Постанова

від 03.03.2008 по справі 20-9/312-2/191

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

20-9/312-2/191

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД

Постанова

Іменем України

26 лютого 2008 року   Справа № 20-9/312-2/191

          Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Антонової І.В.,

суддів                                                                      Фенько Т.П.,

                                                                                          Ткаченка М.І.,

за участю представників сторін:

позивача: Монько Сергій Васильович, довіреність №  1/1   від 12.01.07,  товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробнича фірма "Мелодія";

відповідача: не з'явився,  Фонд комунального майна Севастопольської міської ради;

третьої особи: Байрамова Каміла Володимирівна, довіреність  бн   від 14.09.07,  товариство з обмеженою відповідальністю "Санта-Юг",

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробнича фірма "Мелодія" на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя  Шевчук Н.Г.) від 23 жовтня 2007 року у справі №20-9/312-2/191

за позовом   товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробнича фірма "Мелодія" (вул. Пушкіна, 12-14,Севастополь,99011)

до  Фонду комунального майна Севастопольської міської ради (вул. Луначарського, 5,Севастополь,99011)

3-тя особа  товариство з обмеженою відповідальністю "Санта-Юг" (вул. Хрустальова, 11-96,Севастополь,99029)

про визнання договору недійсним

                                                            ВСТАНОВИВ:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю „Торгівельно-виробнича фірма „Мелодія”, звернувся до  господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до відповідача, Управління з питань майна комунальної власності Севастопольської міської державної адміністрації про визнання договору оренди № 133  від 07 березня 2000 року недійсним. Також позивач просив поновити пропущений з поважних причин строк позовної давності.

Справа  неодноразово розглядалась різними судовими інстанціями.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду України від 15 листопада 2006 року  до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, залучено товариство з обмеженою відповідальністю „Санта-Юг”.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 08 травня 2007 року була допущена заміна  відповідача - з Управління з питань майна комунальної власності Севастопольської міської державної адміністрації на його правонаступника –Фонд комунального майна Севастопольської  міської ради.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 23 жовтня 2007 року у  справі № 20-9/312-2/191 (суддя Шевчук Н.Г.) у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробнича фірма "Мелодія" відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду,  товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробнича фірма "Мелодія"  звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій він просить скасувати судове рішення  та прийняти нове, яким задовольнити позов у справі.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовані неповним з'ясуванням господарським судом міста Севастополя обставин, що мають значення для справи, а також порушенням норм матеріального  та процесуального права.

Так, товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробнича фірма "Мелодія" вважає, що судом були порушені норми  Закону України „Про оренду державного та комунального майна” та глава 25 Цивільного кодексу України, які виключають одночасне перебування одного і того ж об'єкту оренду в оренді за різними договорами.

Також, за твердженням апелянта, судом не було враховано, що оцінка об'єкту оренди при укладенні договору оренди № 133-00 від 07 березня 2000 року проведена не була, а також не був складений акт оцінки, що суперечить вимогам статей  10, 11 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”.

У судове засідання, призначене на 28 січня 2008 року представник відповідача  не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином  рекомендованою кореспонденцією, що підтверджується матеріалами справи, до початку розгляду справи надав клопотання про відкладення судового засідання.

Враховуючи, що відповідно до частини 2 статті 101 Господарського-процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, судова колегія вважає можливим розглянути скаргу за відсутності нез'явившихся  представників сторін.

У зв'язку з зайнятістю судді Дугаренко О.В. в іншому судовому засіданні на підставі розпорядження заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду, здійснено заміну судді    Дугаренко О.В.   на суддю    Фенько Т.П..

Переглянувши постанову суду першої інстанції в порядку статей 99, 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.

16 січня 1997 року товариство покупців членів трудового колективу  ДКП "Магазин № 6 "Мелодія" викупило у власність за договором № 262/40К державне майно цілісного майнового комплексу ДКП "Магазин "Мелодія", що надало йому право на викуп патенту № 28 на право торгівлі у вбудованому приміщенні по вулиці В.Морська, 25 в місті Севастополі строком на 10 років - до 26 грудня 2006 року.

19 квітня 1997 року товариством покупців членів трудового колективу ДКП "Магазин № 6 "Мелодія" було засновано товариство з обмеженою відповідальністю „Торгово-виробнича фірма „Мелодія", якому було передано у власність майно за договором № 262/40К від 16 січня 1997 року та патент № 28 на право оренди приміщення, розташованого по вул. В.Морська, 25 в місті Севастополі.

03 липня 1997 між товариством з обмеженою відповідальністю „Торгово-виробнича фірма „Мелодія" (орендар) та Управлінням з питань майна комунальної власності Севастопольської міської державної адміністрації (орендодавець) був укладений договір № 2206 оренди приміщення, розташованого по вул. В. Морська, 25.

Строк дії договору встановлений до 26 грудня 2006 року.

Вподальшому, 07 березня 2000 року між товариством з обмеженою відповідальністю „Торгово-виробнича фірма „Мелодія" (орендар) та Управлінням з питань майна комунальної власності Севастопольської міської державної адміністрації в особі (орендодавець) був укладений інший договір оренди - № 133-00, предметом якого також були приміщення по вул. В. Морська, 25.

Строк дії договору встановлений до 26 грудня 2006 року.

Вважаючи, що договір оренди № 133-00 від 07 березня 2000 року є таким, що суперечить чинному законодавству, товариство з обмеженою відповідальністю „Торгово-виробнича фірма „Мелодія” звернулось до господарського суду міста Севастополя із даною позовною заявою.  

Ознайомившись з матеріалами справи, обговоривши  доводи апеляційної скарги, вислухавши  представників  сторін, присутніх у судовому засіданні, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю „Торгово-виробнича фірма „Мелодія”.

Відповідно до пункту 4 Прикінцевих та перехідних  положень Цивільного кодексу України  Цивільний   кодекс  України  застосовується  до  цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин,  які виникли  до  набрання  чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків,  що  виникли  або  продовжують  існувати після набрання ним чинності.

Пунктом 9 цих Положень встановлено, що до договорів, що були укладені до 1 січня  2004 року і продовжують діяти після набрання чинності  Цивільним кодексом України, застосовуються правила цього кодексу щодо підстав, порядку  і наслідків зміни або розірвання договорів окремих відів незалежно від дати їх укладення.

Оскільки договір, який просить визнати недійсним позивач, укладений до набрання чинності Цивільним кодексом України, відповідність його законодавству має перевірятись з урахуванням діючих на момент його укладення норм, але щодо прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності, застосовуються положення Цивільного кодексу України.

Згідно з частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Порядок підписання правочину та визначення уповноваженої на це особи врегульовані нормами статті 207 Цивільного кодексу України, недодержання цих вимог є дефектом форми правочину.

Вимога щодо вчинення правочину у формі, встановленої законом, відповідно до частини 4 статті 203 цього Кодексу, є однією із загальних вимог, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України недодержання в момент вчинення правочину вимог частини 4 статті 203 Цивільного кодексу України не є безумовною підставою для визнання такого правочину недійсним.

Згідно з частиною 3 статті 215 Цивільного кодексу України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до вимог статті 241 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Відповідно до вимог статей 29, 41 Цивільного кодексу УРСР (в редакції 1963 року)  юридична особа набуває цивільних прав і бере на себе цивільні обов'язки через свої органи, що діють у  межах прав, наданих їм за законом або статутом (положенням). Порядок призначення або обрання органів юридичної особи визначається їх статутом (положенням).

Згідно зі статтею 63 Цивільного кодексу УРСР правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Як вбачається з матеріалів справи,  на період укладення спірного договору директором товариства з обмеженою відповідальністю „Торгово-виробнича фірма „Мелодія” був Востоков Г.Г., який 16 лютого 2000 року був поновлений на посаді генерального директора товариства (т.3,  а.с. 96).

Документи, які стосуються виконання обов'язків директора товариства з обмеженою відповідальністю „Торгово-виробнича фірма „Мелодія” Шишкіним В.В. на момент укладення спірного договору, що є в матеріалах справи, містять суперечливу інформацію, у зв'язку з чим судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо неможливості надання цим доказам правової оцінки у розумінні приписів статті 34 Господарського процесуального кодексу України. (т.1, а.с. 65-72).

Стосовно посилань апелянта на відсутність у матеріалах справи  доказів припинення або розірвання договору оренди № 2206 від 03 липня 1997 року у встановленому законодавством порядку, судова колегія зазначає наступне.

Згідно з довідкою державного комунального підприємства “Аррікон” №70 від 27 вересня 2004 року станом на 20 вересня 2004 року заборгованості по орендній платі за оренду нежитлових приміщень у будинку №25 по вул.. В.Морській товариство з обмеженою відповідальністю „Торгово-виробнича фірма „Мелодія” не має (т. 2 арк. с. 99).

Довідкою державного комунального підприємства “Аррікон” №15 від 31 січня 2007 підтверджується, що орендна плата за зазначені приміщення здійснювалась товариством з обмеженою відповідальністю „Торгово-виробнича фірма „Мелодія” по договору оренди  №133-00 від 07 березня 2000 року  у визначеному цим договором розмірі (т. 3 арк. с. 97).

Враховуючи  викладене, судова колегія вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що зазначені обставини спростовують посилання позивача на те, що товариством з обмеженою відповідальністю “ТВФ “Мелодія” договір оренди №133-00 від 07 березня 2000 не виконувався і не був схвалений.

Також суд апеляційної інстанції вважає безпідставними посилання  апелянта в якості доказу недійсності спірного договору на відсутність акту приймання - передачі орендованого майна та оцінки об'єкту оренди, оскільки нежилі приміщення у будинку №25 по вул. В.Морській на той час вже були передані позивачу і перебували у його користуванні згідно з актом приймання-передачі до договору оренди №2206 від 03 липня 1997 року, і при укладенні цього договору була виконана  оцінка об'єкта, погоджена сторонами. При укладенні договору від 07 березня 2000 року вартість об'єкту не змінилась і не оспорювалась сторонами договору.

Крім того, діюче на момент укладення спірного договору законодавство не встановлює вимог щодо обов'язку сторін при укладенні нового договору оренди до закінчення строку дії раніше укладеного договору оренди цього майна вчиняти дії по припиненню раніше укладеного договору, як то: укладати окрему відповідну угоду, обмінюватись відповідними листами, передбачати такий пункт у новому договорі.

На підставі викладеного, судова колегія вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про відповідність оспорюваного договору вимогам чинного законодавства та відсутності підстав для визнання його недійсним.

Оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись статтями 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105  Господарського процесуального кодексу України, суд

                                        ПОСТАНОВИВ:

                    1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельно-виробнича фірма “Мелодія”  залишити без задоволення.

                    2. Рішення господарського суду  міста Севастополя від 23 жовтня 2007 року у справі № 20-9/312-2/191 залишити без змін.

Головуючий суддя                                                  І.В. Антонова

Судді                                                                                Т.П. Фенько

                                                                                М.І. Ткаченко