Постанова

від 22.03.2011 по справі 15/134-пн-09

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

15/134-ПН-09

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"22" березня 2011 р. Справа № 15/134-ПН-09

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді:                                                                       Лашина В.В.

Суддів:                                                                                          Єрмілова Г.А.

                                                                                                     Воронюка О.Л.

При секретарі:                                                                                Хом'як О.С.

за участю представників учасників процесу:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

від прокуратури: Будзул-Лавренюк К.Я.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Заступника прокурора Херсонської області

на рішення господарського суду Херсонської області

від 10.09.2009 р.

по справі № 15/134-ПН-09

за позовом Приватної Всеукраїнської виробничо-комерційної фірми „Співдружність”

до Новофедорівської сільської ради

про визнання права власності на нерухоме майно

ВСТАНОВИЛА:

22 липня 2009 р. Приватна Всеукраїнська виробничо-комерційна фірма «Співдружність»(далі –ПВВКФ «Співдружність») звернулася до господарського суду з позовом до Новофедорівської сільської ради про визнання права власності на будинки №№ 47, 48, 49, 50, 157, які знаходяться в с. Залізничний Порт Голопристанського району на території бази відпочинку «Мрія», придбані за договором купівлі-продажу № 71 від 31.05.1993 р., укладеного між позивачем та Полярнинським ГОК, від імені якого діяло за дорученням Голопристанське орендне підприємство «Побутсервіс».

Рішенням господарського суду Херсонської області від 10.09.2009 р. (суддя Клепай З.В.) позовні вимоги задоволені у повному обсязі та за ПВВКФ «Співдружність»визнано право власності на будиночки №№ 47, 48, 49, 50, 157, які знаходяться в с. Залізничний Порт Голопристанського району на території бази відпочинку «Мрія», придбані за договором купівлі-продажу № 71 від 31.05.1993 р., укладеного між позивачем та Полярнинським ГОК, від імені якого діяло за дорученням Голопристанівське орендне підприємство «Побутсервіс».

Не погоджуючись з цим рішенням, заступник прокурора Херсонської області в апеляційній скарзі просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права, оскільки судом не досліджувались питання прийняття спірного нерухомого майна в експлуатацію, не враховані вимоги ст. 375 ЦК України стосовно визначення права власності на земельну ділянку, на якій збудоване спірне нерухоме майно та ст. 376 цього Кодексу щодо правових наслідків самочинної забудови. Також апелянт зазначає про те, що судом не досліджувалось обставин щодо оспорювання права власності позивача саме Новофедорівською сільською радою.

В відзиві на апеляційну скаргу від 21.03.2011 р. (вх. № 262/11/Д1 від 22.03.2011 р.) відповідач просить розглянути справу за відсутності представника Новофедорівської сільської ради, задовольнити апеляційну скаргу заступника прокурора Херсонської області, рішення господарського суду Херсонської області від 10.09.2009 р. по даній справі скасувати, у задоволенні позову ПВВКФ «Співдружність»про визнання право власності на майно відмовити.

Представники позивача в судові засідання не з'являлися, хоча про час, дату та місце їх проведення позивач був повідомлений належним чином.

Заслухавши пояснення представників відповідача і прокуратури, перевіривши юридичну повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи, судова ко легія вважає апеляційну скаргу підлягаючою задоволенню з наступних під став.

31 травня 1993 р. між ПВВКФ «Співдружність»та Голопристанським орендним підприємством «Побутсервіс», діючого на підставі довіреності, виданої Полярнинським ГОК від 20.05.1993 р. № 58, підписаний договір купівлі-продажу № 71 п`яти будинків згідно з описом.

Однак зазначений опис та довіреність № 58 від 20.05.1993 р. позивачем були втрачені.

На підтвердження права власності позивачем надано договори щодо зберігання спірного майна, документи, що свідчать про його обслуговування (сплата комунальних платежів, виконання приписів уповноважених компетентних органів тощо).

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі, місцевий господарський суд виходив з того, що у відповідності до ст. 227 ЦК УРСР, яка діяла на момент укладення угоди купівлі-продажу, нотаріальне посвідчення таких договорів не вимагалося; договір купівлі-продажу у встановленому законом порядку недійсним не визнавався.

Однак з цими висновками суду першої інстанції колегія суддів погодитися не може як з такими, що зроблені при неповному з'ясуванні усіх обставин справи в сукупності.

Дійсно, згідно до ст. 227 ЦК УРСР договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин.

Отже, при підписанні договору купівлі-продажу № 71 від 31.05.1993 р. нотаріальне посвідчення не вимагалося.

Водночас, ч. 2 цієї статті унормовано, що договір купівлі-продажу жилого будинку підлягає реєстрації у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів.

Доказів реєстрації вказаного договору не надано.

До того ж, зазначений договір укладено без правовстановлюючих документів та технічної документації на об'єкт нерухомості. Не містять матеріали справи й доказів складення акту прийому-передачі спірного майна.

За даними Херсонського БТІ право власності на спірне нерухоме майно не зареєстровано за будь-якою особою.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Докази подаються сторонами.

Крім цього, ст. 225 ЦК УРСР було визначено, що право продажу майна, крім випадків примусового продажу, належить власникові.

Натомість, позивачем не було доведено належними та допустимими доказами набуття права власності на спірне нерухоме майно Полярнинським ГОК у встановленому законом порядку, а відтак й законність його відчуження. Необґрунтована правомірність будівництва зазначеного майна на земельній ділянці, отримання відповідних дозволів на будівництво, узгодження проектної документації.

При цьому, ч. 1 ст. 105 ЦК УРСР було встановлено, що громадянин, який збудував або будує жилий будинок, здійснив або здійснює його перебудову чи прибудову без встановленого дозволу, або без належно затвердженого проекту, або з істотними відхиленнями від проекту, або з грубим порушенням основних будівельних норм і правил, не вправі розпоряджатися цим будинком чи частиною його (продавати, дарувати, здавати в найом тощо).

За таких обставин, судова колегія вважає, що оскаржуване рішення господарського суду Херсонської області не відповідає вимогам закону та обставинам справи, а тому підлягає скасуванню з винесенням нового судового рішення, яким у задоволенні позовних вимог ПВВКФ «Співдружність»слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу заступника прокурора Херсонської області задовольнити, а рішення господарського суду Херсонської області від 10.09.2009 р. по справі  № 15/134-ПН-09 – скасувати, в позові відмовити.

Стягнути з Приватної Всеукраїнської виробничо-комерційної фірми «Співдружність»(73021, м. Херсон, вул. Дорофєєва, 20, ідентифікаційний код 14127431) на користь Держбюджету України 51 грн. держмита за апеляційний розгляд справи.

Наказ доручити видати господарському суду Херсонської області.

Головуючий суддя                                                                                В.В. Лашин

Суддя                                                                                                    Г.А. Єрмілов

Суддя                                                                                                    О.Л. Воронюк

Повна постанова складена 23.03.2011 р.