Постанова

від 01.03.2011 по справі 41/21-10

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

41/21-10

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.03.2011 року                                                                  Справа №  41/21-10

         Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Дмитренко А.К. - доповідач   

суддів: Шуби І.К., Прокопенко А.Е.

при секретарі: Деббіш Г.В.

за участю представників сторін:

від позивача:  Бегейович Р.В. представник, довіреність №01-17-46  від 17.11.09;

від відповідача:  Кобан Я.Р. представник, довіреність №1.34-1.1-20.1  від 18.01.11

розглянувши апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства                  "Авіаційна компанія "Дніпроавіа", м.Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.12.2010р. у справі  № 41/21-10

за позовом   державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль",              м. Бориспіль

до відкритого акціонерного товариства "Авіаційна компанія "Дніпроавіа",                                  м. Дніпропетровськ  

про  стягнення 7 452грн. 44 коп.

У судовому засіданні оголошувалась перерва з 02.02.11 по 01.03.11                (ст.77 Господарського процесуального кодексу України).    

          Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 21.12.10 (суддя Орєшкіна Е.В.) з відкритого акціонерного товариства "Авіаційна компанія "Дніпроавіа" стягнуто 6 912грн. 15 коп. заборгованості, 460 грн. 18 коп. пені,              80 грн. 11 коп. річних, 102 грн. держмита і 236 грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

          Не погоджуючись з рішенням суду відкрите акціонерне товариство "Авіаційна компанія "Дніпроавіа" просить його скасувати як таке, що прийняте з  порушенням норм матеріального права.

          Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" вважає рішення законним і обґрунтованим, просить рішення залишити без змін, а скаргу без задоволення.

          Заслухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення виходячи з наступного.

28.09.09 між державним підприємством "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (аеропорт) і відкритим акціонерним товариством "Авіаційна компанія "Дніпроавіа" (клієнт) укладено договір № 37-20-9 про надання комунальних послуг для орендованих приміщень, за яким аеропорт  прийняв на себе зобов'язання у зв'язку з наданням клієнту (відповідач) в оренду в терміналі “А” частини приміщення на першому поверсі та частини приміщення на другому поверсі (далі –приміщення) загальною площею 9,30 кв.м, які знаходяться на балансі аеропорту, надати клієнту комунальні послуги за цінами, визначеними сторонами в договорі, а клієнт, відповідно, зобов'язався отримати ці послуги та їх сплатити.

У відповідності з п. 1.4 договору розмір оплати за послуги залежить від фактичного їх об'єму, тарифів та витрат аеропорту, пов'язаних з обсягом послуг в період їх надання, якості послуг та в інших  випадках, передбачених чинним законодавством України.

Пунктом 2.2.2 договору передбачено зобов'язання клієнта щомісяця, з             10 числа місяця, що слідує за звітним, самостійно одержувати в бухгалтерії аеропорту рахунок та акт приймання-здачі виконаних послуг. Сплата рахунку здійснюється клієнтом до 20 числа того ж місяця. Підписаний акт приймання –здачі виконаних послуг клієнт зобов'язаний повернути в бухгалтерію аеропорту протягом 5-ти  днів з дати його отримання. Якщо протягом 5-ти днів акт приймання-здачі виконаних послуг не буде повернутий аеропорту, він вважається підписаним сторонами.

Відповідно до реєстру документів з 01.03.10 року по 31.03.10 року            (а.с. 17) повноважним представником відповідача 09.04.10 року отримано рахунок-фактуру на оплату послуг за березень 2010 року від 31.03.10 року           № 898/70 на загальну суму 7100грн. 36 коп. та акт приймання-здачі виконаних послуг. Отже, виходячи з умов договору зазначений рахунок мав бути сплачений відповідачем до 20.04.10 року.

          23.06.2010 року відповідачем здійснено оплату по рахунку –фактурі                  № 898/70 від 31.03.2010 року в сумі 188грн. 21 коп.

          07.05.2010 року за вхідним № 63-16-38 позивачем було отримано службову записку відкритого акціонерного товариства "Авіаційна компанія "Дніпроавіа", де останнє повідомило про вихід з ладу лічильника № 88016383 в касі відповідача та у зв'язку з недостовірними показниками спожитої електроенергії у березні 2010 року просило зняти з нарахування за березень 8 885 кВт.

У відповідь позивачем 10.06.2010 року направлено лист № 63-22-157 щодо перерахунків та повідомлено про необхідність надання в службу головного енергетика державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" достовірних документів експертизи приладів обліку від ДП "Укрметртестстандарт".

Однак на момент подання позовної заяви позивачем не було отримано жодних повідомлень стосовно причин несправності лічильника електроенергії.

31.08.2010року на адресу відповідача направлено претензію                            № 35-28/5-50 щодо невиконання умов договору, яку отримано 06.09.2010року, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення.

19.10.2010року (після подання позову до суду) позивачем отримано відповідь на претензію від 12.10.2010 року № 1.34-169, в якій відкрите акціонерне товариство "Авіаційна компанія "Дніпроавіа" повідомляло про те, що довідкою ДП "Укрметртестстандарт" від 08.10.2010р. № 25-03/5342 встановлено непридатність засобу вимірювальної техніки у зв'язку з його самоходом.

Враховуючи те, що відповідачем не було надано позивачу довідки ДП "Укрметртестстандарт" щодо несправності лічильника до звернення з позовною заявою до суду, у позивача з'явились підстави вважати, що лічильник був справний до надання його на повірку, оскільки до березня 2010 року відкрите акціонерне товариство "Авіаційна компанія "Дніпроавіа" здійснювало оплату відповідно до виставлених позивачем рахунків без зауважень.

28.10.2010 року позивач звернувся до ДП "Укрметртестстандарт" з листом про надання відомостей щодо достовірності викладеної інформації у відповіді на претензію від 12.10.2010 року № 1.34-169 та довідці від 08.10.2010р. № 25-03/5342.

23.11.2010 року позивачем факсимільним зв'язком отримана відповідь ДП "Укрметртестстандарт" від 23.11.2010 року № 25-16/62 у пункті 2 якої зазначено, що згідно ДСТУ 6100:2009 лічильники активної електричної енергії змінного струму статичні. Показники лічильника при повірці фіксуються лише при перевірці правильності роботи лічильного механізму.

Повірка щодо правильності роботи лічильника не виконувалась, оскільки була зупинена при визначенні наявності самоходу лічильника.

Таким чином відповідачем безпідставно не виконано зобов'язання щодо сплати рахунку, оскільки при встановленні лічильника була зафіксована його справність та відсутність самоходу, що також підтверджено відсутністю претензій з приводу несправності лічильника до березня 2010 року.

В обґрунтування вищевикладеного позивачем надано до суду акт контрольного зняття показників лічильника № 88016383 за період з 05.12.2008 по 07.05.2010. (т.2, а.с.5) та акт розрахунку споживання електроенергії за період з 05.12.2008 р. по 07.05.2010р. розрахунковим шляхом відповідно до пункту 5 таблиці 1 пункту 1.1 договору (т.1, а.с.54), які, в свою чергу, підтверджують обсяг споживання електроенергії відповідачем та правомірність виставленого на оплату рахунку.

Як вірно вказано у рішенні господарського суду  відкритим акціонерним товариством "Авіаційна компанія "Дніпроавіа" всупереч статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України не доведено належними доказами обставини, на які воно посилалося в обґрунтування своїх заперечень, а саме: з якого моменту лічильник став непридатним до експлуатації; який обсяг спожитої електроенергії є недостовірним; заміну лічильника за участю представника позивача; підстави звільнення від виконання зобов'язання щодо сплати за спожиту у березні 2010 року електроенергію.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на статтю 614 Цивільного кодексу України, зазначає, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Доводи  товариства щодо своєчасного повідомлення позивача та передачі лічильника на проведення відповідної експертизи є необґрунтованими та безпідставними з огляду на наступне.

Як зазначалось вище, після передачі відкритому акціонерному товариству "Авіаційна компанія "Дніпроавіа" на оплату рахунку –фактури  від 31.03.2010 року № 898/70 на загальну суму 7 100 грн. 36 коп. з урахуванням ПДВ, позивачем лише 07.05.2010 року за вхідним № 63-16-38 отримано від відповідача службову записку про вихід з ладу лічильника № 88016383 в касі відкритого акціонерного товариства "Авіаційна компанія "Дніпроавіа" та недостовірні показники спожитої електроенергії у березні 2010 року з проханням зняти з нарахування за березень 8 885 кВт, на що позивач повідомив про необхідність надання в службу головного енергетика державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" достовірних документів експертизи приладу обліку від  ДП "Укрметртестстандарт".

Після отримання відповідачем копії позовної заяви, 19.10.2010 року позивачем отримано відповідь на претензію від 12.10.2010 року № 1.34-169, якою повідомлено, що довідкою ДП "Укрметртестстандарт" від 08.10.2010 р.                 № 25-03/5342 встановлено непридатність засобу обліку електроенергії у зв'язку з його самоходом.

У разі своєчасного звернення відкритого акціонерного товариства "Авіаційна компанія "Дніпроавіа" до ДП "Укрметртестстандарт" за отриманням довідки про повірку лічильника після отримання листа позивача від 10.06.2010 р. № 63-22-157 щодо необхідності надання в службу головного енергетика достовірних документів експертизи приладу обліку, відповідач мав можливість отримати таку довідку ще у червні –липні 2010 року.  

Отже, твердження скаржника про своєчасне повідомлення позивача про вихід лічильника з ладу є недоведеним.

Крім того, відкрите акціонерне товариство "Авіаційна компанія "Дніпроавіа" посилається на те, що відповідно до пункту 5 таблиці 2 пункту 1.1. договору від 28.09.2009 року № 37-2009 про надання комунальних послуг щомісячна оплата за електропостачання для офісу складає 192 грн. без ПДВ.

Однак предметом спору є стягнення боргу за рахунком –фактурою               від 31.03.2010 року № 898/70 на загальну суму 7 100 грн. 36 коп. з урахуванням ПДВ, що виставлений на підставі показників лічильника, який знаходився в касі відкритого акціонерного товариства "Авіаційна компанія "Дніпроавіа"(перший поверх терміналу «А»позивача). У таблиці 2 п.1.1 договору вказана плата за кожен вид послуг для офісу.

Відповідно до пункту 5 таблиці 1 пункту 1.1 договору щомісячна плата за послуги з електрозабезпечення для авіакаси складає приблизно 315 грн. без ПДВ.

Сплата за спожиту клієнтом електроенергію визначається згідно показників електролічильника або розрахунковим шляхом виходячи з потужності і режиму роботи встановленого електрообладнання та цін за електроенергію електропостачальної організації.

У відповідності з п.2.2.6 договору клієнт зобов'язується щомісяця, за графіком (додаток № 1) знімати показники електролічильника до 20 числа та подавати письмовий звіт в службу головного енергетика аеропорту.

Як встановлено апеляційним господарським судом, відповідачем, в порушення умов договору, щомісячні звіти про кількість спожитої електроенергії позивачу не надавались, тому сума, що підлягає сплаті за використану електричну електроенергію, визначалась державним підприємством "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" розрахунковим шляхом, відповідно додатку № 3 до договору виходячи з потужності і режиму роботи встановленого у приміщенні відповідача електрообладнання.

Пунктом 2.2.12 договору встановлено обов'язок відкритого акціонерного товариства "Авіаційна компанія "Дніпроавіа" надавати перелік електрообладнання із зазначенням потужності кожного приладу. У разі зміни кількості електрообладнання, підготувати новий перелік, підписаний відповідальною особою клієнта, та надати в службу головного енергетика аеропорту.

Надання державному підприємству "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" таких відомостей відповідачем не доведено.

Згідно пункту 3.2.1 договору клієнт має право вимагати, при потребі, від аеропорту позапланового огляду обладнання, яке використовується для надання послуг з метою виявлення його стану.

Доказів звернення до позивача з подібною вимогою відкритим акціонерним товариством "Авіаційна компанія "Дніпроавіа" не представлено.

23.11.10 позивачем складено акт № 63-26/2-7 та проведено розрахунок електроенергії згідно встановленої потужності електрообладнання відкритого акціонерного товариства "Авіаційна компанія "Дніпроавіа", яким встановлено споживання електричної енергії в обсязі 1 571 кВт/год в місяць (т.1, а.с.55).

Техніком з обліку ВТВ СГЕ було проведено шість контрольних перевірок показників лічильника відкритого акціонерного товариства "Авіаційна компанія "Дніпроавіа" № 88016383 за період з 29.12.08 по 29.03.10 та встановлено середньомісячне споживання по лічильнику 1 560 кВт/год. (т.2, а.с. 5).

Таким чином, розрахунки спожитої електроенергії згідно встановлених потужностей відповідача (каса в терміналі «А»на першому поверсі) відповідають фактичним показникам лічильника.

Отже, посилання скаржника на значне перевищення суми в рахунку             від 31.03.2010 р. № 898/70 є безпідставним.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на пункт 6.20 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.96  № 28 (у редакції постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 17.10.2005 № 910), де, зокрема, зазначено, що у разі тимчасового порушення розрахункового обліку електричної енергії не з вини споживача, обсяг електричної енергії, використаної споживачем від дня порушення розрахункового обліку до дня відновлення розрахункового обліку, за згодою сторін, може бути визначений на підставі показів технічних (контрольних) засобів обліку або розрахований постачальником електричної енергії за середньодобовим обсягом споживання електричної енергії попереднього розрахункового періоду до порушення розрахункового обліку.

Однак, відповідачем не доведено з якого моменту лічильник став непридатний до експлуатації та який обсяг електроенергії є недостовірним.

При викладених обставинах судом апеляційної інстанції відхиляються доводи відповідача, наведені у скарзі.

Частинами 1,7 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

В силу ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України унормовано, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (ст. 611 Цивільного кодексу України).

У п.4.2 договору сторони домовились, що клієнт зобов'язаний в разі несвоєчасної оплати отриманих послуг сплачувати аеропорту пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

Сума пені за період з 21.05.10 по 08.10.10 дорівнює 460 грн. 18 коп.

На підставі ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем також нараховано 80 грн.11 коп. річних з 21.05.10 по 08.10.10.

За таких обставин рішення, на думку колегії суддів, прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи та підлягає залишенню в силі.

Відповідно ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційним господарським судом не приймаються надані відкритим акціонерним товариством "Авіаційна компанія "Дніпроавіа" рахунки-фактури від 31.01.10 № 898/11, від 30.04.10 № 898/98, від 28.02.10 № 898/40, від 30.11.09 № 898/355, від 31.12.09 № 898/407, від 31.12.09 №№ 898/388, 898/387, від 31.01.10 № 898/12, від 28.02.10 № 898/41, від 31.03.10 № 898/70, від 31.05.10 № 898/126, акти приймання-здачі виконаних послуг згідно договору від 28.09.09 № 37-20-9, від 30.11.09, 31.12.09 (3 шт.), 31.01.10 (2шт.), 28.02.10 (2шт.), 30.04.10, 31.05.10, оскільки заявник не обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Керуючись ст.ст.99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                  ПОСТАНОВИВ:

          Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.12.10 у даній справі залишити без змін, а скаргу відкритого акціонерного товариства "Авіаційна компанія "Дніпроавіа" без задоволення.

Головуючий                                                                     А.К.Дмитренко

Суддя                                                                                 І.К. Шуба

Суддя                                                                                 А.Е.Прокопенко

повний текст постанови виготовлений 02.03.11