Рішення

від 29.02.2008 по справі 4/468

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/468

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

 "29" лютого 2008 р.Справа №  4/468

 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Хилька Ю.І. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 4/468

за позовом: Комунального підприємства "Смілакомунтеплоенерго", м. Сміла Черкаської області,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-Вест Віндоу Лтд", м. Кіровоград,

про стягнення 83 305, 28 грн.

За участю представників сторін:

від позивача - Басюк О.І., довіреність № 1 від 05.09.2006 року;

від відповідача - участі не брали. Про час та місце розгляду справи належним чином повідомлена у відповідності до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України. Направлене відповідачу поштове повідомлення за місцем реєстрації м. Кіровоград проспект Промисловий 13 повернуте до суду з відміткою установи поштового зв'язку про відсутність такої організації за вказаною адресою, що засвідчує про відсутність відповідача за місцем реєстрації. Господарським судом враховується, що саме відповідач несе відповідальність за всі можливі наслідки неподання відомостей стосовно змін свого місцезнаходження, оскільки згідно правил статті 19 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” юридичні особи зобов'язані подавати відомості стосовно змін свого місцезнаходження державному реєстратору.

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. До повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Водночас, законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із ст. 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах. В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Судом першої інстанції було надіслано процесуальні документи за адресою відповідача, зазначеною у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України станом на 11.02.2008 року. Крім того, за отриманою від позивача адресою можливого перебування відповідача м. Кіровоград вул. Жовтневої революції 16 направлялась ухвала суду від 01.02.2008 року. Про отримання вказаної ухвали засвідчує факт звернення відповідача з клопотанням про відкладення розгляду справи на іншу дату через неповернення керівника підприємства з відрядження. Вказане клопотання залишено судом без задоволення, оскільки відкладення розгляду справи  можливе лише в межах передбаченого ст. 69 ГПК України строку розгляду справи, який закінчується. Крім того, судом враховується, що відповідачем не подано будь-яких доказів на підтвердження свого клопотання про необхідність відкладення розгляду справи, витребувані судом матеріали до суду не подані.

Зазначене клопотання скаржника, на думку суду задоволенню не підлягає, оскільки: по-перше, свідчить про факт належного повідомлення скаржника про час та місце судового засідання; по-друге, відповідач не є фізичною особою-підприємцем, а є товариством з обмеженою відповідальністю з певною штатною чисельністю працівників, тому відповідач не був позбавлений права уповноважити на участь у судовому засіданні будь-якого з працівників підприємства або звернення до фахівців в галузі права для надання юридичної допомоги; по-третє, витребувані ухвалою суду від 06.12.2007 року документи від відповідача не перешкоджають розгляду справи, як і не перешкоджає розгляду справи неявка представника відповідача в судове засідання. Крім того, відповідачем двічі не виконувались вимоги суду про забезпечення явки в судове засіданні повноважного представника і відповідачем не заявлено будь-якого клопотання щодо огляду або витребування додаткових доказів відповідно до ст.ст. 38-39 ГПК України.

СУТЬ СПОРУ:

Подано позов про стягнення із Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-Вест Віндоу Лтд", м. Кіровоград заборгованості за надані послуги з теплопостачання та пені за несвоєчасне проведення платежів за отримані послуги  в розмірі 83 305, 28 грн. на користь Комунального підприємства "Смілакомунтеплоенерго", м. Сміла Черкаської області.

Відповідач позовні вимоги не заперечив.

Представник позивача підтримав позовні вимоги повністю.

На підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України, справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши справу за наявними в ній матеріалами, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

                                               ВСТАНОВИВ:

Правовідносини між учасниками спору виникли на підставі укладеного 20.10.2006 року договору № 20463 (в подальшому договору) між Комунальним підприємством "Смілакомунтеплоенерго", м. Сміла Черкаської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укр-Вест Віндоу Лтд", м. Кіровоград про постачання теплової енергії у вигляді гарячої води, за яким виробник взяв на себе зобов'язання постачати теплову енергію, а споживач зобов'язався використовувати теплову енергію та оплачувати її на умовах та в термін, визначений даним договором. Згідно до розділу 6 вказаного договору споживач повинен оплачувати вартість отриманої теплової енергії згідно з діючими тарифами та розцінками протягом поточного місяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця. Крім того, п. 6.3 договору передбачалась самостійна сплата в порядку попередньої оплати 50% вартості місячного споживання теплової енергії. Згідно до п. 11.1 договору термін дії договору визначено з 20.10.2006 року по 20.10.2007 року з можливістю щорічного продовження терміну дії на такий же термін на погоджених умовах, якщо за місяць до закінчення терміну його дії не надано письмової заяви про розірвання договору однією із сторін.

На виконання умов договору позивач проводив постачання відповідачу теплової енергії, однак відповідач в односторонньому порядку відмовився від виконання умов договору і в період з січня 2007 року по березень 2007 року включно порушуючи умови п. 6.5 договору не провів оплату за отриману теплову енергію протягом 5 банківських днів після одержання рахунку, у зв'язку з чим виникла заборгованість по оплаті наданих послуг з теплопостачання в розмірі 41652 грн. 64 коп.

Проаналізувавши правовідносини між учасниками спору та надавши їм правову оцінку, господарський суд приходить до переконання, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до часткового задоволення враховуючи наступне.

Правовідносини між учасниками спору виникли коли вже діяв  Цивільний кодекс України.

У відповідності до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до статті 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись в установлений законом або договором строк.

Наявність заборгованості та її розмір підтверджується наданими відповідачу рахунками на оплату наданих послуг (а.с. 12-13), та визначеною при розрахунку сумою заборгованості в розмірі 41652 грн. 64 коп. враховуючи показання лічильника та тарифу що діяв на час отримання послуг (а.с. 14).

Натомість, господарський суд не находить підстав для повного задоволення позовних вимог в частині стягнення нарахованої позивачем пені за несвоєчасне проведення оплати наданих послуг в розмірі 41652 грн. 64 коп. враховуючи наступне.

Господарський суд не приймає до уваги та розцінює як обґрунтоване посилання позивача як на підставу для нарахування пені в розмірі 41652 грн. 64 коп. згідно до п. 3.2.6 договору та Закону України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій», згідно до якого: Стаття 1. Установити, що суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності: сплачують комунальні послуги за тарифами, які у встановленому законодавством порядку відшкодовують повну вартість їх надання та пропорційну частку витрат на утримання прибудинкової території; за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

Вказаний Закон набрав чинності з 1 липня 1999 року.

До приведення нормативно-правових актів у відповідність з нормами Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" вони діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Крім того, Постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21 липня 2005 року затверджені Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення із  змінами і доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2007 року № 1268  які регулюють відносини між суб'єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг (далі - виконавець), і фізичною та юридичною особою (далі - споживач), яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (далі - послуги)., а згідно до п. 30 цих Правил споживач зобов'язаний: 1) оплачувати послуги в установлені договором строки;5) у разі несвоєчасного внесення плати за послуги сплачувати пеню у встановлених законом та договором розмірі;

Отже розмір пені повинен визначатись законом та умовами договору. Як вбачається за умовами договору № 20463 від 20.10.2006 року розмір пені визначено у сумі 1% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, що є підставою для визнання вимог про стягнення пені в розмірі суми основного боргу обґрунтованим.

Господарським судом також приймається до уваги наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Цивільного кодексу України учасниками цивільних відносин є фізичні особи та юридичні особи (далі - особи).

Згідно ч. 2 ст. 4 Цивільного кодексу України основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу (далі - закон).

Згідно ч. 6 ст. 4 Цивільного кодексу України цивільні відносини регулюються однаково на всій території України.

Статтею 1 Господарського кодексу України визначено, що цей Кодекс визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.

У відповідності до ч. 2 ст. 4 Господарського кодексу України особливості регулювання майнових відносин суб'єктів господарювання визначаються цим Кодексом. Отже, норми Господарського кодексу є спеціальними щодо встановлення відповідальності по грошових зобов'язаннях суб'єктів господарювання.

Частина 1 ст. 231 Господарського кодексу України має імперативний характер і встановлює, що законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Згідно ч. 2 ст. 343 цього ж кодексу платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За таких обставин, визначальним для визначення розміру пені є саме умови договору та вимоги спеціального закону про застосування заходів для забезпечення зобов'язання, зокрема пені.

Господарським судом також враховується, що умови договору про теплопостачання прийняті сторонами в результаті вільного волевиявлення, без будь-яких заперечень чи зауважень, підписи повноважних представників сторін скріплені печатками підприємств.

Відповідно до пп. 3.4.1 „Інструкції про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об'єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів, та затвердження Умов і правил провадження діяльності з відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів”, яка затверджена наказом МВС України № 17 від 11.01.1999 р. та зареєстрована в Мін'юсті України 28.04.1999 р. за № 264/3557, відповідальність і контроль за дотриманням порядку зберігання печаток і штампів, а також законністю користування ними покладається на керівників підприємств, установ і організацій, господарських об'єднань, суб'єктів господарської діяльності. Відповідач не надав доказів того, що печатку було втрачено або викрадено.

За приписом п. З ст. 20 Закону України «Про житлово - комунальні послуги», основним обов'язком споживача є укладання договору на житлово - комунальні послуги, підготовленого виконавцем на основі типового договору.

Ст. 24 Закону України «Про теплопостачання» передбачено своєчасне укладення договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії, як основний обов'язок споживача теплової енергії.

Приписи про необхідність укладення договору на постачання теплової енергії також закріплено в затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 27 липня 2005 року Правилах надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення із  змінами і доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2007 року № 1268, якими передбачено форму типового договору. Період за який проведено нарахування пені перебуває в межах передбаченого ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України 6 місячного терміну припинення від дня коли зобов'язання мало бути виконане.

При визначенні розміру пені господарський суд також вважає за необхідне врахувати наступне.

За приписами ст. 83 ГПК України приймаючи рішення господарський суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає до стягнення зі сторони яка порушила зобов'язання.

В якості виняткових обставин господарський суд визнає те, що належні до сплати штрафні санкції у вигляді пені є надмірно великими порівняно із збитками кредитора та позивачем не подано до суду доказів про майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні та  про наявність не лише майнових але й інших інтересів сторін, що заслуговують на увагу при вирішенні питання про неможливість зменшення  штрафних санкцій.

Поряд з цим, при вирішення питання про зменшення штрафних санкцій за власної ініціативи, господарським судом враховується, що  відповідачем зовсім не виконувалось зобов'язання по проведенні оплати вартості отриманих послуг з теплопостачання, тобто ступінь виконання зобов'язання по оплаті використаних на власний розсуд послуг фактично є нульовим. Отже, господарський суд  вважає за необхідне зменшити розмір пені та стягнути з відповідача на користь позивача пеню в сумі 50% від нарахованої до стягнення, тобто  визначити до стягнення пеню в розмірі 20826 грн. 30 коп.

Крім того, господарським судом враховується, що позивачем не заявлено вимоги про стягнення у відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України з боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора суми боргу, а також три проценти річних від простроченої суми.

Позовні вимоги про стягнення втрат від інфляції та процентів річних не заявлені, перебувають поза межами позовних вимог і не є предметом спору по справі, а господарський суд не находить підстав для виходу за межі позовних вимог через відсутність клопотання про це заінтересованої сторони.

Суми, що підлягають до стягнення перебувають в межах позовних вимог.

Господарським судом приймається до уваги, що сторонами не виконано вимоги суду щодо проведення звірки взаємних розрахунків згідно до ухвали суду від 06.12.2007 року, оскільки до суду не подано акт звірки. Однак, позивач подав складений ним в односторонньому порядку акт звірки взаєморозрахунків станом на 09.10.2007 року та 12.12.2007 року (а.с. 46, 52) та документи, що підтверджують отримання вказаних актів представниками відповідача.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають до часткового задоволення.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача повністю, оскільки через невиконання відповідачем умов договору по оплаті отриманих послуг, позивач змушений був звертатись до суду за захистом порушеного права та поніс додаткові витрати.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, ст.ст. 34, 44, 49, 82, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

                                                   В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-Вест Віндоу Лтд", юридична адреса: м. Кіровоград проспект Промисловий 13, фактична поштова адреса: м. Кіровоград вул. Жовтневої революції 16 корп. 3 кв.12 (р/р 26005420251981 в КОФ "Укрсоцбанк" м. Кіровоград, МФО 323293, код ЄДРПОУ 14351128) заборгованість за надані послуги з теплопостачання в розмірі 41652 грн. 60 коп. за січень - березень 2007 року включно, пеню в розмірі 20826 грн. 30 коп. за несвоєчасне проведення оплати отриманих послуг на загальну суму 62478 грн. 90 коп., суму сплаченого державного мита в розмірі 833 грн. 05 коп. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118 грн. на користь Комунального підприємства "Смілакомунтеплоенерго", Черкаська область, м. Сміла, вул. Дзержинського, 72-а (р/р 26006060081901 в ЧФ КБ "ПриватБанк" м. Сміла, МФО 354347, код ЄДРПОУ 33648312).

Наказ видати.

В решті позовних вимог відмовити.

Згідно ч. 3 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Дане рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в установленому законом порядку.

Примірники рішення надіслати позивачу та відповідачу в дві адреси: 25031, м. Кіровоград, просп. Промисловий, 13 та м. Кіровоград, вул. Жовтневої Революції, 16, корп. 3, кв. 12.

 Суддя                                      Ю.І. Хилько