Постанова

від 28.02.2011 по справі 27/174-10

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

27/174-10

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.02.2011 року                                                                        Справа №  27/174-10

          Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії  суддів:

головуючого судді Чохи Л.В. (доповідача),

суддів: Шуби І.К, Чимбар Л.О.

при секретарі судового засідання: Савіну В.Ю.

за участю представників сторін:

від позивача:  Чередко К.Є. представник, довіреність №4/11  від 11.01.11;

від відповідача:  Магаленець В.В. представник, довіреність №33  від 15.09.10;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Агро-Овен” на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.12.2010р. у справі №27/174-10

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Агро-Ера”,

м. Дніпропетровськ

до товариства з обмеженою відповідальністю “Агро-Овен”,

с. Оленівка Магдалинівського району Дніпропетровської області

про стягнення боргу,   

ВСТАНОВИВ:

25.08.2010 року товариство з обмеженою відповідальністю “Агро-Ера” звернулося в господарський суд Дніпропетровської області до товариства з обмеженою відповідальністю “Агро-Овен” з позовом про стягнення боргу у сумі 257 846, 59 грн, пені у сумі 19 836, 50 грн, 3% річних у сумі 3 115, 35 грн, витрат на сплату державного мита у сумі 2 807, 98 грн. і витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. Заявлені позовні вимоги обгрунтовані невиконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань по оплаті поставленого йому товару за договором поставки товару №57-ГКЗ від 17.12.2009 року. (а. с. 2-5 т. 1)

07.12.2010 року позивач уточнив позовні вимоги і просив стягнути з відповідача борг у сумі 251 208, 19 грн, пеню у сумі 24 971, 20 грн, інфляційні втрати у сумі 15 039, 88 грн, 3% річних у сумі 6 510, 47 грн, витрати на сплату державного мита у сумі 2 977, 30 грн. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. (а. с. 36-39 т. 2)    

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 21.12.2010 року позов задоволено. (а. с. 48-50 т. 2)

В апеляційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю “Агро-Овен” ставить питання про скасування рішення господарського суду Дніпропетровської області на підставі слідуючіх доводів:

- в видаткових накладних

 №РН-0000044 від 22.01.2010р,

 №РН-0000052 від 24.01.2010р,

 №РН-0000144 від 19.02.2010р. немає посилань на договір, а тому поставку було здійснено в позадоговірному порядку;

- позивач не вимагав оплати товару, поставленного за вказаними накладними, отже, строк оплати по ним не настав;

- відповідно до специфікації №2 не передбачаються поставки 24.01. та 27.01.2010 року, а тому вимоги по оплаті поставленого товару за накладними №РН-0000052 від 24.01.2010р. та №РН-0000059 від 27.01.2010р. та нарахування штрафних санкцій за цими накладними є незаконними.

Представник товариства з обмеженою відповідальністю “Агро-Овен” висловився в підтримку апеляційної скарги, а представник товариства з обмеженою відповідальністю “Агро-Ера” висловився проти її задоволення.

Заслухавши доповідь судді –доповідача, пояснення  представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що між позивачем та відповідачем укладено договір поставки товару №57-ГКЗ від 17.12.2009р. за умовами якого позивач (постачальник) зобов'язався в порядку та у строки, встановлені даним договором, передати у власність товариства з обмеженою відповідальністю “Агро-Овен” (покупця) товар в певній кількості, відповідної якості та по узгодженій ціні в специфікаціях,  а покупець –прийняти товар та оплатити його на умовах, визначених даним договором. Даний договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2010р.

         Пунктами 2.2, 2.3 цього договору передбачено, що оплата кожної партії товару здійснюється на підставі виставленого рахунку шляхом перерахування покупцем грошових коштів на поточний рахунок постачальника. Терміни оплати за товар визначаються сторонами і вказуються в специфікаціях до цього договору.

В силу статті 193 Господарського кодексу України, статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України та частини 7 статті 193 Господарського кодексу України одностороння  відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається,  якщо  інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За специфікаціями №1, №2, №3, №4 і №6 останній строк оплати боргу призначався на 09.02.2010 рік, позивач приймав оплату за поставлений товар по 24.03.2010р, не виставляючи відповідачу ніяких санкцій.  

Неоплата відповідачем суми боргу в повному розмірі стала підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Сторони дійшли єдиного висновку про те, що борг відповідача за даним договором складає 251 208, 19 грн. (а. с. 14-16, 36-39 т. 2)

Доводи відповідача про відсутність у видаткових накладних посилань на договір поставки, колегія суддів відхиляє як безпідставні, оскільки матеріали справи не містять будь-яких доказів того, що між сторонами існує інший договір, ні ж той, на який посилається позивач, і який є у матеріалах справи. Тим більше, що відповідач не заперечує проти отримання вказаного товару, та не надає доказів існування між сторонами іншого договору, на підставі якого цей товар передавався.

Але позивач не довів, за якими саме специфікаціями існує борг.

Так, за специфікаціями №1, №2, №3, №4, №6 сторони домовились про поставку товару на суму 1 591 350 грн, а всього за договором поставки товару №57-ГКЗ від 17.12.2010 року за період з 20.12.2009 року по 17.10.2010 року поставлено товар на суму 4 014 678, 39 грн.

У видаткових накладних, рахунках –фактурах, платіжних документах відсутні посилання на специфікації.

Оскільки умовами договору поставки не було визначено строк, протягом якого відповідач має перерахувати на поточний рахунок позивача грошову суму за отриманий товар, позивач у порядку частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України звернувся до відповідача з вимогою від 15.04.2010 року №15/04-10 здійснити в семиденний термін оплату отриманого товару на загальну суму 251 208, 19 грн. (а. с. 27-28 т. 2)

          Вказану вимогу –претензію відповідач отримав 04.05.2010 року, отже право вимоги боргу у позивача виникло 12.05.2010 року.          

3% річних за період з 12.05.2010 року по 07.12.2010 року складає:

251 208, 19 * 3% * 210  = 4 335, 92 грн.

100 * 365

Позивач в позовній заяві нарахував пеню виходячи із боргу 249 780, 19 грн. Судова колегія зробила розрахунок пені, не виходячи за межі заявленого позову.

Пеня за період з 12.05.2010р. по  06.08.2010р. складає:

з 12.05.2010р. по 07.06.2010р.

249 780, 19 грн. * 2 * 10, 25% * 27 = 3 787, 76 грн.

           100 * 365

з 08.06.2010р. по 07.07.2010р.

249 780, 19 грн. * 2 * 9,5% * 30 = 3 900, 68 грн.

           100 * 365

з 08.07.2010р. по 06.08.2010р.

249 780, 19 грн. * 2 * 8,5% * 30 = 3 490, 08 грн.

           100 * 365

всього 3 787, 76 грн. + 3 900, 68 грн. + 3 490, 08 грн. = 11 178, 52 грн.

Інфляційні втрати за період з травня 2010 року по листопад 2010 року складають: 251 208, 19 * 0,997 * 0, 994 * 0, 996 * 0, 998 * 1, 012 * 1,029 * 1, 005 = 7 772, 31 грн.

Отже, рішення суду в частині стягнення пені, інфляційних втрат, 3% річних і судових витрат підлягає зміні.

Керуючись статями 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Агро-Овен” частково задовольнити.

Резолютивну частину рішення змінити і викласти в слідуючій редакції:

«Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Агро-Овен” (51105, Дніпропетровська область, Магдалинівський район, с. Оленівка, ідентифікаційний код 25522107) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Агро-Ера” (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Олеся Гончара,

2-а, кв.1, ідентифікаційний код 33516760) 251 208, 19грн. - основного боргу, 11 176, 52 грн. - пені, 4 335, 92 грн. –3% річних, 7 772, 31 грн. –інфляційних втрат, 2 744, 95 грн. - витрат по сплаті державного мита, 230, 70 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити».

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Агро-Ера” на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Агро-Овен” витрати на сплату державного мита за розгляд апеляційної скарги у сумі 117, 45 грн.

Видачу наказів доручити  господарському суду Дніпропетровської області.        

         Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

         Головуючий                                                                      Л.В. Чоха

 Судді:                                                                                  І. К. Шуба

                                                                                                 Л.О. Чимбар

Постанова складена і підписана  03.03.2011р.