Постанова

від 13.02.2008 по справі 52/398-07

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

52/398-07

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" лютого 2008 р.                                                           Справа № 52/398-07  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Слюсарева Л.В., суддя Білоконь Н.Д. ,суддя Сіверін В.І.

при секретарі Єгоровій А.О.,

за участю представників сторін:

позивача - Велієвої Т.О.,  доручення  № 5528 від 08.08.2007р.,

відповідача -  Косиневського М.А., довіреність без номера від 14.11.2007р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського  апеляційного господарського суду апеляційну скаргу  позивача (вх. № 3893 Х/1-14) на рішення господарського суду Харківської області від 06.12.07р.  у  справі № 52/398-07

за позовом  комунального підприємства "Міський інформаційний центр", м. Харків,

до товариства з обмеженою відповідальністю "Солдат", м. Харків,

про стягнення 46779,93 грн.,

встановила:

          Комунальне підприємство "Міський інформаційний центр", подало до господарського суду Харківської області позов  про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Солдат", відповідача, 46779,00 грн., з яких 7713,76 грн. заборгованості, 1315,60 грн. пені, 36500,00 грн. штрафу, 1250,00 грн. витрат на проведення  демонтажу за укладеним  між сторонами договором № 309 від 02.12.2004р. про надання в користування місць, які перебувають  в  комунальній власності, для розташування  спеціальних конструкцій.

Рішенням господарського суду Харківської області від  06.12.2007р. у  справі №  52/398-07  (суддя Білоусова Я.О.)  в задоволенні  позову відмовлено.

          Позивач із зазначеним рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, подав до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в  якій, посилаючись на  неповне з‘ясування  місцевим господарським судом  обставин, що мають значення для справи, та  невідповідність викладених в  рішенні  висновків обставинам  справи, просить рішення  скасувати  та  прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

В обгрунтування апеляційної скарги позивач посилається на те, що  господарським   судом   першої    інстанції  неповно  досліджені  матеріали справи та                                                                                                                                                                                                                 

неправомірно зазначено в рішенні,  що позивачем  не  надано доказів на підтвердження факту користування відповідачем місцями за договором № 309 від 02.12.2007р. для розміщення спеціальних конструкцій.Відповідач вважає, що доказом фактичного розміщення рекламних конструкцій на місцях, які перебувають у комунальній власності, є акти про проведення демонтажу спеціальних конструкцій від 16.12.2005р., які господарський суд першої інстанції не прийняв до уваги.

     В судовому засіданні позивач апеляційну скаргу підтримує.

        Відповідач проти апеляційної скарги заперечує, вважає, що оскаржуване рішення  прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права та  при повному з"ясуванні обставин, що мають значення для справи.

                                                             - 2 -

   Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, вислухавши пояснення  представників сторін та перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи  з наступного.

     Як вбачається з матеріалів справи 02.12.2004 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір № 309  про надання  місць, які перебувають у комунальній власності, для розташування спеціальних конструкцій-щит стаціонарний (3,00х6,00х1), за адресою : м. Харків, перехрестя вулиць Клочківська та Отакара Яроша та Щит стаціонарний (1,20х1,80х2) за адресою: м. Харків, пр. Леніна, 14 згідно з умовами якого позивач надає в  користування відповідачу місця, які перебувають у  комунальній власності, для розташування спеціальних конструкцій з метою встановлення на них спеціальних конструкцій для розміщення зовнішньої реклами строком з  01.01.2005 р. по 31.12.2005 р.

    Відповідно до п.п. 3.4.6, 4.1., 4.5. договору  та додатку № 1 до нього відповідач зобов"язаний кожний місяць здійснювати оплату за користування наданим йому місцями авансом до 25 числа місяця, що передує місяцю, за який здійснюється оплата у розмірі 964,22 грн. у т.ч. ПДВ 20%.

Однак  в порушення умов договору відповідач вносив плату несвоєчасно та не в повному обсязі, у зв'язку з чим виникла заборгованість за період з травня по грудень 2005 року у розмірі 7713,76 грн., на яку позивачем на підставі п. 6.1. договору нараховано пеню в сумі 1315,60 грн.

Позивач також листами № 512 від 15.06.2005р., № 998 від 02.09.2005р.  неодноразово направляв відповідачу повідомлення з вимогою сплатити суму заборгованості та попередженням про те, що в разі невиконання відповідачем вимог, зазначених у повідомленні, у відповідності до п. 3.1.1. договору, спеціальні конструкції будуть демонтовані. В зв"язку з тим, що відповідач не прореагував на повідомлення, позивачем було демонтовано спеціальні конструкції, в результаті чого ним були понесені збитки на суму 1250,57 грн., про що свідчать акти проведення демонтажу від 16.12.2005р. та від 08.12.2005р., а також рахунки-фактури № СФД-000133 від 09.12.2005р. та СФД-000146 від 19.12.2005р.

У відповідності до п. 8.1.7. договір припинив свою дію 31 грудня 2005 року у зв"язку з закінченням строку, на який його було укладено.

Згідно з п. 5.1. договору, протягом 3-х днів після припинення дії договору відповідач зобов"язаний звільнити надані в користування місця і передати їх позивачу на підставі акту приймання-передачі.

У зв"язку з неповерненням відповідачем місць, наданих в користування, позивачем  у відповідності до п. 6.2. договору, яким передбачено, що у разі прострочення повернення місць, наданих у користування, відповідач сплачує позивачу штраф у розмірі 50 грн. за кожний день затримки повернення кожного місця. відповідачу було нараховано штраф, сума якого на момент подачі позовної заяви становить 36500,00 грн.

Місцевий господарський  суд, відмовляючи у  позові послався  зокрема на те, що при огляді в судовому засіданні 15.11.2007 року оригіналів документів, наданих позивачем в обгрунтування заявленого позову, судом встановлено відсутність підпису користувача на акті прийому-передачі місць від 01.01.2005 року та актах сдачі -приймання робіт від 09.12.2005 року та 19.12.2005 року.

Також місцевим господарським судом  зазначено, що  ухвалою від 15.11.2007р. він зобов"язував позивача надати суду виписки з банківського рахунку, які б свідчили про перерахування відповідачем платежів за договором № 309 від 02.12.2004р., однак наведені документи позивачем надані не були, а надані останнім документи (вх №24724) на підтвердження того, що відповідач користувався місцями за договором не можуть бути прийняті судом в якості належного доказу з огляду на те, що вони

                                                      - 3 -

складені до підписання договору №309 від 01.12.2004 року.

   Зважаючи на наведене місцевий  господарський  суд дійшов  висновку, що   позивачем  не надано суду доказів передачі відповідачу місць в користування і одноособово підписані документи не можуть вважатися належними доказами по справі, у зв"язку з чим і відмовив у задоволенні  позову.

      Колегія  суддів  із зазначеним висновком  не погоджується, зважаючи на таке.

     Наявні у  матеріалах справи акт приймання - передачі місць від 01.01.2005 року та акти сдачі -приймання робіт від 09.12.2005 року та 19.12.2005 року дійсно не містять підпису  відповідача.

   Однак, як вбачається з матеріалів справи, до укладення договору № 309 від 02.12.2004 р. про надання  в  експлуатацію місць, які знаходяться в комунальній власності для  розміщення спеціальних конструкцій,  сторонами 25.12.2003 р. було укладено  договір про надання  в  експлуатацію місць, які знаходяться в комунальній власності для  розміщення спеціальних конструкцій № 382/4, предметом  якого  було надання   в  користування відповідачу тих самих місць та з тією ж самою метою, що і в договорі  № 309 від 02.12.2004 р.  

   Строк дії попереднього договору про надання  в  експлуатацію місць, які знаходяться в комунальній власності для  розміщення спеціальних конструкцій № 382/4 було встановлено сторонами  з 01.01.2004 р. по  31.12.2004 р.

   Зазначені місця були передані відповідачу по акту приймання-передачі від 31.01.2004 р. до договору № 382 від 25.12.2003 р., який підписано сторонами та скріплено їх печатками.

      Отже сторони 02.12.2004 р. уклали  Договір № 309 про надання  в  користування місць для  розміщення  спеціальних конструкцій в той  час, коли строк  дії укладеного   ними попереднього  договору про надання  в  користування  тих самих місць № 382/4 від 25.12.2003 р. ще не закінчився, тому не було необхідності у поверненні об"єкта договору.

      Доказів фактичного повернення місць, а  саме доказів демонтажу спеціальних конструкцій після  закінчення строку дії попереднього договору № 382/4 від 25.12.2003 р. відповідач суду не надав.

      Крім того, відповідач,  підписавши договір № 309 від 02.12.2004 р. не вживав заходів щодо його розірвання у зв"язку з непереданням об"єкту цього договору та не звертався до позивача з вимогами  про таку передачу. З матеріалів справи  вбачається, що відповідачем неодноразово  було продовжено дію дозволу на розміщення  зовнішньої реклами за тією самою адресою, яка зазначена  у неведених договорах, зокрема  останній  раз  з 06.12.2004 р. по 31.12.2005 р. тобто на строк дії договору № 309 від 02.12.2004 р.

    На підтвердження факту користування відповідачем спірними місцями, позивач надав суду банківськи виписки про зарахування на його рахунок суми місячної плати за користування місцями-964,22 грн. за 12.01.2005 р., 16.02.2005 р., 31.03.2005 р., 28.04.2005 р..В цих платіжних документах зазначено період сплати-січень-квітень 2005 р. та посилання, що  сплата здійснюється за користування місцями по договору  № 309 від 02.12.2004 р.

      Відповідач в свою чергу витребуваних в нього ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 31.01.2008 р.  доказів  того, що ним не здійснювалась сплата позивачеві за  користування місцями по договору № 309 від 02.12.2004 р. не надав.

    Згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд  оцінює докази за  своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об"єктивному розгляді в судовому  процесі всіх обставин справи  в їх сукупності, керуючись законом.

     Зазначені обставини в  сукупності свідчать про використання відповідачем місць для  розміщення  спеціальних конструкцій у  період дії договору № 309 від 02.12.2004 р., тому позовні вимоги про стягнення з відповідача 7713,76 грн. заборгованості, по цьому договору, 36500,00 грн. штрафу, 1250,00 грн. витрат на проведення  демонтажу  

                                                               - 4 -

підлягають задоволенню повністю.

         Щодо  позовних вимог  про стягнення  36500,00 грн. штрафу, судова колегія вважає за необхідне  зазначити, що вони підлягають задоволенню також із тих мотивів, що   ч. згідно з ч.3 статті  267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у  спорі, зробленою до винесення  ним рішення, тоді як відповідач до винесення  рішення у справі  не просив суд  застосувати  передбачений статтею 257 Цивільного  кодексу України для  таких позовних вимог  трирічний строк позовної давності.

       Щодо позовної вимоги про стягнення  1315,60 грн. пені, колегія суддів дійшла  висновку про відмову в її задоволенні, зважаючи на таке.

    Пеня  позивачем  нарахована за період з 23.10.2006 р. по  22.10.2007 р. Частиною  6  статті 232   Господарського кодексу України передбачено, що нарахування  штрафних санкцій за  прострочення  виконання зобов"язання  припиняється через шість місяців від дня, коли зобов"язання мало бути виконано.Як вбачається  з п. 2.1. договору № 309 від 02.12.2004 р. він діє  з 01.01.2005 р. до 31.12.2005 р.Таким чином зобов"язання відповідача  по оплаті згідно з п. 4.5. договору повинно було виконано  25.11.2005 р., тому нарахування пені припинилось 25.05.2006 р.

     Зважаючи на наведене, місцевий господарський  суд внаслідок неповного з"ясування обставин, що мають значення для справи дійшов  помилкового висновку про відмову у  стягненні  7713,76 грн. плати за користування місцями, 1250,57 грн. витрат на проведення демонтажу спеціальних конструкцій, 36500 грн. штрафу, у зв"язку з чим  в  цій частині  рішення  слід скасувати та прийняти нове рішення, яким  ці позовні вимоги задовольнити. В частині відмови у задоволенні позовних вимог про  стягнення  1315,6 грн.  рішення слід залишити без змін.       

       Керуючись статтями 33, 43, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

постановила:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення господарського суду  Харківської області від  06.12.2007 р. у  справі № 52/398-07 скасувати в частині відмови у стягненні плати за користування місцями в  сумі 7713,76 грн. та виртат на проведення демонтажу у розмірі 1250,57 грн., 36500 грн. штрафу.

Прийняти  в цій частині нове рішення.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з  товариства з обмеженою відповідачльністю "Солдат" ( 61072, м. Харків, вул. 23 серпня, 29 р/р 2600012000450 в ХФКБ "Правекс банк" м. Харків, МФО 350493, код 24344158) на користь  комунального підприємства "Міський інформаційний

центр" (61166 м. Харків, пр. Леніна, 38 р/р 2600030114375 в АКБ "Золоті ворота" м. Харків, МФО 35193, код 32135675)7713,76 грн. плати за користування місцями, 1250,57 грн. витрат на проведення демонтажу та 36500 грн. штрафу.

      В іншій частині рішення залишити без змін.

      Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

      Постанову складено в повному обсязі 19.02.2008 р.

         Головуючий суддя                          (підпис)                               Слюсарева Л.В.  

                                 Суддя                         (підпис)                               Білоконь Н.Д.  

                                 Суддя                         (підпис)                               Сіверін В.І.