Рішення

від 04.03.2011 по справі 1/53-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

1/53-2009

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" березня 2011 р.Справа № 1/53-2009

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Чопка Ю.О.              

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Зборівської районної державної лікарні ветеринарної медицини, м. Зборів Тернопільської області.

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Тернопільська обласна рада.

до Озернянської сільської ради, с.Озерна Зборівського району Тернопільської області.

про скасування рішення Озернянської сільської ради та визнання права власності на нерухоме майно.

за участю представників від сторін:

позивача: Бендюга Богдан Петрович, начальник Зборівської районної державної лікарні ветеринарної медицини;

від третьої особи: Гук Людмила Зіновіївна, заступник начальника відділу з питань управління об"єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області виконавчого апарату Тернопільської обласної ради;

Семчишин Валентин Адамович, начальник відділу юридичної і кадрової роботи виконавчого апарату Тернопільської обласної ради;

Лукащук Володимир Миколайович, консультант відділу юридичної і кадрової роботи виконавчого апарату Тернопільської обласної ради;

від відповідача: Наконечний Богдан Ярославович, сільський Голова;

Горба Віталій Вячеславович, представник за довіреністю.

В судовому засіданні учасникам судового процесу роз'яснено права і обов'язки сторін, передбачені ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.

Суть справи:

Зборівська районна державна лікарня ветеринарної медицини (надалі –Лікарня) звернулася до господарського суду Тернопільської області з позовом до Озернянської сільської ради про скасування рішення Озернянської сільської ради №1780 від 5 березня 2010р. (надалі –Оспорюване Рішення), про визнання за Тернопільською обласною радою права власності на будівлю Озернянської ветеринарної дільниці (надалі –Спірна Будівля) і про зобов"язання Озернянської сільської ради видати свідоцтво про право власності. Третя особа на стороні позивача –Тернопільська обласна рада –просила суд прийняти рішення, яким задоволити позовні вимоги Лікарні.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував. Посилався на недоведеність вимог позивача, на Розпорядження Кабінету Міністрів і на ч.1 ст.1 ГПК України.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 24.12.2010р. порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 19.01.2011р.  Згідно ухвал господарського суду Тернопільської області від 19.01.2011р. та від 02.02.2011р. розгляд справи відкладався, відповідно, на 02.02.2011р. та на 23.02.2011р. з підстав, зазначених в ухвалах.  Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 23 лютого 2011р. строк розгляду продовжено, розгляд справи відкладено на 04 березня 2011р. з підстав, зазначених в ухвалі.

          У судовому засіданні 23 лютого 2011р. представник третьої особи –Тернопільської обласної ради –заявив клопотання про фіксацію судового процесу технічними засобами. Суд, керуючись статтею 81-1 ГПК України, клопотання задовольнив.

Обставини справи, встановлені господарським  судом:

Спірна Будівля зводилася в 1960х роках, про що свідчить технічний паспорт будівлі.  З липня 1964 року і до тепер вона перебуває на балансі Лікарні, про що свідчить довідка цієї установи.

Рішенням від 16 липня 1992р. Тернопільська обласна рада включила відділ ветеринарії до переліку об"єктів комунальної власності області (п.1).  Рішенням від 17 січня 1997р. №108 Тернопільська обласна рада повторно включила до переліку об"єктів комунальної власності області районні підприємства державної ветеринарної медицини з підпорядкованими їм дільничними установами.

8 жовтня 2004 року Кабінет Міністрів України прийняв розпорядження №699-р "Про передачу у державну власність цілісних майнових комплексів установ (підприємств) ветеринарної медицини" (далі –Розпорядження Кабінету Міністрів України), в якому сказано:

Прийняти пропозицію Мінагрополітики та місцевих рад Донецької, Запорізької, Івано-Франківської, Тернопільської, Харківської та Чернігівської областей про передачу цілісних майнових комплексів установ (підприємств) ветеринарної медицини зі спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст і власності територіальних громад міст у державну власність з віднесенням їх до сфери управління Міністерства згідно з додатками 1-6.

Далі слідує Додаток 4 "Перелік установ ветеринарної медицини Тернопільської  області, цілісні майнові комплекси яких передаються із спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст і власності територіальних громад міст у державну власність з віднесенням їх до сфери управління Мінагрополітики".  Серед інших установ, в Додатку 4 згадано Зборівську районну лікарню ветеринарної медицини.

З того ж 2004 року видатки Лікарні по захищених статтях фінансуються за рахунок державного бюджету, про що свідчить заява представниці Гук Людмили Зіновіївни, зроблена в судовому засіданні 04 березня 2011р.

20 серпня 2009р. Тернопільська обласна рада прийняла рішення №726, яким надала Лікарні "дозвіл на продаж дільниць ветеринарної медицини Зборівського району, за умови виготовлення вказаною лікарнею свідоцтв про право власності та інвентарних справ на ці об"єкти".  Це рішення стосувалося, зокрема, і Спірної Будівлі.

28 жовтня 2009р. Голова Тернопільської обласної ради звернувся до Озернянської сільської ради Зборівського району Тернопільської області з листом за №08-1510, в якому сільській раді пропонується "прийняти рішення та видати свідоцтво про право власності на будівлі Озернянської ветеринарної дільниці", яка, як зазначається в листі, є об"єктом спільної власності сіл, селищ, міст Тернопільської області. При цьому, Голова Тернопільської обласної ради посилався на вищезгадане рішення Тернопільської  обласної ради від 17 січня 1997р. №108.

5 березня 2010р. Озернянська сільська рада прийняла Оспорюване Рішення, яким відмовила в задоволенні прохання, що містилося у листі Голови Тернопільської обласної ради.  20 червня 2010р. Озернянська сільська рада прийняла рішення №1822, яким Оспорюване Рішення скасувала.  Однак, про скасування Оспорюваного Рішення ні Лікарня, ні Тернопільська обласна рада повідомлені не були, про що свідчить заява сільського Голови Наконечного Богдана Ярославовича, зроблена в судовому засіданні 04 березня 2011р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін і третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, суд дійшов висновку що позовні вимоги не підлягають до задоволення з наступних мотивів.

Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів державної виконавчої влади (Стаття 113 Конституції України).  Його постанови і розпорядження, видані в межах компетенції, є обов"язковими до виконання (Стаття 117 Конституції України).

В силу положень пункту 5 Статті 116 Конституції України Кабінет Міністрів України "здійснює управління об"єктами державної власності відповідно до закону".

Зокрема, Закон України "Про передачу об"єктів права державної та комунальної власності" (надалі –Закон) встановлює повноваження Кабінету Міністрів України в сфері передачі об"єків права комунальної власності у державну власність.  Відповідно до статей 2 і 5 Закону, Кабінет Міністрів України може прийняти рішення про передачу цілісних майнових комплексів підприємств, установ, організацій, їх структурних підрозділів з комунальної у державну власність.  Стаття 5 Закону встановлює порядок прийняття рішень про передачу об"єків комунальної власності у державну власність.  

Аналіз Розпорядження Кабінету Міністрів України доводить до висновку, що воно прийнято у відповідності до конституційних повноважень цього органу, відтак, в силу положень Статті 117 Конституції України, є обов"язковим до виконання.  Як сказано в Розпорядженні Кабінету Міністрів, цілісні майнові комплекси установ (підприємств) ветеринарної медицини були передані до державної власності на пропозицію місцевих рад шести областей України, в тому числі, Тернопільської обласної ради. Отже, права місцевого самоврядування при прийнятті Розпорядження були повністю дотримані.

Тернопільська обласна рада не оспорює Розпорядження Кабінету Міністрів.  Натомість, доводить, що цим актом до державної власності була прийнята Лікарня, а не її майно, в тому числі Спірна Будівля, яка, таким чином, залишена у власності громад сіл, селищ, міст Тернопільської області.  З цим доводом погодитися не можна.  Відповідно до частини 3 статті 7 Закону "передача підприємств проводиться разом з усіма їх активами і пасивами, лімітами, фондами, планами фінансово-господарської діяльності тощо".  Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів у державну власність переданий "цілісний майновий комплекс" Лікарні, отже, всі його складові, включно з Спірною Будівлею.

Як випливає з довідки №136507 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України Зборівська районна державна лікарня ветеринарної медицини є державною організацією (установою, закладом).  Відповідно до ч.1 статті 141 Господарського кодексу України майно, закріплене за державними установами і організаціями, належить до державного майна.  В силу положень ч.4 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов"язки можуть виникати безпосередньо з актів органів державної влади.  Як було зазначено, Кабінет Міністрів України –це вищий орган державної виконавчої влади. Отже, Розпорядження Кабінету Міністрів, прийняте в межах його повноважень, є достатньою підставою для виникнення права державної власності на цілісний майновий комплекс Лікарні, включно з Спірною Будівлею.

Враховуючи вищевказані норми Конституції, Закону, а також Розпорядження Кабінету Міністрів та наявні в матеріалах справи докази, позов має бути подано Кабінетом Міністрів України, як органом, уповноваженим діяти від імені власника –держави, або Міністерством аграрної політики України, як органом, до сфери управління якого віднесено Лікарню.  Ні сама Лікарня, ні Тернопільська обласна рада не є належними позивачами у цій справі.

На підставі наведеного суд доходить висновку, що Спірна Будівля, як складова частина цілісного майнового комплексу Лікарні, є державною власністю.  Ця обставина виключає задоволення вимоги про визнання права власності за Тернопільською обласною радою.  Суд відмовляє також у задоволенні вимоги про збов"язання Озернянської сільської ради видати свідоцтво про право власності, оскільки ця вимога має похідний характер від вимоги про визнання права власності.

З приводу вимоги про скасування Оспорюваного Рішення суд зазначає, що це рішення вже скасоване самою Озернянською сільською радою.  В таких обставин суд керується п.3.1. Роз"яснення президії Вищого арбітражного суду України від 23.08.94 № 02-5/612 в якому сказано, що здійснене у встановленому порядку скасування оспорюваного акту тягне за собою припинення провадження по справі на підставі п.1-1 статті 80 ГПК України.

У відповідності до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.  З трьох заявлений позовних вимог у задоволенні двох (визнання права власності і зобов"язання видати свідоцтво про право власності) відмовлено.  Провадження по справі у частині третьої вимоги (скасування рішення сільської ради) припинено.  При цьому, спір в частині цієї третьої вимоги був доведений до судового розгляду з вини відповідача –Озернянської сільської ради –яка не повідомила зацікавлених осіб про скасування Оспорюваного Рішення. За таких обставин судові витрати покладаються на відповідача в 1/3 частині.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 43, 49, 60, 82-85 ГПК України господарський суд

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги в частині визнання за Тернопільською обласною радою права власності на приміщення Озернянської дільниці ветеринарної медицини - відхилити.

2.          Провадження у справі в частині скасування рішення Озернянської сільської ради №1780 від 5 березня 2010р. "Про визнання права власності на будівлю Озернянської ветеринарної дільниці" –припинити.

3.          Стягнути з Озернянської сільської ради, село Озерна Зборівського району Тернопільської області, в користь Зборівської районної державної лікарні ветеринарної медицини, м. Зборів Тернопільської області, вул. Тернопільска, 47, код ЄДРПОУ 00704571, 28 (двадцять вісім) гривень 33 коп. державного мита і 78 (сімдесят вісім) гривень 66 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.          Решту судових витрат покласти на позивача.

Протягом десяти днів з дня складення повного тексту цього рішення сторони, третя особа мають право подати апеляційну скаргу до Львівського апеляційного господарського суду через цей суд.  

          Повний текст рішення виготовлено 09 березня 2011р.

Суддя                                                                                          Ю.О. Чопко