Постанова

від 12.03.2011 по справі 47/149-10

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" березня 2011 р. С права № 47/149-10

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя , с уддя , суддя

при секретарі Новіковій Ю .В.

за участю

прокурора - Пилипенка О.Г., по св. № 17 11.01.2011 р..

представників:

позивача - не з"явився.

відповідача - не з'явився.

третьої особи-не -"явився.

розглянувши у відкритому с удовому засіданні у приміщен ні Харківського апеляційно го господарського суду апеля ційну скаргу Харківського мі жрайонного прокурора (вх. № 4787 Х/1-14) на рішення господарс ького суду Харківської облас ті від 02 червня 2010 року у справі № 47/149-10

за позовом товариства з обмеженою відповідальніст ю "ВП "СІЛАН" с. Хролі Харківськ ого району Харківської облас ті

до Пономаренківської сільської ради Харківського району Харківської області, с. Хролі Харківського району Харківської області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідач а-Інспекція державного архіт ектурно-будівельного контро лю у Харківській області, м. Ха рків

про визнання права вла сності

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмежено ю відповідальністю «ВП "СІЛА Н»звернулось до господарськ ого суду Харківської області з позовом до Пономаренківсь кої сільської ради про визна ння права власності на нежит лове приміщення площею 203,2 кв.м ., що розташоване за адресою: Х арківський район, село Поном аренки, вул. Громадського , 43 лі тера «А-1».

Рішенням господарськог о суду Харківської області в ід 02 червня 2010 року у справі № 47/149-10 (суддя Светлічний Ю.В.) позо в задоволено. Визнано за това риством з обмеженою відповід альністю «ВП "СІЛАН»право вл асності на нежитлове приміще ння площею 203,2 кв.м., що розташов ане за адресою:Харківський р айон, село Пономаренки, вул. Гр омадського, 43 літера «А-1».

Харківський міжрайонний прокурор з метою вступу у спр аву для представництва інтер есів держави в порядку статт і 29 Господарського процесуал ьного кодексу України подав апеляційну скаргу на зазначе не рішення, в якій, посилаючи сь на порушення місцевим гос подарським судом норм матері ального та процесуального пр ава та неповне з»ясування об ставин, що мають значення для справи, просить зазначене рі шення скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволе нні позову відмовити.

Прокурор в судовому засі данні підтримує апеляційну с каргу.

Сторони та третя особа в су дове засідання не з"явились, х оча належним чином були пові домлені про час та місце його проведення, що підтверджуєт ься наявними у матеріалах сп рави повідомленнями про вруч ення поштового відправлення з ухвалою суду, якою призначе но час та місце даного судово го засідання.

До суду повернулася надісл ана на адресу позивача копія ухвали суду від 24.02.2011 р. про від кладення розгляду справи, як ою призначено час та місце да ного судового засідання, із з азначенням поштовим відділе нням підстави повернення -"за закінченням терміну зберіга ння".

Зважаючи на те, що ухвала на правлялась на адресу позивач а, яка зазначена ним в позовн ій заяві та в клопотанні про в ідкладення розгляду апеляці йної скарги від 07.02.2001 р., а про зм іну свого місцезнаходження він суд не повідомляв, врахов уючи те, що до повноважень гос подарського суду не віднесен о з"ясування місцезнаходжен ня учасників процесу на час в чинення процесуальних дій , з азначена копія ухвали є дока зом належного виконання судо м обов"язку щодо повідомленн я позивача про час та місце с удового засідання.

Тому, зважаючи на належне по відомлення сторін та третьої особи про час та місце судов ого засідання, а також на те, щ о розгляд справи вже відклад ався через їх неявку, врахову ючи встановлений статтею 102 Г осподарського процесуально го кодексу України двохмісяч ний строк розгляду апеляційн ої скарги, справа розглядаєт ься за відсутності представн иків сторін та третьої особи за наявними в ній матеріалам и відповідно до статті 75 Госпо дарського процесуального ко дексу України.

Дослідивши матеріали спра ви, проаналізувавши доводи а пеляційної скарги, вислухавш и пояснення прокурора, перев іривши повноту встановлення місцевим господарським судо м обставин, що мають значення для справи та правильність з астосування норм матеріальн ого та процесуального права, колегія суддів дійшла висно вку, що апеляційна скарга під лягає задоволенню, виходячи з наступного.

Позивач -товариство з обмеженою відповідальністю "ВП СІЛАН" в обгрунтування поз овних вимог про визнання пра ва власності на нежитлове пр иміщення площею 203,2 кв.м., що роз ташоване за адресою: Харківс ький район, село Пономаренки , вул. Громадського , 43 літера «А -1»посилається на наступне.

Для розташування допоміж них приміщень позивачем само стійно було побудовано допом іжне нежитлове підсобне прим іщення за адресою: село Поном аренки, вул. Громадського, 43, в Х арківському районі.

Комунальним підприємст вом "Харківське районне бюро технічної інвентарізації" н а замовлення позивача було в иготовлено технічний паспо рт нежитлового підсобного пр иміщення по вул. Громадськог о, 43 село Пономаренки в Харків ському районі, в якому зазнач ено: нежитлові приміщення лі тера «А-1»загальною площею 203,20 кв.м збудовані позивачем сам овільно.

З метою підтвердження мо жливості подальшої безпечно ї експлуатації нежитлової бу дівлі було замовлено у товар истві з обмеженою відповідал ьністю "ЕКО - СТИЛЬСТРОЙ" (ліце нзія: серія АВ № 359141) технічний висновок про стан будівель них конструкцій самовільн о збудованого нежитлового пі дсобного приміщення за адрес ою: село Пономаренки, вул. Гром адського, 43 в Харківському рай оні.

Відповідно до розділу "В исновки та рекомендації" тех нічного висновку усі загальн і будівельні конструкції не мають видимих деформацій, по рушень та знаходяться в задо вільному технічному стані, я ке забезпечує несучу здатніс ть, достатню для подальшої ек сплуатації нежитлового прим іщення та зазначено, що робот и по будівництву приміщення виконані згідно з діючими ек ологічними, санітарно - гігіє нічними, противопожежними но рмами та іншими діючими норм ами та правилами.

В якості правової підс тави визнання права власност і на самочинно збудоване нер ухоме майно позивач посилаєт ься на положення статті 376 Цив ільного кодексу України і пр и цьому вказує на те, що з моме нту будівництва спірного май на з боку власника земельної ділянки, на якій воно розташ оване не існує жодного факту заперечення щодо такого буд івництва та будівництво спі рного приміщення не порушує прав інших осіб, оскільки буд івельні роботи виконані в по вному обсязі та згідно з наве деним технічним висновком пр иміщення придатні для подаль шої експлуатації.

Місцевий господарський суд, задовольняючи позовні в имоги послався на зазначені позивачем в обгрунтування п озову обставини, зазначив пр и цьому, що з огляду на те, що бу дівництво виконано без розро бки проекту та отримання доз волу на будівельні роботи, по зивач не має можливості заре єструвати своє право власно сті на спірну нерухомість на лежним чином, а тому всупереч положенням ч. 1 ст 316, та статті 319 Цивільного кодексу України не може в повній мірі здійсн ити своє право власності щод о спірного майна, а саме обме жений у своєму праві розпоря джатися ним.

Також місцевий господар ський суд в обгрунтування св ого висновку про задоволення позовних вимог послався на н аступне

Відповідно до статті 331 Цивільного кодексу України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) ос обою, набувається нею, якщо ін ше не встановлено договором або законом. Право власності на новостворене нерухоме ма йно (житлові будинки, будівлі , споруди тощо) виникає з момен ту завершення будівництва (с творення майна).

Згідно зі ст. 328 Цивільного кодексу України, право власн ості вважається набутим прав омірно, якщо інше прямо не вип ливає із закону або незаконн ість набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до п 3.4. «Пор ядку вирішення питань, пов' язаних із самочинним будівни цтвом»затвердженого Рішенн ям XL сесії Харківської місько ї ради IV скликання від 23.06.2004р. № 90/0 4, встановлено, що питання визн ання права власності на заве ршені будівництвом об' єкти , що знаходяться на земельних ділянках, які належать забуд овнику на праві власності чи користуванні, вирішуються в судовому порядку.

Відповідно до ст. 376 Цивіл ьного кодексу України - житло вий будинок, будівля, споруд а, інше нерухоме майно вважаю ться самочинним будівництв ом, якщо вони збудовані або будуються на земельній діл янці, що не була відведена дл я цієї мети, або без належног о дозволу чи належно затверд женого проекту, або з істотни ми порушеннями будівельних н орм і правил. Право власності на самочинно збудоване неру хоме майно може бути за рішен ням суду визнане за особою, я ка здійснила самочинне будів ництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для ці єї мети, за умови надання зем ельної ділянки у встановлено му порядку особі під уже збуд оване нерухоме майно. На вимо гу власника (користувача) зем ельної ділянки суд може визн ати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинн о збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Згідно зі статтею 392 Цивіль ного кодексу України власник майна може пред'явити позов п ро визнання його права власн ості, якщо це право оспорюєть ся або не визнається іншою ос обою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує йо го право власності.

Підставою для проведенн я державної реєстрації прав власності на нерухоме майно відповідно до п.10. Додатку № 1 до «Тимчасового положення про порядок реєстрації прав влас ності на нерухоме майно», зат вердженого Наказом Міністер ства юстиції України від 07.02.2002р . № 7/5, є рішення судів, третейсь ких судів про визнання права власності на об' єкти нерух омого майна.

Колегія суддів не погод жується з висновком місцевог о господарського суду про за доволення позовних вимог, зв ажаючи на наступне

Згідно зі статтею 16 Цивіль ного кодексу України, кожна о соба має право звернутися до суду за захистом свого особи стого немайнового або майнов ого права та інтересу. Способ ами захисту цивільних прав т а інтересів можуть бути, зокр ема, визнання права.

Згідно зі статтею 376 Циві льного кодексу України житл овий будинок, будівля споруд а, інше нерухоме майно вважаю ться самочинним будівництв ом, якщо вони збудовані або бу дуються на земельній ділянці , що не була відведена для цієї мети, або без належного дозво лу чи належно затвердженого проекту, або з істотними пору шеннями будівельних норм і п равил.

Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівниц тво нерухомого майна, не набу ває права власності на нього .

Відповідно до положень ч. 3, 5 ст. 376 Цивільного кодексу У країни, право власності на са мочинно збудоване нерухоме м айно може бути за рішенням су ду визнане за особою, яка здій снила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не бу ла їй відведена для цієї мети , за умови надання земельної д ілянки у встановленому поряд ку особі під уже збудоване не рухоме майно.

Якщо власник (користувач ) земельної ділянки запереч ує проти визнання права вла сності на нерухоме майно за о собою, яка здійснила (здійсню є) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенн ю особою, яка здійснила (здійс нює) самочинне будівництво,

або за її рахунок.

На вимогу власника (корист увача) земельної ділянки суд може визнати за ним право вла сності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, я кщо це не порушує права інших осіб.

З вищевикладених положень чинного законодавства вбача ється, що визнання права влас ності на самочинно збудоване нерухоме майно за рішенням с уду можливе за наявності пев них умов, а саме: надання забуд овнику земельної ділянки у в становленому порядку, відсут ність порушень будівельних н орм і правил, заперечень з бок у власника земельної ділянки , відсутність порушення в рез ультаті самочинної забудови прав інших осіб.

Однак місцевий господарсь кий суд в порушення зазначен ої норми не дослідив тієї обс тавини, що відповідачем не на дано та в матеріалах справи в ідсутні докази надання позив ачу у встановленому порядку земельної ділянки під збудов ане спірне нерухоме майно.

Окрім того відповідачем не надано доказів здійснення б удівництва за власні кошти.

Також колегія суддів зазна чає, що місцевий господарськ ий суд безпідставно застосу вав до спірних правовідносин статтю 331 Цивільного кодексу України.

Стаття 331 Цивільного к одексу України визначає заг альні підстави та порядок на буття права власності на нов е майно, яке створене з додер жанням вимог закону та інших правових актів, однак не регу лює правовий режим самочинн ого будівництва.

Водночас, поняття самочи нного будівництва, а також пр авові підстави та умови виз нання права власності на сам очинно збудоване нерухоме м айно визначені статтею 376 Циві льного кодексу України, яка є спеціальною в регулюванні п равовідносин, які стосуютьс я предмету даного спору, оск ільки унормовує відносини, щ о виникають у тих випадках, к оли вимоги закону та інших пр авових актів при створенні н ової нерухомої речі (самочин ному будівництві) були поруш ені.

Виходячи з наведеного, мі сцевий господарський суд вн аслідок порушення та неправи льного застосування норм ма теріального права та неповно го з"ясування обставин, що маю ть значення для справи дійшо в неправильного висновку про задоволення позову, у зв"язку з чим оскаржуване рішення сл ід скасувати та прийняти нов е рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Керуючись статтями 33, 43, 75 , 99, 101, п. 1 статті 103, п. 1, 4 частини 1 ст атті 104, статтею 105 Господарськ ого процесуального кодексу У країни, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Ха рківського міжрайонного про курора задовольнити.

Рішення господарськог о суду Харківської області в ід 02 червня 2010 року у справі № 47/149 -10 скасувати.

Прийняти нове рішення.

В задоволенні позову ві дмовити.

Постанову може бути оскар жено до Вищого господарськог о суду України протягом двад цяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя (підпис)

Суддя (підпис)

Суддя (підпис)

Постанову складено в повному обсязі 14.03.2011 р.

Згідно з оригіналом

секретар суду Мухіна Н.Ю.

14.03.2011 р.