Рішення

від 09.03.2011 по справі 5010/145/2011-2/3

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5010/145/2011-2/3

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

09 березня 2011 р.   Справа № 5010/145/2011-2/3   

Господарський суд Івано-Франківської області у складі:

судді Круглової О.М.

При секретарі судового засідання:  Григорійчук Я.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агріматко-Вест", вул.Підлісна, 27, с.Великі Гаї,Тернопільський район, Тернопільська область,47722

до відповідача: Фермерського господарства  "Діброва-2" вул. Зелена,11, смт.Богородчани, Івано-Франківська область, 77700

про стягнення 62103,74 грн. заборгованості

за участю представників:

від позивача: Дзюндзя Л.А. - представник, (довіреність №б/н  від  01.01.2011р.).

від відповідача: не з'явилися.

Позивач звернувся до суду з позовною заявою за вх.№243 від 27.01.10 про стягнення з відповідача 62103,74 грн. заборгованості, в тому числі 44845,43 грн. боргу за переданий товар, 5214,34 грн. пені, 8886,78 грн. інфляційних та 3157,19 грн. - 3% річних.

В засіданні суду 15.02.11 оголошувалась перерва до 09.03.11.

09.03.11 розгляд справи продовжено.

Позивач в засіданні суду позовні вимоги підтримав, в обгрунтування позовних вимог посилається на невиконання відповідачем зобов"язання по оплаті за переданий йому товар.

Відповідач в засідання суду не з"явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про оголошення перерви до 09.03.11 повідомлявся в засіданні суду15.02.11 (а.с.29) .  

Відповідно до ч. 3 ст. 22 ГПК сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм  процесуальними  правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом   інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

За таких обставин, згідно ст.75 ГПК України та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод,  суд  вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, дослідивши та оцінивши зібрані докази відповідно до приписів ст. 43 ГПК України, з"ясувавши обставини, на яких грунтуються  позовні вимоги, судом

                                                                     встановлено:

Позивач протягом 2008 року передав відповідачу товарно-матеріальні цінності  на загальну суму 81581,63 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи та належним чином завіреними копіями видаткових накладних та довіреностей  (а.с.13-18).

Враховуючи, що на підставі видаткової накладної №02/09 від 02.09.09 позивач отримав від відповідача продукцію (ріпак) на суму 36736,2 грн. (а.с.19). заборгованість станом на день звернення до суду становила 44845,43 грн..

Відповідно до ст. 15-16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Цивільні права і обов'язки виникають, крім угод, також внаслідок інших дій організацій (ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 Господарського кодексу України  зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Згідно ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк  (термін)  виконання  боржником  обов'язку  не встановлений (що має місце в спірному випадку) або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від  дня  пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Враховуючи, що договору на поставку товару між сторонами не було укладено, зобов"язання  по оплаті  вказаної суми  виникло  у   відповідача  перед позивачем відповідно до ст.530 ЦК України - в семиденний  термін  з моменту отримання вимоги  про оплату. Такою вимогою являється претензія №10 від 18.02.09 (а.с.11), яка направлена відповідачу 18.02.09  (а.с.10), однак останній залишив її без відповіді та задоволення.

Слід визнати також обгрунтованими вимоги позивача щодо стягнення 8886,78 грн. інфляційних та 3157,19 грн. - 3% річних, оскільки ст.625 ЦК України встановлено, що в разі порушення терміну виконання грошового зобов"язання сторона повинна сплатити суму боргу з врахуванням інфляційних та  3% річних, що мало місце в даному випадку.

Щодо стягнення 5214,34 грн. пені слід зазначити наступне:

У поданій позовній заяви, позивач мотивує заявлені вимоги в частині стягнення пені нормами Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст.ст.23,232 ГК України.

Відповідно до ст.547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. При цьому, недодержання письмової форми, в силу ч.2 вказаної норми, тягне за собою нікчемність правочину. Пеня є видом неустойки та видом забезпечення виконання зобов'язання відповідно д о ст.ст.546,549 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності.  

Відповідальність у вигляді пені встановлюється сторонами у договорі, а також може бути визначена Законом.

Разом з тим, Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачає можливість встановлення такої відповідальності за домовленістю сторін та максимальний розмір пені, а не обов'язок застосування такої відповідальності за наявності лише факту прострочення, що вбачається з ст.1 Закону, яка визначає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Враховуючи наведене, а також відсутність договору між сторонами, який би передбачав відповідальність у вигляді пені за несвоєчасну оплату за отриманий товар, в задоволенні 5214,34 грн. пені слід відмовити за необгрунтованістю вимог.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Згідно із ч.1, 2 ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З врахуванням наведеного, до стягнення підлягає 44845,43 грн. основного боргу,  8886,78 грн. інфляційних та 3157,19 грн. - 3% річних.  

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст.49 ГПК України, слід покласти судові витрати пропорційно задоволеним вимогам, а саме: 568,89 грн. державного мита та 216,18 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст.ст.174,193,230 ГК України, ст.ст. 526, 546, 547, 549 Цивільного кодексу України, ст.ст.33, 34, 43, 49, 75, ст. ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Агріматко-Вест до Фермерського господарства  "Діброва-2" про стягнення 62103,74 грн. заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з Фермерського господарства "Діброва-2" вул.Зелена,11, смт. Богородчани, Івано-Франківська область, 77700 (код 33419382) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агріматко-Вест", вул.Підлісна, 27, с.Великі Гаї, Тернопільський район, Тернопільська область,47722 (код 34401968) - 44845 (сорок чотири тисячі вісімсот сорок п"ять) грн. 43 коп. основного боргу, 8886 (вісім тисяч вісімсот вісімдесять шість) грн. 78 коп. інфляційних, 3157 (три тисячі сто п"ятдесять сім) грн. 19 коп - 3% річних, 568 (п"ятсот шістдесять вісім) грн. 89 коп. державного мита та 216 (двісті шістнадцять) грн. 18 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В стягненні 5214,34 грн. пені  відмовити за необгрунтованістю вимог.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                            Круглова О.М.

повне рішення складено 12.03.11

Виготовлено в КП "Документообіг  госп. судів"