Рішення

від 14.02.2008 по справі 33/30

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33/30

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                                                  14.02.08                                                                                                         Справа № 33/30

за позовом :Прокурора Залізничного району м. Львова в інтересах держави в особі уповноваженого органу Львівської міської ради в особі Львівського комунального підприємства “Залізничнетеплоенерго” (м. Львів)

до відповідача :Колективного підприємства “Нівелір” (м. Львів)

про :стягнення 1 895 (одна тисяча дев'ятсот дев'яносто п'ять) грн. 23 коп. –заборгованість (з яких: 1 672,32 грн. –основний борг, 78,84 грн. –пеня, 15,97 грн. –3% річних та 128,10 грн. –інфляційні втрати).

Суддя :                             Цікало А.І.                                                                  При секретарі :              Герасименко В.С.

Представники:

Прокуратури:Топій Т.В. - представник (посвідчення № 157 від 13.12.2007 р.)

Позивача:Охріменко  В.В. –представник (довіреність № 1 від 21.01.2007 р.)

Відповідача:Ховалко Ю.Я. –представник (доручення від 04.02.2008 р. № 3)

Представникам сторін, присутнім в судовому засіданні, роз'яснено їх права та обов'язки відповідно до ст. 22 ГПК України, зокрема право заявляти відводи.

В судовому засіданні 07.02.2008 р., присутні представники учасників судового засідання, звернулись до суду з узгодженим клопотанням про нездійснення технічної фіксації судового процесу.

Суть спору: На розгляд господарського суду Львівської області Прокурором Залізничного району м. Львова в інтересах держави в особі уповноваженого органу Львівської міської ради в особі Львівського комунального підприємства “Залізничнетеплоенерго” (м. Львів) подано позов до Колективного підприємства “Нівелір” (м. Львів) про стягнення стягнення 2 378 (дві тисячі триста сімдесят вісім) грн. 42 коп. (з яких: 2138,20 грн. –основний борг, 85,17 грн. –пеня, 17,16 грн. –3 % річних та 137,89 грн. –інфляційні втрати).

Ухвалою від 25.01.2008 року порушено провадження у справі і призначено до розгляду на 07.02.2008 року. В судовому засіданні 07.02.208 р. було оголошено перерву до 14.02.2008 р.

Прокурор та позивач вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі від 25.01.2008 р. виконали, явку повноважних представників в судове засідання забезпечили.

07.02.2008 р. до суду за вх. № 2812 від позивача надійшла заява про зменшення ціни позову, в якій він уточнив позовні вимоги в наступному розмірі: 1 895 (одна тисяча дев'ятсот дев'яносто п'ять) грн. 23 коп. –заборгованість (з яких: 1 672,32 грн. –основний борг, 78,84 грн. –пеня, 15,97 грн. –3% річних та 128,10 грн. –інфляційні втрати), та просить суд припинити провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 1672,32 грн. оскільки така відповідачем сплачена і просить стягнути з відповідача 78,84 грн. –пені, 15,97 грн. –3% річних та 128,10 грн. –інфляційних втрат.

Представники прокуратури та позивача позов підтримали в частині стягнення пені, 3 % річних та інфляційних втрат, а в частині стягнення основного боргу просили припинити провадження у справі, з підстав наведених у позові, заяві про зменшення позовних вимог та поясненнях.

Відповідач вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі від 25.01.2008 р. виконав, відзив на позов представив, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

30.01.2008 р. до суду за вх. № 2160 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

Розглянувши документи і матеріали, подані до суду, заслухавши пояснення осіб присутніх в судових засіданнях, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

Прокуратурою Залізничного району м. Львова при проведенні перевірки встановлено, що 1 жовтня 2003 р. між ЛКП “Залізничнетеплоенерго” та Колективним підприємством “Нівелір” укладено договір  № 192 (надалі –Договір) про постачання теплової енергії в гарячій воді.

Відповідно до умов Договору енергопостачальна організація здійснює постачання споживчої енергії в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, передбачені договором.

Всупереч умовам договору, відповідач свої зобов'язання по оплаті теплової енергії не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість за період з 01.05.2007р по 01.01.2008р. у розмірі 1 895, 23 грн. згідно заяви про уточнення позовних вимог.

Станом на день звернення з позовом до суду сума заборгованості КП “Нівелір”  перед ЛКП “Залізничнетеплоенерго” за надані послуги становить 1 895, 23 грн. (згідно заяви про зменшення ціни позову).

Сума заборгованості підтверджується розрахунком вартості теплової енергії.

За неналежне виконання відповідачем зобов'язань, позивачем правомірно нараховано, відповідно до ст. 625 ЦК України та п. 7.1 Договору: 78,84 грн. – пені; 15,97 грн. –3% річних та 128,10 грн. –інфляційних витрат згідно заяви про зменшення ціни позову.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.  

Згідно ч. 7 ст. 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

У відповідності до ст. 193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання  - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона, повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 510 ЦК України, сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов'язань. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Згідно ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Відповідно до ч. 2 ст. 218 ГК України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Під час розгляду справи представник позивача подав заяву про зменшення позовних вимог, в якій він просить припинити провадження у справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 1 672,32 грн.  в зв'язку із сплатою, що підтверджується платіжними дорученнями від 23.01.2008р.  № 11 –527,66 грн., від 24.01.2008 р. № 13 - 985,10 грн., від 28.10.2008 р. № 17 –159,56 грн., тому відповідно до п.1-1 ст.80 ГПК України провадження у справі в частині стягнення вказаної  суми підлягає припиненню, з мотивів відсутності предмету спору.

Враховуючи, що відповідач в судові засідання з‘явився, подав відзив, в якому позовні вимоги визнав, однак доказів повного погашення заборгованості не представив, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 78,84 грн. –пені; 15,97 грн. –3% річних та 128,10 грн. –інфляційні втрати  підлягають задоволенню.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 11, 509, 510, 526, 530, 548, 625  ЦК України, ст.ст. 174, 179, 193, 216, 218 ГК України,  ст.ст. 43, 33, 43, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд, –   

ВИРІШИВ:

1.          Позов Прокурора Залізничного району м. Львова в інтересах держави в особі уповноваженого органу Львівської міської ради в особі Львівського комунального підприємства “Залізничнетеплоенерго” (м. Львів) до Колективного підприємства “Нівелір” (м. Львів) про стягнення 1 895 (одна тисяча дев'ятсот дев'яносто п'ять) грн. 23 коп. –заборгованість (з яких: 1 672,32 грн. –основний борг, 78,84 грн. –пеня, 15,97 грн. –3% річних та 128,10 грн. –інфляційні втрати) –задоволити частково.

2.          Стягнути з Колективного підприємства “Нівелір” (вул. Бортнянського, 20 б, м. Львів, 79039; код ЄДРПОУ 06959086) на користь Львівського комунального підприємства “Залізничнетеплоенерго” (вул. С.Петлюри, 4а, м. Львів, 79054; код ЄДРПОУ 20784943; р/р 260038680 в ЛОД АППБ “Аваль”, МФО 325570) – 78,84 грн. –пені; 15,97 грн. –3% річних та 128,10 грн. –інфляційних втрат.

3.          Провадження у справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 1 672,32 грн. припинити.

4.          Стягнути з Колективного підприємства “Нівелір” (вул. Бортнянського, 20 б, м. Львів, 79039; код ЄДРПОУ 06959086) в дохід Державного бюджету України  (р/р 31112095600006 Банк УДК у Львівській області, МФО 825014, отримувач: ВДК Личаківського району м. Львова, код ЄДРПОУ 22389406, код платежу 22090200, символ звітності банку 092) –102 (сто  дві) грн.00 коп. державного мита.

5.          Стягнути з Колективного підприємства “Нівелір” (вул. Бортнянського, 20 б, м. Львів, 79039; код ЄДРПОУ 06959086) в дохід Державного бюджету України  (р/р 31112095600006 Банк УДК у Львівській області, МФО 825014, отримувач: ВДК Личаківського району м. Львова, код ЄДРПОУ 22389406, код платежу 22090200, символ звітності банку 092) - 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

6.          Накази видати в порядку ст. 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.            

Суддя