Постанова

від 10.03.2011 по справі 10/178-10-4650

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10/178-10-4650

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"10" березня 2011 р. Справа № 10/178-10-4650

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Журавльова О.О.,

суддів Разюк Г.П., Михайлова М.В.    

(відповідно до розпорядження в.о. голови суду від 09.03.2011р. №186 розгляд апеляційної скарги здійснюється даною судовою колегією)

при секретарі судового засідання Герасименко Ю.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Кабанець Р.І., довіреність від 30.12.2010р. №08-3377

від відповідача-1: Гордієнко М.В., довіреність від 04.01.2011р. №31

від відповідача-2: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Західенерго”

на рішення господарського суду Одеської області від 05 січня 2011 року

у справі №10/178-10-4650

за позовом Відкритого акціонерного товариства „Західенерго”

до відповідачів: 1. Державного підприємства „Одеська залізниця”;

                             2. Товариства з обмеженою відповідальністю „Донбасвуглепереробка”

про стягнення 3648,32 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Відкрите акціонерне товариство „Західенерго” звернулось до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Державного підприємства „Одеська залізниця” та Товариства з обмеженою відповідальністю „Донбасвуглепереробка” 3648,32 грн. вартості недостачі вантажу.

Рішенням господарського суду Одеської області від 05 січня 2011 року у справі №10/178-10-4650 (суддя Смелянець Г.Є.) позов ВАТ „Західенерго” задоволено частково. З ТОВ „Донбасвуглепереробка” на користь позивача стягнуто 1095,20 грн. вартості недостачі вантажу, 30,06 грн. держмита та 70,80 грн. витрат на ІТЗ судового процесу. В решті позовних вимог відмовлено.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи встановлено технічну несправність вагонів №64999865, №67666511, №65358434, про що свідчать відповідні акти про технічний стан вагонів від 16.08.2010р. №43,44,45. Разом з тим, матеріалами справи встановлені також обставини щодо недостачі вантажу у вказаних вагонах в кількості 7250 кг та обставини щодо наявності ознак втрати вантажу під час його перевезення, а саме, наявність воронкоподібних поглиблень на поверхні вантажу, про що свідчить відповідний комерційний акт. З огляду на встановлені обставини справи, місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що недостача вантажу у вагонах виникла саме внаслідок їх технічної несправності, а тому й відповідальність за цю недостачу слід покласти як на перевізника - за подачу під завантаження вантажу технічно несправного вагону, так і на вантажовідправника - за відсутність відмови від використання технічно несправного вагону у рівних частинах по 50% від загальної вартості недостачі вантажу з кожного. Разом з тим, вартість недостачі вантажу в сумі 3648,32 грн. визначена позивачем, виходячи із вартості вугілля в сумі 580,54 грн. за 1 тону, яка встановлена у додатку №02/10-Л від 01.02.2010р. до договору №02-10/1-ЕН від 01.02.2010р., який укладений між ДП „Вугілля України” (постачальник)  та ВАТ „Західенерго” (покупець), а в силу вимог ч.1 ст. 115 Статуту залізниць України вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, з огляду на що місцевий господарський суд зобов'язував як позивача, так і відповідача-2 (вантажовідправника) надати до суду документи, що засвідчують кількість і вартість відправленого вантажу, про що виніс відповідні ухвали. Між тим, ані позивач, ані відповідач-2 (вантажовідправник) витребуваних судом документів не надали, а за відсутністю вищевказаних документів задоволення позовних вимог в частині стягнення вартості недостачі вантажу з відповідача-1 (перевізника) є неможливим. За таких обставин місцевий господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог в сумі 1095,20 грн. шляхом стягнення вартості недостачі вантажу в розмірі 50% від загальної вартості недостачі вантажу (2190,40 грн.) лише з вантажовідправника (відповідача-2) та відмову у задоволенні позову про стягнення вартості недостачі вантажу з перевізника (відповідача-1).

Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду першої інстанції, до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся позивач (ВАТ „Західенерго”), в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ВАТ „Західенерго”, з посиланням при цьому на те, що рішення місцевого господарського суду є незаконним та необґрунтованим, з мотивів, викладених в апеляційній скарзі.

Апеляційна скарга ВАТ „Західенерго” прийнята до провадження та призначена до розгляду колегією суддів у складі: головуючий суддя Журавльов О.О., судді Гладишева Т.Я., Михайлов М.В., про що 07.02.2011р. винесено відповідну ухвалу.

Відповідно до розпорядження в.о. голови суду від 09.03.2011р. №186 справа №10/178-10-4650 передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Журавльов О.О., судді Разюк Г.П., Михайлов М.В.

У судовому засіданні представник скаржника підтримав вимоги, викладені в апеляційній скарзі і наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача-1 (Одеської залізниці) у судовому засіданні надав пояснення, згідно з якими відповідач-1 не погоджується з апеляційною скаргою ВАТ „Західенерго”, просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Відповідач-2 (ТОВ „Донбасвуглепереробка”) в судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить відповідне повідомлення про вручення поштового відправлення від 08.02.2011р., а тому апеляційний господарський суд визнав за можливе розглянути апеляційну скаргу ВАТ „Західенерго” за відсутністю представника відповідача-2 у судовому засіданні.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права, заслухавши представників позивача та відповідача-1, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги ВАТ „Західенерго”, з огляду на таке.

Місцевим господарським судом правильно встановлено, що 13.08.2010р. зі станції відправлення Росія Донецької залізниці ТОВ „Донбасвуглепереробка” (відправник, відповідач-2) на адресу ВАТ „Західенерго” (одержувач, позивач) відправлений вантаж -  концентрат вугілля у кількості 207000 кг , в т.ч. у вагоні у вагоні №64999865 у кількості 69000 кг, у вагоні №67666511 в кількості 69000 кг, та у вагоні №65358434 у кількості 69000 кг, що підтверджується накладною на маршрут або групу вагонів №52487359 (а.с. 13-14).     

Відповідні відмітки у вказаній залізничній накладній свідчать, що вугілля  завантажене у піввагони засобами відправника, навалом, у вологому стані, конус 360 мм. Вантаж розміщено згідно Збірнику 17 „Правил перевезення вантажу” та  розділу 2 параграфів 1,2,3,5,6,8,9, розділу 4 параграфів 4.1,4.2,4.3, розділу 7 параграфів 7.1,7.2,7.3 Технічних умов правильно. Вантаж розміщений рівномірно, поверхня вагону розпланована плануючим пристроєм згідно ДСТУ 22235-76. Вантаж прийнятий до перевезення залізницею згідно ваги, вказаній у залізничній накладній.

Разом з тим, місцевим господарським судом правильно встановлено, що при надходженні цього вантажу на станцію Ладижин Одеської залізниці 16.08.2010р. складені акти про технічний стан вагону, а саме акт №43 (а.с. 48), згідно з яким виявлено, що у вагоні №65358434 нещільне прилягання люків, наявні дірки 50х60, які закладені ветошем, що на момент прибуття теча вантажу відсутня, що технічна несправність вагону застарілого походження, що знос піввагону стався в процесі експлуатації і на шляху слідування можлива теча вантажу; акт №44 (а.с. 49), згідно з яким виявлено, що у підлозі вагону №64999865 наявні дірки 25х30, які  закладені дошками, ветошем, що на момент прибуття теча вантажу відсутня, що технічна несправність застарілого характеру, що знос піввагону стався в процесі експлуатації і на шляху слідування можлива теча вантажу; акт №45 (а.с. 50), згідно з яким виявлено, що у підлозі вагону №67666511 наявні дірки 25х5, які закладені ветошем, що на момент прибуття теча вантажу відсутня, що технічна несправність застарілого характеру, закладено ветошем, що знос піввагону стався в процесі експлуатації, що можлива теча на шляху слідування.

Також на станції Ладижин Одеської залізниці складений комерційний акт БО 646496/32 від 16.06.2010р. (а.с. 15), згідно з яким після комісійного зважування ваги вантажу виявлено, що недостача вантажу у вагонах №64999865, №67666511, №65358434 становить 7250 кг і вантажовідправником в порушення п.6 Збірника 7 не нанесена захисна плівка, не застосований каток.

Разом з тим у комерційному акті встановлено, що недостача вантажу у вагоні №64999865 становить 3000 кг, що вантаж у вказаний вагон завантажений на рівні бортів, наявні природні скоси з обох сторін вагону від торцевої двері по всій ширині вагону на довжину 1-2 люків 1м, праворуч по ходу потягу над  1 - м люком у підлозі вагону проглядаються дірки 25 см шириною 30 см з обох сторін вагону, які закладені дошками. Недостача вантажу у вагоні № 67666511 становить 1550 кг, вантаж звантажений нижче рівня бортів на 20 см, наявні природні скоси  з обох сторін вагону по всій ширині вагону на довжину 1-2 люка з глибиною 0,7 м, над 6-7 люками наявне воронкоподібне  поглиблення довжиною 50 см, шириною 50 см, глибиною 20 см, в підлозі вагону проглядаються дірки довжиною 20 см –шириною 5, які закладені ветошю і дошками. Недостача вантажу у вагоні №65358434 становить 2700 кг, завантаження вантажу рівномірне на рівні бортів, над 6-7 люками наявне воронкоподібне поглиблення довжиною 1600 шириною 500 глибиною 200 мм, наявні природні скоси  вантажу від торцевої двері по сій ширині вагону на довжину 1-2 люків, глибиною 0,7 м.  

Згідно з розрахунком вартості недостачі вантажу, який здійснений позивачем та наданий до позову, маса відповідальної недостачі у вагоні №64999865, із врахуванням норми недостачі 1% маси нетто вантажу та з урахуванням знижки по вологості в розмірі 7,58 грн. та приплати по зольності в розмірі 20,42 грн., становить 2310 кг, а її вартість без ПДВ 1355,79 грн.; маса відповідальної недостачі вантажу у вагоні №67666511, із врахуванням норми недостачі 1% маси нетто вантажу та з урахуванням знижки по вологості в розмірі 3,24 грн. та приплати по зольності в розмірі 8,74 грн., становить 860 кг, а її вартість без ПДВ 504,76 грн.; маса відповідальної недостачі вантажу у вагоні №65358434, із врахуванням норми недостачі 1% маси нетто вантажу та з урахуванням знижки по вологості в розмірі 7,58 грн. та приплати по зольності в розмірі 20,42 грн., становить 2010 кг, а її вартість без ПДВ 1179,72 грн., що разом складає 3648,32 грн. з урахуванням ПДВ.

При цьому вартість відповідальної недостачі вантажу визначена позивачем на підставі додатку №02/10-Л від 01.02.2010р. до договору №02-10/1-ЕН від 01.02.2010р., який укладений між ДП „Вугілля України” (постачальник) та ВАТ „Західенерго” (покупець), згідно з яким вартість 1 тони вугілля становить 580,54 грн. без ПДВ.

Поряд з цим розрахунок маси відповідальної недостачі вантажу, який на вимогу суду першої інстанції здійснений відповідачем-1 і наданий до суду свідчить, що розрахунок маси відповідальної недостачі вантажу здійснений відповідачем-1, із врахуванням норми недостачі 2% маси нетто вантажу.  

В силу вимог ч.3 ст. 909 ЦК України, ч.2 ст. 307 ГК України, ст. 6 Статуту залізниць України наявна у матеріалах справи залізнична накладна свідчить про укладення між відповідачем-2 (вантажовідправник) і відповідачем-1 (перевізник) договору перевезення вантажу на користь позивача (вантажоодержувач). Також вказана залізнична накладна свідчить, що завантаження вантажу у піввагони  №64999865, №67666511, №65358434  здійснювалося відправником (відповідачем-2), а відповідно до вимог ч.3 ст. 308 ГПК України, які кореспондуються з вимогами ч.2 ст. 917 ЦК України, вантажовідправник зобов'язаний підготувати вантаж до перевезення з урахуванням необхідності забезпечення транспортабельності та збереження його в процесі перевезення. Аналогічні вимоги щодо обов'язку вантажовідправника підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування містяться і у ст. 32 Статуту залізниць України, згідно з якою навантаження вантажу здійснюється відправником з виконанням Технічних умов.    

При цьому, місцевим господарський суд правильно встановлено, що однією із умов забезпечення транспортабельності та збереження вантажу під час його  перевезення є також технічна справність вагону, а в силу вимог ст. 31 Статуту залізниць України подавати під завантаження справні, придані для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контейнери зобов'язана залізниця. Водночас у випадках, коли під завантаження поданий несправний за своїм технічним станом вагон, відправник повинен відмовитись від його використання. Аналогічна позиція міститься і у п.3.9 Роз'яснень Президії ВГСУ від 29.09.2008р. №04-5/225 „Про внесення змін та доповнень до роз'яснень президії ВГСУ від 29.05.2002р. №04-5/601 „Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею”.

Відповідно до ст. 110 Статуту залізниць України залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу. Водночас у ст. 111 Статуту залізниць України наведено перелік обставин, наявність яких звільняє залізницю від відповідальності, зокрема, якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо не має ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час його перевезення.

Із наявної у матеріалах справи залізничної накладної вбачається, що розміщення і закріплення вантажу здійснено вантажовідправником згідно з параграфами 1-3,5,6.8,9 ТУ правильно, але під час надходження вантажу на станцію призначення виявлено технічну несправність вагонів №64999865, №67666511, №65358434, про що свідчать відповідні акти про технічний стан вагонів від 16.08.2010р. №43,44,45. Разом з тим, матеріалами справи встановлені також обставини щодо недостачі вантажу у вказаних вагонах в кількості 7250 кг та обставини щодо наявності ознак втрати вантажу під час його перевезення, а саме, наявність воронкоподібних поглиблень на поверхні вантажу, про що свідчить відповідний комерційний акт.  

З огляду на встановлені обставини справи, суд першої інстанції правильно встановив, що недостача вантажу у вагонах виникла саме внаслідок їх технічної несправності, а тому й відповідальність за цю недостачу слід покласти як на перевізника - за подачу під завантаження вантажу технічно несправного вагону, так і на вантажовідправника - за відсутність відмови від використання технічно несправного вагону у рівних частинах по 50% від загальної вартості недостачі  вантажу з кожного.  

Обставини, які встановлені у комерційному акті щодо відсутності маркування вантажу, місцевим господарським судом правомірно до уваги не прийняті, оскільки вантажовідправником застосований такий захід забезпечення схоронності вантажу, як покриття плівкою, що підтверджується відповідними відмітками вантажовідправника у залізничній накладній (параграф 9 розділу 2 Технічних умов розміщення у рухомому складі вантажів мілких фракцій), а відповідно до вимог п.6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу, затверджених Наказом Мінтрансу України 20.08.2001р. №542 та зареєстрованих в Мінюсті України 10.09.2001р. за №796/5987, з метою забезпечення схоронності всіх вантажів, що перевозяться у вагонах відкритого типу, на їх поверхню відправником наноситься захисне маркування або застосовується покриття плівкою (емульсією) чи інше закріплення верхнього шару вантажу.

Як вже було зазначено вище, вартість недостачі вантажу в сумі 3648,32 грн. визначена позивачем, виходячи із вартості вугілля в сумі 580,54 грн. за 1 тону, яка встановлена у додатку №02/10-Л від 01.02.2010р. до договору №02-10/1-ЕН від 01.02.2010р., який укладений між ДП „Вугілля України” (постачальник)  та ВАТ „Західенерго” (покупець), а маса відповідальної недостачі вантажу визначена позивачем, із врахуванням норми недостачі вантажу у розмірі 1% маси нетто вантажу.   

Між тим, такий розрахунок позивача щодо визначення маси відповідальної недостачі вантажу є неправомірним, з огляду на те, що концентрат вугільний зданий до перевезення у вологому стані, про що свідчить залізнична накладна, а також надані позивачу знижки по вологості, а в силу вимог п.27 вищевказаних Правил видачі вантажів, при видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить 2% маси, зазначеної у перевізних документах щодо вантажів, рідких або зданих до перевезення в сирому (свіжому) або вологому стані.  

Таким чином, маса відповідальної недостачі вантажу, із врахування норми недостачі вантажу у розмірі 2% маси нетто вантажу, становить 3110 кг, а її вартість - 2190,40 грн.,  виходячи із вартості вантажу в сумі 580,54 грн. за 1 тону (3110 кг х 580,54 грн. = 1805,48 грн.), із врахуванням наданої знижки по вологості - 0,65% в сумі 11,74 грн. та приплати по зольності - 1,75% в сумі 31,60 грн. (1805,48 грн. –11,74 грн. + 31,60 грн. = 1825,34 грн. +20% ПДВ = 2190,40 грн.).   

Поряд з цим вимогами ч.1 ст. 115 Статуту залізниць України встановлено, що вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

З огляду на вищевикладені вимоги Статуту залізниць України, а також виходячи з того, що вартість вантажу визначена позивачем на підставі документу посередника (додатку №02/10-Л від 01.02.2010р. до договору №02-10/1-ЕН від 01.02.2010р.), місцевий господарський суд зобов'язував як позивача, так і відповідача-2 (вантажовідправника) надати до суду документи, що засвідчують кількість і вартість відправленого вантажу, про що виніс відповідні ухвали.

Проте ані позивач, ані відповідач-2 (вантажовідправник) витребуваних судом документів не надали, а  тому місцевий господарський суд правильно встановив, що за відсутністю вищевказаних документів, задоволення позовних вимог в частині стягнення вартості недостачі вантажу з відповідача-1 (перевізник) є неможливим, оскільки відповідно до ст.ст. 114,115 Статуту залізниць України залізниця несе обмежену відповідальність виходячи з вартості вантажу, визначеної на підставі документа вантажовідправника, а тому документи посередників про кількість та ціну, за якими вони продали продукцію, не можуть визнаватися належними доказами вартості та ціни відвантаженої продукції. Аналогічна позиція викладена як у п.2.7 Роз'яснень Президії ВГСУ від 29.09.2008р. №04-5/225 „Про внесення змін та доповнень до роз'яснення президії ВГСУ від 29.05.2002р. №04-5/601 „Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею”, так і в п.13 Оглядового листа ВГСУ від 29.11.2007р. №01-8/917 „Про деякі питання судової практики застосування Статуту залізниць України інших норм транспортного законодавства”.  

За таких обставин апеляційний господарський суд повністю погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог в сумі 1095,20 грн. шляхом стягнення вартості недостачі вантажу в розмірі 50% від загальної вартості недостачі вантажу (2190,40 грн.) лише з вантажовідправника (відповідача-2) та відмову у задоволенні позову про стягнення вартості недостачі вантажу з перевізника (відповідача-1).

Враховуючи вищевикладене, оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі, та матеріали справи не спростовують вищенаведені висновки суду першої інстанції, апеляційний господарський суд вважає, що оскаржуване судове рішення прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, а підстави, передбачені ст. 104 ГПК України, для його зміни чи скасування відсутні.

За таких обставин оскаржуване рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу ВАТ „Західенерго” - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарського суду Одеської області від 05 січня 2011 року у справі №10/178-10-4650 залишити без змін, а апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Західенерго” - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Повний текст постанови підписаний 14 березня 2011 року.

Головуючий суддя

Судді О.О. Журавльов

Г.П. Разюк

М.В. Михайлов