Рішення

від 09.03.2011 по справі 13/184-10-5403

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

13/184-10-5403

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" березня 2011 р.Справа  № 13/184-10-5403

За позовом  Приватного підприємства "ФОРМА ПЛЮС Т"

до відповідача  Державного підприємства "Одеська залізниця"

про визнання частково недійсними договору та додаткових угод до нього

                                                                                                          Суддя  Панченко О.Л.

                                                              Представники:

від позивача        Меламед І.С.

від відповідача    Кіташевський Д.А.

Суть спору: Приватне підприємство "ФОРМА ПЛЮС Т" звернулося до господарського суду Одеської області з позовом та уточненням до нього, в якому просить визнати недійсними пункт 7.6 договору про надання рекламних послуг № ОД/НРЕКЛ-08-723 д НЮ від 13.10.2008р., укладеного між Приватним підприємством "ФОРМА ПЛЮС Т" та Державним підприємством "Одеська залізниця", та пункти додаткових угод до зазначеного договору, а саме: п. 1.10 Особливих умов додаткової угоди № 10 від 10.07.2010р. в частині "Виконавець має право змінити вартість послуг у межах затверджених тарифів, про що письмово повідомляє Замовника за 4 тижні"; п. 1.11 Особливих умов додаткової угоди № 1 від 30.10.2008р. в частині "можливість зміни вартості послуг Виконавцем (у межах затверджених тарифів), про що письмово повідомляє Замовника за два тижні"; п. 1.10 Особливих умов додаткової угоди № 9 від 31.12.2009р. в частині "Виконавець має право на зміну вартості послуг (у межах затверджених тарифів)". В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що вищевказані пункт 7.6 договору від 13.10.2008р. № ОД/НРЕКЛ-08-723 д НЮ та пункти додаткових угод до зазначеного договору суперечать ст. 627, ч. 1, ч. 2 ст. 632, ст. 907 Цивільного кодексу України, п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України та самому договору, тому що передбачають односторонню безпідставну зміну договору (тобто його припинення) за ініціативою Одеської залізниці.

Представник відповідача позов не визнає з підстав, викладених у відзиві на позов, посилаючись на те, що умови договору не суперечать чинному законодавству та жодна з зазначених позивачем норм не встановлює прямої заборони на включення таких умов до договору.

                                                         Беручи  до  уваги,  що:

13.10.2008р. між Приватним підприємством "ФОРМА ПЛЮС Т" (надалі –"Замовник") та Державним підприємством "Одеська залізниця" (надалі –"Виконавець") був укладений договір про надання рекламних послуг № ОД/НРЕКЛ-08-723 д НЮ, відповідно до умов якого Виконавець прийняв на себе зобов'язання надати Замовнику послуги по тимчасовому розміщенню на території та об'єктах Одеської залізниці спеціальних рекламних конструкцій Замовника з можливістю подальшого експонування на них рекламоносіїв, а Замовник зобов'язався прийняти та оплатити ці послуги. Відповідно до п. 1.2 зазначеного договору умови надання послуг, а саме: адресна програма, тип спеціальних рекламних конструкцій, термін розміщення, вартість послуг визначаються у додаткових угодах до даного договору, що є невід'ємними частинами цього договору. Вартість послуг Виконавця та порядок оплати визначається відповідно до додаткових угод, що є невід'ємною частиною цього договору (п. 3.1 договору). Даний договір набирає силу з моменту його підписання і діє до 31.12.2012р. (п. 6.1 договору). Згідно з п. 7.6 договору у випадку підвищення базових тарифів на надання рекламних послуг Виконавцем сторони зобов'язуються переглянути вартість послуг, які надаються Виконавцем. У випадку недосягнення сторонами взаємної згоди щодо підвищення вартості рекламних послуг, які надаються Виконавцем, протягом 30 (тридцяти) календарних днів договір вважається таким, що припинений достроково. Відповідно до п. 8.1 договору всі суперечки та розбіжності, що виникатимуть в ході виконання своїх зобов'язань, сторони вирішуватимуть шляхом переговорів. В разі недосягнення згоди, всі суперечки та розбіжності передаються на розгляд господарського суду в порядку, передбаченому чинним законодавством України, з додержанням претензійного порядку.

На виконання умов вищевказаного договору сторонами було укладено додаткові угоди, а саме: № 10 від 10.07.2010р., № 1 від 30.10.2008р., № 9 від 31.12.2009р. Зазначені додаткові угоди містять особливі умови, згідно з якими, зокрема, Виконавець має право на зміну вартості послуг (в межах затверджених тарифів), про що письмово повідомляє Замовника.

Листом від 28.09.2010р. № ДН-1/260 відповідач повідомив позивача про те, що з 01.10.2010р. згідно з наказом № Н/559 від 27.09.2010р. вводиться в дію новий Порядок визначення розміру плати за розповсюдження (розміщення) реклами на території та об'єктах Одеської залізниці та встановлюється нова базова вартість за розташування зовнішньої реклами. Також про зміну вартості рекламних послуг відповідач повідомив позивача листом від 29.09.2010р. № 431-1/624.

Позивач не погодився з новою вартістю рекламних послуг, посилаючись на необґрунтованість та значне завищення нових тарифів, про що повідомив відповідача листом (вхід. № 1238 від 18.10.2010р.).

Листом від 19.11.2010р. № 2802 ДП "Одеська залізниця" повідомило позивача про дострокове припинення договору від 13.10.2008р. № ОД/НРЕКЛ-08-723 д НЮ у зв'язку з недосягненням сторонами взаємної згоди щодо підвищення вартості рекламних послуг відповідно до п. 7.6 договору.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України від 16.01.2003р. № 436-1У (зі змінами та доповненнями) господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Частиною 7 ст. 193 ГК України передбачено, що не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України від 16.01.2003р. № 435-1У (зі змінами та доповненнями) одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 907 ЦК України договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ст. 215 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 статті 207 ГК України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Недійсною може бути визнано також нікчемну умову господарського зобов'язання, яка самостійно або в поєднанні з іншими умовами зобов'язання порушує права та законні інтереси другої сторони або третіх осіб. Нікчемними визнаються, зокрема, такі умови типових договорів і договорів приєднання, що: виключають або обмежують відповідальність виробника продукції, виконавця робіт (послуг) або взагалі не покладають на зобов'язану сторону певних обов'язків; допускають односторонню відмову від зобов'язання з боку виконавця або односторонню зміну виконавцем його умов; вимагають від одержувача товару (послуги) сплати непропорційно великого розміру санкцій у разі відмови його від договору і не встановлюють аналогічної санкції для виконавця (ч. 2 ст. 207 ГК України).

Згідно зі ст. 217 ЦК України недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

З матеріалів справи убачається, що п. 7.6 договору від 13.10.2008р. № ОД/НРЕКЛ-08-723 д НЮ та п. 1.10 Особливих умов додаткової угоди № 10 від 10.07.2010р., п. 1.11 Особливих умов додаткової угоди № 1 від 30.10.2008р., п. 1.10 Особливих умов додаткової угоди № 9 від 31.12.2009р. передбачають односторонню зміну умов договору та односторонню відмову від договору за ініціативою виконавця - ДП "Одеська залізниця". Отже, при існуванні зазначених умов у відповідача фактично існує необмежене право у будь-який час припинити дію договору шляхом підвищення вартості рекламних послуг, тому що у випадку незгоди позивача щодо підвищення вартості рекламних послуг протягом 30 (тридцяти) календарних днів договір вважається таким, що припинений достроково. Таким чином, вищевказані умови договору, які надають можливість необґрунтованого підвищення ціни договору (вартості послуг), що відповідно тягне за собою припинення договору з боку лише однієї сторони договору, не можуть вважатися розумними та справедливими умовами договору.

Відповідно до ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Згідно з п. 3.1 договору вартість послуг Виконавця та порядок оплати визначається відповідно до додаткових угод, що є невід'ємною частиною цього договору. В договорі від 13.10.2008р. № ОД/НРЕКЛ-08-723 д НЮ та додаткових угодах до нього визначені поняття "вартість послуг", "вартість рекламних послуг", "вартість робіт", а не "базовий тариф". Крім того, ні в договорі, ні в додаткових угодах не зазначено про умови прийняття, затвердження, зміни "базового тарифу". Чинне законодавство також не містить терміну та поняття "базовий тариф" або "базовий тариф на надання рекламних послуг", а також порядку його затвердження та застосування.

Посилання відповідача на неможливість застосування ч. 2 ст. 207 Господарського кодексу України судом до уваги не приймаються, тому що ч. 2 ст. 207 ГК України передбачено, що недійсною може бути визнано нікчемну умову господарського зобов'язання, яка порушує права та законні інтереси другої сторони. Нікчемними визнаються, зокрема, такі умови, що допускають односторонню відмову від зобов'язання з боку виконавця.

За таких обставин п. 7.6 договору про надання рекламних послуг № ОД/НРЕКЛ-08-723 д НЮ від 13.10.2008р. та відповідні частини особливих умов додаткових угод до даного договору були укладені з порушенням вимог ч. 1 ст. 203, ч. 1, ч. 2 ст. 632, ст. 627 Цивільного кодексу України, у зв'язку з чим відповідно до ст.ст. 203, 215, 217 Цивільного кодексу України, ст. 207 Господарського кодексу України пункт 7.6 договору про надання рекламних послуг № ОД/НРЕКЛ-08-723 д НЮ від 13.10.2008р., укладеного між Приватним підприємством "ФОРМА ПЛЮС Т" та Державним підприємством "Одеська залізниця", та пункти додаткових угод до зазначеного договору, а саме:    п. 1.10 Особливих умов додаткової угоди № 10 від 10.07.2010р. в частині "Виконавець має право змінити вартість послуг у межах затверджених тарифів, про що письмово повідомляє Замовника за 4 тижні", п. 1.11 Особливих умов додаткової угоди № 1 від 30.10.2008р. в частині "можливість зміни вартості послуг Виконавцем (у межах затверджених тарифів), про що письмово повідомляє Замовника за два тижні", п. 1.10 Особливих умов додаткової угоди № 9 від 31.12.2009р. в частині "Виконавець має право на зміну вартості послуг (у межах затверджених тарифів)" слід визнати недійсними.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України витрати по держмиту у сумі 85 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. підлягають стягненню з відповідача.

                         Керуючись  ст.ст.  44,  49,  82,  84,  85  ГПК  України,  суд

                                                            ВИРІШИВ:

1.  Позовні  вимоги  задовольнити  повністю.

2. Визнати п. 7.6 договору про надання рекламних послуг № ОД/НРЕКЛ-08-723 д НЮ від 13.10.2008р., укладеного між Приватним підприємством "ФОРМА ПЛЮС Т" та Державним підприємством "Одеська залізниця", недійсним.

Визнати п. 1.10 Особливих умов додаткової угоди № 10 від 10.07.2010р. до договору про надання рекламних послуг № ОД/НРЕКЛ-08-723 д НЮ від 13 жовтня 2008р., укладеного між Приватним підприємством "Форма плюс Т" та Державним підприємством "Одеська залізниця", в частині "Виконавець має право змінити вартість послуг у межах затверджених тарифів, про що письмово повідомляє Замовника за 4 тижні" недійсним.

Визнати п. 1.11 Особливих умов додаткової угоди № 1 від 30.10.2008р. до договору про надання рекламних послуг № ОД/НРЕКЛ-08-723 д НЮ від 13 жовтня 2008р., укладеного між Приватним підприємством "Форма плюс Т" та Державним підприємством "Одеська залізниця", в частині "можливість зміни вартості послуг Виконавцем (у межах затверджених тарифів), про що письмово повідомляє Замовника за два тижні" недійсним.

Визнати п. 1.10 Особливих умов додаткової угоди № 9 від 31.12.2009р. до договору про надання рекламних послуг № ОД/НРЕКЛ-08-723 д НЮ від 13 жовтня 2008р., укладеного між Приватним підприємством "Форма плюс Т" та Державним підприємством "Одеська залізниця", в частині "Виконавець має право на зміну вартості послуг (у межах затверджених тарифів)" недійсним.

3. Стягнути з Державного підприємства "Одеська залізниця" (м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, код 01071315, р/р 26003000001 в ОФ АБ "Експрес банк", МФО 328801) на користь Приватного підприємства "ФОРМА ПЛЮС Т" (м. Одеса, вул. Асташкіна, 7, код 33216372, р/р 26003060072620 в ОФКБ "Приватбанк", МФО 328704) витрати по держмиту у сумі 85 (вісімдесят п'ять) грн. та витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 236 (двісті тридцять шість) грн.

Наказ  видати  згідно  зі  ст. 116  ГПК  України.

Рішення  господарського  суду  набирає  законної  сили  згідно  зі  ст. 85  ГПК  України.

Повний текст рішення складений та підписаний 14.03.2011р.

Суддя                                                                                       Панченко О.Л.

Повний текст рішення складений та підписаний 14.03.2011р.