Рішення

від 21.02.2011 по справі 7/156/10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

7/156/10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "21" лютого 2011 р.                                                 Справа №  7/156/10

м. Миколаїв

За позовом: Приватного акціонерного товариства “Нова лінія”,  02091, м. Київ, Харківське шосе, 168

До відповідача: Приватного підприємства “Євроглас”, м.Миколаїв, вул.Корабелів, 22, корп. 2, кв. 6

про: стягнення з відповідача заборгованості в сумі 21 105,74 грн.

 Суддя Семенчук Н.О.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача: Колісник С.Є., дов. № б/н від 16.12.2010 р.

Від відповідача: Шамрай В.Я., дов. №32 від 04.02.2011

СУТЬ СПОРУ: Приватне акціонерне товариство “Нова лінія” звернулось до господарського суду з позовними вимогами про стягнення з Приватного підприємства “Євроглас” заборгованості в сумі 21 105,74 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що внаслідок помилки відповідачеві було перераховано грошові кошти в сумі 21 034,28 грн. якими останній користується без достатніх правових підстав та які у відповідності до вимог ст. 1212 ЦК України підлягають поверненню.

Відповідач подав відзив, в якому проти позовних вимог заперечує та зазначає, що позивачем не надана специфікація до Договору, що посилання на акт взаємозаліку від 10.06.2009 року є необґрунтованим, що відсутні правові підстави вважати кошти в розмірі 21 034,28 грн. такими, що набуті відповідачем без достатніх правових підстав.

Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, господарський суд, -

встановив:

03.01.2006 року між Закритим акціонерним товариством “Нова лінія” та Приватним підприємством “Євроглас” було укладено Договір № 2097/060102Р (Далі - Договір) та Додаткові угоди до нього № 1 від 27.12.2006 року та № 2 від 24.10.2007 року, у відповідності до умов яких відповідач зобов'язується поставити та передати у власність позивача товар разом із усіма його приналежностями та документами, що стосуються товару в асортименті, кількості та за цінами, зазначеними у Специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього Договору, а позивач зобов'язується прийняти товар і оплатити його на умовах цього Договору.

Так, на виконання вимог Договору відповідачем на протязі 2006-2008 р.р. були здійснені поставки товару визначеного у специфікації до Договору (а.с. 34 том 1), - яка була надана позивачем на виконання вимог ухвали суду від 09.12.2010 року, на загальну суму 3 365 165,08 грн., що підтверджується видатковими накладними (а.с. 52-164 том 1).

Згідно розрахунку позовних вимог позивачем проведено оплату поставлених відповідачем товарів на загальну суму 3 375 649,71 грн., що підтверджується також довідкою Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк»№ 70-1-1/211 від 21.01.2011 року (а.с. 165-170 том 1).

У відповідності до ч. 3 ст. 203 Господарського кодексу України, - господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом  витребування.  Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

Статтею 601 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних  вимог, строк  виконання  яких настав, а також вимог, строк виконання  яких  не  встановлений  або  визначений  моментом  пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

10.06.2009 року позивач звернувся до відповідача з листом № 2784, який було отримано відповідачем 16.06.2009 року, що підтверджується повідомленням про вручення від 15.06.2009 року, в якому на підставі ч. 3 ст. 203 ГК України та ст. 601 ЦК України заявив про здійснення заліку зустрічних вимог за наступними договорами:

- договір про надання інформаційно-консультаційних послуг  № 2057/06102у від 02.03.2007 року, по якому ЗАТ “Нова лінія” є кредитором, а ПП  “Євроглас” є боржником при виконанні грошового зобов'язання в сумі 10 549,65 грн.;

- договір поставки № 2097/060102р від 03.01.2006 року, по якому ЗАТ “Нова лінія” є боржником, а ПП “Євроглас” є кредитором при виконанні грошового зобов'язання в сумі 10 549,65 грн.

31.07.2009р. сторонами був складений акт звіряння взаємних розрахунків, відповідно до якого станом на 31.07.2009р. заборгованість позивача на користь відповідача складала 42 109,75 грн. (а.с. 17 том 1).

В подальшому позивачем було перераховано на користь відповідача: - 1144,03 грн., - по платіжному дорученню № 29419 від 21.08.2009р. (а.с. 19 т. 1); - 32 000,00 грн., - по платіжному дорученню № 30517 від 28.08.2009р. (а.с. 20 т. 1);- 30 000,00 грн., - по платіжному дорученню № 31329 від 04.09.2009р. (а.с. 21 т. 1). Таким чином позивачем було помилково здійснено переплату в розмірі 21 034,28 грн. (42109,75 грн. - 1 144,03 грн. - 32 000,00 грн. - 30 000,00 грн.).

В зв'язку із закінченням терміну дії Договору (31.12.2008 року) визначеним сторонами у Додатковій угоді № 2 до Договору, відповідачем не здійснювались поставки товару позивачеві, що підтверджується представниками сторін в судових засіданнях.

03.03.2010 року позивач звернувся до відповідача з листом № 100303, в якому просив повернути помилково перераховані грошові кошти в сумі 21 081,40 грн. Вказаний лист було отримано відповідачем 16.10.2010р., що підтверджується підписом повноважного представника відповідача на повідомленні про вручення (а.с. 23 том 1). Як зазначає позивач в позовній заяві відповідь на дану вимогу ПП "Євроглас" не надав, безпідставно набуті грошові кошти в сумі 21034,28 грн. не повернув.

У відповідності до ст. 1212 ЦК України, - особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Так, поведінка набувача майна може бути як правомірною (коли він набуває майно внаслідок помилки, без умислу зі своєї сторони), так і не правомірною. Обов'язок повернути безпідставно отримане майно є різновидом цивільно-правової санкції, а не мірою відповідальності, тому наявність вини в поведінці особи, що безпідставно збагатіла, не вимагається.

Згідно з ч. 1 ст. 1213 ЦК України безпідставно набуте майно повертається потерпілому в натурі.

Положення частини 2 ст. 1214 ЦК України встановлюють, що у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (ст. 536 цього кодексу). Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства (ч. 2 ст. 536 ЦК України).

Частиною 6 ст. 232 ЦК України, розмір процентів за користування чужими коштами визначений рівним обліковій ставці НБУ.

Позивач за користування відповідачем безпідставно набутими грошовими коштами просить суд стягнути з останнього 71,46 грн. процентів за період з 17.10.2010 року по 01.11.2010 року згідно наданого розрахунку. Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача процентів за користування безпідставно набутими грошовими коштами обґрунтовані відповідно до вимог закону та підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача спростовуються матеріалами справи.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 82-1, 84, 85 ГПК України, господарський суд, -  

В И Р І Ш И В:

1.    Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства “Євроглас” (м.Миколаїв, вул.Корабелів, 22, корп. 2, кв. 6, р/р 260084476, МФО 326182 в МОД ВАТ «Райффайзен банк Аваль», ЄДРПОУ 31319326) на користь Приватного акціонерного товариства “Нова лінія” (02091, м. Київ, Харківське шосе, 168, р/р 26006001334641 в АТ «ОТП Банк», МФО 300528, ЄДРПОУ 30728887) 21 034,28 грн. заборгованості, 71,46 грн. процентів за безпідставне користування грошовими коштами, 211,06 грн. держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.    Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 28.02.2011 року.

   Суддя                                                        Н.О.Семенчук