Постанова

від 17.03.2011 по справі 18/5025/52/11

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

18/5025/52/11

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2011 року                                                                                      Справа № 18/5025/52/11  

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Дужич С.П. ,  суддя Огороднік К.М.

при секретарі Ткач Ю.В.

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився  

відповідача: представник Яремчук М.В. (дов. б/н від 28.04.10р.)  

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача   товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькбудінвест" на рішення господарського суду Хмельницької області у справі № 18/5025/52/11 від 01.02.11р. (суддя Саврій В.А.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницьккомплект"    

до відповідача  Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькбудінвест"

про стягнення заборгованості в сумі 15 472 грн. 41 коп.

ВСТАНОВИВ:

До початку розгляду апеляційної скарги по суті розпорядженням голови Рівненського апеляційного господарського суду від 16.03.11р. змінено склад суду. Суддів Демидюк О.О. та Щепанську Г.А. замінено суддями Дужичем С.П. та Огородніком К.М.

Рішенням господарського суду Хмельницької області у справі № 18/5025/52/11 від 01.02.11р. позовні вимоги задоволено повністю.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що згідно із статтею 174 Господарського кодексу (далі по тексту постанови - ГК) України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до частини 2 статті 175 ГК України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Суб'єкти  господарювання та інші учасники господарських  відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належними чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ст.193 ГК України).

Відповідно до ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу (далі по тексту постанови - ЦК) України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язані встановлений строк його виконання, то воно підлягає  виконанню у цей строк.

Суд першої інстанції прийшов до висновку, що за таких обставин, позовні вимоги позивача обґрунтовані, підтверджені належними доказами, відповідають вимогам чинного законодавства, відтак підлягають задоволенню.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції Товариство з обмеженою відповідальністю "Хмельницькбудінвест" звернулось до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції від 01.02.11р. у справі 18/5025/52/11 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову позивачу - ТОВ "Хмельницьккомплект" відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення прийнято з порушенням норм процесуального права; мало місце неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; неправильно застосовано місцевим судом норми матеріального права, а відтак підлягає скасуванню.

Зокрема, апелянт, як на підставу скасування, посилається на те, що суд першої інстанції порушив провадження у справі без наявних на те процесуальних підстав, оскільки доказів направлення відповідачу копії позову із додатками у матеріалах справи не має, і відповідач їх не отримував. Лише після того як відповідач заявив клопотання про надання йому копій вказаних матеріалів суд надав лише один день для реалізації всіх прав та для захисту. Не враховано і ті обставини, що за адресою направлення всіх документів відповідач не знаходиться, оскільки, адреса відповідача: м. Хмельницький, вул. Водопровідна, 44 і його було повідомлено із попереднього місцезнаходження 31.01.2011р. о 9-00 за годину до слухання справи.

В частині неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи апелянт зазначає, що оскільки відповідач проводив оплати не відповідно до складеного графіку, а позивач приймав такі оплати у нових (інших) розмірах та строках, які не узгоджуються із графіком погашення заборгованості від 23.09.2010р., а на вказаному графіку і актах звірки взаєморозрахунків не міститься посилань на будь-який договір укладений між сторонами, то дані докази не свідчать про погодження сторонами строку оплати суми заборгованості.

Надіслана 15.11.2010р. відповідачу вимога № 15/В із вказівкою погасити борг до 20.11.2010р. свідчить про намір встановити новий строк оплати заборгованості до 20.11.2010р., тоді, як попередній строк оплати заборгованості був визначений до 30.11.2010р. згідно із графіком погашення заборгованості. Новий строк оплати - до 20.11.2010р. позивач не погоджував.

На думку відповідача, це є новим строком виконання зобов'язання, і судом не враховано, що вимоги про сплату боргу за новим строком і у новому розмірі у чіткій відповідності до вимог ст. 530 ЦК України позивачем направлено не було.

Строк виконання зобов'язання є істотною умовою будь-якого договору, оскільки складає його предмет і суд не дослідив чи досягли сторони домовленостей щодо  такого строку.

Також на думку заявника апеляційної скарги мало місце неправильного застосування норм матеріального права, оскільки договору між сторонами укладено не було.

Вказані у рішенні графік погашення заборгованості та акт звірки взаєморозрахунків не повинні були б розцінюватися судом як договір, оскільки, не містять усіх істотних умов для договорів такого виду, а лист (вимога) про встановлення нового строку оплати заборгованості вказує про відсутність згоди щодо строків погоджених у графіку. Вимога від 15.11.2010р. № 15/В є не що іншим, як пропозиція (оферта) по встановленню істотної умови - строку оплати до 20.11.2010р., яка залишилась не погодженою іншою стороною.  

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого він просить суд рішення господарського суду Хмельницької області від 01.02.11р. залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення з підстав, викладених у відзиві.

Рівненський апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення представника відповідача у судовому засіданні, розглянувши доводи апеляційної скарги, заперечення на апеляційну скаргу, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що рішення господарського суду Хмельницької області від 01.02.11р. у справі №18/5025/52/11 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькбудінвест" - без задоволення з наступних підстав.

Між ЗАТ «Хмельницьккомплект», правонаступником якого є позивач, та ТОВ «Хмельницькбудінвест» було укладено договір в усній формі, відповідно до якого позивач протягом 2010 року здійснював для відповідача поставку товарів різного асортименту. Внаслідок несвоєчасної та неповної оплати за отримані товари у відповідача станом на 10.09.2010 року (відповідно до акту звірки взаємних розрахунків) виникла заборгованість перед позивачем у сумі 22472,41грн.

Боржником висловлена пропозиція по сплаті цієї суми упродовж жовтня-листопада місяців 2010 року, з них до 31 жовтня 2010 року - 10000,00грн., до 30 листопада 2010 року -  12472,00грн. Постачальником товарів - позивачем у даній справі - кінцевим терміном сплати усієї заборгованості було визначено 31 жовтня 2010 року. Ця дата не оспорювалася покупцем.

Сплачено відповідачем лише частину заборгованості - 7000грн. Решта грошових коштів за господарським зобов'язанням залишилася не сплаченою.

Судом першої інстанції вірно встановлено, із покликанням на статтю 174 ГК України, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом частини 1 статті 179 ГК України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (частина 1 статті 179 ГК України).

Відповідно до частини 1 статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Оскільки відповідачем було прийнято товари по першій поставці (видаткова накладна №Хм-0000107 від 13.01.10р.), моментом прийняття пропозиції на укладення договору, згідно із частиною 2 статті 642 ЦК України, є  саме  ця дата.

Нормами статті 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Ні під час розгляду справи господарським судом Хмельницької області, ні під час розгляду апеляційної скарги судом апеляційної інстанції відповідачем (його представником) не надано доказів належного виконання зобов'язання.

Місцевий господарський суд вірно прийшов до висновку, що у даних правовідносинах підлягає захисту порушене право позивача на отримання коштів за поставлені товари.

Помилковим є твердження представника відповідача, що вимогою про сплату боргу змінено істотні умови договору. Зокрема встановлено новий строк для виконання зобов'язання, який ним розцінюється як оферта.

Вимога про сплату боргу є письмовим документом, який пред'являється до боржника за неналежне виконання ним зобов'язання з метою встановлення строку (терміну) виконання такого зобов'язання та є одним із цивільно-правових інструментів щодо спонукання до виконання зобов'язання.

Вимога про сплату боргу жодним чином не виступає пропозицією щодо укладення, зміни, чи припинення зобов'язань.

Вимогою про сплату боргу у даній справі позивач намагається спонукати боржника виконати свої зобов'язання у повному обсязі та вказує термін до якого має бути проведена така сплата боргу. Якщо до цього терміну не буде оплачена сума боргу, позивач залишає за собою право звернутися до господарського суду про стягнення суми боргу у примусовому порядку.

Також не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні суду апеляційної інстанції доводи апелянта щодо відсутності у матеріалах справи доказів направлення відповідачу копії позову із додатками.

Такі докази у матеріалах справи містяться на аркуші справи №3.

Як вбачається із матеріалів справи адреса відповідача у позовній заяві зазначена як 29011, м.Хмельницький, вул.Вінницьке шосе, 6.

Підтвердженням того, що саме за цією адресою знаходиться відповідач, слугують бланки документів відповідача, на яких вчинені довіреності (а.с.12, 45, 58), клопотання (а.с.15), апеляційна скарга (а.с.36-39).

Саме на цю адресу позивачем надіслано копії позовної заяви з додатками, про що свідчить фіскальний чек оператора поштового зв'язку від 08.12.10р. №2683.

Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте з врахування всіх обставин справи та з дотриманням норм чинного законодавства, а тому не вбачає підстав для його зміни чи скасування.   

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103 - 105 ГПК України, суд  –

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Хмельницької області від 01.02.11р. у справі №18/5025/52/11  залишити без змін, апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькбудінвест" - без задоволення.

Справу №18/5025/52/11 повернути  господарському суду  Хмельницької області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили..

Головуючий  суддя                                                                      Юрчук М.І.

Суддя                                                                                              Дужич С.П.  

Суддя                                                                                              Огороднік К.М.