Рішення

від 09.12.2010 по справі 35/251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

35/251

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

09.12.10 р.                                                                                 Справа № 35/251                               

за позовом: Приватного підприємства «Кольчуга», с. Кірове, м. Дзержинськ, Донецька область

до відповідача: Державного підприємства «Дзержинськвугілля», м. Дзержинськ, Донецька область в особі відособленого підприємства «Шахта ім.. Ф.Е. Дзержинського», м. Дзержинськ, Донецька область

про стягнення 79964,83 грн.

Головуючий суддя                                Мальцев М.Ю.

Суддя                                          Донець О.Є.

Суддя                                         Мартюхіна Н.О.

Представники:

від позивача: Лісова О.П., за довіреністю б/н від 10.08.2009 р.

від відповідача: Прудников Р.М., за довіреністю б/н від 29.12.2007 р.

                        Терещенко Д.В., за довіреністю б/н від 20.10.2008 р.

У судовому засіданні 30.03.2010р. було оголошено перерву до 13.04.2010 р., 13.04.2010 р. до 17.05.2010 р., 18.11.2010 р. до 09.12.2010 р. для надання сторонами додаткових документів.

СУТЬ СПОРУ:

           Позивач, Приватне підприємство «Кольчуга», с. Кірове, м. Дзержинськ, Донецька область, звернувся до господарського суду Донецької області із позовною заявою до Державного підприємства «Дзержинськвугілля», м. Дзержинськ, Донецька область в особі відособленого підприємства «Шахта ім.. Ф.Е. Дзержинського», м. Дзержинськ, Донецька область про стягнення 79964,83 грн.

          В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на копію платіжного доручення № 96 від 18.11.2008 р., копії платіжних відомостей, копію договору № 5-63 від 31.01.2007 р., копію додаткової угоди про зміни договору від 20.04.2007 р., копію калькуляції, копію претензії № 28 від 27.08.2009 р., копію листа № 10/1389 від 29.05.2009 р., копію рішення господарського суду Донецької області від 20.05.2008 р. по справі № 17/4, копії податкових накладних, копії актів, копії податкових декларацій копії наказів № 30 від 01.02.2007 р., № 33/2 від 27.02.2007 р., копію розрахунок збитків, норми Цивільного та Господарського кодексів України.  

          07.09.2009 р. відповідач просив зобов»язати позивача надати копії документів, що вказані у додатку до позовної заяви.

          Позивач клопотанням від 07.09.2009 р. просив у зв»язку із необхідністю детального вивчення та глибокими познаннями бухгалтерського обліку, призначити економічну експертизу на вирішення якої поставити питання: визначити склад та суму збитків (усіх типів) спричинених позивачу в результаті неналежного виконання своїх зобов»язань замовником.

          Ухвалою господарського суду Донецької області від 07.09.2009 р. зупинено провадження у справі № 35/251; призначено судову бухгалтерську експертизу, проведення якої доручено Донецькому науково-дослідному інституту судових експертиз.

21.10.2009 р. Донецький науково-дослідний інститут судових експертиз клопотанням № 4822/25/741 від 19.10.2009 р. просив надати додаткові документи для проведення експертизи.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 22.10.20009 р. зобов»язано позивача та відповідача надати додаткові документи для проведення експертизи.

          30.12.2009 р. до господарського суду Донецької області разом із матеріалами справи № 35/251 надійшов висновок судової економічної експертизи № 4822/25-6218/24 від 28.12.2009 р.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 09.03.2010 р. поновлено провадження у справі № 35/251.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 13.04.2010 р. задоволено клопотання сторін про продовження строку розгляду справи до 27.05.2010 р.

У відзиві на позовну заяву від 13.04.2010 р. відповідач просив у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Клопотання від 12.05.2010 р. відповідач просив витребувати від позивача оригінали платіжних доручень для огляду.

17.05.2010 р. позивач уточнив позовні вимоги, просив стягнути з відповідача 96173,31 грн., просив оплату за проведення експертизи покласти на винну сторону; задовольнити позовні вимоги в частині суми збитків на підставі винесеного висновку експерта; витрати, пов»язані з оплатою державного мита та інформаційного забезпечення покласти на відповідача.

Доповненням до відзиву від 17.05.2010 р. відповідач просив припинити провадження у справі № 35/251 в частині стягнення з відповідача витрат пов»язаних з погашенням заробітної плати та обов»язкових платежів у сумі –43325,26 грн., за користування кредитом у сумі – 1602,31 грн. та нарахованих штрафних санкцій та пені по обов»язковим платежам у сумі – 8584,12 грн., а разом 53511,38 грн.

Ухвалою заступника голови господарського суду Донецької області від 27.05.2010 р. продовжено строк розгляду справи до 29.06.2010 р.

17.06.2010 р. позивач просив об»єднати всі позовні заяви ПП «Кольчуга» до ДП «Джержинськвугілля в одне провадження, у зв»язку з тим, що відповідачем є одна юридична особа, позовні вимоги ідентичні, документи, надані до суду та на експертизу мають загальний зв»язок, а також те, що розгляд справи у розриві робить його більш важким.

25.06.2010 р. позивач надав для залучення до матеріалів справи копії платіжних вимог.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 25.06.2010 р. задоволено клопотання відповідача, погоджене з позивачем про продовження строку розгляду справи до 29.07.2010 р.

У доповненні до відзиві від 15.07.2010 р. відповідач просив частково задовольнити позовні вимоги в частині стягнення з відповідача збитків понесених в результаті сплати штрафних санкцій та пені по додатку на додану вартість у сумі – 15535,93 грн., збитків, понесених в результаті сплати штрафних санкцій та пені по податку на прибуток у сумі – 2530,15 грн., збитків, понесених в результаті сплати штрафних санкцій та пені по ПФУ у сумі – 10786,12 грн., а разом 28852,20 грн. В іншій частині позовних вимог відмовити. Пропорційно розміру задоволених позовних вимог стягнути розмір витрат на судову економічну експертизу, а також витрат з держмита та витрат на інформаційне забезпечення судового процесу.

27.07.2010 р. позивач просив видати бухгалтерські документи, що не зядіяні у судовому процесі. А також у доповненні до заперчень на відзив позивач зазначив, що проведеною експертизою підтверджено, що позивач поніс збитки, у зв»зку із неналежним виконанням договірних зобов»язань, відповідач висновки експерта не опротестував, а те, що відповідач не згоден із висновком експерта не є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 27.07.2010 р. призначено розглянути справу колегіально у складі: Мальцев М.Ю.(головуючий), Донець О.Є., Левшина Г.В.

14.09.2010 р. розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області призначено розглянути справу колегіально у складі колегії: Мальцев М.Ю. (головуючий), Левшина Г.В., Мартюхіна Н.О.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 18.10.2010 р. справу передано на розгляд колегії суддів: Мальцев М.Ю. (головуючий), Донець О.Є., Мартюхіна Н.О.

18.11.2010 р. розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області справу передано судді Кододовій О.В. для вирішення питання щодо відкладення розгляду справи.

Розгляд справи відкладався.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив:

Між позивачем та відповідачем був укладений договір № 5-63 від 31.01.2007 р. (надалі - Договір), згідно з яким, предметом договору є надання платних послуг по охороні об»єктів шахти. Замовник (відповідач) передає, а Виконавець (позивач) приймає на себе зобов»язання по охороні об»єктів шахти, перелічених в дислокації та визначених на загальній схемі, що додається до договору, а також згідно до розрахунку необхідної кількості охоронців по кількості маршрутів та дислокацій об»єктів охорони, графіку понесення служби, положенню по охороні стаціонарних об»єктів та порідку приймання-здачі їх під охорону (додаток до договору) (п. п. 1.1., 1.3.  Договору).

Відповідно до п. 2.1. Договору за виконані послуги по охороні об»єктів Замовник виплачує Виконавцю суму, обумовлену кошторисом, що є невід»ємною частиною договору (додаток до договору).

Згідно з п. 2.2. Договору, з урахуванням додаткової угоди до нього, загальна сума договору складає 472222,08 грн. з урахуванням ПДВ.

Як передбачено п. 2.4. договору, за послуги по охороні об»єактів Замовник виконує Виконавцю передплату у розмірі 30% від суми, що виплачується щомісяця для виплати обов»язкових платежів по відрахуванню по заробітній платі Пенсійний фонд України, оплату здійснювати не пізніше 18 числа кожного місяця.

Пунктом 2.5. Договору встановлено, що оплата здійснюється Замовником щомісяця, згідно акту виконаних робіт, до кінця місяця наступного за звітним періодом.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що у зв»язку із систематичним порушенням договірних зобов»язань протягом всієї дії Договору в період з 31.01.2007 р. до дня фактичного розрахунку позивач ніс збитки, пов»язані із оплатою внесків до Пенсійного фонду, податкову інспекцію, по кредитуванню підприємства, із-за несвоєчасної оплати праці зарахувалась індексація, а також із-за дострокового розірвання договірних відносин позивач повинен був звільнити працівників та виплатити їм 3-х місячне вихідна допомога у розмірі щомісячного окладу. Таким чином позивач просив з урахуванням уточнень до позовної заяви, стягнути з відповідача 96173,31 грн.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Донецьким науково-дослідним інститутом судових експертиз була проведена економічна експертиза по справі, призначена ухвалою господарського суду Донецької області від 07.09.2009 р. Висновком судової економічної експертизи № 4822/25-6218/24 від 28.12.2009 р. виходячи з проведених досліджень, експертом встановлено, що:

-          оскільки у розрахунку збитків, що понесло Приватне підприємство «Кольчуга» у зв»язку із несвоєчасною оплатою договірних зобов»язань ВП «Шахта ім.. Ф.Е. Дзержинського» ДП «Дзержинськвугілля» за договором № 5-63 позовні вимоги по сумах штрафних санкцій та пені по податку на додану вартість та внескам до Пенсійного фонду України визначені розрахунковим шляхом на підставі декларацій, а не на підставі первинних документів, що фіксують оплату відповідних штрафних санкцій; відсутні посилання на первинні документи, на підставі яких оплачені відповідні фінансові санкції, - визначити, чи підтверджені документально позовні вимоги Приватного підприємства «Кольчуга», с. Кірове, м. Дзержинськ, Донецька область відносно розміру спричинених йому збитків, у зв»язку із неналежним виконанням Державним підприємством «Дзержинстквугіддя», м. Дзержинськ, Донецька область в особі відособленого підприємства «Шахта ім. Ф.Е. Дзержинського», с. Кірове, м. Дзержинськ, Донецька область, умов договору № 5-63 від 31.01.2007 р., не є можливим;

-          відповідно до документів, наданих для дослідження, розмір збитків, спричинених Приватному підприємству «Кольчуга», с. Кірове, м. Дзержинськ, Донецька область у зв»язку із неналежним виконанням Державним підприємством «Дзержинськвугілля», м.Дзержинськ, Донецька область в особі відособленого підприємства «Шахта ім.. Ф.Е. Дзержинського», с. Кірове, м. Дзержинськ, Донецька область зобов»язання за договором № 5-63 від 31.01.2007 р. складає 79083,59 грн. Однак, у зв»язку з тим, що загальна сума неналежно виконаних зобов»язань Державним підприємством «Дзержинськвугілля», м.Дзержинськ, Донецька область в особі відособленого підприємства «Шахта ім.. Ф.Е. Дзержинського», с. Кірове, м. Дзержинськ, Донецька область перед ПП «Кольчуга» більше на суму, вказану в графі 3 Додатку № 1, експерт визначив розмір збитків, заподіяних ПП «Кольчуга», с. Кірове, м. Дзержинськ, Донецька область, у зв»язку із неналежним виконанням Державним підприємством «Дзержинськвугілля», м.Дзержинськ, Донецька область в особі відособленого підприємства «Шахта ім.. Ф.Е. Дзержинського», с. Кірове, м. Дзержинськ, Донецька область зобов»язань за всіма договорами, який складає 86135,31 грн.

Відповдно до ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України, відшкодування збитків є одним з видів господарських санкцій як правовий засіб відповідальності у сфері господарювання.

Виходячи з ч. 1 ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарсюванняю

Згідно з ч. 2 ст. 224 ГК України, під збитками розуміються витрати, зроблені управомоченою стороною, втрата або ошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управомочена сторона одержала б у разі належного виконання зобов»язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

У відповідності до ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків включаються, зокрема, додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб»єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків, а також неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов»язання другою стороною.

Крім того, необхідними умовами цивільно-правової відповідальності по відшкодуванню збитків за загальними правилами є:

-          протиправність поведінки особи;

-          збитки, як результат протиправної поведінки;

-          причинний зв»язок між протиправною поведінкою і завданими збитками;

-          вина особи, що заподіяла збитками.

Відповідно до частини 2 пункту 1 Роз»ясень Вищого Арбітражного суду України від 01.04.1994 р. № 02-5/215 (у редакції Рекомендації Президії Вищого господарського суду від 29.12.2007 р. № 04-5/239), вирішуючи спори про стягнення заподіяних збитків, господарський суд повинен перш за все з»ясувати правові підстави покладання на винну особу зазначено майнової відповідальності.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.  

Згідно із ст.43 зазначеного кодексу, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

В частині стягнення штрафних санкцій та пені з податку на додану вартість у сумі 327,67 грн. та 1632,86 грн. – штрафних санкцій та пені за несвоєчасну сплату внесків до Пенсійного фонду України, позивачем не надано жодних доказів, які б підтверджували факт сплати цієї суми позивачем, а тим самим спричинення реальних збитків, як це передбачено ч. 2 ст. 225 ГК України.

Також, у порушення вимог ст. 33 ГПК України, позивачем не надано жодних доказів в частині стягнення штрафних санкцій та пені за несвоєчасну сплату кредиту «Овердрафт» у сумі 1671,76 грн., які б підтверджували той факт, що цей кредит брався для часткового погашення заборгованості з страхових внесків до Пенсійного фонду України, а не для потреб позивача. Сплата штрафних санкцій та пені за несвоєчасну сплату кредиту «Овердрафт» позивачем, не є доказом що ці збитки позивач поніс, у зв»язку із належним виконанням відповідачем договірних відносин.

В частині стягнення вихідної допомоги у сумі 46200,00 грн. та індексації за несвоєчасну виплату заробітної плати у сумі 7451,13 грн., позивач також не надав належних доказів, які б підтверджували факт сплати вищевказаної вихідної допомоги та індексації за несвоєчасну виплату заробітної плати своїм колишнім працівникам.

Крім того, суд звертає увагу на те, що експертом у висновку експерта № 4821/25-6217/24 від 04.12.2009 р. зазначено, що у зв»язку із відсутністю копії трудових книжок робітників із відміткою останнього міста роботи з посиланням на статтю Кодексу законів про працю України про причини звільнення та в особових картках робітників вказані статті, на підставі яких розірвано трудовий договір, отже визначити причину розірвання трудового договору не вбачається можливим.

Платіжні відомості від 28.09.2009 р., на які посилається позивач, згідно яких нібито проведено виплату вихідної допомоги та індексації, суд не приймає до уваги, у зв»язку з тим, що позивачем не доведено хто саме з працівників позивача отримував цю допомогу та індексацію та на підставі якої статті КЗпП України.

Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача збитків, понесених в результаті сплати штрафних санкцій та пені на додану вартість у сумі 15535,93 грн., збитків, понесених в результаті сплати штрафних санкцій та пені по податку на прибуток у сумі 2530,15 грн., збитків, понесених в результаті сплати штрафних санкцій та пені по Пенсійному фонду України у сумі 10786,12 грн., а разом 28852,20 грн. підтверджено матеріалами справи, є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, у доповненні до відзиву на уточнення позовних вимог від 15.07.2010 р. відповідач визнав позовні вимоги у вищевказаній сумі, а саме 28852,20 грн.

Вимоги про стягнення з відповідача витрат, пов»язаних з оплатою судової економічної експертизи також підлягають частковому задоволенню пропорційно розміру позовних вимог, що підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, позовні вимоги Приватного підприємства «Кольчуга», с. Кірове, м. Дзержинськ, Донецька область до Державного підприємства «Дзержинськвугілля», м. Дзержинськ, Донецька область в особі відособленого підприємства «Шахта ім.. Ф.Е. Дзержинського», м. Дзержинськ, Донецька область про стягнення 96173,31 грн. підлягають частковому задоволенню у сумі 28852,20 грн.

          Судові витрати підлягають стягненню в порядку, передбаченому ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 4-2, 4-3, 33, 36, 43, 49, 78, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, ч. 2 ст. 217, ч. 1 ст. 218, ч. 2 ст. 224, ст. ст. 225, 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, господарський  суд, -

                                                              В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Приватного підприємства «Кольчуга», с. Кірове, м. Дзержинськ, Донецька область до Державного підприємства «Дзержинськвугілля», м. Дзержинськ, Донецька область в особі відособленого підприємства «Шахта ім.. Ф.Е. Дзержинського», м. Дзержинськ, Донецька область про стягнення 96173,31 грн. задовольнити частково у сумі 28852,20 грн.

Стягнути з Державного підприємства «Дзержинськвугілля», м. Дзержинськ, Донецька область в особі відособленого підприємства «Шахта ім.. Ф.Е. Дзержинського», м. Дзержинськ, Донецька область на користь Приватного підприємства «Кольчуга», с. Кірове, м. Дзержинськ, Донецька область: 15535,93 грн. – збитки, понесені в результаті сплати штрафних санкцій та пені по податку на додану вартість; 2530,15 грн. – збитків, понесених в результаті сплати штрафних санкцій та пені по податку на прибуток; 10786,12 грн. –збитків, понесених в результаті сплати та штрафних санкцій та пені по Пенсійному фонду України; 3011,42 грн. – витрат, пов»язаних з оплатою судової економічної експертизи; 288,52 грн.. – державного мита; 70,80 грн. – витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з Приватного підприємства «Кольчуга, с. Кірове, м. Дзержинськ, Донецька область на користь державного бюджету України 100,08 грн. – державного мита.

          Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня

його прийняття (складання).

Вступну та резолютивну частину рішення оголошено в          судовому засіданні 09.12.2010 р.

   Текст рішення складено 13.12.2010 р.

Головуючий суддя                                                               Мальцев М.Ю           

Суддя                                                                  Донець О.Є.     

Суддя                                                                  Мартюхіна Н.О.