Постанова

від 15.02.2011 по справі 17/126-10

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2011 р. № 17/126-10

Вищий господарський су д України у складі колегії с уддів:

головуючого Демидової А.М.,

суддів: Воліка І.М.,

Коваленко С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційн у скаргу Комунального підприємс тва "Міськводоканал" Сумсько ї міської ради (позивач)

на постанову Харківського апеляційног о господарського суду від 13.12.20 10 р.

(скасовано частково рішенн я господарського суду Сумськ ої області від 01.11.2010 р.)

у справі № 17/126-10 господарського суду С умської області

за позовом Комунального підприємств а "Міськводоканал" Сумської м іської ради

до Товариства з обмеженою ві дповідальністю "Будівельна в иробничо-комерційна компані я "ОСОБА_1

про врегулювання розбіжносте й, що виникли під час укладенн я сторонами договору

за участю представників:

від позивача не з'явились

від відповідача не з'явились

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2010 року Комун альне підприємство "Міськвод оканал" Сумської міської рад и (далі - КП "Міськводоканал" Су мської міської ради) звернул ося до господарського суду С умської області з позовом до Товариства з обмеженою відп овідальністю "Будівельна вир обничо-комерційна компанія " ОСОБА_1 (далі - ТОВ "Будівель на виробничо-комерційна комп анія "ОСОБА_1) про зобов'яза ння відповідача прийняти п.п . 1.2, 2.1.2, 2.2.1, 2.2.5, 2.2.6, 2.3.2, 2.4.1, 2.4.2, 2.4.5, 2.4.7, 3.2, 4.3, 4.4, а так ож назву договору про умови н адання послуг від 01.08.2010 р. № 3212 у ре дакції КП "Міськводоканал" Су мської міської ради; п.п. 1.3, 2.3.5, 4.6 п о тексту протоколу розбіжнос тей до договору про умови над ання послуг від 01.08.2010 р. № 3212 визна ти такими, що не відповідають нормам чинного законодавств а.

Рішенням господарського с уду Харківської області від 01.11.2010 р. (суддя Коваленко О.В.) поз ов задоволено частково; зобо в'язано ТОВ "Будівельна вироб ничо-комерційна компанія "О СОБА_1 прийняти п.п. 1.2, 2.1.2, 2.2.1, 2.2.5, 2.2. 6, 2.3.2, 2.4.1, 2.4.2, 2.4.5, 2.4.7, 3.2, а також назву дог овору про умови надання посл уг від 01.08.2010 р. № 3212 у редакції по зивача; в іншій частині в позо ві відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарськог о суду від 13.12.2010 р. скасовано час тково рішення господарськог о суду Сумської області від 01. 11.2010 р. у справі № 17/126-10; відмовлено в задоволенні вимог КП "Міськ водоканал" Сумської міської ради в частині зобов'язання Т ОВ "Будівельна виробничо-ком ерційна компанія "ОСОБА_1 прийняти п.п. 1.2, 2.1.2, 2.2.1, 2.2.5, 2.2.6, 2.3.2, 2.4.1, 2.4.2, 2. 4.5, 2.4.7, 3.2, а також назву договору п ро умови надання послуг від 01. 08.2010 р. № 3212 у редакції позивача; в іншій частині рішення госпо дарського суду Сумської обла сті від 01.11.2010 р. залишено без змі н.

Не погоджуючись частков о з рішенням господарського суду Сумської області від 01.11.20 10 р., а також з постановою Харкі вського апеляційного господ арського суду від 13.12.2010 р. у повн ому обсязі, КП "Міськводокана л" Сумської міської ради звер нулося до Вищого господарськ ого суду України з касаційно ю скаргою, в якій просить суд с касувати вказану постанову і прийняти нове рішення, яким з адовольнити позовні вимоги.

Касаційна скарга обґрунто вана тим, що судом апеляційно ї інстанції неправильно заст осовано норми матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарс ького суду України від 04.02.2011 р. к олегією суддів у складі: Деми дової А.М. - головуючого, Волі ка І.М., Коваленко С.С. прийнято касаційну скаргу КП "Міськво доканал" Сумської міської ра ди до касаційного провадженн я та призначено розгляд скар ги у судовому засіданні на 15.02.2 011 р. о 10 год. 25 хв.

Учасники судового процесу , згідно з приписами ст. 1114 ГПК У країни, були належним чином п овідомлені про час і місце ро згляду касаційної скарги, од нак не скористалися передбач еним законом правом на участ ь у розгляді скарги касаційн ою інстанцією.

Розглянувши матеріали спр ави, оцінивши доводи касацій ної скарги, перевіривши прав ильність застосування госпо дарськими судами попередніх інстанцій норм матеріальног о та процесуального права, ко легія суддів Вищого господар ського суду України дійшла д о висновку, що касаційна скар га не підлягає задоволенню, в иходячи із наступного.

Як встановлено господарс ьким судами попередніх інста нцій, 09.08.2010 р. відповідач зверну вся до позивача з листом № 05/923, в якому просив опломбувати за гальнобудинковий лічильник житлового будинку за адресо ю: м. Суми, вул. Калінінградськ а, 6.

Крім того, листом від 09.08.2010 р. № 05/924 відповідач просив позивач а опломбувати лічильники хол одної води в квартирах згідн о зі списком, наведеним у лист і, житлового будинку за адрес ою: м. Суми, вул. Калінінградсь ка, 6.

Відповідно до п.п. 2.1.9, 10.3.1 Прави л технічної експлуатації сис тем водопостачання та каналі зації населених пунктів Укра їни, затверджених наказом Де ржжитлокомунгоспу України № 30 від 05.07.1995 р., до функцій позивач а як виробника послуг з центр алізованого водопостачання входить технічний контроль і нагляд за раціональним вик ористанням води, облік кільк ості води, що споживається, як ий забезпечується встановле нням відповідних приладів об ліку.

Господарські суди встанов или, що 25.08.2010 р. позивач надіслав на адресу відповідача листо м № 24,19/3672 два примірники договор у про умови надання послуг ві д 01.08.2010 р. № 3212 (далі - Договір) з про позицією розглянути, підписа ти та повернути оформлений н алежним чином примірник Дого вору позивачу.

Відповідач, у свою чергу, 09.09.20 10 р. супровідним листом № 09/1074 по вернув на адресу позивача пі дписаний договір № 3212 від 01.08.2010 р . з протоколом розбіжностей, ч астково не погодившись з ред акцією позивача.

Статтею 181 ГК України в изначено загальний порядок у кладання договорів, відповід но до якого господарський до говір, за загальним правилом , викладається у формі єдиног о документа, підписаного сто ронами скріпленого печатка ми. Проект договору може бути запропонований будь-якою з с торін. У разі якщо проект дого вору викладено як єдиний док умент, він надається другій с тороні у двох примірниках. Ст орона, яка одержала проект до говору, у разі згоди з його умо вами оформляє договір відпов ідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один п римірник договору другій сто роні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у два дцятиденний строк після одер жання договору. За наявності заперечень щодо окремих умо в договору сторона, яка одерж ала проект договору, складає протокол розбіжностей, про щ о робиться застереження у до говорі, та у двадцятиденний с трок надсилає другій стороні два примірники протоколу ро збіжностей разом з підписани м договором. Сторона, яка одер жала протокол розбіжностей д о договору, зобов'язана протя гом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити зах одів для врегулювання розбіж ностей з другою стороною та в ключити до договору всі прий няті пропозиції, а ті розбіжн ості, що залишились неврегул ьованими, передати в цей же ст рок до суду, якщо на це є згода другої сторони. Якщо сторона , яка одержала протокол розбі жностей щодо умов договору, з аснованого на державному зам овленні або такого, укладенн я якого є обов'язковим для сто рін на підставі закону, або ст орона - виконавець за договор ом, що в установленому порядк у визнаний монополістом на п евному ринку товарів (робіт, п ослуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний с трок до суду розбіжності, що з алишилися неврегульованими , то пропозиції другої сторон и вважаються прийнятими.

Враховуючи недосягнення між сторонами, відповідно до змісту вищезазначеного прот околу розбіжностей, домовлен ості щодо назви та певних пун ктів Договору, позивач, який, я к встановлено судами поперед ніх інстанцій, є монополісто м на ринку надання послуг з це нтралізованого водопостача ння та водовідведення в. м. Сум и, згідно з п. 7 ст. 181 ГК Укра їни, звернувся до господарсь кого суду з даним позовом.

Як встановлено судами по передніх інстанцій та вбачає ться з матеріалів справи, поз ивач запропонував викласти н азву договору у редакції "Дог овір про умови надання послу г", а відповідач - у редакції " Договір про співробітництво щодо надання послуг населен ню".

Відповідно до ст. 1 Закону У країни "Про житлово-комуналь ні послуги" виконавець - це суб 'єкт господарювання, предмет ом діяльності якого є наданн я житлово-комунальної послуг и споживачу відповідно до ум ов договору; виробник це суб'є кт господарювання, який виро бляє або створює житлово-ком унальні послуги; житлово-ком унальні послуги це результат господарської діяльності, с прямованої на забезпечення у мов проживання та перебуванн я осіб у жилих і нежилих примі щеннях, будинках і спорудах, к омплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, но рм, стандартів, порядків і пра вил.

Як встановлено апеляційн им господарським судом, згід но з рішенням виконавчого ко мітету Сумської міської ради від 22.09.2009 р. № 484 "Про визначення ви конавців/виробників послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гаряч ої води і водовідведення в мі сті Суми" виконавцем/виробни ком послуг населенню по міст у Суми з постачання холодної води і водовідведення визна чено КП "Міськводоканал" Сумс ької міської ради (п. 1 рішення ). Виконавців/виробників посл уг з централізованого опален ня, постачання холодної та га рячої води і водовідведення зобов'язано утримувати внутр ішньобудинкові мережі у нале жному технічному стані, здій снювати їх технічне обслугов ування та ремонт (п. 2 рішення).

Таким чином, як обґрунтован о вказав апеляційний господа рський суд, позивач є одночас но і виробником, і виконавцем послуг з постачання холодно ї води і водовідведення, а так ож зобов'язаний утримувати в нутрішньобудинкові мережі у належному технічному стані, здійснювати їх технічне обс луговування та ремонт.

З огляду на викладене, обґру нтованими є висновки апеляці йного господарського суду пр о невідповідність реальним о бставинам справи висновків с уду першої інстанції про те, щ о виходячи зі ст.ст. 19, 21, 22 Закону України "Про житлово-комунал ьні послуги", позивач зобов'яз аний укласти з виконавцем до говір про умови надання посл уг, оскільки відповідач не є в иконавцем послуг з водопоста чання та водовідведення насе ленню. При цьому й самі умови Д оговору не можуть ґрунтувати сь на твердженні, що позивач є виробником, а відповідач - вик онавцем послуг.

Крім того, колегія суддів ка саційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступн е.

Щодо п. 1.2 Договору, який пози вач запропонував викласти в редакції "Виконавець у повно му обсязі відшкодовує Виробн ику збитки, завдані невикона нням чи неналежним виконання м Виконавцем своїх обов'язкі в по технічному обслуговуван ню внутрішньо будинкової вод опровідної та каналізаційно ї мережі житлових будинків, щ о призвело до втрат (витоків) в оди в мережі", а відповідач - в р едакції "Виконавець відшкодо вує Виробнику реальні збитки , завдані невиконанням чи нен алежним виконанням Виконавц ем своїх обов'язків по техніч ному обслуговуванню внутріш ньобудинкової водопровідно ї та каналізаційної мережі ж итлових будинків, що призвел о до втрат (витоків) води в мер ежі, - за умови наявності належ них (передбачених цим Догово ром чи нормами законодавства ) доказів, що підтверджують: а) факт втрат (витоків) води; б) фа кт неналежного виконання Вик онавцем своїх обов'язків по т ехнічному обслуговуванню вн утрішньобудинкової водопро відної та каналізаційної мер ежі житлових будинків; в) наяв ність та розмір реальних зби тків Виробника (наявність по несених витрат, пов'язаних з ф актом витоку води при відсут ності покриваючих ці витрати доходів); в) причинно-наслідко вий зв'язок між неналежним ви конанням Виконавцем своїх об ов'язків по технічному обслу говуванню внутрішньо будинк ової водопровідної та каналі заційної мережі житлових буд инків та завданням Виробнику реальних збитків. За відсутн ості належних доказів хоча б однієї з вказаних вище обста вин, Виконавець позбавляєтьс я обов'язку відшкодувати Вир обнику будь-які збитки", місце вий господарський суд дійшов до висновків, що запропонова ний позивачем п. 1.2 Договору мі стить достатній перелік умов , за яких настає відповідальн ість відповідача щодо відшко дування збитків позивачу, з о гляду на що обґрунтованими є вимоги позивача в частині зо бов'язання відповідача прийн яти п. 1.2 Договору в редакції по зивача. При цьому, суд першої і нстанції послався на положен ня п.п. 2.1.9, 10.3.1 Правил технічної е ксплуатації систем водопост ачання та каналізації населе них пунктів України, затверд жених наказом Держжитлокому нгоспу України № 30 від 05.07.1995 р., ст . 21 Закону України "Про житлово -комунальні послуги", розділу 2 "Правил утримання жилих буди нків та прибудинкових терито рій", затверджених наказом Де ржавного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 р. № 76, п. 11.1. 6 Правил технічної експлуата ції систем водопостачання та каналізації населених пункт ів України", затверджених нак азом Держжитлокомунгоспу Ук раїни від 05.07.1995 р. № 330.

Колегія суддів касаційної інстанції вважає підставним висновок апеляційного госпо дарського суду про невідпові дність таких висновків суду першої інстанції обставинам справи, враховуючи, що відпов ідач не є ні виробником, ні вик онавцем послуг з водопостача ння та водовідведення у м. Сум и, а вказані місцевим господа рським судом нормативно-прав ові акти вказують саме на обо в'язок виконавця послуг по те хнічній експлуатації водопр овідних мереж.

Задовольняючи позовні ви моги про зобов'язання відпов ідача прийняти п. 2.1.2 Договору у редакції, запропонованій по зивачем ("Виробник має право в имагати своєчасної і в повно му обсязі оплати Виконавцем об'ємів виявлених втрат (вито ків) води у внутрішньобудинк ових мережах житлових будинк ів, що передані Виконавцю на т ехнічне обслуговування."), міс цевий господарський суд вихо див з того, що це право прямо п ередбачено нормами чинного з аконодавства, а саме: ст. 47 Зако ну України "Про питну воду та п итне водопостачання".

Проте, як обґрунтовано вк азав апеляційний господарсь кий суд, судом першої інстанц ії не було при цьому взято до у ваги, що позивач сам є виробни ком та виконавцем послуг і са м зобов'язаний утримувати вн утрішньобудинкові мережі, а відповідач може відшкодовув ати збитки, лише якщо вони зав дані з його вини, а не через те , що він не виконав обов'язків виконавця послуг з водопоста чання та водовідведення.

Щодо п. 2.2.5 Договору, я кий позивач запропонував вик ласти у редакції "Контролюва ти рівень споживання питної води та складати відомості п оказань квартирних засобів о бліку води. Показання кварти рних засобів обліку знімають ся споживачем щомісяця", а від повідач - у редакції "Контро лювати рівень споживання пит ної води та складати відомос ті показань квартирних засо бів обліку води. Показання кв артирних засобів обліку знім аються щомісяця представник ом "Виробника" шляхом візуаль ного огляду приладів обліку у присутності споживача чи ч ленів його сім'ї. Про фіксуван ня показань квартирного водо лічильника представником "Ви робника" робиться відповідни й запис у відомості, в якому за значаються: покази лічильник а; дата та час зняття показів, підпис власника чи наймача (ч лена сім'ї власника наймача) к вартири", місцевий господарс ький суд дійшов до висновку, щ о оскільки редакція позивача повністю ідентична порядку знімання показів будинкових лічильників, викладеному в п . 14 Правил надання послуг з цен тралізованого опалення, пост ачання холодної та гарячої в оди і водовідведення та типо вого договору про надання по слуг з централізованого опал ення, постачання холодної та гарячої води і водовідведен ня, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 р., то саме така редакц ія має бути прийнята відпові дачем.

Колегія суддів касаційно ї інстанції вважає обґрунтов аними висновки апеляційного господарського суду про те, щ о вищевказаний висновок суду першої інстанції не відпові дає дійсним обставинам справ и, оскільки дія Правил наданн я послуг з централізованого опалення, постачання холодно ї та гарячої води і водовідве дення не поширюється на відп овідача як виробника чи вико навця послуг, тому норми цьог о нормативно-правового акту можуть стосуватись відповід ача лише як споживача послуг позивача, але умови і зміст До говору не передбачають, що як ась із його сторін надає інші й стороні послуги, а споживач і послуг позивача (мешканці ж итлових будинків) не є сторон ами за Договором. Тому в даном у випадку зміст Договору вст ановлює не порядок зняття по казань лічильників як такий, а підставу для того, щоб відпо відач відшкодовував позивач у збитки, якщо такі будуть, при чому ці збитки мають буди зав дані саме з вини відповідача .

З аналогічних підстав обґ рунтованим є висновок апеляц ійного господарського суду п ро невідповідність висновку місцевого господарського су ду щодо зобов'язання відпові дача прийняти п. 2.2.6 Договору у редакції, запропонованій поз ивачем ("Зняття показань буди нкових та контроль показань квартирних засобів обліку во ди здійснювати одночасно"), ді йсним обставинам справи.

Щодо п. 2.3.2 Договору, який пози вач запропонував викласти у редакції "Виконавець має пра во вимагати від споживача: а) д отримання вимог правил експл уатації жилих приміщень та п рибудинкової території, сані тарно-гігієнічних і протипож ежних правил та інших нормат ивно-правових актів у сфері ж итлово-комунальних послуг; б ) своєчасного проведення роб іт щодо усунення виявлених н еполадок, пов'язаних з отрима нням житлово-комунальних пос луг, що виникли з вини спожива ча, або відшкодування вартос ті цих робіт.", а відповідач - у р едакції "Закріплює право Вик онавця перевіряти якість над ання "Виробником" послуг спож ивачам.", місцевий господарсь кий суд, враховуючи положенн я п.п. 4, 5 ч. 1 ст. 21 Закону України "П ро житлово-комунальні послуг и", дійшов до висновків, що пра ва виконавця, викладені у ред акції п. 2.3.2 Договору, запропоно ваній позивачем, прямо перед бачені Законом України "Про ж итлово-комунальні послуги", у зв'язку з чим обґрунтованими є вимоги позивача в частині з обов'язання відповідача прий няти п. 2.3.2 Договору у редакції позивача.

Колегією суддів касаційн ої інстанції визнаються обґр унтованими висновки суду апе ляційної інстанції про те, що місцевим господарським судо м при цьому не було взято до ув аги, що відповідач не є викона вцем послуг з водопостачання та водовідведення, а спожива чі послуг з водопостачання т а водовідведення не є сторон ами Договору, а отже умови Дог овору не можуть передбачати ніяких обов'язків осіб, що не є його сторонами.

Відносно п. 2.4.1 Договору, який позивач запропонував виклас ти у редакції "Виконавець зоб ов'язаний утримувати в належ ному технічному стані, здійс нювати технічне обслуговува ння та ремонт внутрішньо буд инкових водопровідних та кан алізаційних мереж, вживати з аходів щодо ліквідації аварі йних ситуацій, усунення пору шень якості послуг у терміни , встановлені законодавством . Технічне обслуговування жи лих будинків включає: роботи з контролю за його станом, заб езпечення справності, працез датності, наладки і регулюва ння інженерних систем, своєч асного усунення течі водопро відних кранів і змивних бачк ів, трубопроводів та їх сполу чень, тощо.", а відповідач - у р едакції "Виконавець зобов'яз аний утримувати в належному технічному стані, здійснюват и технічне обслуговування та ремонт внутрішньобудинкови х водопровідних та каналізац ійних мереж, вживати заходів щодо ліквідації аварійних с итуацій, усунення порушень я кості послуг у терміни, встан овлені законодавством. Техні чне обслуговування жилих буд инків включає: роботи з контр олю за його станом, забезпече ння справності, працездатнос ті, наладки і регулювання інж енерних систем, своєчасного усунення течі водопровідних кранів і змивних бачків, труб опроводів та їх сполучень, то що, - за умови своєчасного пові домлення про такі факти спож ивачами.", суд першої інстанці ї, виходячи зі змісту ст. 21 Зако ну України "Про житлово-комун альні послуги", дійшов до висн овків, що діючим законодавст вом передбачені обов'язки ві дповідача, як виконавця посл уг, зазначені в п. 2.4.1 Договору, н езалежно від дій чи бездіяль ності споживачів, з огляду на що обґрунтованими є вимоги п озивача в частині зобов'язан ня відповідача прийняти п. 2.4.1 Д оговору в редакції позивача.

Проте, як обґрунтовано вказ ав суд апеляційної інстанції , судом першої інстанції було допущено помилку у визначен ні виконавця послуг з водопо стачання та водовідведення т а у встановленні суті Догово ру, оскільки виконавцем посл уг є позивач, тоді як п. 2.4.1 Догов ору у запропонованій відпов ідачем редакції висвітлює йо го обов'язки як підприємства , що надає послуги з утримання будинків та прибудинкової т ериторії, в які входить не ціл одобовий контроль за водопро відними мережами (цей контро ль покладено на виконавця по слуг), а своєчасне реагування на заявки споживачів щодо ус унення поломок, у зв'язку з чим відповідач не може нести від повідальність за несправнос ті водопровідної мережі, якщ о про такі несправності його не було повідомлено вчасно.

Відносно п. 2.4.5 Договору, яки й позивач запропонував викла сти у редакції "Виконавець зо бов'язаний проводити періоди чну повірку, обслуговування та ремонт (у тому числі демонт аж, транспортування та монта ж) будинкових засобів обліку води, за власний рахунок", суд першої інстанції дійшов до в исновку про те, що відповідач має прийняти редакцію п. 2.4.5 До говору, запропоновану позива чем, з огляду на положення п.п. 5.15, 5.18 Правил користування сист емами централізованого кому нального водопостачання та в одовідведення в населених пу нктах України, затверджених наказом Міністерства з питан ь житлово-комунального госпо дарства України від 27.06.2008 р. № 190, я кими встановлено, що повірка , ремонт та обслуговування за собів обліку, що належать спо живачам (крім квартирних), вик онуються за їх рахунок; спожи вач відповідає за цілісність та збереження засобів облік у, пломб і деталей пломбуванн я, встановлених представника ми територіальних органів Де ржспоживстандарту та виробн иком в місцях з'єднань засобі в обліку, запірної арматури, м анометра та іншого обладнанн я вузла обліку незалежно від місця його розташування.

Колегія суддів касаційно ї інстанції вважає обґрунтов аним висновок суду апеляційн ої інстанції про неправомірн ість вищевказаних висновків місцевого господарського су ду, оскільки судом першої інс танції не враховано положенн я ч. 2 ст. 382 ЦК України, яка встано влює, що власникам квартир у б агатоквартирних будинках на лежать на праві спільної сум існої власності опорні конст рукції будинку, механічне, ел ектричне, сантехнічне обладн ання, яке обслуговує більше о днієї квартири, тобто, загаль нобудинкові прилади обліку в оди є власністю мешканців бу динку, які, власне, і є спожива чами послуг водопостачання.

Також, колегія суддів каса ційної інстанції вважає, що а пеляційний господарський су д підставно не погодився з ви сновком місцевого господарс ького суду про задоволення п озовних вимог у частині зобо в'язання відповідача прийнят и п.п. 2.4.7, 3.2 Договору у редакції п озивача, відповідно до якої в ідповідач зобов'язаний відшк одовувати позивачу збитки на підставі рахунку позивача т а даних про виявлену різницю у показах квартирних і будин кових лічильників, оскільки відповідач не є виконавцем п ослуг позивача, і його обов'яз ком не є утримання внутрішнь обудинкових мереж у належном у технічному стані, їх обслуг овування та ремонт, а є наданн я послуг з утримання будинку та прибудинкової території (на договірних засадах із спо живачами), а тому підставами д о відшкодування ним збитків позивачу може бути тільки ді йсне пошкодження мереж водов оду чи інші його дії, вчинені у порядку неналежного виконан ня його обов'язків, але обов'яз ків не по загальному контрол ю за станом мереж, а обов'язку по усуненню неполадок, за зая вками споживачів.

Щодо п. 4.3 Договору, який пози вач запропонував викласти у редакції "Виконавець", який пр острочив виконання грошовог о зобов'язання, на вимогу "Виро бника" зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням вст ановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а та кож 3% річних від простроченої суми", та п. 4.4 Договору, який поз ивач запропонував викласти у редакції "У разі несвоєчасно го виконання грошового зобов 'язання "Виконавець" повинен с платити "Виробнику" пеню в роз мірі подвійної облікової ста вки НБУ за кожний прострочен ий день, а відповідач, у свою ч ергу, запропонував у вказани х пунктах Договору замінити поняття "Виконавець" на "Винна сторона", суди попередніх інс танцій, враховуючи, що сторон и не заперечують суті пункті в 4.3 та 4.4 Договору, а нормами чин ного законодавства (ст. 625 ЦК Ук раїни, ч.ч. 1, 3 ст. 549, ч. 1 ст. 550 ЦК Укра їни та Законом України "Про ві дповідальність за несвоєчас не виконання грошових зобов' язань") вони прямо передбачен і, дійшли до обґрунтованих ви сновків про доцільність замі ни поняття "Виконавець" на пон яття "Винна сторона" та залише ння цих пунктів у редакції ві дповідача, у зв'язку з чим вимо ги позивача в частині зобов'я зання відповідача прийняти п .п. 4.3. та 4.4 в редакції позивача з адоволенню не підлягають.

Також, колегія суддів касац ійної інстанції вважає, що су д першої інстанції, з яким пог одився суд апеляційної інста нції, правомірно відмовив у з адоволенні позовних вимог що до п. 4.6 Договору, який відповід ач запропонував викласти у р едакції "Виконавець" не несе в ідповідальності за несправн ість внутріквартирного водо провідного обладнання чи за наслідки такої несправності , якщо його не було вчасно пові домлено про такі несправност і споживачем (власником (найм ачем) квартири)", оскільки пози вач всупереч вимогам ст. 33 ГПК України не надав доказів тог о, що вказаний пункт Договору у редакції відповідача не ві дповідає нормам чинного зако нодавства.

Згідно з положеннями ч. 2 ст . 1115 ГПК України та ч.ч. 1, 2 ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція на підставі вже встановлени х фактичних обставин справи перевіряє судові рішення вик лючно на предмет правильност і юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встанов лення в рішенні та постанові господарських судів. Касаці йна інстанція не має права вс тановлювати або вважати дове деними обставини, що не були в становлені в рішенні або пос танові господарського суду ч и відхилені ним, вирішувати п итання про достовірність тог о чи іншого доказу, про перева гу одних доказів над іншими, з бирати нові докази або додат ково перевіряти докази.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК У країни касаційна інстанція з а результатами розгляду каса ційної скарги має право зали шити рішення першої інстанці ї або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу б ез задоволення.

Висновки апеляційного гос подарського суду ґрунтуютьс я на доказах, наведених в пост анові суду, та відповідають п оложенням чинного законодав ства.

Доводи оскаржувача не спр остовують висновків апеляці йного господарського суду.

За таких обставин, підстав для зміни чи скасування зако нного та обґрунтованого судо вого акта суду апеляційної і нстанції колегія суддів не в бачає.

Враховуючи викладене, керу ючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК Україн и, Вищий господарський суд Ук раїни

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Кому нального підприємства "Міськ водоканал" Сумської міської ради залишити без задоволен ня.

Постанову Харківського ап еляційного господарського с уду від 13.12.2010 р. у справі № 17/126-10 зал ишити без змін.

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді І.М. Волік

С.С. Ковал енко