Постанова

від 03.03.2011 по справі 16/203

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2011 р. № 16/203

Вищий господарський суд України в складі колегії

суддів: Грейц К.В. - головуючого,

Бакуліної С.В.,

Глос О.І.,

розглянувши касаційну ск аргу Регіонального відділенн я Фонду державного майна Укр аїни по Донецькій області

на постанову від 11.01.2011

Донецького апеляційного господарського суду

у справі господарського с уду Донецької області №16/203

за позовом Регіонального відділення фонду державного майна Укра їни по Донецькій області

до Фізичної особи - підприєм ця ОСОБА_1

про стягнення 12251,27 грн. неустойк и,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарськог о суду Донецької області від 28.10.2010 у справі №16/203 (суддя Манжур В.В.) позов Регіонального відд ілення фонду державного майн а України по Донецькій облас ті задоволено частково, стяг нуто з Фізичної особи - підп риємця ОСОБА_1 на користь Державного бюджету України с уму неустойки в розмірі 5016,60 гр н. В іншій частині позову відм овлено.

Постановою Донецького апе ляційного господарського су ду від 11.01.2011 (колегія суддів у ск ладі головуючого судді Ломов цевої Н.В., суддів Колядко Т.М., С какуна О.А.) апеляційну скаргу Регіонального відділення Фо нду державного майна України по Донецькій області задово лено частково, рішення госпо дарського суду Донецької обл асті від 28.10.2010 змінено, позовні вимоги задоволені частково н а суму 10616,60 грн., в решті позов за лишено без задоволення.

Регіональне відділення Фо нду державного майна України по Донецькій області, не пого джуючись з судовими рішенням и господарських судів попере дніх інстанцій, звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою , в якій просить скасувати пос танову Донецького апеляційн ого господарського суду від 11.01.2011 і рішення господарського суду Донецької області від 28. 10.2010 та прийняти нове рішення, я ким позовні вимоги задовольн ити у повному обсязі, посилаю чись на неправильне застосув ання господарським судами по передніх інстанцій норм мате ріального і процесуального п рава, а саме: ст. 526, ч. 2 ст. 530, ст. ст. 5 99, 785 Цивільного кодексу Україн и, ч. 2 ст. 17, ч. 2 ст. 26, ч. 1 ст. 27 Закону У країни "Про оренду державног о та комунального майна", п. 13 Ме тодики розрахунку орендної п лати, затвердженої постаново ю Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786, п.2 постанови Кабіне ту Міністрів України від 25.03.2009 № 316 "Про деякі питання оплати ор енди державного майна", ст. 4 Го сподарського процесуальног о кодексу України.

Скаржник наголошує на тому , що суди, здійснюючи власний р озрахунок неустойки, не врах ували індекс інфляції за кож ний місяць у розмірі орендно ї плати з метою визначення су ми неустойки, а також дійшли н еправомірного висновку, що д одаткова угода від 19.06.2009 до дого вору оренди № 1153/2004 від 30.03.2004 діє ли ше в частині п. 1, а по п. 2 цієї уго ди правовідносини сторін при пинилися у зв'язку з закінчен ням строку дії самого догово ру.

Представники сторін своїм и процесуальними правами на участь в судових засіданнях касаційної інстанції 24.02.2011 та 03 .03.2011 не скористалися.

Перевіривши повноту встан овлення обставин справи та п равильність їх юридичної оці нки в рішенні місцевого та по станові апеляційного господ арських судів, колегія судді в Вищого господарського суду України дійшла висновку, що к асаційна скарга підлягає час тковому задоволенню, виходяч и з наступного.

Як встановлено господарсь кими судами попередніх інста нцій, між Регіональним відді ленням Фонду державного майн а України по Донецькій облас ті (далі - орендодавець) та Су б' єктом підприємницької ді яльності-фізичною особою О СОБА_1 (далі - орендар) укла дено договір оренди № 1153/2004 від 3 0.03.2004.

Договір укладено з додатко вими угодами № 1 від 22.07.2004, № 2 від 22 .06.2007 та № 3 від 19.06.2009.

Відповідно до п. 1.1 договору о рендодавець передає, а оренд ар приймає в строкове платне користування нерухоме держа вне майно - нежитлові примі щення площею 225,3 м2, розташовані за адресою: ОСОБА_2, що знах одиться на балансі Донецьког о будівельного технікуму (ба лансоутримувач), вартість як ого визначена згідно з експе ртною оцінкою станом на 30.11.2003 і становить 77832 грн., майно перед ається в оренду для використ ання під офіс.

Пунктом 10.1 договору передба чено, що договір укладено стр оком на 164 днів, що діє з 30.03.2004 по 10. 09.2004.

Відповідно до п. 10.6 договору у разі відсутності заяви одн ієї із сторін про припинення або зміну цього договору піс ля закінчення строку його чи нності протягом одного місяц я, договір вважається продов женим на той самий термін і на тих самих умовах, які були пер едбачені цим договором.

Регіональне відділення Ф онду державного майна Україн и по Донецькій області листо м №20-06-04-09552 від 03.09.2009, докази направл ення якого містяться в матер іалах справи, повідомило від повідача про закінчення стро ку дії договору 13.08.2009 з вимогою повернути орендоване майно з а актом приймання-передачі, в тім, відповідач повернув май но балансоутримувачу за акто м прийому-передачі лише 31.03.2010.

Таким чином, вважаючи непр авомірними дії відповідача п о неповерненню майна, позива ч просить стягнути з останнь ого 12251,27 грн. неустойки за несво єчасне повернення об' єкту о ренди за період з 08.09.2009 по 31.03.2010, що підтверджує розрахунком про нарахування неустойки за ча с прострочення повернення об ' єкту оренди за договором о ренди № 11534/2004 від 30.03.2004 та обґрунто вує приписом ч. 2 ст. 785 ЦК Україн и.

Вирішуючи спір у справі, суд и попередніх інстанцій дійшл и висновку про підставність і ґрунтовність позовних вимо г лише в частині.

Так, місцевий господарськи й суд, здійснив власний розра хунок неустойки, яка за періо д з 08.09.2009 по 31.03.2010 прострочення по вернення відповідачем оренд ованого майна становить 10616,60 г рн., виходячи з розміру орендн ої плати 783,75 грн., яка діяла за ос танній місяць оренди, тобто, в ересень 2009 р., з чим погодився с уд апеляційної інстанції.

Разом з тим, за висновком су ду апеляційної інстанції, су д першої інстанції неправомі рно зарахував в рахунок неус тойки сплачені відповідачем після закінчення строку дії договору суми 115,09 грн., 484,07 грн., 5000 грн., що, призвело до безпідста вного зменшення визначеного розміру неустойки до суми 5016, 6 0 грн. (10 616,60 грн. - 5 600 грн. = 5016, 60 грн.).

Втім, висновки господарськ их судів попередніх інстанці й щодо порядку визначення су ми неустойки, яка підлягає сп латі, колегія суддів вважає с уперечливими і передчасними , з огляду на таке.

Правові наслідки продовже ння користування майном післ я закінчення строку договору оренди безпосередньо передб ачені статтею 764 ЦК України, ст аттею 17 Закону України "Про ор енду державного та комунальн ого майна" та опосередков ані нормою частини четвертої статті 291 ГК України, згідно з я кою правові наслідки припине ння договору оренди визначаю ться відповідно до умов регу лювання договору найму Цивіл ьним кодексом України.

Частиною 2 статті 785 ЦК Україн и встановлено право наймодав ця вимагати від наймача спла ти неустойки у розмірі под війної плати за користування річчю за час прострочення , якщо наймач не виконує обов' язку щодо повернення речі.

Відповідно до приписів час тини 1 статті 762 ЦК України розм ір плати за користування май ном встановлюється договоро м найму.

Згідно умов договору (п. 3.2) ор ендна плата за кожний наступ ний місяць визначається шлях ом коригування орендної плат и за попередній місяць на інд екс інфляції за наступний мі сяць.

Аналогічне вбачається зі з місту ст. 10 Закону України "Про оренду державного та комуна льного майна", згідно якої при визначенні орендної плати в раховується індексація.

Разом з тим, господарські су ди попередніх інстанцій при визначенні суми неустойки, я ка підлягає стягненню з відп овідача, не врахували наведе них приписів Закону і умов до говору, внаслідок чого здійс нили помилковий розрахунок н еустойки без врахування інде ксу інфляції за кожний насту пний місяць, взявши за основу розмір орендної плати за ост анній місяць дії договору.

Крім того, судами не було на дано належної правової оцінк и доводам позивача щодо дії д одаткової угоди від 19.06.2009 до дог овору оренди № 1153/2004 від 30.03.2004 в час тині зменшення до 45% розміру о рендної плати на підставі по станови Кабінету Міністрів У країни від 25.03.2009 № 316 "Про деякі пи тання оплати оренди державно го майна" лише до 01.01.2010.

Колегія суддів вважає, що су дами не визначено періоду пр острочення ні щодо дати вини кнення у відповідача зобов' язання повернути майно і від повідного права у позивача н арахування неустойки, ані що до дати припинення її нараху вання, оскільки відповідно д о ч. 6 статті 232 Господарського к одексу України нарахування ш трафних санкцій за простроче ння виконання зобов'язання, я кщо інше не встановлено зако ном або договором, припиняєт ься через шість місяців від д ня, коли зобов'язання мало бут и виконано.

Таким чином, стягуючи з відп овідача на користь позивача неустойку у розмірі 10616,60 грн. за порушення строку повернення об'єкта оренди у зв'язку з при пиненням орендних відносин, суди нижчих інстанцій, здійс нивши помилковий розрахунок неустойки, не перевірили роз рахунок позивача на відповід ність його умовам договору т а чинному законодавству Укра їни.

Не встановлення судами поп ередніх інстанцій зазначени х обставин, які мають суттєве значення для правильного ви рішення спору у справі, і нена дання їм належної правової о цінки, є порушенням вимог ст. 4 3 ГПК України, що виключає можл ивість висновку суду касацій ної інстанції про правильніс ть застосування судами норм матеріального права при вирі шенні спору.

Оскільки передбачені проц есуальним законодавством ме жі перегляду справи в касаці йній інстанції не дають їй пр ава встановлювати або вважат и доведеними фактичні обстав ини, що не були встановлені по передніми судовими інстанці ями, рішення та постанова у сп раві підлягають скасуванню з передачею справи на новий ро згляд до господарського суду першої інстанції для встано влення зазначених обставин і надання їм належної правово ї оцінки з врахуванням вищев икладених вказівок цієї пост анови.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуальн ого кодексу України, Вищий го сподарський суд України -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Регіона льного відділення Фонду держ авного майна України по Доне цькій області задовольнити ч астково.

Постанову Донецького апел яційного господарського суд у від 11.01.2011 та рішення господарс ького суду Донецької області від 28.10.2010 у справі № 16/203 скасувати , справу направити на новий ро згляд до господарського суду Донецької області.

Головуючий суддя К.В.Грейц

Судді С.В.Бакул іна

О.І.Глос