Рішення

від 12.02.2008 по справі 9/2

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/2

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Луганської області

91016, м.Луганськ

пл.Героїв ВВВ 3а

тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ

СУД

Луганской области

91016, г.Луганск

пл.Героев ВОВ 3а

тел.55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.02.08                                                                                 Справа № 9/2

Суддя Ворожцов А.Г., розглянувши матеріали справи за позовом

Відкритого акціонерного товариства «Старобільське спеціалізоване автотранспортне підприємство 0305», м. Старобільськ Луганської області

до Селянського фермерського господарства «Світанок», смт. Марківка

про повернення майна

в присутності представників:          

від позивача –Цукер І.Б., дов. б/н від 30.06.06,

від відповідача –не прибув.

Суть спору: позивачем  заявлена  вимога про стягнення з відповідача майна, переданого за актом прийому-передачі основних засобів на відповідальне зберігання.

У судовому засіданні 12.02.08р. позивач звернувся з клопотанням, яким змінив предмет позову, а саме, просить повернути майно, передане відповідачу за актом прийому-передачі від 29.12.03р.:

1. Вежа Рожновського  вартістю 5652,0 грн.

2. Електронагрівач вартістю 2161,27 грн.

3. Верстак токарний розукомплектований вартістю 1372,71 грн.

4. Трансформатор зварювальний розукомплектований вартістю 3905,87 грн.

5. Теплогенератор розукомплектований вартістю 2161,27 грн.

6. Ємність бензовозу ГАЗ-51 вартістю 1750,0 грн.

7. Стіл двотумбовий вартістю 237,0 грн.

8. Сейф вогнетривкий вартістю 750,0 грн.

Відповідно до ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову.

Оскільки позивач скористався своїм правом щодо зміни предмету позову відповідно до ст. 22 ГПК України, суд, вирішуючи спір, виходить саме із зміненого предмету позову.

Відповідач, СФГ «Світанок», у відзиві на позовну заяву, наданому у судовому засіданні 15.01.08р., посилається на ст. 58 Конституції України та вважає, що відповідно до цивільного законодавства угоди між юридичними особами мають укладатися в письмовій формі, чого зроблено не було.

Представник відповідача в усній формі пояснив, що вказаний вище акт прийому-передачі ним було підписано за умови, що позивач наразі, протягом не більше 2-х місяців, забере спірне майно, тому й договір зберігання не укладався у письмовій формі. Він підтвердив, що на момент складення вказаного акту все майно було у наявності, але було у зношеному стані та знаходилося за межами населеного пункту і за таких обставин відповідач не мав можливості здійснювати охорону цього майна. Крім того, у відповідача є всі підстави вважати, що саме позивач здійснив вивезення майна, крім верстака токарного та ємності бензовозу ГАЗ-51, які на час розгляду справи є у наявності.  

В обгрунтування позову позивач виклав наступне.

29 грудня 2003 року між ним та відповідачем був укладений в усній формі договір зберігання майна, опис та вартість переданого на зберігання майна були визначені в акті прийому-передачі від 29.12.03р., підписаному сторонами.

Позивач звернувся до відповідача з вимогою про повернення переданого на зберігання майна, однак відповідач відмовив у цьому з посиланням на те, що воно було вже отримано колишнім директором позивача.

Оскільки дії відповідача порушують права та законні інтереси позивача, останній звернувся з цим позовом до суду.

Суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне.

29 грудня 2003 року між позивачем та відповідачем в усній формі був укладений договір зберігання майна та підписано акт приймання-передачі основних засобів, прийнятих на відповідальне зберігання директором ФГ «Світанок»Ляшенко О.П.

Відповідно до ст. 413 ЦК УРСР, який був чинним на момент укладання договору, за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати майно, яке передане їй другою стороною, та повернути це майно в цілості.

Таким чином обов'язок зберігача полягає у забезпеченні цілісності майна від пошкодження, псування, втрати тощо.

За загальним правилом договір зберігання є безоплатним, оплатним він вважається у разі, коли це обумовлено договором або нормативно-правовими актами передбачено стягнення плати за зберігання. Договір зберігання укладається на визначений строк або без зазначення строку, при цьому поклажедавець має право у будь-який час витребувати майно у зберігача незалежно від того, чи є договір зберігання безстроковим.

Відповідно до ст. 414 ЦК УРСР договір зберігання, у якому хоча б однією стороною є громадянин, повинен бути укладений у письмовій формі.

Таким чином, письмова форма договору зберігання між юридичними особами не є обов'язковою, такий договір може бути оформлений шляхом видачі квитанції, складського свідоцтва, тощо.

Крім того, відповідно до постанови Пленуму ВСУ Про судову практику по справам про визнання угод недійсними від 28.04.78р. (зі змінами та доповненнями) за загальним правилом, встановленим ст. 46 ЦК УРСР, недодержання передбаченої законом простої письмової форми угоди не тягне визнання її за цією підставою недійсною, а лише позбавляє можливість доказування сторонами наявність угоди показаннями свідків.

За цим спором належним доказом укладання договору зберігання є акт приймання-передачі основних засобів, прийнятих на відповідальне зберігання директором ФГ «Світанок»Ляшенко О.П., підписаний та скріплений печаткою СФГ «Світанок».

Щодо ствердження представника відповідача про отримання спірного майна колишнім директором позивача, відповідач не надав жодних доказів щодо цього.

За таких обставин позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача стягуються на користь позивача судові витрати.

При подачі позову за немайновим спором платіжним дорученням № 106 від 14.12.08р. позивачем сплачено державне мито у розмірі 195,40 грн., що значно перевищує розмір держмита, встановлений чинним законодавством, тому зайво сплачене державне мито підлягає поверненню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

І.  Позов задовольнити.

ІІ. Зобов'язати відповідача, селянське фермерське господарство «Світанок», 92400, Луганська обл., смт. Марківка, вул. Березова, 14, код 30796941, повернути позивачу, ВАТ «Старобільське спеціалізоване автотранспортне підприємство 0305», 92700, Луганська обл., м. Старобільськ, вул. Старотаганрогська, 111, код 00451671, майно, передане відповідачу за актом прийому-передачі від 29.12.03р.:

1. Вежа Рожновського  вартістю 5652,0 грн.

2. Електронагрівач вартістю 2161,27 грн.

3. Верстак токарний розукомплектований вартістю 1372,71 грн.

4. Трансформатор зварювальний розукомплектований вартістю 3905,87 грн.

5. Теплогенератор розукомплектований вартістю 2161,27 грн.

6. Ємність бензовозу ГАЗ-51 вартістю 1750,0 грн.

7. Стіл двотумбовий вартістю 237,0 грн.

8. Сейф вогнетривкий вартістю 750,0 грн.

ІІІ. Стягнути з відповідача, селянського фермерського господарства «Світанок», 92400, Луганська обл., смт. Марківка, вул. Березова, 14, код 30796941, на користь позивача, ВАТ «Старобільське спеціалізоване автотранспортне підприємство 0305», 92700, Луганська обл., м. Старобільськ, вул. Старотаганрогська, 111, код 00451671, судові витрати у розмірі 203 грн., у т.ч. держмито –85 грн., інформаційні витрати – 118 грн.

ІV. Повернути позивачу, ВАТ «Старобільське спеціалізоване автотранспортне підприємство 0305», 92700, Луганська обл., м. Старобільськ, вул. Старотаганрогська, 111, код 00451671, зайво сплачене державне мито за платіжним дорученням № 106 від 14.12.08р. у розмірі 110,40 грн.

Підставою повернення зайво сплаченого мита є це рішення суду, підписане та скріплене печаткою суду.

Рішення набирає чинності після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

    Суддя                                                                   А.Г.Ворожцов