Рішення

від 16.03.2011 по справі 24/4/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

24/4/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.03.11                                                                                 Справа № 24/4/2011

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Технокомплект",                    м. Суми

до Державного підприємства "Ровенькиантрацит", м. Ровеньки Луганської області

про стягнення 447618 грн. 66 коп.

Суддя Рябцева О.В.

в присутності представників сторін:

від позивача – Тімецький О.В. –предст. за дов. від 20.01.2011 б/н;

від відповідача –Лосєва І.М. –начальник юридичного відділу ВП "Управління матеріально-технічного постачання" ДП "Ровенькиантрацит", дов. від 24.12.2010                   № 1-3/3д-16.

в с т а н о в и в:

Позивачем заявлена вимога про стягнення заборгованості за договорами поставки на загальну суму 335852 грн., 3% річних в сумі 22649 грн. 94 коп., інфляційних втрат в сумі 89116 грн. 72 коп., всього 447618 грн. 66 коп.

На обґрунтування заявлених вимог позивач вказує, що згідно договорів від 20.05.2008 № 18-939ГП, № 18-940ГП та від 27.05.2008 № 18-1001ГП, № 18-1002ГП поставив обладнання на суму 289698 грн., за яке відповідач розрахувався частково на суму 221000 грн. На час звернення до суду сума заборгованості складає 68698 грн.

Крім того, за договорами від 20.08.2008 № 18-1869ГП, № 18-1870ГП, 18-1866ГП, від 19.09.2008 № 18-2213ГП, № 18-2214ГП поставлено товару на суму 317154 грн. Розрахунки відповідачем здійснені частково на суму 50000 грн., сума заборгованості склала 267154 грн.

У зв'язку з простроченням грошового зобов'язання боржником йому відповідно до            ст. 625 ЦК України нараховано 3% річних в сумі 22649 грн. 94 коп. та інфляційні втрати в сумі 89116 грн. 72 коп.

Відповідач частково заперечує проти позову, зокрема, зазначає, що позивачем не доведено факт постачання товару на суму 289698 грн. саме за договорами від 20.05.2008             № 18-939ГП, № 18-940ГП, від 27.05.2008 № 18-1001ГП, № 18-1002ГП та невірно зроблено розрахунок інфляційних втрат і 3% річних. Проте суму боргу, що визнається або заперечується відповідач не вказав, контррозрахунку додаткових нарахувань не надав.

Представники позивача у судовому засіданні 20.01.2011 проти доводів відповідача заперечили, зокрема, посилаючись на те, що договори, на які послався відповідач, були підписані з боку ТОВ "Технокомплект" і обидва примірника для підписання передані ДП "Ровенькиантрацит" та від нього не повернулись.

Позивач заявою від 24.01.2011 № 1295, яка надійшла до суду 07.02.2011, збільшив розмір позовних вимог на суму 3% річних і інфляційних втрат, тобто на 7982 грн. 41 коп. та просить стягнути борг в сумі 335852 грн., 3% річних в сумі 25022 грн. 22 коп., інфляційні втрати в сумі 94726 грн. 85 коп., всього 455601 грн. 07 коп.

Заявою від 02.03.2010 № 1299, поданою у судовому засіданні 03.03.2011, позивач збільшив розмір позовних вимог на суму 3% річних і інфляційних втрат, тобто на 4938 грн.             77 коп. та просить стягнути борг в сумі 335852 грн., 3% річних в сумі 25749 грн. 32 коп., інфляційні втрати в сумі 98938 грн. 52 коп., всього 460539 грн. 84 коп.

Зокрема, позивач нарахував за цією заявою 3% річних і інфляційні втрати в такому розмірі:

за договорами від 20.05.2008 № 18-939ГП та № 18-940ГП на суму боргу              72638 грн.:

- 3% річних з 23.06.2008 по 21.09.2008 –543 грн. 29 коп.;

- інфляційні втрати за період з липня 2008 року по вересень 2008 року –285 грн.                  69 коп.;

за договорами від 27.05.2008 № 18-1001ГП та № 18-1002ГП на суму боргу              111060 грн.:

- 3% річних з 01.07.2008 по 21.09.2008 –757 грн. 64 коп.;

- інфляційні втрати з липня 2008 року по вересень 2008 року –436 грн. 81 коп.;

на суму боргу 68698 грн.:

- 3% річних з 23.09.2008 по 01.03.2011 –5019 грн. 66 коп.;

- інфляційні втрати за період з жовтня 2008 року по січень 2011 року –20896 грн.                  78 коп.;

за договором від 19.09.2008 № 18-2213ГП на суму боргу 44946 грн. (оплата відсутня):

- 3% річних з 25.10.2008 по 01.03.2011 –3165 грн. 92 коп.;

- інфляційні втрати за період з листопада 2008 року по січень 2011 року –12691 грн. 97 коп.;

за договором від 20.08.2008 № 18-1869ГП на суму боргу 62958 грн.:

- 3% річних з 25.10.2008 по 29.09.2009 –1754 грн. 20 коп.;

- інфляційні втрати за період з листопада 2008 року по вересень 2009 року –8233 грн. 34 коп.;

на суму боргу 42958 грн.:

- 3% річних з 02.10.2009 по 01.03.2011 –1818 грн. 36 коп.;

- інфляційні втрати за період з листопада 2009 року по січень 2011 року –5329 грн.         25 коп.;

за договором від 20.08.2008 № 18-1870ГП на суму боргу 86640 грн.:

- 3% річних з 25.10.2008 по 01.03.2011 –6095 грн. 66 коп.;

- інфляційні втрати за період з листопада 2008 року по січень 2011 року –24465 грн.         64 коп.;

за договором від 20.08.2008 № 18-1866ГП на суму боргу 91998 грн.:

- 3% річних з 25.10.2008 по 01.03.2011 –6472 грн. 63 коп.;

- інфляційні втрати за період з листопада 2008 року по січень 2011 року –25978 грн.         64 коп.;

за договором від 19.09.2008 № 18-2214ГП на суму боргу 306120 грн.:

- 3% річних з 25.10.2008 по 25.11.2008 –80 грн. 51 коп.;

- інфляційні втрати за листопад 2008 року –459 грн. 18 коп.;

на суму боргу 612 грн.:

- 3% річних з 27.11.2008 по 01.03.2011 –41 грн. 45 коп.;

- інфляційні втрати за період з грудня 2008 року по січень 2011 року –161 грн. 22 коп.

Відповідач додатковим відзивом від 03.03.2010 зазначив, що станом на 01.01.2011 заборгованість за договорами від 20.05.2008 № 18-939ГП, № 18-940ГП відсутня. Щодо заборгованості за договорами від 27.05.2008 № 18-1001ГП, № 18-1002ГП зазначає, що зазначені договори між ДП "Ровенькиантрацит" та позивачем не укладались. Заборгованість за договорами від 20.08.2008 № 18-1869ГП, № 18-1870ГП, 18-1866ГП, від 19.09.2008               № 18-2213ГП, № 18-2214ГП складає 224792 грн.

У судовому засіданні 09.03.2011 позивачем подана заява від 09.03.2011 № 1305 про уточнення позовних вимог, за змістом якої позивач просить стягнути з відповідача борг в сумі 335852 грн. 3% річних в сумі 23725 грн. 64 коп., інфляційні втрати в сумі 92988 грн. 31 грн., разом 452565 грн. 95 коп.

Зокрема, позивач перерахував 3% річних та інфляційні втрати в такому розмірі:

- за договорами від 20.05.2008 № 18-939ГП та № 18-940ГП на суму боргу              72638 грн. 3% річних і інфляційні втрати не нараховані;

- за договорами від 27.05.2008 № 18-1001ГП та № 18-1002ГП на суму боргу              68698 грн.:

- 3% річних з 14.03.2009 по 09.03.2011 –4099 грн. 29 коп.;

- інфляційні втрати з квітня 2009 року по лютий 2011 року –12647 грн. 02 коп.;

Таким чином за даними договорами позивач зменшив позовні вимоги на 11558 грн.           31 коп. (скоротивши початковий період нарахування з 23.06.2008 та 23.09.2008 початок нарахування за вимогою про оплату –14.03.2009), і збільшив за всіма договорами на            3584 грн. 42 коп. за період з 01.03.2011 по 09.03.2011 нарахування 3% річних та інфляційних втрат за лютий 2011 року.

Оцінивши надані докази і доводи сторін, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість заявлених вимог з огляду на наступне.

На обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що здійснив поставку технічної продукції за договорами:

- від 20.05.2008 № 18-939ГП на суму 91998 грн.;

                      № 18-940ГП на суму 86640 грн.;

- від 27.05.2008 № 18-1001ГП на суму 14856грн.;

                      № 18-1002ГП на суму 96204 грн.;

- від 19.09.2008 № 18-2213ГП на суму 44946 грн.;

- від 20.08.2008 № 18-1869ГП на суму 62958 грн.;;

                          № 18-1870ГП на суму 86640 грн.;

                      № 18-1866ГП на суму 91998 грн.;

- від 19.09.2008 № 18-2214ГП на суму 30612 грн.

Поставка товару підтверджується накладними, податковими накладними, довіреностями відповідача, актами звірення розрахунків.

За умовами договорів строк оплати визначений протягом 30 днів з моменту одержання обладнання.

Відповідач частково розрахувався за поставлену продукцію і на час звернення до суду борг обліковується за договорами:

- від 27.05.2008 № 18-1001ГП і № 18-1002ГП в сумі 68698 грн.;

- від 20.08.2008 № 18-1866ГП в сумі 91998 грн.;

- від 20.08.2008 № 18-1869ГП в сумі 42958 грн.;

- від 20.08.2008 № 18-1870ГП на суму 86640 грн.

- від 19.09.2008 № 18-2213ГП  і № 18-2214 в сумі 45558 грн., тобто всього 335852 грн. по 6 договорах із 9 зазначених.

У зв'язку з несвоєчасною сплатою по вказаним 6 договорам позивачем нараховані 3% річних і інфляційні нарахування.

Відповідач на заперечення доводів вказує, що позивач не надав договори, укладені в травні 2008 року, а відтак його вимоги є безпідставними.

Зібраними доказами у справі підтверджено факт укладання в травні 2008 року 4 договорів, на які посилається позивач, оскільки відповідні вказівки на них містяться також в документах відповідача, зокрема, в довіреностях на отримання товару, виписаних на працівників відповідача.

Втім сторонами не надано договорів, укладених в травні 2008 року, а відтак суд достеменно не може встановити порядку розрахунків за товар, який був поставлений в травні 2008 року за накладними:

- від 22.05.2008 № 55 на суму 91998 грн.;

- від 22.05.2008 № 56 на суму 86640 грн.;

- від 30.05.2008 № 57 на суму 14856 грн.;

- від 30.05.2008 № 58 на суму 96204 грн.

Відповідач не заперечує проти одержання товару за вищевказаними накладними і договорами від 20.08.2008 і 19.09.2008.

Втім між сторонами існує спір щодо здійснених розрахунків і визначення строків виникнення боргу за позовом.

Матеріалами справи підтверджено, що оплата здійснена платіжними дорученнями:

- від 20.05.2008 –106000 грн. –попередня оплата за договором від 20.05.2008             № 18-940ГП –56000 грн. та № 18-939ГП –50000 грн.;

- від 22.09.2008 –115000 грн. –за фактично отриману продукцію за договорами від 20.05.2008 № 18-940ГП та № 18-939ГП;

- від 26.11.2008 –30000 грн. –за фактично отриману продукцію за договором від 19.09.2008 № 18-2201ГП;

- від 30.09.2009 –16666 грн. 67 коп. –за фактично отриману продукцію за договором від 20.08.2008 № 18-1869ГП;

- від 01.10.2009 –3333 грн. 33 коп. –кошти за розрахунки, всього оплачено 271000 грн.

За первісно заявленими вимогами і за заявами про збільшення позовних вимог позивач наполягав, що: за договорами від 20.05.2008 № 18-939ГП та № 18-940ГП і накладними від 22.05.2008 №№ 55, 56 на загальну суму 178638 грн. відповідач повинен був розрахуватись до 22.06.2008, фактично оплачено в якості передплати за платіжним дорученням від 20.05.2008 № 1111 –106000 грн., остаточні розрахунки здійснені платіжним дорученням від 22.09.2008 № 292 на суму 115000 грн., з яких: 72638 грн. зараховані за поставлену 22.05.2008 продукцію. За розрахунком позивача термін прострочення складав 91 день з 22.06.2008 по 21.09.2008.

Також позивач за первісно заявленими вимогами вважав, що за договорами від 27.05.2008 № 18-1001ГП, № 18-1002ГП і накладними від 30.05.2008 №№ 57, 58 на загальну суму  111060 грн., відповідач повинен був розрахуватись до 30.06.2008. Фактично оплата здійснювалась платіжним дорученням від 22.09.2008 № 292 на суму 115000 грн., з яких: 42362 грн. зараховано на погашення цього боргу, борг в сумі 68698 грн. існує на даний час. У зв'язку з простроченням і частковою оплатою позивачем визначалось прострочення відповідно щодо суми заборгованості 111060 грн. за період з 01.07.2008 по 21.09.2008, щодо суми 68698 грн. з 23.09.2008 по 01.02.2011.

У зв'язку з ненаданням договорів, за якими б можна було визначитись щодо строків прострочення, позивач у судове засідання 09.03.2011 надав претензію від 02.03.2009           № 195-фо з вимогою про оплату і для обчислення періоду прострочення застосував приписи ст. 530 ЦК України, за якою строк прострочення визначено з 14.03.2009.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк  (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником  обов'язку  не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Суд погоджується з доводами позивача щодо визначення строку прострочення оплати за поставлену продукцію в травні 2008 року.

Відповідач зазначає, що за накладними від 20.05.2008 №№ 55, 56 на загальну суму 178638 грн. здійснив оплату на загальну суму 221000 грн. (попередня оплата 20.05.2008 –106000 грн. і за фактично отриману продукцію 22.09.2008 –115000 грн.). Різницю 42362 грн. позивач відніс в погашення боргу за накладними від 30.05.2008 №№ 57, 58 на суму                 14856 грн. і 96204 грн., всього 111060 грн.

Відповідач вважає такий розподіл неправильним, оскільки листом від 31.12.2010                 № 3128 запропонував різницю зарахувати в рахунок оплати договору від 19.09.2008              № 18-2213ГП, однак доказів направлення цього листа суду не надав. Позивач пояснив, що даний лист отримано ним по факсу 31.01.2011 і надав суду відповідну факсокопію. Оскільки відповідач нормативно не обґрунтував можливість коригування бухгалтерського обліку через 3 роки після здійсненого платежу і фактично після звернення позивача до суду, суд вважає правильною позицію позивача щодо погашення боргу в хронологічному порядку. Позивач також неодноразово направляв відповідачу претензії, в яких докладно обґрунтовував борг (претензії від 02.03.2009 № 195-ФО, від 15.04.2010 № 080, від 07.05.2010 № 95, від 15.06.2010 № 120) і зазначав про зарахування платежу на суму 115000 грн., здійсненого 22.09.2008, в погашення боргу за накладними від 22.05.2008 та 30.05.2008, відповідач не надав відповіді на жодну претензію, фактично погодившись з таким розподілом.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Аналогічна за змістом норма міститься у п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

У відповідності з п. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Пункт 1 ст. 530 ЦК України передбачає, що якщо у зобов'язанні встановлений строк  (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач не виконував своїх зобов'язань по оплаті, не розглянув претензії і не надав на них відповіді, що стало підставою для звернення до суду.

Наявність основного боргу за поставлену продукцію підтверджена матеріалами справи і не спростована відповідачем, тому борг в сумі 335852 грн. підлягає стягненню.

Також визнаються обґрунтованими вимоги позивача по стягненню інфляційних нарахувань за загальний період з листопада 2008 року по лютий 2011 року включно в загальній сумі 92631 грн. 32 коп. та 3% річних за загальний період з 25.10.2008 по 09.03.2011 в загальній сумі 23725 грн. 64 коп.

Всього із заявлених за заявою від 09.03.2011 до стягнення 452565 грн. 95 коп. підлягає стягненню 452208 грн. 96 коп. (у зв'язку з допущеними арифметичними помилками).

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам: з державного мита в сумі 4522 грн. 09 коп., з витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 229 грн. 94 коп. В решті судові витрати покладаються на позивача.

Відповідно до ст. 46 ГПК України з позивача додатково підлягає стягненню державне мито за заявою від 09.03.2011 № 1305 в сумі 35 грн. 84 коп.

У судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 46, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1.Позовні вимоги задоволити частково.

2.Стягнути з Державного підприємства "Ровенькиантрацит", Луганська область,                  м. Ровеньки, вул. Комуністична, 6, ідентифікаційний код 32320704 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Технокомплект", м. Суми, вул. Петропавлівська, 74, ідентифікаційний код 24000068 борг в сумі 335852 грн. 00 коп., 3% річних в сумі 23725 грн.            64 коп., інфляційні нарахування в сумі 92631 грн. 32 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 4522 грн. 09 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 229 грн. 94 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3.У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Технокомплект", м. Суми, вул. Петропавлівська, 74, ідентифікаційний код 24000068 в доход Державного бюджету України державне мито в сумі 35 грн. 84 коп., видати наказ Державній податковій інспекції у м. Суми після набрання рішенням законної сили.

5.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

6.Повне рішення складено і підписано - 21.03.2011.

Суддя                                                                                О.В.Рябцева