Постанова

від 14.01.2008 по справі 07/2753а

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

07/2753а

Київський міжобласний апеляційний господарський суд

          01033, м. Київ, вул. Жилянська, 58-б

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.01.08                                                                                            Справа №  07/2753а

Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді:           Шевченко  В. Ю. (доповідач по справі),

суддів:                                 Гаврилюк  О.М

суддів:                                 Корсакової Г.В.

                                                                                                                             .

секретар судового засідання                       Гонтар О.В.,

представники сторін:

від позивача:           Пічкур С.Д. –дов. №612 від 10.12.2007р., представник;

Пустельник В.О. –дов. №12 від 19.11.2007р., представник;

від відповідача:           Марковська М.В. - дов.№160/10-016 від 11.01.2008р., представник;

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Лисянському районі на постанову господарського суду Черкаської області від 07.08.2006 року

по справі № 07/2753а (суддя Дорошенко М.В.)

за позовомВідкритого акціонерного товариства „Дашуківські бентоніти”, с.Дашуківка Лисянського району Черкаської області

доДержавної податкової інспекції у Лисянському районі, смт. Лисянка Лисянського району Черкаської області

проскасування податкового повідомлення-рішення,

в  с  т  а  н  о  в  и  в :

До господарського суду Черкаської області звернулося Відкрите акціонерне товариство „Дашуківські бентоніти” з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Лисянському районі про скасування податкового повідомлення-рішення Звенигородської ОДПІ (Лисянське відділення) №0000082301/0 від 12.04.2006 року про визначення податкового зобов'язання ПДВ на суму 40995,49 грн., з яких основний платіж в сумі 27330,36 грн., штрафні (фінансові) санкції в сумі 13665,13 грн. (т.1 а.с. 2-4).

Ухвалою від 14.07.2006 року господарський суд Черкаської області здійснив заміну відповідача Звенигородської об'єднаної державної податкової інспекції в зв'язку з її реорганізацією на її правонаступника Державну податкову інспекцію у Лисянському районі (т.1 а.с. 1).

Постановою господарського суду Черкаської області від 07.08.2006 року у справі №07/2753а адміністративний позов задоволено частково. Податкове повідомлення-рішення Звенигородської ОДПІ від 12.04.2006 року № 0000082301/0 скасовано в частині визначення ВАТ „Дашуківські бентоніти” податкового зобов'язання з ПДВ у сумі 32712,00 грн., у т.ч. 21808,00 грн. за основним платежем та 10904,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями. На користь ВАТ „Дашуківські бентоніти” стягнуто з Державного бюджету України 2 грн. 71 коп. витрат на сплату судового збору. В іншій частині позову відмовлено. (т. 1 а.с. 145-151).

Не погоджуючись з постановою місцевого господарського суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову господарського суду Черкаської області від 07.08.2006 року по справі №07/2753а та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Ухвалою від 10.01.2007 року апеляційним господарським судом у даній справі призначено судово-економічну експертизу та зупинено провадження до закінчення її проведення та повернення матеріалів до суду.

Ухвалою від 24.10.2007р. провадження у справі № 07/2753а поновлено.

Позивач, відповідно до ст.191 КАС України, надіслав заперечення на апеляційну скаргу, в яких просить постанову господарського суду Черкаської області від 07.08.2006р. у справі №07/2753а залишити без змін, а апеляційну скаргу залишити без задоволення.

В судовому засіданні 14.01.2008р. представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просив постанову місцевого суду від 07.08.2006р. у справі №07/2753а скасувати та прийняти нову постанову, якою в позові відмовити повністю. Представники позивача просили постанову господарського суду Черкаської області від 07.08.2006р. у справі №07/2753а залишити без змін, а апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників провадження, судова колегія апеляційного суду виходить із наступних обставин.

Відкрите акціонерне товариство „Дашуківські бентоніти” є юридичною особою та зареєстроване як платник податку на додану вартість.

В перевіряємий період між позивачем та іншими суб'єктами господарювання були укладені аналогічні за змістом договори купівлі-продажу цінних паперів за якими позивач, як продавець за договором, зобов'язується передати у власність іншої сторони визначені цінні папери, а інша сторона зобов'язується сплатити їх вартість.

Такими договорами є договори: №01/ДП/35 від 19.07.2004р. (т.2 а.с.36-37), №09 від 08.02.2005р. (т.2 а.с.39-40), №7610/АФ-11/05 від 16.06.2005р. (т.1 а.с.43-44), №7810/АФ-12/05 від 21.06.2005р. (т.2 а.с.47-48), №07/146 від 27.07.2005р. (т.2 а.с.50-52), №07/148 від 26.08.2005р. (т.2 а.с.55-57), №07/150 від 23.09.2005р. (т.2 а.с.60-62), №07/151 від 28.10.2005р. (т.2 а.с.64-66), які укладені з ЗАТ "Даш-Бент Інвест", ТОВ „Укртехнозбут”, ЗАТ „Астрон-фонд”, ТОВ „ТК Дашуківські бентоніти”.

У період липень 2004р., лютий 2005р. та червень-жовтень 2005р. позивачем пред'явлено до платежу та здійснено продаж простих векселів, які були емітовані покупцями продукції товариства і отримані позивачем як підтвердження зобов'язань цих покупців по сплаті заборгованості за поставлену продукцію.

Як підтверджується матеріалами справи, в тому числі актом перевірки від 30.03.2006р., висновком економічної експертизи №1644 та не спростовується учасниками провадження, позивачем на виконання зазначених договорів було реалізовано та пред'явлено до платежу простих векселів на суму 9799094,63грн., в тому числі:

- липень 2004р.- на суму 460819,43грн. (т.1 а.с.93-94),

- лютий 2005р. на суму 1000000,00 грн. (т.1 а.с.91-92),

- червень 2005р. на суму1088275,20 грн. (т.1 а.с.48-51, 67-68, 89-90),

- липень 2005р. на загальну суму 1250000,00 грн. (т.1 а.с.84-88),

- серпень 2005р. на загальну суму 2000000,00 грн. (т.1 а.с.78-83),

- вересень 2005р. на загальну суму 2000000,00 грн. (т.1 а.с.75-77),

- жовтень 2005р. на загальну суму 2000000,00 грн. (т.1 а.с.69-74).

З 10.02.2006р. по 24.03.2006р. Звенигородською ОДПІ була проведена планова комплексна документальна перевірка позивача з питань дотримання ним вимог податкового та валютного законодавства за період діяльності від 01.07.2004р. по 31.12.2005р. За результатами цієї перевірки складений акт від 30.03.2006р. №301/23-017/00223941 (т.1 а.с.7-41).

В ході перевірки відповідачем констатоване порушення позивачем:

- п.п.3.2.1 п. 3.2 ст.3, п.п. 7.2.8 п. 7.2, п.п. 7.4.2, 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 23.03.1997р. №168/97-ВР та п.5.3.4 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997р. №166, що виразилося в тому, що підприємством не вівся окремий облік витрат, які частково використовуються не в оподатковуваних операціях, в результаті чого за період з 01.07.2004р. по 31.12.2005р. завищено податковий кредит в сумі 21808,00 грн., в т.ч.: за липень 2004р. на суму 1075,90грн., за лютий 2005р. на суму 1528,00 грн., за червень 2005р. на суму 1307,70 грн., за липень 2005р. на суму 10269,40 грн., за серпень 2005р. на суму 2295,80 грн., за вересень 2005р. на суму 3655,30 грн., за жовтень 2005р. на суму 1675,80 грн.;

- п.п.3.1.2 п.3.1 ст.3 та п.п.7.3.6 п.7.3 ст.7 Закону України №168/97-ВР, в результаті чого не включено до податкового зобов'язання 5522,36 грн. податку на додану вартість за імпортовані послуги із сертифікації товарів та інспекційного контролю за станом виробництва, в т.ч.: за липень 2004р. на суму 4794,40 грн., за вересень 2004р. на суму 363,42 грн., за жовтень 2004р. на суму 364,54 грн.

На підставі акту перевірки від 30.03.2006р., відповідач видав податкове повідомлення-рішення №0000082301/0 від 12.04.2006р., яким, відповідно до п.п.„б” п.п.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. №2181-ІІІ (далі –Закон України №2181-ІІІ), визначив позивачу податкове зобов'язання з ПДВ в сумі 40995,49 грн., з яких основний платіж в сумі 27330,36 грн., штрафні (фінансові) санкції в сумі 13665,13 грн. (т. 1 а.с.48).

Дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення учасників провадження, перевіривши застосування норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду вважає що постанова господарського суду Черкаської області від 07.08.2006р. у справі №07/2753а має бути залишена без змін, апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

1. Відмова в скасуванні судом першої інстанції податкового повідомлення-рішення №0000082301/0 від 12.04.2006 року нарахування позивачу ПДВ в сумі 8283,49 грн., в тому числі основного платежу в сумі 5522,36 грн. та штрафних санкцій в сумі 2761,13 грн., на підставі п.п.3.1.2 п.3.1, п.п.3.2.1 п.3.2 ст.3 та 7.3.6 п.7.3 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", жодною стороною не оскаржувалася.

Як встановлено під час перевірки позивача, ВАТ „Дашуківські бентоніти” не нараховано податок на додану вартість на послуги по сертифікації отримані від ВАТ „Науково-дослідний інститут транспортного будівництва” (нерезидента) згідно договору №НТО-04-4156 від 15.06.2004р. (т.2 а.с.28—30) та послуги інспекційного контролю за станом виробництва згідно договору №НТО-04-4317 від 30.06.2004р. (т.2 а.с.33-35), що визнано місцевим судом як порушення податкового законодавства.

Відповідно ч.1 ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

За викладених обставин, судова колегія апеляційного господарського суду виходить із висновку про правомірність видання відповідачем податкового повідомлення-рішення №0000082301/0 від 12.04.2006 року в частині нарахування позивачу ПДВ в сумі 8283,49 грн., в т.ч. основний платіж в сумі 5522,36 грн. і штрафні (фінансові) санкції в сумі 2761,13 грн., діючому законодавству відповідають.

2. Апеляційний суд вважає таким що відповідає діючому законодавству висновок місцевого суду про неправомірність нарахування позивачу ПДВ в сумі 32712,00 грн., в тому числі основного платежу в сумі 21808,00 грн. та штрафних санкцій в сумі 10904,00грн., з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Таким чином, саме на відповідача законодавство покладає обов'язок підтвердити документально висновки викладені в його рішеннях.

Відповідно до ч.1 ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Із матеріалів справи, зокрема, позовної заяви, акту документальної перевірки від 30.03.2006р., пояснень сторін та інших доказів, вбачається що спір між сторонами фактично виник стосовно відображення в бухгалтерському та податковому обліку операцій з цінними паперами здійснених ВАТ „Дашуківські бентоніти” за період з 01.07.2004р. по 31.12.2005р.

Підпункт 7.2.8 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 23.03.1997р. (далі - Закон №168/97-ВР), у редакції, яка була чинною в 2004р. та у період з 01.01.2005р. по 30.03.2005р., зобов'язував платників податку на додану вартість вести окремий облік з поставки та придбання щодо: операцій, що підлягають оподаткуванню за ставкою 20 відсотків та звільнених від оподаткування; операцій, вартість яких не включається до складу валових витрат виробництва (обігу) або не підлягає амортизації, ввізних (імпортних) та вивізних (експортних) операцій. Зазначений облік ведеться в спеціальних книгах, форма і порядок заповнення яких встановлюються центральним органом державної податкової служби України.

Відповідно до п.п.7.2.8 п. 7.2 ст. 7 Закону №168/97-ВР, в редакції Закону України № 2505-ІV, яка почала діяти з 31.03.2005р., платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з поставки та придбання товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню цим податком, а також які не є об'єктами оподаткування згідно із статтею 3 та звільнених від оподаткування згідно із статтею 5 цього Закону.

Таким чином, законодавство передбачило необхідність ведення окремого обліку з поставки та придбання щодо операцій, які підлягають оподаткуванню та звільнених від оподаткування.

Як встановлено під час перевірки, згідно з книгою обліку доходів та витрат, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних ВАТ „Дашуківські бентоніти, позивачем за перевіряємий період не здійснювалося визначення та розподілення витрат, які частково використовуються в неоподатковуваних операціях. В зазначений період позивачем не вівся окремий облік і здійснювався розподіл загальногосподарських витрат та витрат по ремонту адміністративного будинку, що стало підставою для визначення йому податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

В зв'язку з цим відповідач самостійно здійснив розподіл оподатковуваних та неоподатковуваних операцій, у спосіб який, на думку податкового органу, передбачений п.7.20 ст.7 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” №283/97-ВР від 22.05.1997р.

Втім, з огляду на те що в самому п.7.20 ст.7 Закону України №283/97-ВР від 22.05.1997р., міститься посильна норма до пунктів 7.11 та 7.13 статі 7 цього Закону, він має застосовуватися при оподаткуванні неприбуткових установ і організацій та окремих чітко визначених платників податків, тобто осіб, до кола яких позивач не належить.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення №0000082301/0 від 12.04.2006р. відповідачу спірне податкове зобов'язання визначено з посиланням на інші положення діючого законодавства - п.п.3.2.1 п. 3.2 ст.3, п.п.7.2.8 п. 7.2, п.п.7.4.2, 7.4.3 п. 7.4 п.п.7.3.6, п. 7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 23.03.1997р. №168/97-ВР, які безпосередньо спірного питання не стосуються.

Таким чином, відповідач зробив висновок про заниження позивачем податку на додану вартість за перевіряємий період на суму 21808,00 грн. не на підставі первинних документів податкового та/або бухгалтерського обліку, а за допомогою самостійно проведеного „розподілу витрат відповідно до обсягів реалізації оподатковуваних і неоподатковуваний операцій”.

Підставою для видання спірного податкового повідомлення-рішення та визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість саме на суму 21808,00 грн. та основним доказом, який на думку відповідача підтверджує припущення позивачем наведених вище порушень податкового законодавства, є акт планової документальної перевірки від 30.03.2006р. (т.1 а.с.7-41), який містить висновок що причиною заниження зобов'язання з ПДВ є порушення порядку ведення податкового та бухгалтерського обліку.

Проте такий висновок відповідачем належним чином необґрунтований і поданими по справі доказами непідтверджений.

Підпунктом 2.3.2 пункту 2.3 розділу 2 “Порядку оформлення результатів документальних виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства”, затвердженого Наказом ДПА України 10.08.2005р. №327 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005р. за №925/11205, визначено що за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового та валютного законодавства необхідно:

-          висвітлити показники, які відображаються підприємством у податковій звітності, та фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку підприємства у розрізі періодів у грошових одиницях передбачених звітністю;

-          у разі виявлення розбіжностей чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, в якому дане порушення здійснено, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб підприємства щодо встановлених порушень;

-          зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення.

Як вбачається з акту планової документальної перевірки від 30.03.2006р., на підставі якого прийняте оспорюване податкове повідомлення-рішення №0000082301/0 від 12.04.2006 року, не містить вказівки на первинні бухгалтерські документи, зокрема конкретні податкові накладні та розрахунок суми заниження валових доходів. В акті лише стверджується що позивачем занижене зобов'язання з ПДВ на суму на суму 21808,00 грн. за період з 01.07.2004р. по 31.12.2005р.

За наслідками перевірки, відповідач не вказав та не надав суду копії первинних і бухгалтерських документів, на підставі яких відбулося завищення позивачем податку на додану вартість за перевіряємий період.

Таким чином, висновок відповідача про заниження зобов'язання з ПДВ на суму 21808,00 грн. за перевіряємий період належним чином не обґрунтовується та не підтверджується матеріалами справи, а акт перевірки від 30.03.2006р. в цій частині не відповідає вимогам „Порядку оформлення результатів документальних виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства”.

Судово-економічною експертизою №1644 від 02.10.2007р, призначеною апеляційним господарським судом, здійснено дослідженням первинних документів податкового та бухгалтерського обліку (видаткових та податкових накладних, книг обліку доходів та витрат, рахунків-фактур, податкових декларацій ВАТ „Дашуківські бентоніти” за перевіряємий період).

Експертним дослідженням підтверджено висновки перевірки про те, що позивачем не здійснювалося визначення та розподілення витрат щодо неоподатковуваних операцій та не вівся окремий облік і здійснювався розподіл загальногосподарських витрат та витрат по ремонту адміністративного будинку.

Відповідно до картки рахунку 733 „Інші доходи від фінансових операцій”, у період липень 2004р., лютий 2005р. та червень-жовтень 2005р. отримано доходи від продажу векселів, але у деклараціях з ПДВ за відповідні періоди зазначені операції не відображені. Зазначені дії позивача призвели до заниження ним в податковому та бухгалтерському обліку обсягів продажу (стор.4 Висновку експерта).

Експертним дослідженням також встановлено, що в акті перевірки від 30.03.2006р. не наведено розрахунків щодо визначення питомої ваги неоподатковуваних операцій в загальному обсязі реалізації, а також яким чином загальногосподарські витрати та витрати по ремонту адмінбудинку визначені такими, що частково використовуються в неоподатковуваних операціях.

Фактичні витрати позивача за липень 2004р. –грудень 2005р., які понесенні підприємством на проведення в оподатковуваних операціях та в неоподатковуваних операціях, документально не підтверджуються (стор.8 Висновку експерта).

Підпунктами 7.4.2 та 7.4.3 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР, Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств” та іншими нормативно-правовими актами не встановлено методик (правил) визначення частки податку, яка відповідає частці використаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних або неоподатковуваних операціях. В акті перевірки відповідач при здійснені розподілу оподатковуваних та неоподатковуваних операціях не посилався на жоден Закон та/чи  підзаконний акт.

Отже, як встановлено місцевим судом та підтверджено матеріалами справи, ВАТ „Дашуківські бентоніти” не порушено норми п.п.7.2.8, п.7.2, п.7.4.2 та п.7.4.3 п.7.4 ст. 7 Закону №168/97-ВР при відображені в податковому обліку господарських операцій з продажу простих векселів.

Висновком Судово-економічної експертизи №1644 додатково визначено, що висновки акту перевірки від 30.03.2006р. не підтверджуються в частині нарахованого ВАТ „Дашуківські бентоніти” податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 21808,00 грн. Завищення позивачем податкового кредиту в сумі 21808,00 грн. за перевіряємий період не обґрунтовується нормами діючого законодавства.

За викладених обставин, судова колегія апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого суду про неправомірність видання відповідачем податкового повідомлення-рішення №0000082301/0 від 12.04.2006 року в частині нарахування позивачу ПДВ в сумі 32712,00 грн., в тому числі основного платежу в сумі 21808,00 грн. та штрафних санкцій в сумі 10904,00грн., та скасуванні в цій частині податкового повідомлення-рішення.

Зазначена обставина не перешкоджає відповідачу, згідно з діючим законодавством, вирішити питання про відповідальність працівників ВАТ „Дашуківські бентоніти” з вини яких не вівся окремий облік і не здійснювалося визначення та розподілення витрат, які частково використовуються в неоподатковуваних операціях.

Відповідно до ст.ст. 195, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги і залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до вищезазначеного, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду вважає, що постанова господарського суду Черкаської області від 07.08.2006 р. у справі №07/2753а має бути залишена без змін, а апеляційна скарга Державної податкової інспекції у Лисянському районі –без задоволення.

Керуючись: п. 1 ст. 198, ст. 200, п.1 ст. 205, ст. 206 КАС України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд, -

у х в а л и в :

1. Постанову господарського суду Черкаської області від 07.08.2006 р. у справі №07/2753а залишити без змін, а апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Лисянському районі –без задоволення.

2. Справу №07/2753а повернути до господарського суду Черкаської області.

Ухвала апеляційного господарського суду, відповідно до ст.254 КАС України, набирає чинності з моменту її проголошення.

Ухвала апеляційного господарського суду може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, передбаченому ст.212 КАС України.

Головуючий суддя:                                                                        Шевченко  В. Ю.                                            Судді:                                                                                    Гаврилюк  О.М

 Судді:                                                                                    Корсакова Г.В.