Рішення

від 31.07.2007 по справі 4/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

        31.07.2007                                                                                               Справа № 4/11

за позовом  Товариство з обмеженою відповідальністю "Регіональний економіко-правовий центр з питань банкрутства", м. Київ

до Дочірнє підприємство Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Миргородський комбінат хлібопродуктів №1", м. Миргород

про стягнення 75612,96 грн.

Суддя  Білоусов С. М.

Представники:

від позивача:  Дубицька А.Х., довіреність від 09.01.2007 року;  

від відповідача:  не з"явився.

Суддя Білоусов С.М. прийняв справу № 4/11 до свого провадження на підставі ухвали заступника голови господарського суду від  24.04.2007 р. про зміну складу суду.

Суть спору: розглядається позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Регіональний економіко-правовий центр з питань банкрутства”, м. Київ до Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії “Хліб України” “Миргородський комбінат хлібопродуктів №1”, м. Миргород про стягнення 75 612,96 грн. заборгованості згідно договору №01103-1 від 01.10.2003р. (з яких 56000 грн. - основній борг, 15419 грн. – інфляційні, 4193,96 грн. – 3 % річних).

Представник позивача на позові наполягає, та просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач проти позовних вимог заперечує, з підстав зазначених у відзиві №158 від 09.03.2007року (залучено до матеріалів справи). Крім того, відповідач направив до суду клопотання вх. № 12331 від 01.08.2007 року з проханням розглянути справу без участі його представника. Суд клопотання прийняв та задовольнив.

Справа відповідно до вимог ст. 75 ГПК України розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

01.10.2003 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Регіональний економіко-правовий центр з питань банкрутства”, м. Київ (далі по тексту – позивач або виконавець), та Дочірнім підприємством Державної акціонерної компанії “Хліб України” “Миргородський комбінат хлібопродуктів №1”, м. Миргород (далі по тексту – відповідач або замовник), укладено договір №01103-1 про надання правової допомоги (далі по тексту – договір).

Відповідно до вимог п. 1.2. договору замовник доручає і оплачує, а виконавець виконує послуги правового характеру на умовах, викладених в цьому договорі.

Сторони у п. п. 5.2, 5.3 договору домовились, що після надання кожного конкретного виду послуг сторони складають акт передачі-приймання наданих послуг, оплата перераховується на рахунок виконавця протягом трьох діб з дня підписання акту передачі-приймання наданих послуг.

Пункт 5.5 договору також встановлює додаткову винагороду виконавця, що пов'язана з наданням правової допомоги із стягненням на користь замовника заборгованості та щодо заявлених вимог до замовника.

Згідно до умов п. 5.6. договору, з моменту підписання цього договору замовник щомісяця сплачує виконавцю абонентську плату у сумі 5000 грн.

Таким чином, договором передбачено три види оплати: абонентська плата в твердій грошовій сумі і стягується щомісяця за період дії договору, плата за виконанні роботи на підставі актів передачі-приймання виконаних робіт та додаткова винагорода.

В матеріалах справи знаходяться акти передачі-приймання виконаних робіт по договору, а саме акт від 06.11.2003р., від 05.12.2003р., від 08.01.2004р., від 01.03.2004р., від 02.04.2004р. на загальну суму 25000 грн., згідно вказаних актів абонентська плата із жовтня 2003р. по грудень 2003р., із лютого 2004р.по березень 2004р. була включена у вартість наданих позивачем послуг. Відповідачем роботи були прийняти, та оплачені частково у сумі 19000 грн. 02.03.2004р. (копія банківської виписки залучено до матеріалів справи). Неоплаченою залишилась заборгованість в розмірі 56000 грн.

Відповідно до ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та у порядку, що встановлені договором.

Відповідач не надав доказів не виконання договору позивачем, оскільки акти передачі-приймання виконаних робіт від 06.11.2003р., від 05.12.2003р., від 08.01.2004р., від 01.03.2004р., від 02.04.2004р. ним підписані та не оспорювались.

Не приймаються до уваги доводи відповідача, викладені у відзиві, про те що оскільки конкретні завдання, відсутні, відповідно відсутній сам факт надання послуг правового характеру, так як існують акти приймання-передачі робіт до договору, а також укладеним договором передбачено три види оплати: плата за виконанні роботи на підставі актів передачі-приймання наданих послуг, додаткова винагорода та абонентська плата в твердій грошовій сумі, яка стягується незалежно від надання послуг щомісячно в твердій грошовій формі за період дії договору.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Отже заборгованість відповідача по сплаті абонентської плати за період дії договору (з 01.10.2003 року по 31.12.2004 року з урахуванням здійснених відповідачем проплат)  становить 56000 грн.

Відповідно до п. 7.1 договору „У разі порушення зобов'язань за цим Договором винна Сторона несе відповідальність перед другою Стороною у порядку, встановленому чинним законодавством України”.

Згідно ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, вимоги позивача, щодо стягнення з відповідача 15419 грн. суми інфляції за не виконання грошового зобов'язання за період з 04.03.2004 року по 31.12.2006 року та  4193,96 грн. суми 3 % річних за період з 04.03.2004 року по 29.01.2007 року, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Не приймаються до уваги  доводи відповідача про двічі розгляд позовної заяви, вважаючи його таким, що не відповідає дійсності, оскільки він не підтверджений матеріалами справи та іншими доказами.

У відповідності до п. 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності зі ст. 43 ГПК України наявні докази підлягають оцінці у їх сукупності, і жодний доказ не має для суду заздалегідь встановленої сили.

Як зазначається в частині першій ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 22, 33, 49, 82-85 ГПК України, -

                                                           ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії “Хліб України” “Миргородський комбінат хлібопродуктів №1” (37600, Полтавська область, м. Миргород, вул. Гоголя, 28, п/р 26007100113015 ПОФ АППБ Аваль, МФО 331605, код ЄДРПОУ 00952172) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональний економіко-правовий центр з питань банкрутства» 01133, м. Київ, вул. Щорса, 18, к. 3, п\р 260003013315 в ГОУ ПІБ України м. Києва, МФО 300012, код ЄДРПОУ 31029585) – 56000 грн. – суми основного боргу; 15419 грн. – суми інфляції; 4193,96грн. – суми 3 % річних; 756,13 грн. - витрат по сплаті державного мита; 118 грн. – витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

         Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили.

                        Суддя                                                                         Білоусов С. М.