Постанова

від 10.03.2011 по справі 6/439-10(14/454-09)

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

6/439-10(14/454-09)

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.03.2011 року                                    Справа №  6/439-10(14/454-09)

          Дніпропетровський          апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:  головуючого судді: Крутовських В.І.–доповідач,

             суддів: Дмитренко А.К., Прокопенко А.Є.

при секретарі судового засідання Савін В.Ю.

За участю представників сторін:

від позивача: Чорний О.П. представник, довіреність №б/н  від 29.12.10р.;

від відповідача:  Лосєв Д.В. представник, довіреність №52-16/33  від 12.01.11р.;

розглянувши апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.12.2010р. у справі  № 6/439-10(14/454-09)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Автотехцентр-3000",             м. Лубни, Полтавська область

до відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення 104 531 грн. 67 коп., -

ВСТАНОВИВ:

          Товариство з обмеженою відповідальністю "Автотехцентр-3000" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" і просило суд стягнути з останнього заборгованість за поставлений товар у розмірі 88 483 грн. 83 коп., інфляційні втрати у розмірі                               13 184 грн. 09 коп. та 2863 грн. 75 коп. 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем свого зобов'язання за договором №469д від 24.03.2008р.  щодо оплати у визначений договором строк отриманого товару.

          Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач посилається на те, що на момент звернення позивача до суду із позовом не настала подія, з якою пов'язано термін оплати поставленого товару, а саме не направлені рахунки-фактури й податкові накладні, а відтак відповідач не може вважатися таким, що прострочив виконання свого зобов'язання.

          Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 25.03.2010р., залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.05.2010р., позов задоволено частково: присуджено до стягнення з відповідача 88 483 грн. 83 коп. боргу. В частині стягнення 13 184 грн. 09 коп. інфляційних втрат та 2863 грн. 75 коп. 3% річних відмовлено.

          Вищевказані рішення та постанова мотивовані невиконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором щодо оплати отриманого товару на суму 88 483 грн. 83 коп. Відмовляючи у задоволенні інших вимог, суд першої інстанції послався на те, що позивачем надано письмові докази повторного направлення відповідачу рахунків-фактури та податкових накладних лише 22.01.2010р., тобто під час розгляду справи.

Не погоджуючись з  рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, відповідач  звернувся  до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати як такі, що ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

          Постановою Вищого господарського  суду України від 28.09.2010р. касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" задоволено частково. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.05.2010р. у справі № 14/454-09 в частині залишення без змін рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.03.2010р. щодо відмови у задоволенні вимог про стягнення 13 184 грн. 09 коп. інфляційних втрат та 2 863 грн. 75 коп. 3% річних, розподілу судових витрат, а також рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.03.2010р. у відповідній частині - скасовано. Справу для нового розгляду вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Автотехцентр-3000" щодо стягнення з відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" 13 184 грн. 09 коп. інфляційних втрат та 2 863 грн. 75 коп. 3% річних направлено до господарського суду Дніпропетровської області. В іншій частині постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.05.2010р. у справі №14/454-09 залишено в силі.

          Ухвалою господарського суду Дніпропетровського області від 04.11.2010р. дану справу прийнято до провадження та призначено до розгляду.

23.12.2010р. позивач надав суду уточнений розрахунок суми інфляційних збитків та уточнений розрахунок 3% річних за період прострочки в оплаті з 07.10.2008р. по 04.11.2009р. Згідно поданих розрахунків позивач нарахував суму інфляційних збитків  у розмірі 13 115 грн. 93 коп. та суму 3% річних - 2 858 грн. 86 коп.

         Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 23.12.2010р. у справі № 6/439-10(14/454-09) (суддя - Коваленко О.О.)  позовні вимоги щодо стягнення інфляційних збитків та 3% річних (з урахуванням уточнених розрахунків) задоволені.

          Присуджено до стягнення з відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Автотехцентр-3000" 13 115 грн. 93 коп. - інфляційні збитки, 2 858 грн. 86 коп. -3% річних, 1 044 грн. 59 коп. - держмита, 236 грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Оскаржуючи рішення господарського суду Дніпропетровської області                         від 23.12.2010р. у справі № 6/439-10(14/454-09), відкрите акціонерне товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Автотехцентр-3000" у частині стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

          10.03.2011р. позивач надав відзив на апеляційну скаргу, у якому просить залишити рішення господарського суду Дніпропетровської області                         від 23.12.2010р. у справі № 6/439-10(14/454-09) без змін, а апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" –без задоволення.

          Перевіривши матеріали справи, заслухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга –без задоволення, приймаючи до уваги наступне.

          Як вбачається із матеріалів справи, 24.03.2008р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Автотехцентр-3000"  (Постачальник) та відкритим акціонерним товариством "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (Покупець) було укладено договір № 469д від 24.03.2008р. (далі - договір), за умовами якого Постачальник (позивач у справі) зобов'язався передати у власність Покупцю (відповідач у справі) товар згідно додатків-специфікацій до договору, а Покупець взяв на себе зобов'язання прийняти зазначений товар і оплатити його на умовах, передбачених договором.

Відповідно до пунктів 2.1., 2.2. договору найменування товару, його кількість та якісні характеристики, ціна товару за одиницю та по позиціях, а також загальна вартість товару, поставка якого буде здійснюватися у відповідності з даним договором, зазначаються у додатках-специфікаціях до договору, які з моменту підписання сторонами складають невід'ємну частину договору; за згодою сторін у специфікаціях можуть бути зазначені додаткові відомості про товар, а також інші умови виникнення та виконання зобов'язань за даним договором.

Оплата товару відповідно до п.п. 5.1., 5.2. договору проводиться відповідачем на підставі рахунків-фактур, виставлених позивачем за товар. Оплата товару здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача по факту поставки протягом 19-ти банківських днів від дня виставлення рахунків-фактур, податкових накладних за фактично поставлений товар.

При цьому, згідно з п.п. 6.2., 6.3 договору, сторони домовились, що позивач надає відповідачу (його представнику) на товар, який поставляється відповідно до договору, зокрема, рахунок-фактуру на товар, податкову накладу. Оригінали та копії зазначених документів передаються відповідачу або зазначеному представнику "із рук в руки" або іншим шляхом. Вказані документи передаються позивачем відповідачу по факту поставки.

У підписаних сторонами 24.03.2008р. додатках-специфікаціях до договору, наявних у матеріалах справи, визначено такі умови оплати: у специфікаціях №№ 1, 8 - по факту поставки протягом 19-ти банківських днів, а у  специфікаціях №№ 5, 6, 7, 9, 10, 11 - по факту поставки протягом 10-ти банківських днів після підписання актів приймання-передачі по кількості та якості, надання рахунків-фактур та податкових накладних за фактично поставлений товар (а.с.42-54).

Відповідно до вимог ст. 193 Господарського кодексу України та                ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів та  умов договору; одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Відповідно до п.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення,  в  якому  одна  сторона (боржник)   зобов'язана   вчинити на  користь другої  сторони (кредитора) певну дію (передати  майно, виконати  роботу,  надати послугу,  сплатити  гроші  тощо) або утриматися від певної дії,  а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно статті 530 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись в установлений законом або договором строк.

          Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правовові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки та відшкодування збитків.

          На виконання умов зазначеного договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 88 483 грн. 83 коп.  що підтверджується видатковими накладними, рахунками-фактур, податковими накладними та довіреностями на отримання (а.с.17-29).

          Відповідач, у свою чергу, не виконав свого зобов`язання щодо оплати отриманого товару.

          У зв`язку з чим, позивач звернувся до відповідача з листом-претензією Вих. № 314 від 29.12.2008р. з  вимогою сплатити існуючу заборгованість у розмірі 88 483 грн. 83 коп. (а.с. 30).

У відповіді Вих. № 52-16/164 від 03.02.2009р. на лист-претензію позивача відповідач визнав наявність боргу, але оплатити отриманий товар відмовився, посилаючись на фінансове скрутне становище, при цьому не вказуючи на відсутність рахунків-фактур, податкових накладних та видаткових накладних (а.с. 31), що стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Відповідно до ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Частиною 3 цієї статті встановлено, що у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

          При розгляді справи № 14/454-09 господарськими судами був встановлений факт отримання відповідачем від позивача товару, а також наявність заборгованості відповідача перед позивачем у сумі  88 483 грн. 83 коп., наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання останнім договірних зобов'язань щодо оплати отриманого ним товару.

          Посилання відповідача в апеляційній скарзі на ненастання строку виконання зобов'язань щодо оплати товару через не виставлення позивачем відповідачу відповідних рахунків-фактур та податкових накладних, є безпідставними, оскільки спростовуються матеріалами справи.

Відповідно до статей 251, 252, 253, 530 ЦК України, умов п.5.2. договору, та додатків-специфікацій до нього, строк виконання відповідного зобов'язання становить по факту поставки протягом 19-ти та 10-ти банківських днів від дня виставлення рахунків-фактур, податкових накладних за фактично поставлений товар.

Із наявних у матеріалах справи видаткових накладних, рахунків-фактур, податкових накладних та довіреності на отримання товару вбачається, що поставка товару на загальну суму 88 483,83 грн. була здійснена 10.09.2008р.

Відповідно до ст. 666 ЦК України, якщо продавець не передає покупцеві  приналежності  товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання.

Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

Проте, матеріали справи не містять доказів невиконання позивачем обов'язку щодо передачі разом з товаром, у т.ч. рахунків-фактур і податкових накладних, а також доказів витребування відповідачем вказаних у пункті 6.2. договору документів. Відсутні у матеріалах справи докази й того, що відповідач повернув товар позивачу. Про прийняття товару  без будь-яких зауважень і претензій, у тому числі щодо передбачених договором документів, свідчить відповідь позивача на претензію позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.            Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відтак, на час звернення позивача до суду з даним позовом, а саме 05.11.2009р., його право було порушено внаслідок прострочення відповідача щодо оплати отриманого товару.

Згідно ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити борг з урахуванням індексу інфляції, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

При новому розгляді справи позивач надав уточнений розрахунок суми інфляційних збитків та уточнений розрахунок 3% річних за період прострочки в оплаті з 07.10.2008р. по 04.11.2009р. Згідно поданих розрахунків позивач нарахував суму інфляційних збитків - 13 115 грн. 93 коп. та суму 3% річних - 2 858 грн. 86 коп., які підлягають стягненню з відповідача на користь з позивача.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що позивачем були надіслані відповідачу документи (рахунки-фактури, накладні) лише  під час розгляду справи, спростовується матеріалами справи, оскільки зазначені документи надсилалися позивачем під час розгляду справи вже повторно, про що й зазначено в рішенні суду по справі № 14/454-09.

Крім того, факт виставлення позивачем відповідачу відповідних рахунків-фактур та податкових накладних було встановлено і в постанові Вищого господарського суду України від 28.09.2010р. по справі 14/454-09.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що господарським судом  дана правильна юридична оцінка обставинам справи, тому висновки господарського суду є законними, обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам та наявним матеріалам справи, нормам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують.   

          Приймаючи до уваги викладене, рішення господарського суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.          

                 Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -     

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Дніпропетровської  області від 23.12.2010р. у справі № 6/439-10(14/454-09) залишити без змін, а апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" -  без задоволення.

Головуючий                                                                                 В.І. Крутовських

Суддя                                                                                          А.К. Дмитренко

Суддя                                                                                             А.Є. Прокопенко