Постанова

від 18.02.2008 по справі 25/209-07

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

25/209-07

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.02.2008                                                                                   Справа № 25/209-07  

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Павловського П.П.,

суддів: Швеця В.В. (доповідача), Чус О.В.

при секретарі судового засідання: Мацекос І.М.

за участю представників:

від відповідача: Сакало П.А., довіреність №76  від 28.09.07,  представник;

від позивача: представник у судове засідання не з'явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровської області на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22 листопада 2007 року у справі №25/209-07;

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “R.E. Енергострой”, місто Дніпропетровськ;

до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, місто Дніпропетровськ;

про стягнення 32000 гривень.

за зустрічним позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, місто Дніпропетровськ;

до товариства з обмеженою відповідальністю “R.E. Енергострой”, місто Дніпропетровськ;

про стягнення 32000 гривень.

В С Т А Н О В И В:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю “R.E. Енергострой”, місто Дніпропетровськ звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить стягнути відповідача  Регіонального відділення Фонду державного  майна  України  по  Дніпропетровській області, місто Дніпропетровськ, 32000 гривень, які сплачені позивачем за придбання об'єкту приватизації по договору купівлі-продажу, який розірвано на підставі рішенням господарського суду Дніпропетровської області.

Позовні вимоги мотивовані тим, що об'єкт приватизації, який було продано позивачу за договором купівлі-продажу під час перебування його у власності позивача демонтувався та руйнувався, чим були спричинені збитки відповідачу.

В супереч заявленому позову Відповідач звернувся з аналогічними позовними вимогами про стягнення повної вартості об'єкту незавершеного будівництва у розмірі 32000 гривень.

Позивач позов не визнав.

Рішенням господарського суду у справі №25/209-07 від 22 листопада 2007 року (суддя Чередко А.Є.) первісний позов задоволено.

Стягнуті заявлені грошові кошти.

У задоволені зустрічного позову було відмовлено.

Приймаючи спірне рішення господарський суд виходив з того, що відповідно до пункту 133 Закону України “Про Державну програму приватизації”, який є чинним на час розгляду спору, у  разі  розірвання  договору купівлі-продажу державного майна за рішенням суду у зв'язку з невиконанням покупцем договірних зобов'язань об'єкт приватизації підлягає поверненню в державну власність.  

            У разі розірвання договорів купівлі-продажу об'єктів приватизації у зв'язку з невиконанням їх умов або визнання їх недійсними в судовому   порядку повернення покупцям коштів, сплачених за об'єкт приватизації,  провадиться на підставі рішення суду з коштів позабюджетного Державного фонду приватизації або фонду приватизації Автономної Республіки  Крим, отриманих від повторного продажу цих об'єктів у порядку, встановленому Фондом.

Відповідач не погодившись з рішенням господарського суду подав апеляційну скаргу.

Вважає, що воно винесено з порушенням закону.

Господарський суд при винесенні рішення неповно з'ясував усі обставини справи тому неправильно застосував норми матеріального та процесуального права.

Відповідач просить спірне рішення скасувати відмовити в задоволенні первісного позову та задовольнити зустрічні позовні вимоги посилаючись на те, що на протязі періоду володіння позивачем спірним майном об'єкт демонтувався та руйнувався, а збитки, завдані під час володіння цим майном позивач не виплатив.

Крім того при винесенні оскаржуваного рішення судом не взято до уваги те, що при поверненні до державної власності зазначеного вище об'єкту держава не отримала цей об'єкт в тому стані, в якому він був реалізований.

На апеляційну скаргу позивач відзив не надав.

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши представника відповідача, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, вважає необхідним в задоволені апеляційної скарги відмовити, рішення місцевого господарського суду Дніпропетровської області залишити без змін.

Відмовляючи в задоволені апеляційної скарги судова колегія виходила з наступного:

Господарським судом у судовому засіданні було встановлено, що між сторонами по справі, на аукціоні 19 вересня 1997 року позивачем “R.Е. Енергострой” - покупець та відповідачем Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській області - продавець був укладений договір купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва.

Відповідно до пункту 1.1, укладеного договору продавець зобов'язувався передати у власність покупця об'єкт незавершеного будівництва, “Лабораторно-виробничий корпус” Дніпропетровського державного спеціалізованого монтажно-налагоджувального управління, який розташований на земельній ділянці площею 0,39 га та знаходиться за адресою: місто Дніпропетровськ, вулиця Кам'янська, будинок №27, а покупець зобов'язується прийняти об'єкт незавершеного будівництва і сплати за нього ціну відповідно до умов договору.

          На виконання своїх зобов'язань, передбачених вищенаведеним договором відповідач передав позивачу об'єкт приватизації, а позивач сплатив за нього грошові кошти у розмірі 32000 гривень, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 20 серпня 2002 року у справі №ПД19/45 укладений спірний договір купівлі-продажу було розірвано, внаслідок невиконання позивачем його умов щодо закінчення будівництва придбаного об'єкта та зобов'язано позивача повернути об'єкт незавершеного будівництва відповідачу.

Господарський суд задовольняючи позовні вимоги ТОВ “RE Енергострой” виходив з того, що відповідно до пункту 133 Закону України “Про Державну програму приватизації”, у  разі розірвання договору купівлі-продажу державного майна за рішенням суду у зв'язку з невиконанням покупцем договірних зобов'язань об'єкт приватизації підлягає поверненню в державну власність.  

Відповідно до пунктів 1, 2, 4 “Порядку  повернення покупцям коштів, сплачених за об'єкти приватизації, у разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу”, затвердженого наказом Фонду державного майна України 15 серпня 2000 року №1701, при  розірванні договору купівлі-продажу або визнанні його недійсним повернення Покупцю  коштів, сплачених ним за об'єкт приватизації, здійснюється лише на підставі рішення суду, арбітражного суду.

У разі розірвання договорів купівлі-продажу об'єктів приватизації у зв'язку з невиконанням їх умов або визнання їх недійсними в судовому   порядку повернення покупцям коштів, сплачених за об'єкт приватизації,  провадиться на підставі рішення суду з коштів позабюджетного Державного фонду приватизації або фонду приватизації Автономної Республіки  Крим, отриманих від повторного продажу цих об'єктів у порядку, встановленому Фондом.

          Судова колегія погоджується з таким висновком господарського суду оскільки з матеріалів справи вбачається, що пройшла повторна реалізація спірного об'єкта, що підтверджується публікацією у “Державному інформаційному бюлетені про приватизацію” №5(394) від 1 лютого 2006 року, офіційним виданням Фонду державного майна України.

Також, судова колегія вважає правильним, що норми чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини не ставлять повернення покупцю коштів за об'єкт приватизації в залежність від заподіяння збитків продавцю, внаслідок погіршення стану майна.

Стосовно відмови господарським судом в задоволені зустрічного позову то господарським судом було встановлено, що на час розгляду справи позивач за зустрічним позовом продав спірний об'єкт приватизації третій особі за суму значно більшу ніж одержав від позивача за первісним позовом.

Крім того, позивачем за зустрічним позовом не доведено належними доказами факту погіршення стану майна.

Тому господарський суд правомірно послався на статті 22, 623, 1166 ЦК України про відсутність у позивача за зустрічним позовом будь-яких правових підстав для пред'явлення позову про відшкодування збитків та відповідно відмови з цих підстав повернення коштів.

З врахуванням вищевикладеного судова колегія вважає апеляційну  скаргу залишити без задоволення, рішення залишити без змін.

На підставі наведеного та керуючись статтями 99, 101-103, 105 ГПК України суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровської області, залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22 листопада 2007 року у справі №25/209-07, залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Господарського суду України.

Головуючий                                                                       П.П. Павловський  

          Судді                                                                                В.В. Швець

                                                                                                         О.В. Чус

Постанову оформлено у відповідності до вимог статті 84 ГПК України  05 березня  2008 року.

З оригіналом згідно

Помічник судді                 О.В. Чабаненко