Рішення

від 18.02.2008 по справі 10/6

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/6

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Луганської області

91016, м.Луганськ

пл.Героїв ВВВ 3а

тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ

СУД

Луганской области

91016, г.Луганск

пл.Героев ВОВ 3а

тел.55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.02.08                                                                                 Справа № 10/6

          Суддя Т.М.Мінська,  розглянувши матеріали справи за позовом

Регіонального відділення Фонду державного майна України по Луганській області, м. Луганськ

до Відкритого акціонерного товариства "Лучезарний", м. Луганськ

про стягнення 20986 грн. 12 коп.

Представники  сторін:

від позивача - Ващенко Ю.К. - пров.спец.-юрисконсульт, Івоніна Г.О. - гол..спец.-юрисконсульт, довіренність № 77 від 14.05.07.;

від відповідача - представник не прибув.

Суть спору: заявлено вимогу про стягнення з відповідача на користь Держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Луганській області збитки у сумі 209986 грн. 12 коп.

Дослідивши  матеріали  справи,  додатково  надані  документи,  заслухавши  представників сторін,   суд                   

                                                         в с т а н о в и в:

          Відкрите акціонерне товариство «Лучезарний» створено  в  процесі  приватизації шляхом  перетворення  птахорадгоспу  «Краснолуцький».    

           Під  час  створення  ВАТ  «Лучезарний»на  його  балансі  залишилось  державне  майно,  яке  не  увійшло  до статутного  фонду, зокрема:  водопровід 300 м., що знаходиться   за  адресою:  с. Західне, вул. Степова,   бібліотечний фонд.     

          13.07.2007.  позивачем складено  акт  перевірки  стану  утримання, збереження  майна,  яке  не  увійшло до статутного фонду  ВАТ «Лучезарний»,   але  залишилось  на  його  балансі.  В  додатку  до  акту  перевірки   містить  перелік майна,  яке  не  увійшло до статутного фонду цього підприємства,  але  залишилось  на  його  балансі,  в тому числі:  

водопровід 300 м., що знаходиться за  адресою: с. Західне, вул. Степова, первісна  вартість  якого 14808  грн., бібліотечний фонд, що знаходиться за адресою: с. Маломиколаївка,  первісна  вартість  якого 1385 грн. Згідно  вказаного акту,  підписаного  ліквідатором  ВАТ  «Лучезарний»,   вказане  майно  відсутнє.

         Позивачем  здійснено  розрахунок  розміру  збитків  відповідно до  положень   Порядку  визначення  розміру  збитків  від розкрадання,  нестачі,  знищення  (псування)  матеріальних  цінностей,  затвердженого  Постановою  КМУ  № 116 від 22.01.1996.  

          Відповідач   відзивом  №  16 від 17.01.2008р.  на  позов  не  заперечив  проти позовних  вимог,  але  повідомив, що  постановою  господарського суду  Луганської  області  від 16.05.2005р. №  9/148б  ВАТ «Лучезарний»  визнано  банкрутом   і  відкрита  ліквідаційна  процедура.  Відповідно до ст. 31  Закону  України  «Про  відновлення  платоспроможності  боржника  або  визнання  його банкрутом»  вимоги  позивача  відносяться  до  вимог   шостої  черги.  

          Оцінивши  всі обставини справи,  суд  вважає,  позовні  вимоги  такими,  що  підлягають задоволенню  з  огляду  на  наступне:   

Відповідно до п. 4 наказу Фонду державного майна України про затвердження Положення про управління державним майном, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі від 19.05.1999р. №908/68 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.06.1999р. за №414/3707  господарські товариства, на балансі яких перебуває державне майно, яке не увійшло до статутних фондів у процесі приватизації, несуть відповідальність за збереження такого майна відповідно до Цивільного кодексу України.

Згідно ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України, що визначає загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю  особистим  немайновим правам фізичної або юридичної особи,  а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно  до  ст. 22  ЦК України  особа,  якій завдано збитків в  результаті   порушення  її  цивільного права, має право  на їх відшкодування.  Згідно ст.  225 ГК України  Кабінетом  міністрів  України  можуть затверджуватись методики  визначення  розміру збитків  у  сфері  господарювання.   

           Позивачем  здійснено  розрахунок  розміру  збитків  відповідно до  положень   Порядку  визначення  розміру  збитків  від розкрадання,  нестачі,  знищення  (псування)  матеріальних  цінностей,  затвердженого  Постановою  КМУ  № 116 від 22.01.1996.  

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов повністю або частково.

          У зв'язку з визнанням позову відповідачем та враховуючи, що такі його дії не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб  суд, керуючись ст. 78 ГПК України  приймає рішення про задоволення позову.

Згідно  ст.  49   ГПК  України  судові  витрати  покладаються  на  відповідача.

Відповідно  до  ст. 85  ГПК  України  за  згодою  позивача  у судовому  засіданні  оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись, ст. ст. 44, 47, 49, 78, 82, 84, 85  ГПК України   суд

в и р і ш и в :

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства  «Лучезарний»,  смт.  Маломиколаївка Антрацитівського району, вул. Ювілейна, 3 (поштова  адреса:  м. Луганськ, вул. Чернігівська, 12), ідентифікаційний код ЄДРПОУ 00851577, на користь держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Луганській області, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 13398493, шкоду у сумі   20986 грн. 12 коп.; державне мито у сумі  209 грн. 86 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн.,  видати наказ  після  набрання  рішенням законної сили.  

Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення підписано  25.02.2008р.

        Суддя                                                                                      Т.М.Мінська