Постанова

від 22.03.2011 по справі 29/204-10-5170

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

29/204-10-5170

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"22" березня 2011 р. Справа № 29/204-10-5170

 м. Одеса

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді М.В. Сидоренко

суддів Л.О. Будішевської, М.А. Мишкіної  

при секретарі судового засідання  Романів О.В.

за участю представників сторін

від позивача –  Мікуленко В.В.

від відповідача –Гніленко Г.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фірми „Полімед” у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю

на рішення господарського суду Одеської області від 17.01.2011 р.

по справі № 29/204-10-5170        

за позовом фірми „Полімед” у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю

до товариства з обмеженою відповідальністю „Інфокс” в особі, якою є філія „Інфоксводоканал”

про зобов'язання виконати умови договору та вчинити певні дії

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням господарського суду від 17.01.2011 р. (суддя Аленін О.Ю.) в задоволенні позову фірми „Полімед” у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (далі –фірма „Полімед” у вигляді ТОВ) відмовлено, оскільки суд дійшов висновку, що відключення позивача від систем водопостачання та водовідведення відповідачем здійснено на підставі умов договору № 123/3 від 01.11.2000 р. (далі - Договір), та відповідно до вимог чинного законодавства, так як представниками філії „Інфоксводоканал” 11.06.2010 р. під час перевірки виявлено, що на вводі до водолічильника встановлений трійник ф-15 мм зі знімною засувкою, який надає можливість здійснення несанкціонованого забору води; дії позивача щодо часткової оплати нарахованої заборгованості в сумі 1036,93 грн. свідчать про визнання наявності самовільного приєднання об'єкту водоспоживання до діючих систем централізованого водопостачання та водовідведення.

Не погоджуючись з вказаним рішенням фірма „Полімед” у вигляді ТОВ звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить його (рішення) скасувати та прийняти нове, задовольнивши в повному обсязі позовні вимоги. При цьому скаржник вважає, що висновки відповідача, з якими погодився і суд першої інстанції, відносно можливого несанкціонованого забору води, є лише припущенням, так як інженерами, якими було складено акт за № 23828 від 11.06.2010 р., не було зафіксовано факту самовільного приєднання позивачем до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення, а отже й не встановлено безоблікового споживання води.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначає, що відключення позивача від системи водопостачання відбулось на підставі п. 2.2.3 Договору внаслідок несплати останнім суми боргу; щодо призначення судово-технічної експертизи трійника ф-15 мм відповідач заперечує, оскільки вважає її проведення недоцільним, просить залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

В судовому засіданні 22.03.2010 р. представник скаржника відмовився від клопотання про призначення судово-технічної експертизи трійника ф-15 мм, у зв'язку з її недоцільністю.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, судова колегія, приходить до наступного.

Відповідно до приписів ст. 101 ГПК України апеляційна інстанція не зв'язана доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, а згідно до приписів ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна належними і допустимим доказами довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог чи заперечень.

Оскаржуваним рішенням господарського суду в задоволенні позовних вимог відмовлено з мотивів, викладених в описовій частині даної постанови. Судова колегія вважає, що висновки, викладені в судовому рішенні не відповідають чинному законодавству та матеріалам справи, а тому оскаржуване рішення слід скасувати, задовольнивши позовні вимоги повністю.

Так, 11.06.2010 р. в ході проведення обстеження системи водопостачання об'єкту  фірми „Полімед” у вигляді ТОВ (аптека), розташованого за адресою: вул. Середньофонтанська, № 34, на першому поверсі п'ятиповерхового будинку, представниками філії „Інфоксводоканал” Сумец В.М., Хлевнюк Л.Л. виявлено, що на вводі до водолічильника встановлений трійник ф-15 мм зі знімною засувкою; з огляду на встановлену обставину відповідач дійшов висновку про можливий несанкціонований забір води позивачем.

22.06.2010 р., у зв'язку з наявністю порушення п. 4.2. „Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України”, затверджених наказом Міністерства з питань житлового-комунального господарства № 190 від 27.06.2008 р. (далі - Правила), служба по контролю за водокористуванням повідомила фірму „Полімед” у вигляді ТОВ про необхідність в строк до 10.07.2010 р. сплатити суму за водокористування, згідно з п. п. 3.3, 3.4 зазначених вище правил, та про відключення від послуг водопостачання у випадку відмови від її сплати.

08.10.2010 р., згідно з нарядом № 985 від 08.10.2010 р., працівниками філії „Інфоксводоканал” позивач був відключений від систем водопостачання.  

З відзиву філії „Інфоксводоканал” на позовну заяву вбачається, що відключення фірми „Полімед” у вигляді ТОВ відбулось внаслідок порушення, на думку відповідача, позивачем п. 4.2. Правил, тому відсутність в матеріалах справи наряду № 985 від 08.10.2010 р. не впливає на доведеність підстав, які призвели до відключення позивача від мереж водопостачання.

Між тим, як вбачається з п. 4.2. Правил споживачам забороняється саме будь-яке самовільне приєднання об'єктів водоспоживання до діючих систем централізованого водопостачання та водовідведення (включаючи приєднання до будинкових вводів, внутрішньобудинкових мереж або до мереж споживачів).

Таким чином, відповідач у цій справі, в обґрунтування своєї правової позиції, крім іншого, повинний також довести і наявність самовільного приєднання позивачем об'єктів водоспоживання до діючих систем централізованого водопостачання, що філія „Інфоксводоканал”, всупереч положень ст. 33 ГПК України, не виконала. Матеріали справи не містять доказів самовільного приєднання позивачем об'єктів водоспоживання до діючих систем централізованого водопостачання, а акт № 23828 від 11.06.2010 р. таким доказом бути не може, оскільки в ньому йдеться лише про можливість несанкціонованого забору води.

Господарський суд, розглядаючи даний спір, помилково наведеним вище обставинам ніякої уваги не надав.

Більш того, аналізуючи умови Договору та положення Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, які затверджені наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27 червня 2008 року № 190 і зареєстровані в Міністерстві юстиції України 7 жовтня 2008 р. за № 936/15627 та набрали чинності з 18.10.2008 р. (далі –Наказ № 190), судова колегія приходить до висновку, що відповідач взагалі не має права зупиняти подачу води, а у випадку спору з абонентом з приводу наявності заборгованості саме він (відповідач) повинний звертатись до суду з позовом про стягнення з водокористувача сум, не припиняючи водопостачання. При цьому, колегія суддів зазначає, що, згідно з п. 3 Наказу № 190, наказ Держжитлокомунгоспу від 01.07.94 р. № 65 „Про затвердження Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення у містах і селищах України”, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22.07.94 за № 165/374 (далі –Наказ № 65), втратив чинність, а відтак, втратили чинність і „Правила користування системами комунального водопостачання та водовідведення у містах і селищах України”, в редакції, що була затверджена вказаним наказом, саме п. 13 яких (Припинення подачі води) надавав право водоканалу припиняти або обмежувати подачу води абонентам.

Відтак, доводи відповідача на правомірність його дій по припиненню подачі води позивачу, здійснених у 2010 р., з посиланням на положення „Правила користування системами комунального водопостачання та водовідведення у містах і селищах України”, затверджених Наказом № 65 є неправомірними і до уваги апеляційною інстанцією не приймаються. Аналогічно, не приймаються до уваги судовою колегією і посилання відповідача, в обґрунтування своєї правової позиції, й на положення п. 2.2.3 Договору, який надавав йому право на припинення або обмеження подачі води позивачу без попередження та з попереднім попередженням в порядку і строки, визначені п. 13 „Правила користування системами комунального водопостачання та водовідведення у містах і селищах України”, затверджених Наказом № 65.      

Враховуючи викладені вище обставини, апеляційна інстанція приходить до висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги.

Судові витрати за розгляд позову та апеляційної скарги, у відповідності до вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України, слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 99, 101-105 ГПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Одеської області від 17.01.2011 р. по справі № 29/204-10-5170 скасувати.

Позов задовольнити.

Зобов'язати ТОВ „Інфокс” в особі філії „Інфоксводоканал” виконати умови договору на послуги водопостачання та водовідведення (промгрупа) № 123/3 від 01 листопада 2000 року, укладеного між Комунальним підприємством „Одесводоканал” та ТОВ „Полімед” і відновити водопостачання фірмі „Полімед” у вигляді ТОВ в приміщення аптеки в житловому будинку № 34 по вулиці Середньофонтанській у місті Одесі.    

Стягнути з ТОВ „Інфокс” в особі філії „Інфоксводоканал” на користь фірми „Полімед” у вигляді ТОВ 126,50 грн. державного мита за подачу позовної заяви і апеляційної скарги та 236 грн. ІТЗ судового процесу.

Зобов'язати господарський суд Одеської області видати відповідні накази із зазначенням необхідних реквізитів.

                    Головуючий суддя                                                          Сидоренко М.В.          

          Суддя                                                                      Мишкіна М.А.

          Суддя                                                                              Будішевська Л.О.

                    Постанова підписана 23.03.2011 р.