Рішення

від 14.03.2011 по справі 5023/735/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5023/735/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" березня 2011 р.                                                            Справа № 5023/735/11

вх. № 735/11

Суддя господарського суду Аюпова Р.М.

при секретарі судового засідання Павленко А.В.

за участю представників сторін:

прокурора - Гончаренко С.В., посв. № 152, від 28.08.2010р. відповідача - Усов О.І., дов. від 14.02.2011 р.; третя особа - Кольдічев О.В., дов. №01/21-12 від 06.01.2011р

позивача -      Шпунт В.В., дов. №01-38/1703 від 02.09.2010р.   

розглянувши справу за позовом  Прокурора Дзержинського району м. Харкова в інтересах держави, в особі Харківської обласної ради м. Харків 3-я особа      яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Комунальний заклад охорони здоров'я "Харківський обласний клінічний онкологічний диспансер"

до  Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-технічне підприємство “Спецмедтехніка” м. Харків  

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Дзержинського району м. Харкова  в інтересах держави в особі Харківської обласної ради (позивач), звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з відповідача ТОВ “Науково-технічне підприємство “Спецмедтехніка” на користь позивача заборгованість з орендної плати в сумі 25291,77 грн., та пені в сумі 2007,02 грн. та просить покласти на відповідача судові витрати. Позовні вимоги мотивовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором оренди комунального майна № 5/132 від 19 травня 2006 року, укладеного між позивачем та відповідачем.

Ухвалою господарського суду Харківської області від  07 лютого 2011 року прийнято вказану позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 15 лютого 2011 року о 10:00 год.

Ухвалоюгосподарського суду Харківської області від 15 лютого 2011 року залучено до участі у справі Комунальний заклад охорони здоров'я "Харківський обласний клінічний онкологічний диспансер"; розгляд справи відкладено на 28 лютого 2011 року об 11:00 год.

У судовому засіданні 28 лютого 2011 року оголошено перерву до 14 березня 2011 року о 10:40 год.

У призначеному 14 березня 2011 року судовому засіданні прокурор та представник позивача та третя особа позов підтримували та наполягали на його задоволенні. Позивач, через канцелярію суду надав додаткові документи (вх. № 15917), які судом долучені до матеріалів справи.

Відповідач у судовому засіданні проти позову заперечував та просив відмовити в його задоволенні, у наданому відзиві зазначає, що ним було проведено ремонтні роботи в орендованому приміщенні на загальну суму 32054,34 грн., які на думку відповідача повинні бути зараховані в рахунок орендної плати.

Присутні у судовому засіданні представники сторін пояснили, що ними надані всі документи, які необхідні для розгляду справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши пояснення представника позивача, прокурора, судом встановлено наступне.

19 травня  2006 року між Управлінням з питань майна комунальної власності облдержадміністрації (далі Управління) та ЗАТ НТП «Спецмедтехніка» (відповідачем) була укладена додаткова угода до договору оренди нежитлового приміщення від 02 грудня 1991 року, якою договір оренди нежитлового приміщення від 02 грудня 1991 року викладено в новій редакції з назвою «Договір оренди № 5/132 від 19.05.2006 року, відповідно до умов якого, Управління передало відповідачу (орендарю) в строкове платне користування нежитлові приміщення загальною площею 321,22 кв.м, розташоване за адресою: м. Харків, Помірки,70, що знаходиться на балансі КЗОЗ Обласного клінічного онкологічного диспансеру, склад і вартість якого визначено відповідно до висновку про вартість майна і становить 181800 грн, майно передається в оренду з метою розміщення виробництва ортопедичних виробів для інвалідів, медичного інструменту та пристроїв.

Факт передачі приміщення підтверджується актом приймання-передачі орендованого майна, підписаним сторонами 28 березня 2006 року.

Розділом 3 договору оренди передбачено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна, що перебуває у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, затвердженої рішенням Харківської обласної ради  ХХХІV сесії ІV скликання від 31 січня 2006 року і становить за рік 27270,00 грн.  Орендна плата за перший місяць оренди березень місяць 2006 року становить 2272,50 без врахування ПДВ .  Ставка орендної плати (тариф) становить 15% за рік, нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється в порядку визначеному чинним законодавством України.

Відповідно до п. 3.2 Договору, орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Відповідно до п. 3.3 договору, орендна плата оплачується орендарем щомісячно не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним і розподіляється таким чином

- 70% - до обласного бюджету (позивач);

- 30% - балансоутримавачу;

Пунктом 5.2. договору передбачено, що орендар зобов'язаний своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату.

Відповідно до рішення сесії Харківської обласної ради від 15.12.2006р. № 130-У "Про порядок управління майном, що перебуває у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст області" припинені дії повноважень щодо управління майном спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, які були делеговані Харківською  обласною    радою    обласній    державній адміністрації.

На виконання п. 5 вищевказаного рішення здійснено передачу всієї документації, що знаходилась в управлінні з питань майна комунальної власності облдержадміністрації Харківській обласній раді. Тобто органом уповноваженим управляти майном спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області є Харківська обласна рада (позивач), що діє на підставі Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", виступає орендодавцем майна комунальних підприємств і організацій, їх структурних підрозділів.

Додатковою угодою № 1 від 23.03.2007 року, сторонами продовжено строк дії договору оренди до 26 січня 2008 року, а додатковою угодою № 3 строк дії договору оренди продовжено на 11 місяців до 26 грудня 2008 року.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених  цим кодексом.

Згідно ст. 764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то за відсутністю заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, якій був раніше встановлений договором.

Відповідно до п. 10.5 договору, у разі відстуності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договром.

Суд критично сприймає пояснення третьої особи, що договір оренди припинив свою дію після надіслання орендареві письмового повідомлення Харківської обласної ради від 30.12.2008 року № 01-34/3532 , оскільки до матеріалів справи не надано доказів надіслання вказаного листа на адресу відповідача. Окрім того, прокурор, позивач та відповідач у судовому засіданні пояснили, що в період заявленої до стягнення заборгованості  договір оренди 5/132 від 19.05.2006 року був чинний, відповідач продовжував користуватися орендованим майном в рамках договору оренди № 5/132 від 19.05.2006 року до моменту передачі зазначеного майна балансоутримувачу, згідно акту прийому –передачі від 03.11.2010 року. Відповідно до двостороннього акту звірки розрахунків, укладеного між сторонами, позивач та відповідач встановили, що заборгованість за орендні послуги за договором оренди 5/132 від 19.05.2006 року, станом на 01.01.2011 року складає 25291,77 грн.

Як вказує прокурор у позовній заяві відповідач не сплатив виниклу заборгованість за період з вересня 2009 року по листопад 2010 року склалась заборгованість у сумі 25291, 77 грн., що і стало підставою для звернення прокурора до господарського суду Харківської області з відповідним позовом.

На момент прийняття рішення по справі в матеріалах справи відсутні будь-які докази погашення відповідачем заборгованості в добровільному порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених  цим кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 20 Господарського кодексу України, одним із способів захисту права є примусове виконання обов'язку в натурі (присудження до виконання обов'язку в натурі).

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно частини 1 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною 6 вказаної норми передбачено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті  284 Господарського кодексу України орендна плата є істотною умовою договору оренди.

Пунктом 1 статті 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата –це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Відповідно до пункту 1 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Обов'язок своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату встановлені частиною 3 статті 285 цього кодексу та частиною 3 статті 18 Закону України "Про оренду державного і комунального  майна" .

Станом на момент розгляду справи, відповідач заборгованості з орендної плати, в сумі 25291,77 грн. грн. не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу.

Вказану заборгованість з орендної плати визнано представником відповідача у судовому засіданні та у двосторонньому акті звіряння розрахунків (а.с 91).

Суд вважає необґрунтованими посилання відповідача на те, що виникла заборгованість з орендної плати у розмірі 25291,77 грн. та пені у розмірі 2007,02 грн. підлягає зарахуванню в рахунок здійснених відповідачем невід'ємних поліпшень (капітального ремонту) на суму 32054,34 грн., кошторис яких на думку відповідача, позивач погодив з відповідачем листом № 01-34/2513 від 22.09.2008 року з наступних підстав.

Відповідно до п. 5.4 договору оренди встановлено, що орендар (відповідач) зобов'язується здійснювати капітальний (з письмового дозволу орендодавця) поточний та інші види ремонтів орендованого майна. Відповідно до п. 6.2 договору встановлено право орендаря з дозволу орендодавця вносити зміни до складу орендованого майна. Здійснювати його реконструкцію, технічне переозброєння та інші поліпшення, що зумовлюють підвищення його вартості.

Відповідно до п. 10.2 договору, умови цього договору зберігають силу протягом всього терміну цього договору, у тому числі у випадках, коли після його укладення законодавством встановлено правила, що погіршують становище Орендаря, а в частині зобов'язань Орендаря щодо орендної плати  - до викоання зобов'язань.

Згідно п.10.5. договору оренди, у разі припинення або розірвання договору, поліпшення орендованого майна, здійснені Орендарем за рахунок власних коштів, які можна відокремити від орендованого майна, не завдаючи йому шкоди, визнаються власністю Орендаря, а невідокремлювані поліпшення – власністю орендодавця. Питання компенсації орендодавцем збільшення вартості  невідокремлюваних поліпшень вирішується відповідно до умов цього договору  та чинного законодавства.

Відповідно до ч.3 ст.778 ЦК України, якщо поліпшення речі зроблено за згодою наймодавця, наймач має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок плати за користування річчю.

Статтею 18-1  Закону України "Про оренду державного і комунального  майна"  Поточний  ремонт майна,  переданого в оренду,  проводиться орендарем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором. Капітальний ремонт майна, переданого в оренду, проводиться орендодавцем  або  іншим  балансоутримувачем  цього  майна за його рахунок, якщо інше не встановлено договором.  Якщо  орендодавець  або  інший   балансоутримувач   майна, переданого  в оренду,  не здійснив капітального ремонту майна і це перешкоджає його використанню відповідно до  призначення  та  умов договору, орендар має право:      відремонтувати майно,  зарахувавши вартість ремонту в рахунок орендної плати, або вимагати відшкодування вартості ремонту;  вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Таким чином, вказаною статтею встановлюється загальне правило, відповідно до якого орендодавець або балансоутримувач орендованого майна за свій рахунок зобов'язаний провести його капітальний ремонт, якщо інше не встановлено договором, а також насідки невиконання цього обов'язку – якщо непроведення капітального ремонту перешкоджає використанню орендованого майна  відповідно до  призначення та умов договору.

До матеріалів справи не надано належних доказів того, що невиконання проведених орендарем ремонтних робіт перешкоджало б використанню орендованого майна за його призначенням.

Згідно п. 3 ст. 23 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” орендар має право за погодженням з орендодавцем, якщо інше не передбачено договором оренди, за рахунок власних коштів здійснювати реконструкцію, технічне переоснащення, поліпшення орендованого майна. Право власності на майно, придбане орендарем за рахунок амортизаційних відрахувань, належить власнику орендованого майна, якщо інше не передбачено договором оренди.

За змістом п.3 ст. 23 вказаного Закону орендареві надається право здійснювати за власні кошти реконструкцію, технічне переоснащення чи поліпшення орендованого майна виключно за погодженням з орендодавцем і така згода орендодавця на реконструкцію, переоснащення чи поліпшення орендованого майна має бути втілена у певну документальну форму, якщо ці дії не передбачені у самому договорі оренди.

Відповідач, зазначаючи, що позивач погодив проведення капітального ремонту в орендованому приміщенні та погодив кошторис капітального ремонту за цінами станом на 15 травня 2008 року на суму 556799,00 грн. посилається на лист позивача № 01-34/2513 від 22.09.2008 року. Дослідивши зазначений лист позивача, судом встановлено що, лист позивача № 01-34/2513 від 22.09.2008 року в своєму змісті не містить ані погодженого переліку ремонтних та будівельних робіт, їх вартості, ані погодженого об'єму таких робіт з вказівкою на конкретні кошториси, акти та розрахунки вартості цих робіт.

Тому підстав, які б надавили можливість стверджувати про отримання належної згоди від орендодавця на проведення саме тих будівельних та ремонтних робіт, про які вказує відповідач, взагалі не вбачається.

З цих підстав не вбачається правових підстав для зарахування вартості ремонтних робіт в рахунок орендної плати.

Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі  його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі  яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність  чи  відсутність  обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону,  а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би спростовував позовні вимоги, суд визнає вимогу прокурора щодо стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати 25291,77 належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк  (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 статті 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема  сплата неустойки.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Відповідно до ст.549 Цивільного кодексу України, пенею  є  неустойка,  що обчислюється у відсотках від суми  несвоєчасно  виконаного  грошового  зобов'язання  за  кожен   день  прострочення виконання.

У відповідності до п. 3.5 договору оренди сторонами встановлено відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочки.

У відповідності до ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В частині 2 статті 343 Господарського кодексу України прямо зазначається, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

У зв'язку з простроченням внесення відповідачем орендної плати  відповідачу нараховано пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка за період з 21.02.2010 р. по 20.01.2011 року склала  2007,02 грн.

Наведені законодавчі приписи та установлені фактичні дані, зокрема й щодо вини в невиконанні взятих на себе зобов'язань по сплаті грошових коштів у строк, встановлений договором, дають підстави для висновку про стягнення пені з відповідача у сумі 2007,02 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна вимога прокурора є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі слід покласти на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 55, 124, 129 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 32, 33, 43, 44, 49, 54,  статтями 18-1, ст. 23 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” статтями 11,15,16 509, 526, 530, 546,548, 551, 629, 610, 611, 612, 625,778, Цивільного кодексу України, статтями 188, 193, 198, 232, 283, 284, 285, 286, 291,343, Господарського кодексу України,  статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-технічне підприємство «Спецмедтехніка» ідентифікаційний код 30753934 (61070, м. Харків, вул.. Лісопарківська, 4 (Помірки,70)) на користь Харківської обласної ради, р/р 33212870700004, одержувач коштів УДК у Дзержинському районі м. Харкова, код ЄДРПОУ: 24134573 в ГУДКУ у Київському районі, МФО 851011) – 25291,77 грн. заборгованості з орендної плати та 2007,92 грн. пені.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-технічне підприємство «Спецмедтехніка» ідентифікаційний код 30753934 (61070, м. Харків, вул.. Лісопарківська, 4 (Помірки,70)) на користь Держбюджету України (одержувач -  УДК у м. Харкові, № рахунку 31110095700002 код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22090200,символ звітності банку 095, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській області, МФО 851011) 252,92 грн. державного мита.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-технічне підприємство «Спецмедтехніка» ідентифікаційний код 30753934 (61070, м. Харків, вул.. Лісопарківська, 4 (Помірки,70)) на користь держбюджету України 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, одержувач коштів  -  УДК у м. Харкові, № рахунку 31219264700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22050003, символ звітності банку 264, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                              Аюпова Р.М.

Рішення оформлено згідно з вимогами ст. 84 ГПК України

та повний текст рішення складено та підписано 21 березня 2011 року

справа № 5023/735/11