Постанова

від 15.03.2011 по справі 3/184-10

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

3/184-10

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"15" березня 2011 р. Справа № 3/184-10

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді:  Шевченко В.В.

суддів: Бєляновського В.В., Мирошниченко М.А.

при секретарі судового засідання: Риковій О.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Рослякова М.О. –за дорученням

від відповідача: Позняков С.І. –за дорученням   

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі

апеляційну скаргу  Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова фірма "Червоний маяк", с. Червоний маяк, Бериславського району, Херсонської області

на рішення господарського суду Херсонської  області

від  11 січня 2011 року                    

у справі № 3/184-10                                                                                                                                                                                                                                                                       

за позовом Закритого акціонерного товариства "Агрофірма "Цюрупинське", м. Цюрупинськ, Херсонської області

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова фірма "Червоний маяк", с. Червоний маяк, Бериславського району, Херсонської області

про стягнення грошових коштів в сумі 108286 грн. 22 коп.

В С Т А Н О В И Л А:

             18.11.2010 р. Закрите акціонерне товариство „Агрофірма „Цюрупинське” (далі позивач, ЗАТ) звернулось до господарського суду Херсонської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Агропромислова фірма „Червоний маяк” (далі відповідач, ТОВ) про стягнення грошових коштів в сумі 108286 грн. 22 коп.

             Позов мотивований тим, що відповідач не виконав свої зобов'язання за укладеним між сторонами у справі договором купівлі-продажу сировини від 24.09.2010 р. щодо своєчасної та повної оплати отриманого товару, внаслідок чого має борг по його оплаті в сумі 107429 грн. 70 коп., а тому повинний сплатити позивачеві не лише зазначену суму боргу, а ще 561 грн. 21 коп. –пені, 186 грн. 69 коп. –збитків від інфляції, 108 грн. 63 коп. –3% річних, а також відшкодувати понесені судові витрати по справі: 1082 грн. 86 коп. –на сплату держмита та 236 грн. –на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

             Заявою від 17.12.2010 р. позивач збільшив розмір позовних вимог та просив суд стягнути з відповідача на свою користь 184999 грн. 80 коп. боргу, 561 грн. 21 коп. пені, 186 грн. 69 коп. збитків від інфляції та 108 грн. 3% річних, а також понесені судові витрати по справі.

             Відзив на позов не надходив.

             Справа розглянута місцевим судом за відсутністю представника відповідача.

             Рішенням господарського суду Херсонської області від 11.01.2011 р. (суддя Людоговська В.В.) позов задоволений у повному обсязі.

             Рішення суду мотивовано тим, що відповідач не виконав свої зобов'язання за укладеним між сторонами у справі договором від 24.09.2010 р. щодо своєчасної та повної оплати отриманого товару, внаслідок чого має борг по його оплаті в сумі 184999 грн. 80 коп., а тому повинний сплатити позивачеві не лише зазначену суму боргу, а ще й 561 грн. 21 коп. пені, 186 грн. 69 коп. збитків від інфляції, 108 грн. 63 коп. 3% річних, а також відшкодувати понесені судові витрати по справі: 1858 грн. 56 коп. на сплату держмита та 236 грн. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

             В апеляційній скарзі відповідач просить рішення місцевого суду змінити посилаючись на те, що він не був своєчасно та належним чином повідомлений про день, час і місце розгляду справи судом першої інстанції, внаслідок чого був позбавлений можливості надати необхідні докази по справі, з яких вбачається, що його борг перед позивачем складає 109999 грн. 78 коп., у зв'язку з чим розмір пені, 3% річних та збитків від інфляції також повинний бути зменшений. В судовому засіданні представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримав.    

             У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить рішення місцевого суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. В судовому засіданні представник позивача доводи відзиву на апеляційну скаргу підтримав.

             Обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, заслухавши пояснення учасників процесу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

             Як вбачається з матеріалів справи ухвалою місцевого суду від 04.01.2011 р. розгляд справи в черговий раз був відкладений на 11.01.2011 р. о 9:30.

             Відповідно до приписів п. 3.5.1 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом голови Вищого господарського суду України від 10.12.2002 р. № 75 ухвала про призначення справи до розгляду надсилається службою діловодства в день її прийняття всім учасникам процесу з повідомленням про вручення.

             Повідомлення з відміткою про вручення ухвали адресатові залучаються до матеріалів справи.

             З повідомлення про вручення поштового відправлення видно, що ухвала суду від 04.01.2011 р. про відкладення  розгляду справи на 11.01.2011 р. о 9:30 була отримана відповідачем саме 11.01.2011 р., тобто в день ухвалення рішення по справі, що повністю підтверджує доводи скаржника про те, що він не був належним чином та своєчасно повідомлений місцевим судом про день, час і місце розгляду справи, оскільки отримання повідомлення в день розгляду справи виключає можливість з'явлення представника відповідача, який знаходиться у с. Червоний маяк, Бериславського району Херсонської області до м. Херсону в судове засідання суду, яке відбулося о 9:30, що вбачається з протоколу судового засідання суду першої інстанції від 11.01.2011 р., згідно якого розгляд справи судом почався о 9:30 та закінчився о 9:50.

             Згідно п. 2 ч. 3 ст. 104 ГПК України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду якщо справу розглянуто судом за відсутністю будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду, у зв'язку з чим колегія суддів вважає, що оскаржене рішення підлягає безумовному скасуванню, внаслідок неповідомлення відповідача належним чином про місце засідання суду та розглядом справи за його відсутністю.

             З вищенаведених підстав, в порядку ч. 1 ст. 101 ГПК України, колегія суддів визнає за необхідне залучити до матеріалів справи надані скаржником до апеляційної скарги додаткові докази, а саме платіжні доручення:  № 32 від 21.01.2011 р.; № 879 від 28.12.2010 р.; № 875 від 27.12.2010 р.; № 832 від 08.12.2010 р.; № 825 від 28.10.2010 р.; № 787 від 15.10.2010 р. № 775 від 12.10.2010 р.; № 766 від 08.10.2010р.; № 752 від 05.10.2010 р., оскільки відповідач був позбавлений можливості надати ці докази суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

             Крім того, колегія суддів задовольнила клопотання представника відповідача та залучила до матеріалів справи платіжне доручення № 111 від 01.03.2011 р. про перерахування позивачеві ще 10000 грн., оскільки останній не заперечував проти цього.

             Як вбачається з матеріалів справи 24.09.2010 р. між  сторонами у справі був укладений договір купівлі-продажу сировини за умовами якого позивач зобов'язався передати відповідачеві виноград, а останній прийняти цей товар та оплатити його вартість на наступних умовах:   

40 % вартості партії поставленого товару протягом 3-х банківських днів з моменту отримання товару;

30 % вартості поставленого товару до 15 листопада 2010 року;

30 % вартості поставленого товару до 15 грудня 2010 року.

             На виконання умов укладеного договору позивач поставив, а відповідач прийняв за наступними накладними виноград: № 134 від 27.09.2010 р. на суму 5346 грн. 60 коп., № 135 від 27.09.2010 р. на суму 7987 грн. 98 коп., № 137 від 28.09.2010 р. на суму 30704 грн., № 140 від 29.09.2010 р. на суму 38029 грн. 20 коп., № 141 від 29.09.2010 р. на суму 6058 грн. 80 коп., № 142 від 29.09.2010 р. на суму 2390 грн. 40 коп., № 143 від 29.09.2010 р. на суму 2152 грн. 80 коп., № 145 від 30.09.2010 р. на суму 36138 грн., № 147 від 01.10.2010 р. на суму 36415 грн. 60 грн., № 148 від 02.10.2010 р. на суму 93343 грн. 60 коп., а всього товару на загальну суму 258566 грн. 98 коп.

             Платіжними дорученнями відповідач перерахував позивачеві: № 752 від 05.10.2010 р. –10000 грн.; № 766 від 08.10.2010 р. –18567 грн. 20 коп.; № 775 від 12.10.2010 р. –10000 грн.; № 787 від 15.10.2010 р. –15000 грн.; № 825 від 28.10.2010 р. –20000 грн.; № 832 від 08.12.2010 р. –5000 грн., № 875 від 27.12.2010 р. –10000 грн., № 879 від 28.12.2010 р. –50000 грн., № 32 від 21.01.2011 р. –10000 грн. та № 111 від 01.03.2011 р. –10000 грн., а всього 158567 грн. 20 коп.

             Решта частина отриманого винограду вартістю 999999 грн. 78 коп. не оплачена відповідачем до сьогоднішнього часу.

             Відповідно до вимог ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися своєчасно та належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, у зв'язку з чим з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 999999 грн. 78 коп. боргу.

             Разом з тим, матеріали справи однозначно свідчать про те, що на час звернення позивача з позовом до суду (18.11.2010 р.) ТОВ сплатив ЗАТ лише 73567 грн. 20 коп. в рахунок оплати отриманого винограду та не в повному обсязі і з порушенням строку здійснив розрахунок за 40% поставленого товару та не здійснив розрахунок в розмірі 30% вартості поставленого винограду, внаслідок чого в період з 08.10.2010 р. по 28.10.2010 р. мав борг перед позивачем по оплаті отриманого товару в сумі 37337 грн. 44 коп., а з 29.10.2010 р. по 15.11.2010 р. –в сумі 29859 грн. 59 коп.

             Пунктом 4.1 укладеного договору, за несвоєчасне проведення розрахунків, сторонами передбачена сплата пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочки, у зв'язку з чим відповідач повинний сплатити позивачеві 561 грн. 21 коп. пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання за вищезазначений період часу, виходячи з вищеназваних сум боргу в межах заявлених позовних вимог.   

             Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, внаслідок чого з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 186 грн. 69 коп. збитків від інфляції та 108 грн. 63 коп. 3% річних за період з 08.10.2010 р. по 28.10.2010 р. виходячи з суми боргу 37337 грн. 44 коп. та за період з 29.10.2010 р. по 15.11.2010 р. виходячи з суми боргу 29859 грн. 59 коп. в межах заявлених позовних вимог, у зв'язку з чим протилежні доводи скаржника до уваги прийнятими бути не можуть, оскільки не ґрунтуються на матеріалах справи та наведеному законодавстві України.

             Після звернення позивача з позовом до суду відповідач продовжував погашати свій борг та, зокрема, платіжними дорученнями сплатив ЗАТ: № 832 від 08.12.2010 р. –5000 грн., № 875 від 27.12.2010 р. –10000 грн., № 879 від 28.12.2010 р. –50000 грн., № 32 від 21.01.2011 р. –10000 грн., № 111 від 01.03.2011 р. –10000 грн. Тому, відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України, відповідач повинний відшкодувати ЗАТ понесені останнім судові витрати по справі у повному обсязі, внаслідок чого з ТОВ на користь позивача підлягає стягненню 1858 грн. 56 коп. понесених витрат на сплату держмита та 236 грн. понесених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

             Враховуючи вищенаведене, а також те, що рішення місцевого суду підлягає скасуванню лише з мотиву порушення судом першої інстанції норм процесуального права, то колегія суддів вважає, що підстави для стягнення з позивача на користь відповідача понесених судових витрат на сплату держмита за подану апеляційну скаргу –відсутні.

Керуючись ст. ст. 99, 101–105 ГПК України, колегія суддів  

                                                          ПОСТАНОВИЛА:

             Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Агропромислова фірма „Червоний маяк” –задовольнити частково.

             Рішення господарського суду Херсонської  області від 11.01.2011 року у справі № 3/184-10 –скасувати.

             Позов Закритого акціонерного товариства агрофірма „Цюрупинське” –задовольнити.

             Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Агропромислова фірма „Червоний маяк” (74370, Херсонська область, Бориславський район, с. Червоний Маяк, вул. Центральна, 1, р/р невідомий, код ЄДРПОУ 24105074) на користь Закритого акціонерного товариства агрофірма „Цюрупинське” (75100, Херсонська область, м. Цюрупинськ, вул. Стаханова, 50, р/р 260094890 ХОД АТ „Райффайзен Банк Аваль” м. Херсон, МФО 352093, код ЄДРПОУ 32314355): 99999 грн. 78 коп. –боргу, 561 грн. 21 коп. –пені, 186 грн. 69 коп. –збитків від інфляції, 108 грн. 63 коп. –3% річних, 1858 грн. 56 коп. –понесених витрат на сплату держмита та 236 грн. –понесених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

             Доручити господарському суду Херсонської області видати відповідний наказ.

             Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.       

Головуючий суддя:                                                                      В.В. Шевченко

Суддя:                                                                                           В.В. Бєляновський

Суддя:                                                                                           М.А. Мирошниченко