Рішення

від 18.02.2011 по справі 35/388

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  35/388

18.02.11

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіма - лізинг»

до                 Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецмонтаж ТВМ»

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

                    Товариство з обмеженою відповідальністю «УКІО БАНК ЛІЗИНГ»

про               стягнення  3 060 613,46 грн.  

Суддя  М.Є. Літвінова

Представники:

від позивача      Косьмін Д.В. –прдст. за довір. №б/н від 22.11.2010р.;

від відповідача   Попов А.С. –предст. за довір. від 12.08.2008р.;

від третьої особи  не з’явились.

В судовому засіданні 18.02.2011р., на підставі ч.2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення прийнято 18.02.2011р. у зв’язку з оголошеною в судовому засіданні перервою з 11.02.2011р. по 18.02.2011р. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіма –лізинг»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецмонтаж ТВМ»про стягнення з відповідача на користь позивача 3 035 363,38 грн. несплачених лізингових платежів, 25 250,08 грн. –пені, інфляційних втрат та 3% річних за несвоєчасну оплату лізингових платежів; розірвання угоди фінансового лізингу №20061062 від 07.08.2006р. та стягнення судових витрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.2008р. порушено провадження у справі №35/388, розгляд справи призначено на 04.08.2008р.

Ухвалою господарського суду міста Києва №35/388 від 04.08.2008р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 18.08.2008р.

В судовому засіданні 18.08.2008р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошувалась перерва до 01.09.2008р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва №35/388 від 01.09.2008р., на підставі ч. 4 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, продовжено строк вирішення спору у справі №35/388. Цією ж ухвалою, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 22.09.2008р.

В судовому засіданні 22.09.2008р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошувалась перерва до 06.10.2008р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва №35/388 від 06.10.2008р., на підставі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, було зупинено провадження у справі №35/388 до вирішення Господарським судом Київської області справи №3/265-08 за позовом ТОВ «Спецмонтаж  - ТВМ»до ТОВ «Оптіма –лізинг»про визнання недійсною угоди фінансового лізингу №20061062 від 07.08.2006р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва №35/388 від 20.12.2010р. , на підставі ч.3 ст.79 Господарського процесуального кодексу України, було поновлено провадження у справі №35/388. Розгляд справи призначено на 12.01.2011р.

28.12.2010р. через Відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог з додатками, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача  2 178 741,27 грн. та судові витрати. Дана заява прийнята судом до розгляду.

В судове засідання 12.01.2011р. відповідач не з’явився, про поважність причин нез’явлення суд не повідомив, заяв та клопотань до суду не подавав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.01.2011р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 26.01.2011р.  

26.01.2011р. справу №35/388 було знято зі складу справ призначених суддею Літвіновою М.Є. до слухання, розгляд справи перенесено на 02.02.2011р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва №35/388 від 02.02.2011р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 11.02.2011р. Цією ж ухвалою на підставі ст. 27 Господарського процесуального кодексу України, було залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «УКІО БАНК ЛІЗИНГ».

В судовому засіданні 11.02.2011р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошувалась перерва до 18.02.2011р.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні та просив суд задовольнити останні в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечував, та просив суд відмовити в задоволенні останнього.

Третя особа в судове засідання не з’явилась, своїх представників не направила.  

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -  

                                            ВСТАНОВИВ:

          07 серпня 2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Оптіма –лізинг»(надалі позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Спецмонтаж ТВМ»(надалі відповідач) була укладена Угода фінансового лізингу №20061062 (надалі Угода).

          Ця лізингова Угода регулює юридичні відносини між Лізингодавцем (позивач) та Лізингоодержувачем (відповідач) з лізингу обладнання, зазначених в Додатку №1 цієї лізингової угоди. Позивач надає у виключне користування відповідачу, на визначений цією Угодою строк, обладнання, що набувається позивачем у власність за погодженням відповідача у відповідного постачальника обладнання, за умови сплати відповідачем періодичних лізингових платежів згідно Додатку 31 специфікації установки (п. 1.1. Угоди).

          На виконання умов Угоди, позивач передав а відповідач прийняв обладнання, що є предметом вказаної угоди, про що сторонами було підписано Акт приймання –передачі від 12.02.2007р.

          Відповідно до п. 6.1. Угоди, відповідач сплачує позивачу щомісячні лізингові платежі та будь –які інші платежі, належні за цією лізинговою Угодою, мають сплачуватись щомісячно, передоплатою за поточний місяць (якщо інший термін оплати не випливає з умов договору), протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту отримання відповідачем відповідних рахунків згідно з графіком платежів (Додаток №1).

          Лізингові платежі та будь –які інші платежі, належні за цією лізинговою угодою, мають сплачуватись виключно на рахунок позивача.

          12.02.2007р. між сторонами було укладено Додаткову угоду №1 до Угоди фінансового лізингу, в якій було погоджено визначити Угоду фінансового лізингу №20061062 від 07.08.2006р. як оперативний лізинг без права подальшої зміни статусу такої Угоди до закінчення дії даного договору. Також, сторони домовились викласти Графік платежів до даної Угоди в новій редакції, де визначено що всі платежі сплачуються до 5-го числа місяця в якому виникає зобов’язання по сплаті лізингових платежів.

          23.03.2007 року між сторонами було укладено Додаткову угоду №2 до Угоди оперативного лізингу, в якій сторони погодили наступне.

          У відповідності із Договором купівлі –продажу №070317 від 22.03.2007р. лізингодавець передав право власності на обладнання, вказане в Додатку №1 до Договору оперативного лізингу №20061062 від 07.08.2007р. покупцеві ТОВ «УКІО БАНК ЛІЗИНГ»(надалі третя особа). Дане обладнання буде передано лізингодавцеві в зворотній лізинг, згідно Договору фінансового лізингу №KL 070317 від 22.03.2007р.

          У випадку дострокового розірвання Договору фінансового лізингу №KL 070317 від 22.03.2007р., в результаті істотних порушень умов Договору, всі права по Угоді оперативного лізингу №20061062 від 07.08.2006 року передаються ТОВ «УКІО БАНК ЛІЗИНГ». В даному випадку, лізингоодержувачу буде направлене письмове повідомлення про виконання обов’язав по Угоді оперативного лізингу №20061062 від 07.08.2006 року.

          01.08.2007р. між сторонами було укладено Додаткову угоду №3 до Угоди оперативного лізингу, в якій сторони домовились викласти Графік платежів до даної Угоди в новій редакції, де визначено що всі платежі сплачуються до 5-го числа місяця в якому виникає зобов’язання по сплаті лізингових платежів.

          Обґрунтовуючи заявлені вимоги позивач посилався на те, що відповідач неналежним чином виконував договірні зобов’язання, а саме в частині повної та своєчасної оплати лізингових платежів за користування предметом лізингу.  

          З 28 січня 2009 року Договір фінансового лізингу №KL 070317 від 22.03.2007р. укладений між позивачем та третьою особою, було розірвано в односторонньому порядку з боку третьої особи. Відповідне повідомлення від 21.01.2009р. за вих. №52/01 було направлено на адресу позивача.

          На підставі Додаткової угоди №2 від 23.03.2007р. права лізингодавця за Угодою лізингу перейшли до третьої особи. Відповідне повідомлення за вих. № 76\02 від 18.02.2009р. з вимогою про виконання обов’язків за Угодою лізингу було направлено на адресу відповідача.

          На момент припинення прав позивача як лізингодавця за Угодою лізингу, у відповідача існувала прострочена заборгованість перед позивачем по сплаті лізингових платежів за період березень 2008 року –січень 2009 року. Вказана заборгованість є непогашенню.

          Відповідно до п. 4 Графіка платежів, затвердженого Додатковою угодою №3 від 01.08.2007р., лізингові платежі розраховані в гривнях при курсі євро 6,45996/1 станом на 07 серпня 2006 року та в разі зміни курсу євро/гривна на дату проведення наступного платежу сума наступного платежу перераховується відповідно.

          З врахуванням зміни курсу євро стосовно гривні заборгованість відповідача перед позивачем по оплаті лізингових платежів становить 2 178 741,27 грн.

          Відповідач проти позову заперечував у відзиві на позов посилався на те, що правова позиція позивача є помилковою, оскільки в результаті заміни сторони в зобов’язанні, ТОВ «Оптима –лізинг»втратило права вимоги до відповідача по справі.    

          Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають  задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства (п. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України).    

Договір є обов’язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

За договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов’язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі) (п. 1 ст. 806 Цивільного кодексу України).

Зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право  вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу. Зобов’язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості (ст. 509 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справ, у відповідача виникло зобов’язання перед позивачем щодо сплати лізингових платежів за користування об’єктом лізингу (обладнання) на підставі Угоди фінансового лізингу №20061062 від 07.08.2006р.

Судом було встановлено, що відповідач не виконував взяті на себе за  вказаною Угодою зобов’язання в частині своєчасної та повної сплати лізингових платежів, у зв’язку з чим за відповідачем рахується заборгованість за період з березня 2008 року по січень 2009 року в розмірі 2 178 741,27 грн.

Твердження відповідача відносно того, що позивач втратив право вимоги за вказаною Угодою, у зв’язку з переходом всіх прав за Угодою оперативного лізингу №20061062 від 07.08.2006р. третій особі, судом не можуть бути прийняті до уваги з огляду на наступне.

Судом було встановлено, що 23 березня 2007 року між позивачем та відповідачем було укладено Додаткову угоду  №2 до Угоди оперативного лізингу, в якій сторони погодили наступне.

          У відповідності з Договором купівлі –продажу №070317 від 22.03.2007р. лізингодавець передав право власності на обладнання, вказане в Додатку №1 до Договору оперативного лізингу №20061062 від 07.08.2007р. покупцеві ТОВ «УКІО БАНК ЛІЗИНГ». Дане обладнання буде передано лізингодавцеві в зворотній лізинг, згідно Договору фінансового лізингу №KL 070317 від 22.03.2007р.

          У випадку дострокового розірвання Договору фінансового лізингу №KL 070317 від 22.03.2007р., в результаті істотних порушень умов Договору, всі права по Угоді оперативного лізингу №20061062 від 07.08.2006 року передаються ТОВ «УКІО БАНК ЛІЗИНГ». В даному випадку, лізингоодержувачу буде направлене письмове повідомлення про виконання обов’язав по Угоді оперативного лізингу №20061062 від 07.08.2006 року.

Всі інші умови Угоди оперативного лізингу №20061062 від 07.08.2006р., які не змінюються даною додатковою угодою, залишаються в силі та поширюються на Додаткову угоду №2 від 23.03.07р. і сторони підтверджують по ним свої зобов’язання.

28 січня 2009 року Договір фінансового лізингу № KL 070317 від 22.03.2007р. було розірвано в односторонньому порядку з боку третьої особи, про що було повідомлено позивача (повідомлення від 21.01.2009р. №52/01).

Отже, з наведеного вбачається, що до моменту розірвання Договору фінансового лізингу № KL 070317 від 22.03.2007р., діяла Угода оперативного лізингу №20061062 від 07.08.2006р., яка була обов’язковою для виконання сторонами, та безпосередньо відповідачем щодо сплати лізингових платежів, згідно погодженого сторонами графіку лізингових платежів.  

Також суд вважає, що розірвання між позивачем та третьою особою Договору фінансового лізингу № KL 070317 від 22.03.2007р. не є підставою заміни кредитора у зобов’язанні за Угодою оперативного лізингу №20061062 від 07.08.2006р., а є підставою дострокового припинення договірних відносин між позивачем та відповідачем за вказаною Угодою, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов’язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо зміни кредитора у зобов’язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов’язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (п. 1 ст. 513 Цивільного кодексу України).        

Відповідно до ст. 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Такий правочин укладається між колишнім та майбутнім кредитором.  

Первісний кредитор у зобов’язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення (п. 1 ст. 517 Цивільного кодексу України).     

Як свідчать матеріали справи між позивачем та третьою особою не було укладено в установленій законом формі, відповідної угоди щодо передачі позивачем своїх прав та обов’язків за Угодою оперативного лізингу №20061062 від 07.08.2006р. третій особі. Тому твердження відповідача відносно того, що третя особа в установленому законом порядку отримала право вимоги за Угодою оперативного лізингу №20061062 від 07.08.2006р. є безпідставним.

Суд вважає, що відсутність належним чином оформленої угоди між позивачем та третьою особою про відступлення права вимоги, є підтвердженням того, що між позивачем та відповідачем було достроково припинено договірні зобов’язання за Угодою оперативного лізингу №20061062 від 07.08.2006р. з підстав визначених пунктом 2 Додаткової угоди №2 від 23.03.2007р., проте права та обов’язки за вказаною Угодою оперативного лізингу №20061062 від 07.08.2006р.  до третьої особи не перейшли у зв’язку з відсутністю належного оформлення таких відносин між сторонами.

Крім того, слід відмітити, що у зв’язку з настанням вказаних вище обставин, між відповідачем та третьою особою також не було належним чином оформлені договірні відносини щодо лізингу обладнання, не було укладено нової угоди між сторонами, або внесено зміни до Угоди оперативного лізингу №20061062 від 07.08.2006р. щодо зміни сторони за зобов’язанням за Договором, безпосередньо зміни лізингодавця.  

Відповідно до ст. 654 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.    

Отже, з наведеного можна зробити висновок, що між позивачем та відповідачем були припинені договірні зобов’язання відносно лізингу обладнання, проте відповідач не виконав належним чином свої зобов’язання в частині сплати лізингових платежів за минулий період, а саме з березня 2008 року по січень 2009 року, у зв’язку з чим виникла заборгованість в розмірі 2 178 741,27 грн.

У зв’язку з вищевикладеними обставинами, суд вважає, що позивач має належні права вимагати стягнення заборгованості за минулий період, як особа, що являлась стороною за Угодою оперативного лізингу, а саме безпосередньо –лізингодавцем.

Відповідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор –прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов’язання чи звичаїв ділового обороту (п. 1 ст. 527 Цивільного кодексу України).      

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).   

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи відповідачем не було виконано договірні зобов’язання в частині сплати лізингових платежів за період з березня 2008 року по січень 2009 року в розмірі 2 178 741,27 грн.

Таким чином, відповідачем було порушено договірні зобов’язання в частині своєчасної та повної сплати лізингових платежів.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Відповідачем не було надано суду належних та допустимих доказів на спростування викладеного в позові.

Враховуючи вищенаведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості по лізингових платежах в розмірі 2 178 741,27 грн., є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.  

Витрати по оплаті державного мита, інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України  покладаються  на   відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 43, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

     В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.  

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецмонтаж ТВМ»(юридична адреса: 04210, м. Київ, проспект Героїв Сталінграда, 27; поштова адреса: 04074, м. Київ, вул. Береженська, 6-А; код ЄДРПОУ 33693983; рахунок №26001301331369 в Філії «Шевченківське відділення ПІБ в м. Київ», МФО 322216) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіма –лізинг»(юридична адреса: 07400, Київська обл., м. Бровари, пер. Оболонський, 4; код ЄДРПОУ 31033785; р/р №26005380658691 в Київській обласній філії АКБ «Укрсоцбанк», МФО 321013),  а у випадку відсутності коштів –з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення 2 178 741,27 грн. (два мільйони сто сімдесят вісім тисяч сімсот сорок одна гривня 27 коп.) –заборгованості по лізингових платежах, 25 500, 00 грн. (двадцять п’ять тисяч п’ятсот гривень 00 коп.) –державного мита, 118,00 грн. (сто вісімнадцять гривень 00 коп.) - витрат на інформаційно –технічне забезпечення.

3. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України, якщо апеляційну скаргу не було подано.                

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя                                                                                                           М.Є. Літвінова

Дата підписання

повного тексту  рішення: 28.02.2011