерговугілля” м. Києва

до Державного підприємства “Енергоринок” м. Києва

про зобов'язання укласти договір

Суддя Паламар П.І.

Представники:

від позивача Павленко О.М.,

від відповідача Саква Д.Ю.

СУТЬ СПОРУ :

у січні 2008 року Відкрите акціонерне товариство “Укренерговугілля” звернулося в суд з указаним позовом.

Позивач зазначав, що під час укладення між ним та відповідачем договору № 4322/03 про реструктуризацію заборгованості від 19 грудня 2007 р. виникли розбіжності щодо окремих умов цього договору.

Посилаючись на те, що відповідач безпідставно не погодив запропоновані ним умови договору, склавши протокол розбіжностей до цього договору, позивач з підстав ст. 10 Закону України “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу”, ч. 7 ст. 181 ГК України просив задовольнити позов та зобов'язати відповідача укласти договір № 4322/03 від 19 грудня 2007 р. у запропонованій ним редакції.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги.

Відповідач у відзиві на позовну заяву, його представник у судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на безпідставність заявлених вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що у позові слід відмовити з таких підстав.

Судом встановлено, що 7 грудня 2007 р. 2007 р. позивач запропонував позивачу укласти договір про реструктуризацію заборгованості № 4322/03, надіславши останньому два примірники договору.

Згідно з умовами указаного договору позивач на підтаві Закону України “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу” запропонував відсторочити та розстрочити погашення своєї заборгованості перед відповідачем у загальному розмірі 674384311,34 грн., що виникла внаслідок неналежного виконання за договорами поставки електричної енергії.

Відповідач заперечення щодо умов п.п. 1.1, 2.1, 2.2, 2.4, 2.5, 2.6, 2.9, 2.10, 2.11, 5.1, 5.2, 6.1 договору, запропонував включити до договору п.п. 2.2.1, 2.11, 2.12, 2.13, 5.3, 5.4, виключити п. 2.10, про що склав протокол розбіжностей, та 21 грудня 2007 року надіслав відповідачу два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Отже, між сторонами по справі виникли правовідносини з приводу укладення господарського договору про реструктуризацію заборгованості на підставі вимог Закону України “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу”.

У; відповідності до вимог ст. 649 ЦК України розбіжності, що виникли між сторонами при укладенні договору на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування та в інших випадках, встановлених законом, вирішуються судом. Розбіжності, що виникли між сторонами при укладенні договору не на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, можуть бути вирішені судом у випадках, встановлених за домовленістю сторін або законом.

В силу вимог чинного законодавства, у т.ч. Закону України “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу”, укладення договору про реструктуризацію заборгованості не є обов'язковим для сторін по справі.

Доказів досягнення сторонами по справі згоди про передачу розбіжностей, що виникли при укладенні між ними спірного договору, на вирішення суду суду не надано.

За таких обставин у позові відповідно до вимог ст.ст. 15, 16 ЦК України слід відмовити.

Посилання позивача на те, що спірний договір є обов'язковим для сторін по справі, оскільки він та відповідач займають монопольне становище на ринку електроенергетики, є безпідставними, оскільки суперечать вимогам чинного законодавства.

Оскільки у позові відмовлено, понесені по справі господарські витрати стосовно до вимог ст. 49 ГПК України слід покласти на позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

У позові Відкритого акціонерного товариства “Укренерговугілля” м. Києва відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя господарського суду міста Києва                                                                     П.І.Паламар