Рішення

від 22.09.2006 по справі 15/388

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/388

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Луганської області

91016, м.Луганськ

пл.Героїв ВВВ 3а

тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ

СУД

Луганской области

91016, г.Луганск

пл.Героев ВОВ 3а

тел.55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.09.06                                                                                 Справа № 15/388.

Суддя  Пономаренко Є.Ю., розглянувши матеріали  справи за позовом

Дочірнього підприємства «Кримцемент», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськобладнання», м. Луганськ

про стягнення 136 779 грн. 53 коп.

За участю представників сторін:від позивача –Калініченко М.М. по довіреності №23/09-06 від 14.09.2006р.;від відповідача –Купріянець В.В. директор згідно протоколу загальних зборів засновників від 05.08.1999р. №1 та наказу від 05.08.1999р. №2.

До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування  судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв'язку з чим відповідно до ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом не здійснювалося.

Суть спору: позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача боргу як неповернутої передплати у сумі 124 500 грн. 08 коп., пені у сумі 12 279 грн. 45 коп. по договору від 26.07.2005р. №57/07-05.

Представник позивача у судовому засіданні позовну вимогу підтримав у повному обсязі.

Відповідач відзивом на позовну заяву визнав позовні вимоги про стягнення передплати.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов повністю або частково.

У зв'язку з визнанням позову відповідачем та враховуючи, що такі його дії не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб суд, керуючись ст. 78 Господарського процесуального кодексу України приймає рішення про задоволення позову.

Розглянувши матеріали справи, додатково надані  документи та вислухавши представника позивача, суд встановив наступне.

Між сторонами у справі укладено договір від 26.07.2005р. №57/07-05, за яким (п.1.1.) відповідач у справі зобов'язався передати, а покупець –(позивач у справі) зобов'язався прийняти та оплатити продукцію.

Найменування, кількість, ціна товар, а також умови його поставки та оплати викладені сторонами у погодженій обопільно специфікації №2, що є додатком №2 до вказаного договору.

Загальна ціна по договору визначена у  сумі 197 000 грн. 11 коп.

Відповідно до п. 3.2 відповідач зобов'язаний був здійснити поставку товару протягом 60 днів з моменту отримання передплати в розмірі 50% від вартості товару (98 500 грн. 06 коп.).

Решту 50 % оплати позивач повинен був сплатити відповідачу по факту одержання товару протягом 5 днів.

Позивач виконав грошові зобов'язання за договором у достатньому для поставки розмірі –50 %, сплативши 188 500 грн. 11 коп. передплати, що підтверджується платіжними документами та не заперечується керівником відповідача.

Відповідач зобов'язання з поставки товару виконав частково поставивши товар лише на суму 64 000 грн. 03 коп., передплату не повернув.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи позивача та надані ним докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно п.2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів,  необхідних  для належного  виконання нею зобов'язання,  враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до п.2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати, не передав товар у встановлений строк,  покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до ст. 43, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести певними засобами доказування ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У зв'язку з визнанням позову відповідачем та враховуючи, що такі його дії не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб суд, керуючись ст. 78 Господарського процесуального кодексу України приймає рішення про задоволення позову.

Так, вимоги по стягненню боргу як здійсненої передплати у сумі 124 500 грн. 08 коп. підлягають задоволенню.

Нарахування заявленої до стягнення пені представник позивача мотивує положеннями п. 7.1 договору, за яким сторона по договору несе відповідальність згідно чинного законодавства, а також нормами Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 1 ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчинюється  у письмовій формі.

Договір не містить положень щодо забезпечення виконання зобов'язання у вигляді пені та відповідно її розміру, у зв'язку з чим позивач не вправі нараховувати непередбачені договором штрафні санкції та вимагати їх стягнення з посиланням на умови договору у судовому порядку.

Щодо застосування позивачем подвійної облікової ставки з посиланням на Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»слід зазначити, що згідно ст. 1 даного Закону платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Так, законодавством, на яке посилається представник позивача, обмежено максимальний розмір пені, що може бути стягнута за невиконання грошового зобов'язання, а не визначено в імперативному порядку розмір пені що підлягає стягненню у будь-якому випадку незалежно від наявності певного правочину.

Таким чином, оцінивши доводи сторін та наявні докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково. Вимоги по стягненню боргу як здійсненої передплати у сумі 124 500 грн. 08 коп. підлягають задоволенню. У задоволенні вимог по стягненню пені у сумі 12 279 грн. 45 коп. слід відмовити за необґрунтованістю.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог у складі: 1245 грн. 00 коп. державного мита, а також 107 грн. 40 коп.  витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні за згодою присутніх у судовому засіданні представників позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.  44, 49, 78, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськобладнання», м. Луганськ, кв. 50 лєт Октября, б. 4а, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 21798798, на користь Дочірнього підприємства «Кримцемент», м. Київ, Контрактова площа, б. 9, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 30860346: борг як передплату у сумі  124 500 грн. 08 коп.; витрати зі сплати державного мита у сумі 1245 грн. 00 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі  107 грн. 40 коп., наказ видати.

3.          У задоволенні решти вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення підписано 25.09.2006р.

Суддя

Є.Ю. Пономаренко