Постанова

від 21.06.2007 по справі 11/348-06

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

11/348-06

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" червня 2007 р.                                                           Справа № 11/348-06  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Шепітько І.І., судді Івакіна В.О. , Сіверін В.І.

при секретарі Саутенко К.О.

за участю представників сторін:

позивача - Новікова О.М., дор. від 01.06.2007 р.

відповідача -  не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 3632Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 19.09.06 р. по справі № 11/348-06

за позовом НВП "Хартрон-Інкор ЛТД", м. Харків

до ПФ "Майстер", м. Харків

про стягнення 17014,94 грн.

встановила:

Рішенням господарського суду Харківської області від 19.09.2006 р. по справі № 11/348-06 (суддя Черленяк М.І.) повернуто зустрічну позовну заяву ПФ "Майстер", позовні вимоги позивача задоволені - стягнуто з ПФ "Майстер" на користь НВП "ХАРТРОН-ІНКОР ЛТД" ТОВ 14058 грн. заборгованості з орендної плати, 1344,04 грн. заборгованості по комунальним платежам, 276,83 грн. інфляційних, 188,62 грн. 3% річних, 1147,45 грн. пені, 170,15 грн. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач не погодився з вказаним рішенням та  звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить прийняти до провадження зустрічну позовну вимогу,  рішення від 19.09.2006 р. скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні первісного позову та задовольнити зустрічні позовні вимоги.

Позивач вважає рішення суду законним і обґрунтованим, у зв'язку з чим просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення.

Колегія суддів розглянула апеляційну скаргу, перевірила матеріали справи, заслухала присутніх у судовому засіданні представників сторін і встановила наступне.

Відповідач, будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчить підпис уповноваженої особи на повідомленні про вручення поштового відправлення, свого представника в судове засідання не направив, про причини неявки не повідомив, у зв'язку з чим справу розглянута за відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.01.2002 р. між сторонами був укладений договір оренди приміщень № 01/М, відповідно до умов якого орендодавець (позивач) передав, а орендар (відповідач) прийняв в строкове платне користування офісні приміщення, розташовані за адресою: м. Харків, вул. Гоголя, 7, на другому поверсі, кімната № 2.01, загальною площею 55 м2 для використання під офіс.

Термін дії договору встановлений до 31.07.2006 року додатковою угодою від 30.08.2004 р.

01.05.2006 р. договір оренди був розірваний за ініціативи відповідача, відповідно до акту приймання-передачі приміщення було повернуто позивачу (а.с. 36).

Додатковою угодою від 02.01.2003 р. сторони встановили, що на правовідносини між сторонами не розповсюджується дія Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Відповідно до п. 1 додаткової угоди № 05/10-2005 від 01.112005 р. до договору оренди приміщень № 01/М орендна плата за поточний місяць перераховується на розрахунковий рахунок позивача щомісячно протягом 5 банківських днів з моменту отримання рахунку. Згідно з умовами цієї додаткової угоди розмір орендної плати складає 63,15 грн. (в тому числі ПДВ - 12, 63 грн.), всього 75,78грн. на місяць. Крім орендної плати орендатор щомісяця здійснює оплату орендодавцю комунальних послуг пропорційно до займаної площі не пізніше 5 банківських днів з моменту виставлення рахунку.

Однак відповідач зобов'язання щодо оплати орендної плати за період лютий-квітень 2006 р. не виконав,   у зв'язку з чим утворилася заборгованість в сумі 14058  грн.,  що  підтверджується  актами  приймання передачі робіт (послуг)  підписаними сторонами  № 02/2006 від 28.02.2006 р., № 03/2006 від 31.03.2006 р., № 04/2006 від 20.04.2006 р., а також по комунальним послугам у сумі 1344,04 грн., що підтверджується підписаним між сторонами актом 1к/-м від 28.04.2006 р. (а.с. 16-19).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені ст. 611 ЦК України, відповідно до ч. 1 вказаної статті у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Крім того, п. 2 додаткової угоди № 05/10-2005 від 01.11.2005 р. до договору оренди приміщень № 01/М передбачено, що у разі несвоєчасної сплати орендної плати відповідач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення. Розмір пені, яка підлягає стягненню складає 1147,45 грн. та підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, також три відсотки річних з простроченої суми, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 276,83 грн. індексу інфляції та  188,62 грн. 3% річних також підлягають задоволенню.

Таким чином, суд першої інстанції правомірно визнав обґрунтованими позовні вимоги та задовольнив їх у повному обсязі.

Слід також зазначити, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом не були порушені норми п. 1 ст. 216 ЦК України, на які посилається відповідач в  апеляційній скарзі. Оскільки на момент укладення договору оренди приміщень від 01.01.2002 р. діяли положення Цивільного кодексу УРСР, якими не передбачалось в якості істотних умов ні вартість об'єкту, ні індексація орендної плати, ні порядок використання амортизаційних відрахувань (ст. 256-272 ЦК УРСР), то сторони дійшли згоди щодо усіх істотних умов договору згідно з діючими на той час нормативними документів, та підписали відповідний договір. Орендодавець і орендар фактично розпочали виконання взятих на себе зобов'язань, а саме, орендодавець передав приміщення в оренду, а орендар проводив розрахунки по орендній платі.

Тому вказаний договір оренди є укладеним і таким, що відповідає положенням ст. 153 ЦК УРСР, тобто загальним вимогам, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Слід також зазначити, що Господарський кодекс України не містить вимоги щодо приведення у відповідність укладених до його введення в дію договорів, в тому числі договорів оренди.

Виходячи з вищевикладеного, твердження відповідача щодо неправомірності стягнення орендної плати та фінансових санкцій за неналежне виконання взятих на себе зобов'язань за договором, який укладений з додержанням усіх вимог закону, є безпідставним.

Крім того, разом з апеляційною скаргою до Харківського апеляційного господарського суду відповідачем було подано зустрічний позов, який він просив прийняти до провадження в апеляційній інстанції. Однак вказаний зустрічний позов не може бути прийнятий до провадження, оскільки він не був предметом розгляду в суді першої інстанції через відсутність правових підстав прийняття його до провадження. Слід зазначити, що відповідно до ч. 3 ст. 101 ГПК України в апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Оскільки сплата державного мита, наявність розрахунку збитків та доказів направлення на адресу відповідача по зустрічному позову усіх матеріалів доданих до позову повністю залежали від позивача по зустрічному позову  він не може бути розглянутий судом як додатковий доказ.

На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Харківської області від 19.09.2006 р. по справі № 11/348-06 прийняте при належному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи та у відповідності до чинного матеріального та процесуального права і підстави для його скасування відсутні, у зв'язку з чим апеляційна скарга  відповідача задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 99, 101, 102, п. 1 статті 103, статтею 105 господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

постановила:

Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, рішення господарського суду Харківської області від 19.09.2006 р. по справі № 11/348-06 без змін.

         Головуючий суддя                                 (підпис)                                 Шепітько І.І.  

                                 Судді                                  (підпис)                                  Івакіна В.О.  

                                                                             (підпис)                                  Сіверін В.І.