Постанова

від 10.03.2011 по справі 15/70-10-2026

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

15/70-10-2026

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"10" березня 2011 р. Справа № 15/70-10-2026

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Журавльова О.О.,

суддів Разюк Г.П., Михайлова М.В.    

(відповідно до розпорядження в.о. голови суду від 09.03.2011р. №186 розгляд апеляційної скарги здійснюється даною судовою колегією)

при секретарі судового засідання Герасименко Ю.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Бондаренко І.О., довіреність від 01.02.2011р. №05

від відповідача: Тіпрова О.М., довіреність від 11.01.2011р. №1

від третьої особи: Юзишина І.В., довіреність від 04.11.2010р. №07/24-1505

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Управління Одеської обласної ради з майнових відносин та Теплодарської міської ради Одеської області

на рішення господарського суду Одеської області від 27 грудня 2010 року

у справі №15/70-10-2026

за позовом Управління Одеської обласної ради з майнових відносин

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Теплодарська міська рада Одеської області

до відповідача Спільного Українсько-Швейцарського підприємства „Хільмак” (товариство з обмеженою відповідальністю)

про розірвання договору купівлі-продажу та виселення, -

В С Т А Н О В И В:

Управління Одеської обласної ради з майнових відносин звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою та уточненнями до неї до Спільного Українсько-швейцарського підприємства „Хільмак” (товариство з обмеженою відповідальністю)  про:

- розірвання договору купівлі-продажу об'єкту незавершеного будівництва „Склад промхарчтоварів бази відділу робочого постачання цілісного майнового  комплексу Одеської ТЕЦ-2” шляхом викупу від 22.12.2000р.;

- виселення Спільного Українсько-швейцарського підприємства „Хільмак” (товариство з обмеженою відповідальністю) з вказаного об'єкта.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 26.05.2010р. до участі у справі №15/70-10-2026 було залучено Теплодарську міську раду Одеської області в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні позивача.

Рішенням господарського суду Одеської області від 27 грудня 2010 року у справі №15/70-10-2026 (суддя Петров В.С.) у задоволенні позову Управління Одеської обласної ради з майнових відносин відмовлено.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про безпідставність позовних вимог з огляду на те, що судом не встановлено обставин, які б свідчили про істотне порушення відповідачем умов спірного договору купівлі-продажу від 22.12.2000р., внаслідок яких позивач значною мірою позбавився того, на що розраховував при укладенні спірного договору. Окрім того, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивачем невірно обрано спосіб захисту порушених прав та охоронюваних законом інтересів, оскільки оспорюваний договір та зобов'язання сторін за цим договором на думку суду припинились.

Не погоджуючись з ухваленим рішення суду першої інстанції, до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся позивач (Управління Одеської обласної ради з майнових відносин), в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, з посиланням при цьому на те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду є незаконним, необґрунтованим та таким, що не відповідає фактичним обставинам справи, з мотивів, викладених в апеляційній скарзі.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 17.01.2011р. апеляційна скарга Управління Одеської обласної ради з майнових відносин прийнята до провадження та призначена до розгляду колегією суддів у складі: головуючий суддя Журавльов О.О., судді Савицький М.В., Михайлов М.В.

Також не погоджуючись з ухваленим рішенням суду першої інстанції, до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулась третя особа (Теплодарська міська рада Одеської області), в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов Управління Одеської обласної ради з майнових відносин, з посиланням при цьому на порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, з мотивів, викладених в апеляційній скарзі.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 20.01.2011р. апеляційна скарга Теплодарської міської ради Одеської області прийнята до провадження та призначена до сумісного розгляду з апеляційною скаргою Управління Одеської обласної ради з майнових відносин колегією суддів у складі: головуючий суддя Журавльов О.О., судді Картере В.І., Михайлов М.В.

Згідно з розпорядженням голови суду від 31.01.2011р. №88 справа №15/70-10-2026 передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Журавльов О.О., судді Гладишева Т.Я., Михайлов М.В.

Відповідно до розпорядження в.о. голови суду від 09.03.2011р. №186 справа №15/70-10-2026 передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Журавльов О.О., судді Разюк Г.П., Михайлов М.В.

Представник позивача (Управління Одеської обласної ради з майнових відносин) у судовому засіданні надав пояснення, згідно з якими позивач підтримує вимоги, викладені в своїй апеляційній скарзі і наполягає на їх задоволенні та водночас підтримує вимоги, викладені в апеляційній скарзі Теплодарської міської ради Одеської області.

Представник третьої особи (Теплодарської міської ради Одеської області) у судовому засіданні надав пояснення, згідно з якими третя особа підтримує вимоги, викладені в своїй апеляційній скарзі і наполягає на їх задоволенні та водночас підтримує вимоги, викладені в апеляційній скарзі Управління Одеської обласної ради з майнових відносин.

Представник відповідача (СП „Хільмак”) у судовому засіданні надав пояснення, згідно з якими відповідач не погоджується з апеляційними скаргами Управління Одеської обласної ради з майнових відносин та Теплодарської міської ради Одеської області, просить залишити їх без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу Теплодарської міської ради Одеської області, додаткових поясненнях до апеляційної скарги та відзиві на апеляційну скаргу Управління Одеської обласної ради з майнових відносин, наданих до апеляційного господарського суду відповідно 28.01.2011р. за вх.№207/11-Д1, 27.01.2011р. за вх.№128-Д2 та 28.01.2011р. за вх.№128-Д3.

На підставі ст. 77 ГПК України у судовому засіданні оголошувалась перерва до 10.03.2011р., про що сторони повідомлені належним чином.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, заслухавши представників сторін, апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення апеляційних скарг Управління Одеської обласної ради з майнових відносин та Теплодарської міської ради Одеської області, з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що листом від 29.11.1999р. за №98 Спільне українсько-швейцарське підприємство „Хільмак” звернулось до Одеської обласної ради з проханням про приватизацію об'єкта незавершеного будівництва - складу промхарчтоварів бази відділу робочого постачання цілісного майнового комплексу Одеської ТЕЦ-2, розташованого у м. Теплодар. У зверненні, зокрема, було зазначено, що СП „Хільмак” має можливість та бажання розвивати наявну виробничу базу, а також створювати нові робочі місця (більш, ніж 700), брати участь у соціальному розвитку м. Теплодар, його газифікації, теплопостачанні тощо.

31.03.2000р. Одеською обласною радою було прийнято рішення №158-ХХІІІ про приватизацію об'єкта незавершеного будівництва - складу промхарчтоварів бази відділу робочого постачання цілісного майнового комплексу Одеської ТЕЦ-2, розташованого у м. Теплодар.

На виконання вказаного рішення 22 грудня 2000 року між Управлінням обласної ради у справах майна та інвестицій (правонаступником якого є Управління обласної ради з майнових відносин) та Спільним українсько-швейцарським підприємством „Хільмак” (товариством з обмеженою відповідальністю) був укладений договір купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва „Склад промхарчтоварів бази відділу робочого постачання цілісного майнового комплексу Одеської ТЕЦ-2” шляхом викупу, відповідно до якого відповідач придбав у власність об'єкт незавершеного будівництва - склад промхачтоварів бази відділу робочого постачання цілісного майнового комплексу  Одеської ТЕЦ , загальною площею 7930,2 кв.м., будівельна готовність 75,3%, що  розташований у Одеській області, м. Теплодар, на земельній ділянці розміром 2,1 га, згідно державного акту на право користування землею Б-032850, виданого Біляївською районною радою народних депутатів у 1981 році за №7.

Однак, за твердженнями позивача, СП „Хільмак” суттєво порушило умови договору, що порушило інтереси територіальних громад області.

Так, п.5.6 договору закріплене зобов'язання СП „Хільмак” завершити будівництво об'єкта протягом п'яти років без збереження проектного профілю.

Однак, як стверджує позивач, дане зобов'язання не виконано, тобто об'єкт, який мав стати важливим виробничим центром м. Теплодар, так і не було збудовано.

До того ж, згідно з п.4.4 договору купівлі-продажу покупець - СП „Хільмак” повинен вирішити питання довгострокової оренди земельної ділянки з послідуючим викупом під об'єктом у порядку п.3 ст. 27 Закону України „Про приватизацію державного майна”.

Так, питання оформлення СП „Хільмак” права користування земельною ділянкою також було предметом судового розгляду по справі за позовом Біляївського міжрайонного прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Теплодарської міської ради до СП „Хільмак” про припинення права користування земельною ділянкою та стягнення 441000 грн.

Рішенням господарського суду Одеської області від 19.01.2005р. у  справі №30/227-04-7948 позовну заяву задоволено частково та зобов'язано СП „Хільмак” належним чином оформити права користування земельною ділянкою з Теплодарською міською радою.

Однак, як вбачається з листа Теплодарської міської ради №02/24-14 від 28.01.2010р., станом на 2010р., тобто після спливу 10-річного строку з моменту укладення договору, вказане зобов'язання відповідачем не виконано.

Окрім того, пунктом 5.7 договору встановлено заборону на продаж, передачу під заставу об'єкта продажу та земельної ділянки, на якій він розташований, до терміну завершення його будівництва та введення в експлуатацію.

Об'єкт купівлі-продажу не введено в експлуатацію, проти чого не заперечує і сам відповідач, проте, як стало відомо позивачу з листа Теплодарської міської ради від 28.01.2010р. №02/24-14, ухвалою господарського суду Одеської області від 23.06.2008р. затверджено мирову угоду по справі 17/54-08-2111, укладену 18.06.2008р. між ТОВ „МПБ-Технопарк” та СП „Хільмак”, відповідно до п.1.2 якої СП „Хільмак” передає у власність ТОВ „МПБ-Технопарк” нежитлову будівлю -„Склад промхарчтоварів бази відділу робочого постачання цілісного майнового комплексу Одеської ТЕЦ-2”.

Так, за твердженнями позивача, відповідач, укладаючи зазначену мирову угоду, здійснив відчуження не введеного в експлуатацію об'єкта приватизації, чим суттєво порушив умови договору від 22.12.2000р.

Відповідно до п.7.7 договору порушення його умов є підставою для визнання його розірваним. У цьому разі об'єкт приватизації підлягає поверненню до спільної власності територіальних громад області за актом приймання-передачі, при цьому СП „Хільмак” як покупець відшкодовує збитки, завдані невиконанням умов договору у встановленому чинним законодавством порядку.

Враховуючи вищенаведене та посилаючись на ст. 23 Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств”, ст. 29 Закону України „Про приватизацію державного майна”, ст. 651 Цивільного кодексу України, позивач просив суд розірвати спірний договір купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва „Склад промхарчтоварів бази відділу робочого постачання цілісного майнового комплексу Одеської ТЕЦ-2” та виселити відповідача з вказаного об'єкта незавершеного будівництва.

Відповідно до чинної на момент укладення сторонами договору ст. 224 Цивільного кодексу УРСР 1963 року по договору купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцю, а покупець бере на себе зобов'язання прийняти майно та оплатити за нього визначену грошову суму.

Згідно з ст. 161 ЦК УРСР зобов'язання повинні виконуватись належним чином та у встановлений термін у відповідності з вказівками закону чи договору.

Відповідно до ст. 162 ЦК УРСР одностороння відмова від виконання зобов'язання та одностороння зміна умов договору не допускається, за винятком випадків, передбачених законом.

За ст. 128 ЦК УРСР право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.

Так, згідно з Прикінцевими положеннями чинного Цивільного кодексу України щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього кодексу застосовуються до тих прав та обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. До договорів, що були укладені до 01 січня 2004 року і продовжують діяти після набрання чинності Цивільним кодексом України, застосовуються правила цього Кодексу щодо підстав, порядку і наслідків зміни або розірвання договорів окремих видів незалежно від дати їх укладення.

Враховуючи викладене, до спірного договору купівлі-продажу застосовуються положення ЦК України щодо підстав, порядку розірвання вказаного договору.   

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є  обов'язковим  для  виконання сторонами.

Відповідно до вимог ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від   виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 610, ч.2 ст. 615 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору (п.1 ч.1 ст. 611 ЦК України).     

У відповідності з положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.      

Таким чином, чинне законодавство в імперативному порядку визначає, що підставою для розірвання договору у судовому порядку може бути належним чином доведене невиконання сторонами хоча б одного з його зобов'язань, передбачених договором.

Місцевим господарським судом під час розгляду справи не було встановлено обставин, які б свідчили про істотне порушення відповідачем умов спірного договору купівлі-продажу від 22.12.2000р., внаслідок яких позивач значною мірою позбавився того, на що розраховував при укладенні спірного договору.

Апеляційний господарський суд з такими висновками суду першої інстанції не погоджується з огляду на наступне.

Як вже було зазначено вище, в якості підстав для розірвання спірного договору позивач вказав три обставини: по-перше, порушення СП „Хільмак” своїх зобов'язань в частині завершення будівництва об'єкта протягом п'яти років без збереження проектного профілю; по-друге, порушення СП „Хільмак” своїх зобов'язань в частині заборони на продаж, передачу під заставу об'єкта продажу та земельної ділянки, на якій він розташований, до терміну завершення його будівництва та введення в експлуатацію; по-третє, порушення СП „Хільмак” своїх зобов'язань в частині необхідності вирішення питання довгострокової оренди земельної ділянки з послідуючим викупом під об'єктом у порядку п.3 ст. 27 Закону України „Про приватизацію державного майна”.

Таким чином, слід розглянути кожну таку підставу окремо.

Стосовно першої підстави для розірвання договору - порушення СП „Хільмак” своїх зобов'язань в частині завершення будівництва об'єкта протягом п'яти років без збереження проектного профілю, апеляційний господарський суд вважає за необхідне зазначити таке.

З матеріалів справи вбачається, що у 2006 році позивач звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до СП „Хільмак” про розірвання спірного договору з підстав того, що відповідач не виконав п.5.6 договору, згідно з яким СП „Хільмак” взяло на себе зобов'язання по завершенню будівництва об'єкта протягом п'яти років та введення в експлуатацію (справа №9/122-06-3666). При розгляді сказаної справи відповідачем - СП „Хільмак” було заявлено зустрічний позов до Управління Одеської обласної ради з майнових відносин про зобов'язання внести зміни до договору.

Рішенням господарського суду Одеської області від 07.06.2006р. по справі №9/122-06-3666 у задоволенні первісного позову відмовлено; зустрічний позов задоволено; зобов'язано Управління Одеської обласної ради з майнових відносин внести зміни до п.5.6 договору купівлі-продажу від 22.12.2000р., а саме: викласти п.5.6 договору купівлі-продажу від 22.12.2000р. в наступній редакції: „Завершити будівництво об'єкта протягом п'яти років без збереження проектного профілю. Ввести в експлуатацію до 22.12.2008р.”.

З огляду на те, що з рішення суду від 07.06.2006р. вбачається, що суд на підставі вивчення всіх матеріалів справи дійшов висновку, що порушення строків, передбачених п.5.6 договору, сталося внаслідок того, що різні інстанції не реагували на прохання СП „Хільмак” та не створили комісію про прийняття об'єкта в експлуатацію, місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що в порушенні строків введення в експлуатацію об'єкта відсутня вина СП „Хільмак”.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, після винесення вказаного рішення суду СП „Хільмак” не ввело в експлуатацію об'єкт, який був предметом спірного договору, ані до 22.12.2008р., ані до моменту звернення позивача до суду - 06.05.2010р., таким чином, відповідачем був порушений термін, встановлений в судовому рішенні від 07.06.2006р. по справі №9/122-06-3666.

При цьому згідно з ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем у розумінні ст.ст. 32-33 ГПК України не надано до суду жодного належного та допустимого доказу відсутності вини СП „Хільмак” у порушенні строків введення об'єкту в експлуатацію, що в свою чергу є порушенням п.5.6 договору купівлі-продажу від 22.12.2000р.

Що стосується другої підстави позовних вимог - порушення відповідачем п.5.7 договору, в якому було встановлено заборону на продаж, передачу під заставу об'єкта продажу та земельної ділянки, на якій він розташований, до терміну завершення його будівництва та введення в експлуатацію, слід зазначити наступне.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою господарського суду Одеської області від 28.06.2008р. по справі №17/54-08-2111 було затверджено мирову угоду, укладену 18.06.2008р. між ТОВ „МПБ-Технопарк” та СП ТОВ „Хільмак”, відповідно до п.1.2 якої СП ТОВ „Хільмак” передає у власність ТОВ МПБ „Технопарк” нежитлову будівлю –„Склад промхарчтоварів бази відділу робочого постачання цілісного майнового комплексу Одеської ТЕЦ-2”. Укладення вказаної мирової угоди від 18.06.2008р. було зумовлено боргом СП „Хільмак” перед ТОВ „МПБ-Технопарк”.

На підставі вказаної ухвали господарського суду Одеської області органом БТІ м. Теплодар було здійснено державну реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна, що розташований у м. Теплодар Одеської області та є предметом оспорюваного договору купівлі-продажу, за ТОВ „МПБ-Технопарк”, про що свідчить копія витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №20365290 від 25.09.2008р.

Відповідач вважає, що п.5.9 договору ним не порушений, оскільки між СП „Хільмак” і ТОВ „МПБ-Технопарк” не було укладено договору купівлі-продажу та договору про заставу, а ухвала суду, якою була затверджена мирова угода, є рішенням судової інстанції, тому об'єкт, що вибув із володіння відповідача на підставі рішення господарського суду, вибув поза його волею.

Між тим, апеляційний господарський суд такі доводи відповідача вважає неправомірними, оскільки шляхом укладення мирової угоди, яка була затверджена ухвалою господарського суду Одеської області від 23.06.2008р. по справі №17/54-08-2111, відповідач фактично здійснив продаж об'єкту, так як саме на підставі вказаної ухвали суду 25.09.2008р. була здійснена державна реєстрація права власності на об'єкт, який був предметом спірного договору.

Таким чином, апеляційний господарський суд вважає, що відповідач здійснив саме відчуження вказаного об'єкту на користь іншої особи, що є суттєвим порушенням п.5.7 договору купівлі-продажу від 22.12.2000р.

Окрім того, апеляційний господарський суд також погоджується з доводами скаржників про порушення відповідачем п.4.4 договору купівлі-продажу, згідно з яким покупець - СП „Хільмак” повинен був вирішити питання довгострокової оренди земельної ділянки з послідуючим викупом під об'єктом у порядку п.3 ст. 27 Закону України „Про приватизацію державного майна”.

Так, питання оформлення СП „Хільмак” права користування земельною ділянкою також було предметом судового розгляду по справі за позовом Біляївського міжрайонного прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Теплодарської міської ради до СП „Хільмак” про припинення права користування земельною ділянкою та стягнення 441000 грн.

Рішенням господарського суду Одеської області від 19.01.2005р. у  справі №30/227-04-7948 позовну заяву задоволено частково та зобов'язано СП „Хільмак” належним чином оформити право користування земельною ділянкою з Теплодарською міською радою.

Однак, як вбачається з листа Теплодарської міської ради №02/24-14 від 28.01.2010р., станом на 2010р., тобто після спливу 10-річного строку з моменту укладення договору, вказане  зобов'язання відповідачем не виконано.

Як вже було зазначено вище, відповідно до п.7.7 договору порушення його умов є підставою для визнання його розірваним. У цьому разі об'єкт приватизації підлягає поверненню до спільної власності територіальних громад області за актом приймання-передачі, при цьому СП „Хільмак” як покупець відшкодовує збитки, завдані невиконанням умов договору у встановленому чинним законодавством порядку.

За таких обставин апеляційний господарський суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог Управління Одеської обласної ради з майнових відносин, наявність підстав для розірвання договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва „Склад промхарчтоварів бази відділу робочого постачання цілісного майнового комплексу Одеської ТЕЦ-2” від 22.12.2000р. та виселення відповідача з вказаного об'єкта незавершеного будівництва.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог Управління Одеської обласної ради з майнових відносин є неправомірним та безпідставним.

Таким чином, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що апеляційні скарги Управління Одеської обласної ради з майнових відносин та Теплодарської міської ради Одеської області слід задовольнити, рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню, позов Управління Одеської обласної ради з майнових відносин слід задовольнити.

В силу вимог ст.ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, на ІТЗ судового процесу та державного мита за розгляду апеляційної скарги покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Апеляційні скарги Управління Одеської обласної ради з майнових відносин та Теплодарської міської ради Одеської області задовольнити.

2.Рішення господарського суду Одеської області від 27 грудня 2010 року по справі №15/70-10-2026 скасувати.

3.Позов Управління Одеської обласної ради з майнових відносин задовольнити.

4.Розірвати договір купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва „Склад промхарчтоварів бази відділу робочого постачання цілісного майнового комплексу Одеської ТЕЦ-2”, укладений між Управлінням Одеської обласної ради з майнових відносин та Спільним Українсько-Швейцарським підприємством „Хільмак” (товариство з обмеженою відповідальністю) 22.12.2000р.

5.Виселити Спільне Українсько-Швейцарське підприємство „Хільмак” (товариство з обмеженою відповідальністю) з об'єкта незавершеного будівництва „Склад промхарчтоварів бази відділу робочого постачання цілісного майнового комплексу Одеської ТЕЦ-2”, загальною площею 7930,20 кв.м., розташованого за адресою: Одеська область, м. Теплодар.

6.Стягнути з Спільного Українсько-Швейцарського підприємства „Хільмак” (товариство з обмеженою відповідальністю) (65029, м. Одеса, вул. Пішонівська, 30, код ЄДРПОУ 14368399) на користь Управління Одеської обласної ради з майнових відносин (65032, м. Одеса, пр. Шевченка, 4, код ЄДРПОУ 23212638) 85 (вісімдесят п'ять) грн. держмита, 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 42 (сорок дві) грн. 50 коп. держмита за розгляд апеляційної скарги.

7.Стягнути з Спільного Українсько-Швейцарського підприємства „Хільмак” (товариство з обмеженою відповідальністю) (65029, м. Одеса, вул. Пішонівська, 30, код ЄДРПОУ 14368399) на користь Теплодарської міської ради Одеської області (65490, Одеська область, м. Теплодар, вул. Піонерна, 7, код ЄДРПОУ 04527038) 42 (сорок дві) грн. 50 коп. держмита за розгляд апеляційної скарги.

8.Доручити господарському суду Одеської області видати відповідні накази із зазначенням реквізитів сторін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Повний текст постанови підписаний 14 березня 2011 року.

Головуючий суддя

Судді О.О. Журавльов

Г.П. Разюк

М.В. Михайлов