Рішення

від 13.02.2008 по справі 6/28/08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/28/08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.02.08                                                                                        Справа №  6/28/08

Суддя   Місюра Л.С.

За позовом                Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрспецмаш” смт.

Мангуш  Першотравневого району Донецької області

До          Товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізька компанія електроприладів” м. Запоріжжя

Про стягнення 42 263 грн. 91 коп.          

                                                            Суддя                    Місюра  Л.С.

За участю представників :

Від позивача:           Пшенична І.С. –дов. № 1 від 15.01.2008р.

Від відповідача:          Корольков А.М. –дов. б/н від 04.07.2007р.

Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрспецмаш” смт. Мангуш  Першотравневого району Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізька компанія електроприладів” м. Запоріжжя про стягнення 42 263 грн. 91 коп.,  суддя

В С Т А Н О В И В:

Позивач в позовній заяві просив стягнути з відповідача заборгованість по попередній оплаті в розмірі 45 835 грн. 20 коп., штраф в розмірі 14514 грн. 10 коп.

Позивач неодноразово уточнював  позовні  вимоги, остаточно просить стягнути з відповідача  заборгованість по попередній оплаті в розмірі 28 007 грн. 92 коп., штраф з наступного розрахунку за період з 07.08.2007р. до 06.11.2007р., з 07.11.2007р. до 09.11.2007р. в розмірі  14 255 грн. 99 коп.

Заяви позивача прийняті судом, оскільки вони заявлені відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Відповідач позов визнав  в частині стягнення суми заборгованості в розмірі 28 007 грн. 92 коп. В частині стягнення штрафу визнав позовні вимоги в частині 270 грн. 33 коп. В іншій частині позовних вимог про стягнення штрафу просить відмовити, у зв'язку з тим, що згідно п. 7.2 договору за прострочку поставки товару постачальник сплачує штраф у розмірі 0,2 % від вартості простроченного товару, а за прострочку розрахунку за товар покупцю передбачена відповідальність у вигляді пені у розмірі 0,2 % від суми прострочки за кожен день прострочки. Штраф є різновидом одноразової виплати, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, згідно ст. 549 ЦК України. Фактично сторони при укладанні договору не встановили розмір штрафу (відповідальності постачальника) і не мали права встановлювати його як розмір, який обчислюється за кожен день прострочення виконання зобов'язання, що є протиріччям чинному законодавству. Просить в частині стягнення штраф в розмірі 14 243 грн. 77 коп. позивачу  відмовити. Крім того, відповідач просить відстрочити  виконання рішення  суду строком на три місяці, посилаючись на  скрутне фінансове становище товариства.

Позивач  заперечує проти відстрочки виконання рішення  суду .

Розгляд справи відкладався, за клопотанням сторін продовжувався строк розгляду спору.

13.02.2008р. розгляд справи продовжено та оголошено рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суддя вважає, що уточнені позовні вимоги підлягають частковому  задоволенню з наступних підстав:            

17.07.2006р. між сторонами був укладений договір  поставки № 51 з додатковою угодою № 1 та специфікаціями, які є  невід'ємною частиною  договору.

Відповідно  до пункту 1.1 договору, відповідач взяв на себе зобов'язання поставити позивачу товар, номенклатура, кількість та комплектність,   визначається специфікаціями.

Пунктом  4.1 договору,  сторони передбачили, що ціна  визначається специфікаціями.

Специфікацією № 6 від 10.07.2007р. сторони перебачили  поставку товару на загальну суму 76 392 грн. та строк поставки в термін 10  робочих днів з дня отримання відповідачем передплати в розмірі 60% від вартості товару, вказаної в Специфікації.

23.07.2006р.позивач перерахував відповідачу суму передплати в розмірі 45 835 грн. 20 коп., згідно п. 2 Специфікації № 6, що підтверджується  платіжним доручення  № 1116 от 23.07.2007р.

Таким чином відповідач, згідно п.2 Специфікації № 6, повинен був поставити товар в строк по 06.08.2007р. включно.

Відповідач поставив позивачу товар на загальну суму 17 616 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000114 від 14.11.2007р.

Решту частину товару відповідач позивачу не поставив.

Частиною 2 ст. 693 ЦК України встановлено, що якщо  продавець,  який  одержав  суму  попередньої  оплати товару,  не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати  передання  оплаченого   товару   або   повернення   суми попередньої оплати.

09.11.2007р. позивач листом повідомив відповідача, що поставка товару втратила  для нього інтерес та заявив вимогу  про повернення суми попередньої оплати і  сплати штрафу за порушення строків поставки товару. Докази  відправки цього листа є в матеріалах справи (л. д. 17-18).

Вищезазначений лист був залишений відповідачем без задоволення.

Позивач, 14.01.2008р., направив відповідачу заяву про зарахування зустрічних вимог перед ТОВ “Запорізька компанія електроприладів” на суму  211 грн. 28 коп. Остаточно просить повернути суму попередньої оплати в розмірі 28 007 грн. 92 коп.

Згідно ст. 601 ЦК України, зобов'язання    припиняється    зарахуванням    зустрічних однорідних  вимог,  строк  виконання  яких настав,  а також вимог, строк виконання  яких  не  встановлений  або  визначений  моментом пред'явлення вимоги.

З урахування вимог ст. 601 ЦК України ці  вимоги, вказані в листі позивача, не є ні зустрічними ні однорідними.

Таким чином,  суд не може прийняти суму 211 грн. 28 коп. як зарахування зустрічних та однорідних вимог.

Але позивач не виходить за межі позовних вимог та наполягає на стягненні попередньої оплати в розмірі 28 007 грн. 92 коп.

Суд також не вважає за необхідне виходити  за межі позовних вимог, а тому справа розглядається в рамках заявленої суми.

Вимоги в частині стягнення заборгованості в сумі 28 007 грн. 92 коп.,  суд  визнає доведеними, правомірними, внаслідок чого позов у цій частині підлягає задоволенню.

Пунктом 7.2 договору, сторони передбачили, що за прострочку поставки товару покупець має право стягнути з поставника штраф в розмірі 0,2 %від вартості товару, поставка якого прострочена, за кожний день прострочки поставки.

Згідно ст. 230 ГК України, штрафними    санкціями   визнаються господарські санкції у вигляді грошової  суми  (неустойка,  штраф, пеня),  яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним  правил  здійснення  господарської  діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.   

Пунктом п. 2 ст. 551 ЦК України, якщо   предметом  неустойки  є  грошова  сума,  її  розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

В статті  230 ГК України   вказано, що неустойка, штраф, пеня  є штрафними санкціями.   

При цьому,  законом не заборонено передбачати в договорі  штраф за кожний день прострочки поставки.

Таким чином з відповідача підлягає стягненню сума штрафу за період з 07.08.2007р. до 06.11.2007р., з 07.11.2007р. до 09.11.2007р. в розмірі  14 255 грн. 99 коп.

Але згідно, пункту 3 ст. 83 ГПК  України господарський суд має право зменшувати розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.  

Згідно з ст. 233 ГК України, у   разі  якщо  належні  до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора,  суд  має  право  зменшити розмір  санкцій.  При  цьому повинно бути взято до уваги:  ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь  у  зобов'язанні;  не  лише  майнові,  але  й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Приймаючи до уваги, що розмір надмірно великий порівняно із збитками кредитора та враховуючи тяжке матеріальне  становище відповідача, суд вважає за необхідне зменшити розмір штрафу  до 9 000 грн.

В решті стягнення штрафу в розмірі 5 255 грн. 99 коп. слід відмовити.

При цьому, судові витрати слід покласти на відповідача від всієї суми штрафу в розмірі 14 255 грн. 99 коп., так як сума штрафу нарахована позивачем обґрунтовано.

Клопотання  відповідача про   відстрочку виконання рішення суду задоволенню не підлягає з наступних підстав:

Пункт 6 статті 83 ГПК України надає суду право для відстрочки виконання рішення суду.

Підставою для відстрочки виконання рішення судна можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення суду чи роблять його виконання неможливим у термін  або встановлений господарським судом способом.

Відповідно до Роз'яснення Президії ВАСУ від 12.09.96р. № 02-5/333, господарський суд, вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення суду, повинен враховувати матеріальні  інтереси  сторін,  їх  фінансовий  стан, ступінь вини відповідача  у  виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці  держави та інші обставини справи.

При цьому, згоди сторін на вжиття зазначених заходів, не потрібно і господарський суд законодавчо не обмежений   будь-якими   конкретними   термінами   відстрочки   чи розстрочки   виконання   рішення.

Відповідач документів, що підтверджують обставини, які ускладнюють виконання рішення чи суду роблять його неможливим у термін або встановлений господарським судом способом, суду не надав.

Таким чином суд не находить підстав для  задоволенні клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення суду   строком на три місяці.

Але відповідач не позбавлений можливості звернутися до суду з заявою, в порядку ст.  121 ГПК України, надавши до заяви усі документи, що  підтверджують обставини, які ускладнюють виконання рішення чи суду роблять його неможливим у термін або встановлений господарським судом способом.

Заперечення відповідача щодо стягнення суми штрафу судом не приймаються по вищевикладеним обставинам.

Судові витрати  по держмиту в розмірі  422 грн. 64 коп. та на ІТО в розмірі 82 грн. 64 коп. покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 22, 44 –49, 75, 82 –85 ГПК України, суддя  

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково. Стягнути з  Товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізька компанія електроприладів” (69002, м. Запоріжжя, вул. Запорізька, 2-“в”, код ЕГРПОУ 32649582, п/р №  26000010000394 в АКБ “Індустріалбанк” м. Запоріжжя, МФО 313849)   на користь  Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрспецмаш” (87400, смт. Мангуш  Першотравневого району Донецької області, вул. Мурзи, буд. 16, кв. 6, код ЕГРПОУ 31424275, п/р № 26001189193001 в МФ КБ “Приватбанк” м. Маріуполя, МФО 335429)  основний борг  в сумі  28 007 грн. 92 коп.,  штраф в сумі 9 000 грн., витрати по держмиту в сумі 422 грн. 64 коп. та на ІТЗ судового процесу в сумі 82 грн. 64 коп.  Видати наказ.

В інший частині позову відмовити.

Суддя                                                                                     Л.С. Місюра

Рішення підписано та передано на відправку:   13.02.2008р.