Рішення

від 17.03.2011 по справі 18/479/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18/479/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

         17 березня 2011 р.                                                                      Справа № 18/479/11

За позовом Приватного багатопрофільного підприємства "СІА", 14017, м. Чернігів, вул. Щорса, 48

до Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" Державної акціонерної компанії "Автомобільні дороги України", 36024, м. Полтава, вул. Куйбишева, 22-а

про стягнення 11741,89 грн.

                                                                      Суддя Гетя Н.Г.

Представники до перерв:

від позивача: Романенко А.В.

від відповідача: Васильченко К.В.

Представники після перерви:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

Розгляд справи продовжується після перерв, оголошених відповідно до ст. 77 ГПК України в судових засіданнях 01.03.2011 року та 15.03.2011 року.

Рішення оголошено в судовому засіданні 17.03.2011 року після виходу з нарадчої кімнати.

Суть справи: розглядається позовна заява про стягнення 11741,89 грн. заборгованості за договором № 04/01 від 04.01.2010 року, в т.ч. 9996,00 грн. - основний борг, 842,54 грн. - пеня, 216,90 грн. - 3% річних та 686,45 грн. - інфляційні нарахування.

Представник позивача в обгрунтування своїх позовних вимог вказує на те, що відповідачем не виконано належним чином договірних зобов'язань, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка до цього часу не погашена.

Представник відповідача в судових засіданнях усно проти позову заперечує, але письмового відзиву на позовну заяву не надав, у зв'язку з чим справа розглядається за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив:

Між Приватним багатопрофільним підприємством "СІА" (позивач, продавець) та Філією "Автодорсервіс" (покупець) був укладений договір за № 04/01 від 04.01.2010 року (а.с. 8-9), у відповідності до якого продавець зобов'язався поставити, а покупець прийняти та оплатити товар на умовах даного договору.

Згідно наявної у матеріалах справи копії Положення про Філію "Автодорсервіс" Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" Державної акціонерної компанії "Автомобільні дороги України" (а.с. 17-21), затвердженого наказом Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" Державної акціонерної компанії "Автомобільні дороги України" від 27.05.2002 року за № 2, Філія "Автодорсервіс" створена як відособлений структурний підрозділ Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" Державної акціонерної компанії "Автомобільні дороги України" та не є юридичною особою, у зв'язку з чим Дочірнє підприємство "Полтавський облавтодор" Державної акціонерної компанії "Автомобільні дороги України" (відповідач) несе відповідальність по зобов'язаннях Філії "Автодорсервіс".

У відповідності до п. 2.1. договору № 04/01 від 04.01.2010 року (далі - договір), поставка товару здійснюється на підставі усної або письмової заявки, поданої покупцем, в якій визначається кількість та асортимент товару.

21.04.2010 року на підставі усної заявки позивачем було виставлено Філії "Автодорсервіс" рахунок-фактуру № 359 на оплату 200 кг ворсу-поліпропилену 450.

Згідно приписів п. 2.2. та п. 2.3. договору, приймання-передача товару за кількістю та якістю здійснюється уповноваженими представниками сторін. Товар вважається переданим продавцем та прийнятим покупцем за кількістю у відповідності до підписаних сторонами накладних. Якщо товар не відповідає якісним нормам та показникам або іншим вимогам, обумовленим договором, покупець має право відмовитися від прийняття товару або вимагати усунення недоліків в порядку, встановленому законодавством.

22.04.2010 року відповідно до видаткової накладної № 293 (а.с. 11) позивачем було передано відповідачеві товар (ворс-поліпропилен 450) на загальну суму 9996,00 грн., який був отриманий без зауважень уповноваженим представником останнього Копицею М.С. на підставі довіреності за № 126 від 21.04.2010 року  (а.с. 12).

Отже, позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином та в повному обсязі.

У відповідності до п. 4.1. договору, оплата за товар проводиться покупцем по факту поставки товару шляхом перерахування грошових коштів на поточний банківський рахунок постачальника протягом 20 банківських днів після підписання сторонами накладних і отримання рахунку на кожну партію товару.

Відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань за отриманий згідно договору товар не розрахувався, у зв'язку з чим сума його заборгованості перед позивачем склала 9996,00 грн.

Згідно ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 174 ГК України, підставою виникнення господарських зобов'язань є, зокрема, господарські договори та інші угоди, передбачені законом.

Згідно ч. 1 ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ч. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. ст. 509, 510 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Згідно з вимогами ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Згідно ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до вимог ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За таких обставин позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за товар в сумі 9996,00 грн. є правомірними, обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку, сума 3% річних за період з 25.05.2010 року по 13.02.2011 року складає 216,90 грн., а сума інфляційних нарахувань за період з серпня 2010 року по січень 2011 року - 686,45 грн.

Суд, перевіривши за допомогою ІАЦ "Ліга" правильність нарахування позивачем суми 3% річних та інфляційних витрат за вищевказаний період, дійшов висновку про задоволення позовних вимог в цій частині.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню за період з 25.05.2010 року по 24.11.2010 року, що згідно розрахунку позивача складає 842,54 грн.

За змістом ст. ст. 216, 218, 229, 230, 231 ГК України, боржник несе господарсько-правову відповідальність за невиконання ним грошового зобов'язання шляхом застосування до нього господарських санкцій.

Згідно зі ст. ст. 546, 549, 550 ЦК України, зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штрафом або пенею) - грошовою сумою або іншим майном, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

У відповідності до ст. ст. 547-548 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вичиняється у письмовій формі. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно п. 6.4. договору, у випадку порушення покупцем строку оплати за товар, вказаних в цьому договорі, покупець зобов'язаний сплатити продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки.

Перевіривши за допомогою ІАЦ "Ліга" правильність нарахування позивачем суми пені, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.

Клопотання про витребування додаткових доказів по справі в порядку ст. 38 ГПК України від сторін не надходили.

У відповідності до п. 4 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Сторони вільні у наданні господарського суду своїх доказів і доведенні їх переконливості.

Таким чином, господарський суд, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, з'ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спорів, дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Судові витрати у відповідності до вимог ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" Державної акціонерної компанії "Автомобільні дороги України" (36024, м. Полтава, вул. Куйбишева, 22-а, р/р 260013640 у АБ "Полтава-банк", МФО 331489, код ЄДРПОУ 32017261) на користь Приватного багатопрофільного підприємства "СІА" (14017, м. Чернігів, вул. Щорса, 48, р/р 26002398031002 у філії Чернігівського РУ "КБ "Приватбанк", м. Чернігів, МФО 353586, код ЄДРПОУ 30977519) - 9996,00 грн. основного боргу, 842,54 грн. пені, 216,90 грн. 3% річних, 686,45 грн. інфляційних витрат, 117,42 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                      Гетя Н.Г.