Постанова

від 25.02.2008 по справі 11/390-07

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

11/390-07

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.02.2008                                                                                   Справа № 11/390-07  

  Дніпропетровський          апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:  головуючого Прокопенко А.Є.–доповідач,

  суддів: Крутовських В.І, Дмитренко А.К.

при секретарі судового засідання  Савін В.Ю.

За участю представники сторін:

від позивача:  Боняк А.М. представник, довіреність №89  від 07.08.07;

від позивача:  Журікова І.В. представник, довіреність №90  від 17.11.07;

від відповідача:  Кучеренко Р.В. представник, довіреність №б/н  від 25.09.07;

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаполіс-Строй", м. Дніпропетровськ   на рішення господарського суду Дніпропетровської області  від  16.10.07р. у справі   № 11/390-07

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Кедр", м.Дніпропетровськ 

до  товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаполіс-Строй", м.Дніпропетровськ

про стягнення 16  386, 37 грн.

Рішенням   господарського суду Дніпропетровської області від 16.10.07р. по справі   №11/390-07 (суддя Мельниченко І.Ф.)  задоволено позов товариства з обмеженою відповідальністю "Кедр", м.Дніпропетровськ  про стягнення з  товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаполіс-Строй" м.Дніпропетровськ, з урахуванням уточнення позовних вимог 15925грн. основного боргу, 391грн. 57коп. пені, 169грн. 80коп. річних та витрати по справі. 

Оскаржуючи рішення господарського суду товариство з обмеженою відповідальністю "Мегаполіс-Строй", м.Дніпропетровськ    просить його скасувати,  посилаючись на те, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

У відзиві на скаргу товариство з обмеженою відповідальністю "Кедр" просить задовольнити апеляційну скаргу частково, змінивши рішення господарського суду тільки в частині стягнення пені, оскільки вважає, що  суд при винесенні рішення помилився у визначенні розміру стягуваної суми, - замість 69грн. 80коп. помилково зазначив 169грн. 80коп.

В решті викладених скаржником доводів позивач вважає їх безпідставними і не підлягаючими задоволенню.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши представника  відповідача, апеляційний господарський  суд вважає, що рішення господарського суду підлягає скасуванню, а апеляційна скарга задоволенню приймаючи до уваги наступне:

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ “Мегаполіс-строй” та ТОВ “Кедр” 20.07.2006р. було підписано договір №140Д купівлі-продажу.

За вказаним договором позивач зобов”язався продати (поставити), а відповідач прийняти та оплатити обладнання вказане в договорі, а саме:

- кава-машина Brasilia 205 2g (1 одиниця)  вартістю 16 900грн. за одну одиницю;

- кава-машина   Brasilia Firenze SL 2g (1 одиниця) вартістю 13 000грн. за одну одиницю;

- кавамолка Brasilia  RR 45 S (2 одиниці) вартістю 2 925грн. за одну одиницю.

Загальна вартість обладнання, що мала бути поставлена, становить 35 750грн.

Згідно п.3.4 Договору поставка обладнання здійснюється після уплати першого плату же на підставі п.2.5 Договору (інші чергові платежі здійснюються згідно Графіку виплати платежів та відсотків за користування кредитом, що міститься у Додатку №1 до Договору). Відповідач мав сплатити перший платіж  в розмірі 3 575грн. та щомісячно з 15.08.2006р. по 15.07.2007р. –2 681,25грн. відповідач сплатив перший платіж у ромі зір 3 575грн. на підставі рахунку №1861 від 20.07.2006р., що підтверджується платіжним дорученням №467 від 02.08.2006р.

Згідно п.1.1 договору Продавець продає, а Покупець купує обладнання згідно ціни, що вказується в прайс-листі  Продавця та в накладній, яка є невід'ємною частиною даного договору.  

Пунктом 3.2 договору передбачено, що обладнання постачається покупцеві відповідно до Акту прийому-передачі обладнання підписаного відповідальними фахівцями сторін, який є  невід'ємною частиною цього договору (додаток №2).

Як вбачається із тексту позовної заяви позивач наголошує на тому, що ним постановлено відповідачу обладнання на всю суму відповідно укладеного договору,  але підтверджуючих документів, крім посилання на акт прийому-передачі обладнання, позивачем не надано.

Дніпропетровський апеляційний господарський суд вважає, що посилання господарського суду на акт прийму-передачі обладнання, як на підтверджуючий факт поставки повного комплекту обладнання – є помилковим.

Відповідно до ст.9 Закону України №996-ХІV від 16.07.1999р. “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” вказано реквізити, обов”язкові для всіх первинних документів, що оформлюються на виконання договорів, а саме: назва документа (форми)Ю, дата і місце складання, назва підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської діяльності і правильність її оформлення.

Акт прийому-передачі обладнання, текст якого знаходиться на останньому аркуші договору купівлі-продажу (а.с.8) не оформлено належним чином. Відсутня дата складання акту та відбиток печатки покупця ТОВ “Мегаполіс-Строй”, не вказано прізвищ та посад осіб, які приймали участь у прийомі –передачі обладнання та підписанні акту, що унеможливлює вважати його документом, що підтверджує виконання господарської операції.

Дніпропетровський апеляційний господарський суд з метою встановлення фактичних обставин поставки обладнання та отримання відповідачем тільки частини обладнання витребував як у позивача так і у відповідача ухвалами  від 13.12.2007р., 25.12.2007р. та 24.01.2008р. документів, які б мали підтвердити як поставку, так і отримання обладнання. Жодного витребуваного документу  сторонами не надано, з посиланням на те, що складення витребуваних документів не передбачено діючим законодавством,  тому Дніпропетровський апеляційний господарський суд здійснює оцінку обставин справи по наявним у справі документам.

Також, колегія суддів зазначає, що позивач в будь-якому випадку повинен був оформити накладну на відпуск обладнання в якій вказано ціну його продажу і яка є невід”ємною частиною договору, але позивачем така накладна не надана. Таким чином, Дніпропетровський апеляційний господарський суд вважає, що позивачем не доведено поставку всього обладнання за договором.

Відповідно до розділу 8 договору 3140-Д від 20.07.2006р. протягом   всього терміну дії даного договору обладнання є власністю Продавця. У відповідності з п.п.8.2 п.8 даного договору  Покупець має право використовувати обладнання потягом всього терміну дії даного Договору, однак не має права здавати його в оренду, передавати третій стороні на будь-яких умовах без письмової згоди Продавця. Право власності на обладнання переходить до Покупця після сплати усіх платежів Продавцеві  за даним Договором (п.п.8.3 п.8 Договору).

Згідно ст.697 ЦК України  договором може бути встановлено, що право власності на переданий покупцеві товар зберігається за продавцем до оплати товару або настання інших обставин. У цьому разі покупець не має права до переходу до нього права власності розпоряджатися товаром, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із призначення та властивостей товару.  Якщо покупець  прострочив оплату товару, продавець має право вимагати від нього повернення товару. Продавець має право вимагати від покупця повернення товару також у разі ненастання обставин, за яких право власності на товар мало перейти до покупця.

Як встановлено матеріалами справи, відповідач не проплатив частину обладнання, таким чином, у даному випадку позивач повинен був звернутися з позовом про витребування у відповідача товару, який залишився його  власністю, відповідно до умов договору, а не вимагати стягнення його вартості, пославшись на невиконання відповідачем зобов”язань по договору.

Таким чином, позивачем при зверненні з позовом обрано невірний спосіб захисту свого права, у зв”язку з чим, позовні вимоги не підлягають задоволенню, що помилково не було взято до уваги господарським судом.

Не знайшли свого підтвердження доводи скаржника про порушення господарським судом норм процесуального права стосовно розгляду зустрічного позову про розірвання договору №140-Д від 20.07.2006р., оскільки матеріалами справи протокол судового засідання від 16.10.2007р. не додержить інформації про відповідне клопотання відповідача.

Приймаючи до уваги викладене, рішення господарського суду підлягає скасуванню, а апеляційна скарга задоволенню.

Керуючись ст.ст.103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаполіс-Строй", м. Дніпропетровськ   - задовольнити.

Рішення господарського суду від  16.10.2007р. по справі №11/390-07 –скасувати.

У позові відмовити.

Стягнути з  товариства з обмеженою відповідальністю "Кедр", м.Дніпропетровськ  на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаполіс-Строй", м. Дніпропетровськ  витрати по апеляційній скарзі в сумі 82грн.

Виконання даної постанови доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Головуючий                                                                                     А.Є.Прокопенко

Суддя                                                                                              В.І.Крутовських

Суддя                                                                                                      А.К.Дмитренко