Рішення

від 28.02.2011 по справі 5010/101/2011-14/6

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5010/101/2011-14/6

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

28 лютого 2011 р.   Справа № 5010/101/2011-14/6   

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді  Булки В.І.      

при секретарі судового засідання Максимів Н.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом:        Приватного підприємства  "Тростянці"

                           юр. адреса: вул. А. Сахарова, 23/5, м. Івано-Франківськ, 76018;

                           поштова адреса: вул. Крайківського, 1-б, оф. 302, м. Івано-Франківськ,   

                           76018.     

до відповідача:  Товариства з обмеженою відповідальністю  "ІталінвестІФ"   

                            вул. Автоливмашівська, 7, с. Хриплин, м. Івано-Франківськ, 76495

про спонукання  до підписання договору купівлі-продажу земельної ділянки

за зустрічним позовом:  Товариства з обмеженою відповідальністю  "ІталінвестІФ"   

                                         вул. Автоливмашівська, 7, с. Хриплин, м. Івано-Франківськ, 76495

до відповідача:                Приватного підприємства  "Тростянці"  

                                          вул. Крайківського, 1-б, оф. 302, м. Івано-Франківськ,  76018.

про визнання не дійсним п. 8 Договору купівлі-продажу нежитлових приміщень площею          

3851 кв.м., що знаходиться за адресою: с. Хриплин, вул. Автоливмашівська, 7, м. Івано-  Франківськ , укладеного 18.04.05р. та зареєстрованого в реєстрі за № 1568              

за участю представників сторін:

від позивача:не з"явилися;

від відповідача:  Сегін І.Р. (довіреність № 1 від  06.12.10)

                            Мануляк Є.Й., (довіреність № 1 від 06.12.10);

встановив: до господарського суду Івано-Франківської області приватним підприємством  «Тростянці»подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Італінвест ІФ»про зобов'язання відповідача підписати договір купівлі-продажу земельної ділянки в розмірі 0,4730 га на обслуговування виробничих  споруд за ціною згідно висновку експерта про експертну оцінку земельної ділянки, проведеної ПП «Західземпроект», яка становить

295 гривень за один метр квадратний на загальну суму 1 395 350, 00 грн. (без ПДВ).

          В засіданні суду 24.02.11 оголошувалась перерва до 28.02.11.

          Позивач в засідання суду не з"явився, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце проведення засідання суду, про що свідчить повідомлення про оголошення перерви від 24.02.11, яке знаходиться в матеріалах справи. Проте, в попередніх судових засіданнях позивач позовні вимоги підтримував, просив позов задоволити, свої обґрунтування виклав у позовній заяві, при цьому вказує на неналежне виконання відповідачем умов  п. 8 договору купівлі-продажу нежитлових приміщень площею 3851, кв. м, що знаходяться за адресою: м. Івано-Франківськ, с. Хриплин, вул. Автоливмашівська, 7, від 18.04.2005 р.

          Відповідач проти первісного позову заперечує, вважає позовні вимоги такими, що суперечать чинному законодавству. Відповідач подав суду зустрічний позов (№1249/2011-с вх. від 11.02.11) про визнання недійсним п. 8 Договору нежитлових приміщень площею 3851, кв. м, що знаходяться за адресою: м. Івано-Франківськ, с. Хриплин, вул. Автоливмашівська, 7, укладеного 18.04.2005 р. т зареєстрованого в реєстрі за № 1568. Зустрічний позов обґрунтований посиланнями на ст.ст. 186, 203, 215 та 377 Цивільного кодексу України.

          Ухвалою суду від 17.02.11 прийнято зустрічну позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю  "Італінвест ІФ" для спільного розгляду з первісним позовом.

          В судовому засіданні, 24.02.11, позивач  надав суду письмовий відзив на зустрічний позов, в якому вказує на необґрунтованість та безпідставність зустрічного позову. Окрім того, позивач просив застосувати наслідки спливу строку позовної давності та відмовити в задоволенні зустрічного позову (ч.3 ст.267 Цивільного кодексу України).

          Відповідач подав суду клопотання (№1732/2011-с вх. від 28.02.11) про визнання поважними причини пропущення позовної давності та захист порушеного права.

          Заслухавши представників відповідача та розглянувши матеріали справи суд встановив наступне.

          Між Приватним підприємством «Тростянці»(продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Італінвест ІФ»(покупець) 18.04.05 укладено договір купівлі-продажу нежитлових приміщень площею 3851,1 кв. м, що знаходяться за адресою: м. Івано-Франківськ, с. Хриплин, вул. Автоливмашівська, 7. Вказаний договір зареєстрований в реєстрі за №1568.

          Пунктом 8 договору купівлі-продажу нежитлових приміщень передбачено, що продавець за цим договором зобов'язується оформити в передбаченому чинним законодавством порядку право власності на земельну ділянку, розташовану під нежитловими приміщеннями та укласти з покупцем договір відчуження земельної ділянки.

          Разом з тим, 31.12.04, тобто до укладення договору купівлі-продажу нежитлових приміщень, між виконавчим комітетом Хриплинської сільської рада Івано-Франківської міської ради та Приватним підприємством «Тростянці»укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 2,2240 га в с. Хриплин, вул. Автоливмашівська, 7.

          04.10.10 позивач отримав державний акт на право власності на земельну ділянку №777664.

          Позивачу 10.12.10 виділено земельну ділянку площею 0, 4730 га під належними відповідачу нежитловими приміщеннями згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку № 491935.

          Позивач 24.12.10 направив відповідачу проект договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,4730 га, яка знаходиться під належними відповідачу спорудами.

          Керуючись ст. 193 Господарського кодексу України, позивач вказує, що відповідач ухиляється від виконання обов'язку викупити земельну ділянку, а тому звернувся із даним позовом до суду.

          Беручи до уваги викладене вище суд приходить до висновку про відмову в задоволенні первісного позову, а по зустрічному - позов задоволити.

          При вирішенні спору за первісним позовом суд виходить з того, що відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

          Відповідно до ст. 628  Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і вирішує господарські спори), за винятком погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

          Суд, вирішуючи даний спір враховує приписи ч. 1 ст. 187 Господарського кодексу України, якими передбачено, що спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.

          Отже, спір за первісним позовом може бути предметом розгляду суду у разі, якщо це передбачено угодою сторін (попереднім договором).

          Частинами 1-4 ст. 182 Господарського кодексу України передбачено, що за попереднім договором суб'єкт господарювання зобов'язується у певний строк, але не пізніше одного року з моменту укладення попереднього договору, укласти основний господарський договір на умовах, передбачених попереднім договором. Попередній договір повинен містити умови, що дозволяють визначити предмет, а також інші істотні умови основного договору. До укладення попередніх договорів не застосовується загальний порядок укладення господарських договорів. У разі якщо сторона, яка уклала попередній договір, одержавши проект договору від іншої сторони, ухиляється від укладення основного договору, друга сторона має право вимагати укладення такого договору в судовому порядку. Зобов'язання укласти основний договір, передбачене попереднім договором, припиняється, якщо до закінчення строку, в який сторони мають укласти основний договір, одна із сторін не надішле проект такого договору другій стороні.

          Суд, всебічно проаналізувавши умови п. 8 договору купівлі-продажу нежитлових приміщень, встановив, що вказана договірна умова не містить істотних умов, які передбачені для попереднього договору, а тому не може створювати зобов'язання щодо укладення в майбутньому основного господарського договору на умовах, передбачених попереднім договором. Суд прийшов до висновку, що, виходячи зі змісту п. 8 договору купівлі-продажу нежитлових приміщень, обов'язки за вказаним пунктом встановлені виключно для Приватного підприємства «Тростянці».

          Частиною 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України передбачено, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

          Судом встановлено, що у провадженні господарського суду Івано-Франківської області перебувала справа № 16/103 за позовом Приватного підприємства «Тростянці»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Італінвест ІФ»про розірвання договору купівлі-продажу нежитлових приміщень площею 3851,1 кв. м, що знаходяться за адресою: м. Івано-Франківськ, с. Хриплин, вул. Автоливмашівська, 7, укладеного 18.04.2005 р. Підставою пред'явлення ПП «Тростянці»вказаного позову було порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Італінвест ІФ»умов п. 8 договору, в частині зобов'язань щодо викупу земельної ділянки. Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 21.12.10 по справі № 16/103 відмовлено в задоволенні позову ПП «Тростянці», а також встановлено, що: «Пунктом 8 вказаного договору, позивач взяв на себе зобов'язання оформити в передбаченому чинним законодавством порядку право власності на земельну ділянку, розташовану під нежитловими приміщеннями та укласти з покупцем договір відчуження цієї земельної ділянки. Жодних зобов'язань, які б відповідач повинен виконати відповідно до положень вказаного пункту договору із вказаної договірної умови не виникає». Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 21.12.10 у справі № 16/103 не оскаржувалось та набрало законної сили, що підтверджують представники сторін.

          Зазначеним вище рішенням суду, яке набрало законної сили, встановлено преюдиціальні факти про те, що п. 8 Договору купівлі-продажу нежитлових приміщень створює обов'язки виключно для Приватного підприємства «Тростянці».

          Враховуючи викладене, первісний позов про зобов'язання відповідача підписати договір купівлі-продажу земельної ділянки в розмірі 0,4730 га на обслуговування виробничих  споруд за ціною згідно висновку експерта про експертну оцінку земельної ділянки, проведеної ПП «Західземпроект», яка становить 295 гривень за один метр квадратний на загальну суму 1395350, 00 грн. (без ПДВ), не підлягає до задоволення.

          Стосовно зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Італінвест ІФ»про визнання недійсним п. 8 договору купівлі-продажу нежитлових приміщень, суд зазначає наступне.

          Пунктом 8 договору купівлі-продажу нежитлових приміщень передбачено, що продавець за цим договором зобов'язується оформити в передбаченому чинним законодавством порядку право власності на земельну ділянку, розташовану під нежитловими приміщеннями та укласти з покупцем договір відчуження земельної ділянки.

          Відповідно до ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу.

          Частиною 1 ст. 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

          Відповідно до ст. 181 Цивільного кодексу України та ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», в редакціях, що діяли станом на 18.04.2005р. –момент укладення договору купівлі-продажу нежитлових приміщень, передбачено, що об'єктом нерухомого майна (нерухоме майно, нерухомість) є об'єкти, розташовані на земельній ділянці (будівля, споруда тощо), переміщення яких є неможливим без їх знецінення і зміни їх призначення.

          Одночасно суд вважає за необхідне вказати, що у відповідності зі ст. 186 Цивільного кодексу України річ, призначена для обслуговування іншої (головної) речі і пов'язана з нею спільним призначенням, є її приналежністю.  Приналежність слідує за головною річчю, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Останньою редакцією норми, яка регламентувала порядок та умови переходу права користування земельною ділянкою при переході права власності на об'єкт нерухомості станом на 18.04.2005 р. –момент укладення договору купівлі-продажу нежитлових приміщень, була ч. 2  ст. 377 Цивільного кодексу України  від 16.01.2003р. №435-4.                               Вказаною нормою було передбачено, що якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

          Вказаною нормою було передбачено безумовний перехід права на оформлення землекористування на ділянку, на якій розміщені об'єкти нерухомості, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

          При цьому суд враховує, що придбані позивачем за зустрічним позовом об'єкти є нерухомим майном, що підтверджується нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу від 18.04.2005 р., зареєстрованим в реєстрі правочинів за №1568, витягом з Державного реєстру правочинів від 18.04.2005 р. №903301 та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 26.05.2005 р. №7351550.

          Таким чином, суд приходить до висновку, що умова п. 8 договору купівлі-продажу нежитлових приміщень суперечить умовам ч.2 ст.377 Цивільного кодексу України в редакції, що діяла станом на 18.04.2005 р.

          Вказані вище обставини спростовують заперечення позивача, наведені у відзиві. Поряд з цим суд вказує, що доводи Приватного підприємства «Тростянці», викладені у відзиві, більшою мірою стосуються обґрунтування первісного позову.

          Стосовно вимоги первісного позивача про застосування строку позовної давності та клопотання відповідача за первісним позовом про визнання поважними причини пропущення позовної давності та захист порушеного права, то суд виходить з того, що згідно ч.1 ст.261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня,  коли особа довідалася  або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

          Товариство з обмеженою відповідальністю «Італінвест ІФ»у клопотанні вказує, що з листа  позивача від 23.09.2010 р. № 23/09/10-1 вперше довідалось про факт укладення між виконавчим комітетом Хриплинської сільської ради та Приватним підприємством «Тростянці»договору купівлі-продажу земельної ділянки площею  2,2240 га та факт набуття права власності на земельну ділянку, в тому числі і під об'єктами нерухомості, які належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Італінвест ІФ», а також про претензії позивача щодо укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки згідно п. 8 Договору купівлі-продажу нежитлових приміщень. Також Товариство з обмеженою відповідальністю «Італінвест ІФ»вказує, що Конституцією України кожному гарантується право на судовий захист. Суд вважає дані обставини поважними причинами пропуску строку позовної давності, а тому згідно ч.5 ст. 267 Цивільного кодексу України  порушене право підлягає захисту.

          Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

          Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

          З огляду на фактичні обставини справи суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні первісного позову, оскільки  позовні вимоги є необгрунтованими, не доведеними в судовому засіданні, не грунтуються на доказах.

Що стосується зустрічних позовних вимог суд вбачає наявність правових підстав для їх   задоволення.

Судові витрати відповідно до  ст.49 Господарського процесуального кодексу України слід покласти на позивача.

Керуючись  ст.124 Конституції України, ст.ст. 181, 186, 203, 215, 267, 377, 509 та 628 Цивільного кодексу України, ст.ст. 182, 187 та 193 Господарського кодексу України, ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», ст.33,49,60,  ст. 82,  ст.ст.83-85Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

          В задоволенні первісного позову приватного підприємства «Тростянці» (юр. адреса: вул. А. Сахарова, 23/5, м. Івано-Франківськ;   поштова адреса: вул. Крайківського, 1-б, оф. 302, м. Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 205312052)  до товариства з обмеженою відповідальністю «Італінвест ІФ»(вул. Автоливмашівська, 7, с. Хриплин, м. Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 33162668)  про  зобов'язання відповідача підписати договір купівлі-продажу земельної ділянки в розмірі 0,4730 га на обслуговування виробничих  споруд за ціною згідно висновку експерта про експертну оцінку земельної ділянки, проведеної ПП «Західземпроект», яка становить 295 гривень за один метр квадратний на загальну суму 1395350, 00 грн. (без ПДВ)   -  відмовити.

          Зустрічний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Італінвест ІФ» (вул. Автоливмашівська, 7, с. Хриплин, м. Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 33162668)  до приватного підприємства «Тростянці»(юр. адреса: вул. А. Сахарова, 23/5, м. Івано-Франківськ;   поштова адреса: вул. Крайківського, 1-б, оф. 302, м. Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 205312052) про визнання недійсним п. 8 Договору купівлі-продажу нежитлових приміщень площею 3851, кв. м, що знаходяться за адресою: м. Івано-Франківськ, с. Хриплин, вул. Автоливмашівська, 7, укладеного 18.04.2005 р. між приватним підприємством «Тростянці»та товариством з обмеженою відповідальністю «Італінвест ІФ», та зареєстрованого в реєстрі за № 1568  -  задоволити.

Визнати недійсним п. 8 договору купівлі-продажу нежитлових приміщень площею 3851, кв. м, що знаходяться за адресою: м. Івано-Франківськ, с. Хриплин, вул. Автоливмашівська, 7, укладеного 18.04.2005 р. між приватним підприємством «Тростянці»(юр. адреса: вул. А. Сахарова, 23/5, м. Івано-Франківськ;   поштова адреса: вул. Крайківського, 1-б, оф. 302, м. Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 205312052) та товариством з обмеженою відповідальністю «Італінвест ІФ»(вул. Автоливмашівська, 7, с. Хриплин, м. Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 33162668) та зареєстрованого в реєстрі за № 1568.

Стягнути з приватного підприємства «Тростянці», юр. адреса: вул. А. Сахарова, 23/5, м. Івано-Франківськ;   поштова адреса: вул. Крайківського, 1-б, оф. 302, м. Івано-Франківськ (код ЄДРПОУ 205312052) на користь  товариства з обмеженою відповідальністю «Італінвест ІФ», вул. Автоливмашівська, 7, с. Хриплин, м. Івано-Франківськ (код ЄДРПОУ 33162668)   85,00грн. (вісімдесят п"ять грн. 00коп.) держмита та 236,00грн. (двісті тридцять шість грн. 00коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Cуддя                                                                             Булка В.І.

          Повне рішення складено 02.03.11

Виготовлено в КП "Документообіг  госп. судів"

Гандера М.В.  02.03.11