Постанова

від 29.02.2008 по справі 11/348-06

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

11/348-06

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" лютого 2008 р.                                                           Справа № 11/348-06  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Могилєвкін Ю.О., судді Пушай В.І. , Плужник О.В.

при секретарі Гудковій І.В.

за участю представників сторін:

стягувача - Новікова О.М.

боржника -  не з*явився

ВДВС Червонозаводського району м. Харкова - Малихін О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу боржника (вх. № 135Х/3-7) на ухвалу господарського суду Харківської області від 08.01.08 р. за скаргою боржника на незаконні дії ВДВС Червонозаводського району м. Харкова по справі № 11/348-06

за позовом НВП "Хартрон-Інкор ЛТД", м. Харків

до ПФ "Майстер", м. Харків

про стягнення 17014,94 грн.

встановила:

Рішенням господарського суду Харківської області від 19.09.06 р. по справі № 11/348-06 позов задоволено, та стягнуто з боржника - Приватної фірми "Майстер", м. Харків на користь стягувача - Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства ХАРТРОН-ІНКОР ЛТД, м. Харків 14058 грн. заборгованості з орендної плати; 1344,04 грн. заборгованість по комунальних послугах; 276,83 грн. інфляційних, 188,62 грн. 3% річних, 1147,45 грн. пені,170,15 грн. витрат по сплаті державного мита, 118,00 грн. судових витрат.

Після набрання рішенням законної сили господарським судом 09.07.07 р. видано відповідний наказ.

16.08.07 р. боржник звернувся до господарського суду з заявою в якій просив суду замінити підприємство боржника у виконавчому провадженні, яке відкрито на виконання рішення суду по даній справі, його правонаступником –ПФ „Майстер-Трейд”, м. Харків, а також визнати дії ВДВС Червонозаводського району м. Харкова незаконними.

21.12.07 р. стягувач звернувся до господарського суду з заявою, в якій просив суд виправити в резолютивній частині прийнятого по справі рішення від 19.09.06 р. та наказі суду від 09.07.07 р. код ЄДРПОУ відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 08.01.08 р. (суддя Черленяк М.І.) по справі № 11/348-06 в задоволенні заяви боржника про заміну сторони її правонаступником відмовлено; в задоволенні скарги боржника на незаконні дії ВДВС Червонозаводського району міста Харкова відмовлено; задоволено заяву позивача про виправлення описки в резолютивній частині рішення та  в наказі господарського суду по даній справі в частині коду ЄДРПОУ відповідача;  в абзаці третьому резолютивної частини рішення господарського суду від 19.09.06 р. по даній справі ухвалено вказати код ЄДРПОУ відповідача 22620370 та видати наказ на виконання означеного рішення з урахуванням вимог даної ухвали.

Ухвалу мотивовано з тих підстав, що боржник в обргунтування своїх вимог не надав суду доказів укладання договору про «поступку боргу»та заміни сторони у виконавчому провадженні; що жодним нормативно-правовим актом не передбачено можливості укладання договору про уступку боргу на стадії виконання судового рішення, а ст. 25 ГПК України, ст. 11 Закону України „Про виконавче провадження” при цьому не передбачають можливості з означених підстав замінити сторону у виконавчому провадженні; що боржник не надав доказів порушення ВДВС при виконанні судового рішення вимог чинного законодавства України; що заява стягувача про виправлення в рішенні та наказі коду ЄДРПОУ боржника підлягає задоволенню, оскільки саме код 22620370, на внесенні якого до рішення та наказу наполягає стягувач, було присвоєно боржнику, про що зокрема свідчить довідка головного управління статистики у Харківській області № 46/2-14250 від 29.11.2007 р.,  матеріали справи і т. ін.

Боржник з ухвалою господарського суду не погоджується, вважає її необґрунтованою, подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити вимоги, викладені в заяві від 16.08.07 р. В обґрунтування своїх вимог боржник вказує на те, що господарський суд при винесенні оскаржуваної ухвали безпідставно залишив без задоволення подане боржником клопотання про відкладення розгляду справи та розглянув справу за відсутності представника боржника, чим порушив право останнього на реалізацію своїх процесуальних прав. Крім того, боржник з посиланням на п. 1 ст. 6 ГК України, вказує на необґрунтованість висновків суду першої інстанції про неможливість укладання договору про «уступку боргу»на стадії виконання судового рішення. При цьому ,боржник вважає, що суд при розгляді скарги на дії ВДВС проігнорував факт отримання боржником постанови державного виконавця з порушенням встановленого законом строку для добровільного виконання судового рішення і т.ін.

У відзиві на апеляційну скаргу стягувач просить суд ухвалу господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що вимоги боржника про заміну сторони у виконавчому провадженні є незаконними та необґрунтованими, оскільки суперечать вимогам ст. 520 ЦК України, ст. 25 ГПК України, ст. 11 Закону України „Про виконавче провадження” і т. ін.

     Боржник в судове засідання свого представника не направив, хоча належним чином повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, судова колегія встановила наступне:

Як вбачається з матеріалів справи, предметом розгляду справи та підставою правовідносин сторін був договір № 01/М від 01.01.2002 р. оренди приміщень, укладений між стягувачем –орендодавцем та боржником –орендарем. Предметом спору було, в т.ч. стягнення з боржника заборгованості з орендної плати та інших платежів, що виникли, зокрема у зв'язку з невиконанням орендарем умов зазначеного договору.

Відповідно до вимог ст. 520 ЦК України боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора.

При цьому, на підставі ст. 25 ГПК України господарський суд здійснює заміну стороні її правонаступником в разі її вибуття у спірному правовідношенні внаслідок реорганізації. Тобто, з урахуванням вимог п.п. 2 п. 1 ст. 512 ЦК України, внаслідок універсального правонаступництва.

Проте, боржник не надав суду доказів здійснення відповідної заміни його у спірному правовідношенні відповідно до вимог зазначених норм.

У зв*язку з чим, викладені вище висновки господарського суду, на думку колегії суддів,  повністю відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, їм  надана правильна та належна правова оцінка, в зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги і скасування прийнятого по справі рішення. Вищезазначене має також наслідком те, що дії ДВС обґрунтовано визнані судом правомірними.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається  як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі статтею 43 цього ж кодексу  господарський суд  оцінює  докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді  в  судовому  процесі  всіх обставин справи  в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судове  рішення" від 29 грудня 1976 року за № 11 обґрунтованим визнається  рішення  суду, в якому повно  відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними,  відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Разом з тим, не можуть бути прийняті до уваги вимоги відповідача про скасування судового рішення по мотивах того, що господарський суд приймаючи рішення не звернув уваги на те, що його представник для дачі пояснень в судове засідання не з'явився, і тим самим нібито порушив процесуальні права відповідача.

Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції в процесі розгляду справи ухвалами  відкладав її розгляд. Таким чином, суд надавав можливість відповідачу з'явитися як в судове засідання так і в будь який час надати свої заперечення, а також необхідні докази в їх обґрунтування стосовно заявлених вимог.  Однак, відповідач даною можливістю  не скористався.

Беручи до уваги викладене, а також те, що норми ГПК України передбачають можливість розгляду справи без участі представників сторін та передбачають її відкладення її розгляду лише у випадках, коли спір за якихось причин не може бути вирішено в даному судовому засіданні, посилання відповідача на незаконність винесення господарським судом оскаржуваного рішення є безпідставними та необґрунтованими в зв'язку з чим, не можуть бути прийняті судом до уваги.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 104 ГПК України порушення або неправильне застосування норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни судового рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення. При цьому,  відповідачем не надано жодного доказу того, що господарський суд при винесенні рішення порушив норми процесуального права, які могли б в будь-якому випадку бути підставою для скасування даного рішення.

Таким чином, висновки, викладені в ухвалі господарського суду відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, а мотиви заявника скарги, з яких вони оспорюються не можуть бути підставою для її скасування.

Керуючись ст. 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, судова колегія -

постановила:

Ухвалу господарського суду Харківської області від 08.01.08 р. по справі № 11/348-06 залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

         Головуючий суддя                                                                    Могилєвкін Ю.О.  

                                 Судді                                                                    Пушай В.І.  

                                                                                                               Плужник О.В.  

Повний текст постанови підписано 29.02.2008 р.